Украинская жизнь
“Украинская жизнь” – щомісячний науково-популярний, суспільно-політичний і літературно-критичний журнал, виходив у Москві зусиллями українських вчених і публіцистів протягом 1912-16. Ставив своїм завданням обстоювати права українців у Росії та Україні, пробуджувати національну свідомість, давати об’єктивну інформацію російськомовним читачам про духовне життя України. Часопис протистояв російським офіційним виданням, виступав активним провідником українського національного руху. У створенні, розбудові журналу брали участь С. Єфремов, С. Петлюра, Д. Донцов, В. Дорошенко, А. Кримський, М. Сумцов, О. Новицький, Софія Русова, О. Лотоцький, М. Данько, О. Саліковський та ін. Близьким до часопису був М. Грушевський. Один з найактивніших публіцистів часопису С. Єфремов друкував животрепетні статті під рубрикою “На біжучі теми”. Софія Русова порушувала питання літератури, національного виховання. Д. Донцов, крім публіцистичних нарисів на громадсько-культурні теми, друкував розвідки (“Гетьман Мазепа в західноєвропейських літературах”, “Поезія індивідуалізму (Леся Українка)”. Журнал охоплював своїм поглядом всі українські землі (статті Д. Донцова, М. Лозинського, Г. Хоткевича та ін.), вперше широко представивши російському читачеві творчість Ю. Федьковича, В. Стефаника, М. Яцківа. Часто виступав на сторінках журналу С. Петлюра. Протягом 1912-13 журнал організував своєрідну анкету з українського національного питання, де виступали Ф. Корш, Д. Шаховський, К. Арсенєв, Максим Горький, А. Луначарський, Є. Трубецькой та інші діячі. Під час 1-ої світової війни редакція різко засудила заходи російських окупаційних військ щодо придушення національного руху в західноукраїнських землях. Але незабаром, потрапивши під утиски і переслідування, журнал припинив свою діяльність.
Related posts:
- Плужанин “Плужанин” – літературно-художній, критичний місячник. Виходив за редакцією С Пилипенка, І. Сенченка, А. Головка, А. Паніва. У журналі представлено широке коло авторів, переважно “плужан”, чия творчість пов’язана з життям села, – А. Головка, І. Сенченка, С. Божка, О. Копиленка, А. Лісового та ін. У часи літературної дискусії 1925-28 “П.” в особі С Пилипенка виступав як […]...
- На переломі “На переломі” – журнал політики, літератури та мистецтва, який виходив у Відні 1920. Виражав громадсько-політичну думку української еміграції, яка протягом 1917-20 була тісно пов’язана з національно-визвольними рухами в Україні та за її межами. Об’єднував політиків, вчених, письменників, які опинилися в еміграції, зокрема в Австрії. Головна роль у його виданні належить Олександру Олесеві, який не лише […]...
- Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...
- Нова Україна “Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і […]...
- Украинская ментальность и специфика коммуникации украинцев В последнее время в гуманитарной литературе достаточно часто употребляются такие понятия, как “менталитет” и производный от него термин “ментальность”. Хотя у нас есть определенные предостережения относительно широкого применения этих терминов, все же не считаем нужным отказываться от них. По крайней мере они как рабочие понятия могут использоваться в осмыслении коммуникативных процессов в современной Украине. Под […]...
- Список рекомендованої літератури – Літературний процес 2-ї половини ХТХ століття. І. Нечуй-Левицький 1. Історія української літератури 70-90-х років ХІХ ст. : підручник для студентів філол. вищ. навч. закладів : у 2 т. – К. : Логос, 1999. – С. 182-228. 2. Франко І. “Микола Джеря”, повість Івана Нечуя / І. Франко // Твори : в 20 т. – К. : Державне видавництво художньої літератури, 1995. – Т. […]...
- Сочинение “Жизнь без дружбы” Дружба – это неотъемлемая часть жизни. Потому что человек является существом общественным. Но есть люди, которые чувствуют себя одиночками. Они живут сами по себе. Возможно – это их черта характера. Но возможно всем жить в числе? Мне кажется, что “нет” и хуже, когда человек не имеет ни близких, ни знакомых, ни друзей. Даже некоторые люди […]...
- Жизнь как открытая система Жизнь как открытая система, которая сохраняет и передает информацию из прошлого в будущее. Жизнь как открытая система, которая сохраняет и передает информацию из прошлого в будущее. Общие характеристики живых существ можно описать с помощью некоторых терминов теории сложных систем, поведение и эволюцию которых изучает новая наука синергетика. Синергетика – наука, изучающая законы и эволюцию сложных […]...
- Сочинение на тему “Жизнь человека” Жизнь человека – большая ценность. О нем трудно рассуждать, ведь само понятие жизни не является четко определенным. Над этим вопросом трудятся тысячелетиями много философов и мыслителей. Однако ближе к разгадке этой тайны приближаются художники, художники, поэты. Именно искусство дает бессмертие. Создавая культурную ценность, человек остается в веках. Не только ее имя, но и идеи, чувства […]...
- Список рекомендованої літератури – Життєвий шлях і світогляд І. Франка 1. Зеров М. Франко-поет / М. Зеров // Твори : в 2 т. – К. : Дніпро, 1990. – Т. 2. – С. 457-491. 2. Франко-Ключко А. Франко і його родина / А. Франко-Ключко // Дзвін. – 1994. – № 2-3. – С. 109. 3. Погребенник Ф. Чотири арешти Івана Франка / Ф. Погребенник // […]...
- РУСОВА СОФІЯ РУСОВА СОФІЯ (18.02.1856, с. Олешня, тепер Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. – 05.02.1940, м. Прага) – педагог, громадська діячка, літературний критик, публіцист. Походила з аристократичної родини, що прибула в Україну з Сибіру. Батько Федір Ліндфорс – швед, мати Ганна Жерве – французького походження. У 1866-1871 рр. навчалася в гімназії у Києві. Зблизилася з родинами Старицьких-Лисенків, була […]...
- Всесвіт “Всесвіт” – щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний журнал, заснований 1925 у Харкові (як ілюстроване двотижневе видання), виходив до 1934. Відновлений 1954 у Києві як орган Спілки письменників України, Українського товариства дружби й культурних зв’язків із зарубіжними країнами (з 1976 – Українського комітету захисту миру). В. Еллан (Блакитний) – перший головний редактор “В.” У харківський період на […]...
- “ЧТО БЕЗ СТРАДАНИЙ ЖИЗНЬ ПОЭТА? И ЧТО БЕЗ БУРИ ОКЕАН?” – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ “Гонимый миром странник…” Литературная разминка Что вы знаете о жизни и творчестве М. Ю. Лермонтова? Вспомните произведения этого поэта, которые вы изучали в предыдущих классах. Еще в течение своей короткой жизни М. Ю. Лермонтов был признан поэтом, достойным звания творческого наследника А. С. Пушкина. Впрочем, признавая это, современники в то же время отмечали очевидные различия […]...
- СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН (псевд. – Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan; 1841, с. Варшиця, тепер у складі Калинівки Вінницької обл. – 12.09.1876, Львів) – український і польський письменник, громадсько-освітній діяч, актор, видавець, редактор, мовознавець, педагог. Поляк за походженням, П. Свєнціцький пройнявся патріотичним почуттям до України і присвятив їй своє коротке життя. Навчався в Кам’янець-Подільській […]...
- За марксо-ленінську критику “За марксо-ленінську критику” – критично-літературний журнал, що виходив у Харкові (1932-34) замість свого попередника – часопису “Критика” як видання ДВОУ за редакцією В. Коряка. З 1934 і впродовж 1935 – орган СРПУ (редактор С. Щупак). Публікував нариси про творчість М. Коцюбинського, П. Грабовського, А. Головка, П. Панча, І. Микитенка та ін., рецензії на твори П. […]...
- Часопис Основа “Основа” – щомісячний український літературно-науковий часопис, виходив у Петербурзі з січня 1861 по жовтень 1862. Вийшло 22 номери. Матеріали друкувалися українською та російською мовами. Ініціаторами створення журналу були колишні кирило-мефодіївці П. Куліш, М. Костомаров, В. Білозерський (редактор),які у програмній заяві визначили головне його завдання – “всебічне і безпристрасне дослідження південно-руського краю”. Журнал мав розділи: художня […]...
- ЖИЗНЬ И УДИВИТЕЛЬНЫЕ ПРИКЛЮЧЕНИЯ РОБИНЗОНА КРУЗО… – Даниель ДЕФО (1660-1731) – В ПЛЕНУ УДИВИТЕЛЬНЫХ ПРИКЛЮЧЕНИЙ (в сокращении) […] В недобрый час, 1-го Сентября 1659 года, я взошел на корабль. Это был тот самый день, в который восемь лет тому назад я убежал от отца и матери в Гулль, – тот день, когда я восстал против родительской власти и так глупо распорядился своею судьбой. Наше судно было вместимостью около ста двадцати […]...
- До чого сниться журнал Бачити у сні журнал з яскравими барвистими картинками означає вашу зайву безтурботність, неуважність по відношенню до близьких людей, до тих, хто вас потребує, до тих, хто від вас залежить. Якщо вам наснився журнал науково-публіцистичної тематики, значить, ви на даний момент стурбовані рішенням якогось важливого питання, чи будете змушені вирішувати такі питання найближчим часом. Порваний у […]...
- Тести для самоконтролю – Український театр і драматургія 70-90-х років ХІХ ст. як мистецьке явище. Творчість М. Старицького 1. Яка п’єса за участі М. Садовського і М. Кропивницького стала початком професійного українського театру: А) “Назар Стодоля”; Б) “Наталка Полтавка”; В) “Сватання на Гончарівці”; Г) “За двома зайцями”? 2. Хто автор драматичних творів “Талан”, “Остання ніч”, “Не судилось”: А) Г. Квітка-Основ’яненко; Б) П. Саксаганський; В) М. Старицький; Г) І. Карпенко-Карий? 3. Яка п’єса М. […]...
- ЖЕЛАНИЕ – Михаил Юрьевич Лермонтов (1814 -1841) – “ЧТО БЕЗ СТРАДАНИЙ ЖИЗНЬ ПОЭТА? И ЧТО БЕЗ БУРИ ОКЕАН?” – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ ЖЕЛАНИЕ Зачем я не птица, не ворон степной, Пролетевший сейчас надо мной? Зачем не могу в небесах я парить И одну лишь свободу любить? На запад, на запад помчался бы я, Где цветут моих предков поля, Где в замке пустом, на туманных горах, Их забвенный покоится прах. На древней стене их наследственный щит И заржавленный […]...
- Ми “Ми” – літературна група українських письменників у Варшаві міжвоєнного двадцятиліття; журнал, який видавала вона та її попередниця – група “Танк”. Група “Танк” зорганізувала видавництво “Варяг” (1933-39), яке, крім творів Наталі Лівицької-Холодної, С. Гординського, В. Ольхівського, А. Крижанівського та ін. українських письменників, “Бібліотеки українського державника”, видавало літературний неперіодичний журнал “Ми” (1933-37 – у Варшаві, а з […]...
- ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (псевд. – Григорієвич, 09.03.1853, м. Калуш, тепер Івано-Франківської обл. – 23.10.1912, Відень) – громадський діяч, педагог, письменник, критик, публіцист. По закінченні Віденського університету (1879) вчителював у Львові, працював редактором журналу “Зоря” (1887 – 1888), директором української гімназії в Перемишлі. Дебютував перекладом драми О. Розена “Виграв терно”. Організатор і театральний референт “Руської бесіди”, Цеглинський […]...
- Літературно-науковий вісник “Літературно-науковий вісник”‘ – щомісячний літературно-художній і науковий журнал, найавторитетніше всеукраїнське періодичне видання європейського типу, що відіграло винятково важливу роль у розвитку національного письменства, естетичної думки, мистецтва загалом, в об’єднанні розділених кордонами письменницьких сил, в утвердженні національно-патріотичних ідеалів, піднесенні української літератури на європейський рівень. Часопис виник 1898 на базі двотижневика “Зоря” і щомісячника “Житє і слово” […]...
- Список рекомендованої літератури – Літературний процес 1-ї половини ХІХ століття 1. Єфремов С. Історія українського письменства / С. Єфремов. – К. : Феміна, 1995. – 688 с. 2. Історія української літератури ХІХ століття : підручник : у 2 кн. / за ред. акад. М. Г. Жулинського. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 1. – 656 с. 3. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. / […]...
- Товариш “Товариш” – літературно-художній, науковий журнал, виданий українською студентською молоддю у Львові 1888 заходами І. Франка, М. Павлика, В. Будзиновського та С. Козловського. У першому номері вміщено оповідання І. Франка “Домашній промисел”, його переклад двох епіграм К. Гавлічка-Боровського, єврейської народної поезії, статтю “Наша публіка”, а також вірші М. Старицького “На Вкраїні” (під псевдонімом Гетьманець), К. Попович […]...
- ДЗВІНОК “ДЗВІНОК” – ілюстрований художньо-педагогічний журнал для дітей і молоді. Виходив у 1890-1914 рр. у Львові двічі на місяць. Мав підзаголовок “Письмо ілюстроване для дітей і молодіжі”. Друкувався за етимологічним, а з 1893 р. – фонетичним правописом. У 1890-1892 рр. виходив за редакцією О. Барвінського й В. Шухевича. З 1893 р. стає органом Руського (з 1912 […]...
- Життя і мистецтво “Життя і мистецтво” – літературно-мистецький місячник, виходив у Львові 1920, Редколегія: Ф. Федорців, С. Чарнецький, М. Голубець, М. Струтинський. Відповідальний редактор – М. Струтинський. Мав розділи: “Поезія”, “Оповідання, новели, нариси, драми”, “Мистецтво, критика, наука”, “Статті на громадсько-культурний світ”, “Література”, Репрезентував новітні течії в галузі літератури і мистецтва, як оригінальне, так і перекладне письменство. У журналі […]...
- Вечерниці “Вечерниці” (“Літерацьке письмо для забави і науки”) – перший тижневик галицько-буковинських народовців. Виходив у Львові з лютого 1862 по червень 1863 (всього вийшло 16 номерів) за редакцією Ф. Заревича і М. Шашкевича. Проголошуючи самостійність і єдність українського народу, розділеного політичним кордоном, журнал відстоював потребу створення єдиної національної культури на народній основі. Послідовно популяризував кращі здобутки […]...
- Історична тема у творчості Т. Шевченка – ПРАКТИКУМ 1. Історична основа поеми “Гайдамаки”, особливості художнього осмислення української історії. Джерела твору. 2. Характеристика образів поеми “Гайдамаки”, засоби їх творення. 3. Жанрово-композиційні особливості поеми “І мертвим, і живим…”. 4. Послання “І мертвим, і живим…” – сатиричне викриття закомплексованості малоросійства. 5. Проблематика поеми “І мертвим, і живим.”. Завдання: 1. Вивчити напам’ять уривок з поеми “Гайдамаки”: розділ […]...
- Мистецтво “Мистецтво” – літературно-мистецький тижневик Української секції Всеукрліткому (Київ). У 1919 вийшло 6 номерів, у 1920 – лише один за редакцією Г. Михайличенка та М. Семенка, всі наступні – за редакцією М. Семенка. Друкувалися поезії В. Чумака, В. Ярошенка, П. Тичини, В. Коряка, В. Алешка, К. Поліщука, М. Терещенка, Д. Загула, М. Семенка, І. Кулика, В. […]...
- Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
- КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
- Металеві дні “Металеві дні” – літературний та громадсько-політичний місячник, що виходив в Одесі (1930-33) на базі попередніх журналів (“Блиски”, “Прибой”). На сторінках часопису друкувалися В. Сосюра, М. Йогансен, В. Гадзінський, О. Близько, Т. Масенко, І. Калянник та ін. поети, а також прозаїки: Лесь Гомін (роман “Голгофа”), В. Миколюк (оповідання “Завіса гір”, “У павутинні”) та ін. Попри те, […]...
- Незабутня Олена Теліга У тихі холодні дні, коли світ скорботно поминав 60-ліття трагедії Бабиного Яру, у моїй пам’яті чомусь виринули оті причепливі слова вірша “Партія веде” Павла Тичини (вчили у школі): “Та нехай собі як знають, Божеволіють, конають, – Нам своє робить: Всіх панів до одної ями… Будем, будем бить!”. І перед очима, як наяву, постали незлічимі натовпи […]...
- Як створити свій журнал? Як створити свій журнал При цьому врахуйте, що назва журналу та його обкладинка – це ключ до успіху. Адже назва і обкладинка – це перше, що бачить читач, відкриваючи журнал. Як правило, найменування будь-якого видання складається з одного-двох слів. Причому неважливо, написані ці слова російською мовою або на латиниці. Ви цілком можете назвати своє видання […]...
- Громадський друг “Громадський друг” – загальноукраїнський літературно-політичний журнал, заснований з ініціативи М. Драгоманова як продовжувач традицій журналу “Друг” та женевських збірників “Громада”. Виходив у Львові 1878 за редакцією М. Павлика та активною участю І. Франка. Вийшло лише 2 номери, які відразу були сконфісковані поліцією за антиурядову політичну спрямованість та соціалістичну пропаганду. Безпосередніми приводами для конфіскації служили вірші […]...
- Друг “Друг” – літературно-науковий і громадсько-політичний журнал-двотижневик студентського товариства “Академический кружок”. Виходив у Львові 1874-77 спочатку як орган “москвофілів”, а з 1876, після приходу до редколегії І. Франка та М. Павлика, – як орган демократичної молоді. Важливу роль у демократизації журналу відігравали листи М. Драгоманова до редакції. В журналі друкувалися звіти про діяльність студентських товариств, громадські […]...
- Украинский вестник “Украинский вестник” – перший в Україні літературно-науковий і громадсько-політичний щомісячник, виходив у Харкові 1816-19 за редагуванням Р. Гонорського, Є. Філомафітського й Г. Квітки-Основ’яненка. Мав відділи науки, літератури, мистецтва, місцевої хроніки (його вів Г. Квітка-Основ’яненко), закордонних відомостей та дитячого читання. Тут друкувалися статті з історії України та Росії, етнографічні матеріали (Г. Успенський, О. Льовшин, І. Вернет, […]...
- СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ ТА АЛЬМАНАХИ √ Сучасна літературно-художня періодика включає в себе друковані та електронні журнали, часописи та газети, які містять: – художні твори різних жанрів; – літературну критику; – есеїстику; – публіцистичні матеріали тощо, пов’язані з культурно-мистецькою тематикою; – видання, що, окрім літературного, мають культурологічне, мистецьке чи громадсько-політичне спрямування. √ Сучасна літературна періодика складається з добре відомих авторитетних видань […]...
- “Авжеж!” “Авжеж!” – літературно-мистецький журнал (до 1991 – літературно-публіцистичний альманах). Видається в Житомирі з 1990 як незалежний часопис. Сприяв появі творів, що в силу різноманітних обставин не могли бути надруковані в офіційних виданнях “перебудовчого” періоду. На сторінках журналу виступали митці різних напрямів: від традиційних до авангардних (І. Козаченко, В. Цибулько, В. Олейко, В. Кашка, К. Москалець, […]...