Вечерниці
“Вечерниці” (“Літерацьке письмо для забави і науки”) – перший тижневик галицько-буковинських народовців. Виходив у Львові з лютого 1862 по червень 1863 (всього вийшло 16 номерів) за редакцією Ф. Заревича і М. Шашкевича. Проголошуючи самостійність і єдність українського народу, розділеного політичним кордоном, журнал відстоював потребу створення єдиної національної культури на народній основі. Послідовно популяризував кращі здобутки української літератури, опублікувавши твори Т. Шевченка (“Неофіти”, “Кавказ”, “І мертвим, і живим…”, “Русалка”, “Чернець”, “Холодний Яр”, “Чигрине, Чигрине”, “Плач Ярославни”, “Сон” (“На панщині пшеницю жала”), уривки з поем “Гайдамаки”, “Тарасова ніч” та ін.), П. Куліша (“Огняний змій”, “Інший чоловік”, “За те, од чого у містечку Воронежі висох Пешевців став”, “Дівоче серце”, “Кумейки”, “До братів на Вкраїну”), Марка Вовчка (“Козачка”, “Пройдисвіт”), О. Стороженка (“Матусине благословення”, “Скарб”), М. Костомарова (“Пісня моя”), Л. Глібова (“Вовк і овчари”, “Мірошник”, “Жаба і віл”, “Прохожий та собака”), О. Кониського, С. Носа та ін. Передруковував з журналу “Основа” деякі матеріали про Т. Шевченка, зокрема статтю П. Куліша “Чого стоїть Шевченко яко поет народний”, О. Лазаревського “Дитинний вік Шевченка”, Л. Жемчужникова “Згадка за Шевченка, его смерть і похорони”. Місцевих авторів представляли Ю. Федькович (оповідання “Люба-згуба”, “Серце не навчити”, “Штефан Славич”, кілька поезій, у т. ч. програмно-полемічна “Сему-тому, хто цураєсь свого дому”), Ф. Заревич (повість “Хлопська дитина”, оповідання “Родина”, “Чудний цвіт”, “У страха очі великі”), В. Шашкевич (кілька поезій, у т. ч. “Безнадійним співакам”, та перекладів з Г. Гейне), К. Климкович (публіцистичні й літературні статті, переклади). Цікавою була програма “Збиранія забитків усної словесності”, складена В. Шашкевичем і К. Климковичем. Журнал багато уваги надавав проблемам розвитку української мови та взаємозв’язкам з інтими слов’янськими народами, різноманітній інформації та бібліографії. І. Франко вважав “В.” “першим виразним осередком народовецького руху в Галичині з виразним українофільським відтінком”.
Related posts:
- Вік. 1798-1808 “Вік. 1798-1808” – тритомна антологія української літератури, присвячена 100-річчю виходу в світ перших трьох частин “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкували В. Доманицький та С. Єфремов. 1-й том (поезія) вийшов 1900 (перевидано 1902), 2-й і 3-й (проза) – 1902. Чимало творів (Т. Шевченка, І. Франка та ін.) через цензурні перешкоди не могли потрапити до видання, а деякі […]...
- Т. ШЕВЧЕНКО “ЧИГРИНЕ, ЧИГРИНЕ”, “СТОЇТЬ В СЕЛІ СУБОТОВІ…” 1. Поет сумує через те, що у Чигирина (“Чигрине, Чигрине”) гине його… А Слава святая. Б Традиції і віра. В Квітуча земля. Г Талановиті сини й дочки. 2. Старцем малосилим Т. Шевченко у творі “Чигрине, Чигрине” називає… А Дніпро. Б Чигирин. В Кобзаря. Г Холодного вітра. 3. З яким ворогом боролися українці? (“Чигрине, Чигрине”) А […]...
- КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
- Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття 1. Розкажіть про історичні умови 40-60-х років XIX століття, які спричинили розвиток критичного реалізму в українській літературі. 2. Як боротьба за соціальне і національне визволення українського народу відбилась у творчості письменників 50-60-х років XIX століття? 3. Яке значення мало Кирило-Мефодіївське товариство в боротьбі за соціальне і національне визволення українського народу? 4. Хто з українських письменників […]...
- Лук’ян Кобилиця – Юрій Федькович – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Це твір про ще одного народного ватажка. Поема містить відвертий заклик до боротьби (громадою підійматися за прадідівську правду). Революційний пафос, викривальний дух поеми, спрямованої проти цісарського режиму, підняли поета на найвищий щабель визнання. Важливими критеріями цінності художніх творів Федькович вважав їх демократизм, ідейність, народність. Саме тому буковинський співець звернувся до творчості Тараса Шевченка. Великий Кобзар […]...
- Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу “Отечественные записки”. Крім передмови (“Так собі до земляків”) і післямови (“До зобачення”), двох байок та ліричної “Української мелодії” видавця, в […]...
- НАРОД “НАРОД” – громадсько-політичний і науково-популярний журнал. Виходив у 1890 – 1895 рр. поперемінно у Львові та Коломиї раз на два тижні за редакцією І. Франка й М. Павлика. Протягом 1890 – 1893 рр. був органом русько-української радикальної партії. Журнал уміщував матеріали про тяжке становище селянства Галичини, викривав угодовство політичних партій, подавав огляди міжнародного робітничого та […]...
- Скорочено – ЧИГРИНЕ, ЧИГРИНЕ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Чигрине, Чигрине, Все на світі гине, І святая твоя слава, Як пилина, лине За вітрами холодними, В хмарі пропадає. Над землею летять літа, Дніпро висихає, Розсипаються могили, Високі могили – Твоя слава… і про тебе, Старче малосилий, Ніхто й слова не промовить, Ніхто й не покаже, Де ти стояв? чого стояв? І на сміх не […]...
- ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОЗНАКИ СЕНТИМЕНТАЛІЗМУ – Сентименталізм – напрям у європейській літературі (2-а пол. XVIII-XIX ст.), який розвивався на чуттєвій, ірраціональній основі і виступив на противагу раціональному класицизму. √ Основні риси сентименталізму: – основний предмет зображення – відтворення почуттів і пристрастей людини; – представники середніх і нижчих верств суспільства – позитивні герої; – вільна побудова твору; – емоційність підвищена, нетиповість […]...
- Київ “Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні, культурно-мистецькі матеріали, статті з народознавства, історії України і Києва, української культури, хроніку з життя української діаспори. На сторінках журналу у […]...
- ВІК “ВІК” – тритомна антологія української літератури, приурочена до 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкована В. Доманицьким та С. Єфремовим. Виходила в 1900 – 1902 рр. Перший том умістив поезію Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Є. Гребінки, Я. Щоголева, П. Куліша, М. Петренка та ін. Наступні томи складалися з оповідань, новел, […]...
- Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
- Драматургія М. Куліша – ПРАКТИКУМ 1. Розвиток театру в Україні 20 – 30-х років ХХ століття: (“Березіль” Л. Курбаса, Харківський театр ім. І. Франка). 2. М. Куліш як характерний представник експресіоністської драми в українській драматургії. 3. Мистецтво М. Куліша як комедіографа. Актуальність проблематики комедії “Мина Мазайло”, її жанрова природа. Перегук деяких епізодів з комедією “Міщанин-шляхтич” Мольєра. Втілення в образі головного […]...
- Чигрине – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Діяльність Руської трійці – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Чигрине, Чигрине, Все на світі гине, І святая твоя слава, Як пилина, лине За вітрами холодними, В хмарі пропадає. Над землею летять літа, Дніпро висихає, Розсипаються могили, Високі могили – Твоя слава… і про тебе, Старче малосилий, Ніхто й слова не промовить, Ніхто й не покаже, Де ти стояв? чого стояв? І на сміх не […]...
- ШАШКЕВИЧ ВОЛОДИМИР ШАШКЕВИЧ ВОЛОДИМИР (07.04.1839, с. Нестаничі, тепер Радехівського р-ну Львівської обл. – 16.02.1885, Львів) – поет, драматург, культурно-освітній діяч. Син Маркіяна Шашкевича. Навчався у Львівському та Віденському університетах, працював дрібним урядовцем. Разом з К. Климковичем, Д. Танячкевичем, Ф. Заревичем репрезентував свого роду друге покоління славнозвісної “Руської трійці”, прагнучи з початку 60-х років оживити національно-культурне життя Галичини. […]...
- Короткий переказ – Чигрине, Чигрине – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Чигрине, Чигрине, Все на світі гине, І святая твоя слава. Як пилина, лине За вітрами холодними, В хмарі пропадає. Над землею летять літа, Дніпро висихає. Розсипаються могили. Високі могили – Твоя слава… і про тебе, Старче малосилий, Ніхто й слова не промовить, Ніхто й не покаже, Де ти стояв? чого стояв? І на […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1. “Рідне слово, рідний розум – рідна й правда буде” (П. Куліш). 2. Життя – це ряд зусиль. Ми бачимо мету, але не завжди бачимо шлях до неї (життєвий вибір героїв роману “Чорна рада”). 3. “Будьмо ж лицарями, любімо свою Україну, бережімо її незалежність!” (За романом П. Куліша “Чорна рада”.) 4. Чи можна вважати Кирила […]...
- Правда “Правда” – журнал, виходив у Львові (1867-98) з певними перервами, представляв ідеологію народовського руху, постаючи як “письмо наукове і літературне” або як “місячник політики, науки і письменства”. Спершу (1867-70) його редакцію очолювали Л. Лукашевич, І. Микита й А. Вахнянин, а до складу входили Є. Згарський, М. Коссак, В. Лучаківський, О. Партицький, К. Сушкевич. Хоч вони […]...
- Луна “Луна” – український альманах, виданий 1881 у Києві Л. Ільницьким замість недозволеного цензурою журналу. Тут надруковано вірш Т. Шевченка “Хустина”; водевіль “Як ковбаса та чарка, то минеться сварка”, вірші “Зимовий вечір”, “Перед труною”, “Останні сили дарма трачу”, “Серце моє нудне, серце моє трудне…” М. Старицького; оповідання “Приятелі” та нарис “Шевченкова могила” І. Нечуя-Левицького; поезії Я. […]...
- ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ – Осип Домінік Гординський де Федькович – Біографічні відомості (Осип Домінік Гординський де Федькович) (1834-1888) ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Юрій Федькович (повне ім’я і прізвище – Осип Домінік Гординський де Федькович; ім’я Юрій письменник прибрав у зрілому віці) народився 8 серпня 1834 р. в с. Сторонець-Путилів (тепер смт Путила Чернівецької обл.). Батько його – спольщений шляхтич – займав на час народження сина та пізніше незначні урядові […]...
- Федькович Юрій – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Юрій Федькович (повне ім’я – Осип Домінік Гординський де Федькович; ім’я Юрій письменник прибрав у зрілому віці) народився 8 серпня 1834 р. у с. Сторонець-Путилів (тепер смт Путила Чернівецької обл.). Батько його – спольщений шляхтич – займав на час народження сина і пізніше незначні урядові посади. Мати походила з сім’ї українського священника, проте в побуті […]...
- Літературний ярмарок “Літературний ярмарок” – щомісячний гумористично-сатиричний журнал-альманах, який виходив у Харкові 1928-29 (13 книг). Припинив існування внаслідок компартійної критики. “Л. я.” тільки формально декларував себе “позагруповим”, насправді ж навколо нього гуртувалися колишні учасники ВАПЛІТЕ, ліквідованої 1928: О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Шпол (Михайло Яловий), М. Хвильовий, Ю. Яновський, П. Панч, М. Бажан, Д. Фальківський, Арк. Любченко, […]...
- Історична тематика у творчості Т. Шевченка Тараса Григоровича Шевченка завжди цікавила історія. Поет пишався славним минулим свого народу, вірив, що його волелюбний і незалежний характер не зломлений кріпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря – це твори на історичну тематику: “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”, “Гайдамаки”, “Чигрине, Чигрине” та інші. У поемі “Іван Підкова” поет відтворив боротьбу нашого народу проти султанської Туреччини, […]...
- Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
- Життя і творчий шлях Юрія Федьковича – Українська література – шкільна програма 12 класів (1834 – 1888) Юрій Федькович (повне ім’я і прізвище – Осип Домінік Гординський де Федькович; ім’я Юрій письменник прибрав у зрілому віці) народився 8 серпня 1834р. в с. Сторонець-Путилів (тепер смт Путила Чернівецької обл.). Батько його – спольщений шляхтич – займав на час народження сина та пізніше незначні урядові посади. Мати походила з сім’ї українського […]...
- Сніп. Український новорічник “Сніп. Український новорічник” – альманах, виданий 1841 в Харкові стараннями О. Корсуна. Крім оригінальних віршів (“Писулька до кума”, “Блискавка”, “Коханка”, “Зрада”), поетичних обробок українських повір’їв та перекладів з чеської О. Корсуна, надруковано трагедію “Переяславська ніч”, оригінальні вірші та переспіви з Дж. Байрона і “Краледвірського рукопису” М. Костомарова, ліричні пісні М. Петренка (“Дивлюсь я на небо […]...
- Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...
- Товариш “Товариш” – літературно-художній, науковий журнал, виданий українською студентською молоддю у Львові 1888 заходами І. Франка, М. Павлика, В. Будзиновського та С. Козловського. У першому номері вміщено оповідання І. Франка “Домашній промисел”, його переклад двох епіграм К. Гавлічка-Боровського, єврейської народної поезії, статтю “Наша публіка”, а також вірші М. Старицького “На Вкраїні” (під псевдонімом Гетьманець), К. Попович […]...
- СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН (псевд. – Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan; 1841, с. Варшиця, тепер у складі Калинівки Вінницької обл. – 12.09.1876, Львів) – український і польський письменник, громадсько-освітній діяч, актор, видавець, редактор, мовознавець, педагог. Поляк за походженням, П. Свєнціцький пройнявся патріотичним почуттям до України і присвятив їй своє коротке життя. Навчався в Кам’янець-Подільській […]...
- Юрій Федькович – як лірик “Федькович – се талант переважно ліричний, – писав І. Франко, – всі його повісті, всі найкращі його поезії, навіяні теплими, індивідуальними чуттями самого автора так і здається, що автор співає і розказує всюди проте, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім іменно лежить чаруюча сила його поезії, в тім лежить її […]...
- Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922 “Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922” – літературно-художня ілюстрована антологія-хрестоматія “від найдавніших до нинішніх часів”, споряджена “для вжитку школи й хати” Б. Лепким, випущена “Українською народною бібліотекою” і “Українським словом” – берлінськими видавництвами. Перша частина обіймає фрагменти переспівів “Слова о полку Ігоревім” (Т. Шевченка, В. Щурата, Б. Лепкого), великий розділ народних пісень (календарного […]...
- ВАХНЯНИН НАТАЛЬ (АНАТОЛІЙ) ВАХНЯНИН НАТАЛЬ (АНАТОЛІЙ) (псевд. Наталь з-над Сяну; 19.09.1841, м. Сенява біля Ярослава, тепер Польща – 11.02.1908, Львів) – прозаїк і перекладач, мистецтвознавець, композитор, громадський діяч. Походив із сім’ї священика; освіту здобув у Віденському університеті. Лідер партії “народовців”. Автор пісень та інших музичних творів на слова Ю. Федьковича, гімну “Шалійте, шалійте, скажені кати” (слова О. Колесси), […]...
- МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ І. Написати есе за наступною тематикою (12 балів): 1. Поняття “нова українська література”. Історичні, суспільні та культурні умови становлення нової української літератури, її народоцентрична основа та національна самобутність. 2. “Енеїда” І. Котляревського як перший твір нової української літератури. 3. Ідейно-тематична та жанрова спадщина Т. Шевченка. 4. Медитативна лірика Т. Шевченка періоду заслання (1847 – 1857 […]...
- Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. […]...
- ДЗВІНОК “ДЗВІНОК” – ілюстрований художньо-педагогічний журнал для дітей і молоді. Виходив у 1890-1914 рр. у Львові двічі на місяць. Мав підзаголовок “Письмо ілюстроване для дітей і молодіжі”. Друкувався за етимологічним, а з 1893 р. – фонетичним правописом. У 1890-1892 рр. виходив за редакцією О. Барвінського й В. Шухевича. З 1893 р. стає органом Руського (з 1912 […]...
- Творчий шлях – Юрій Федькович – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Літературний доробок письменника склали понад 400 поезій, співанок, балад, дум і поем, більше 60 повістей, оповідань, новел та інших жанрів малої прози. Першими друкованими творами Федьковича були німецька балада (сліди якої загублено) та романтичне оповідання “Der Renegat” (1859 p.). Творчість німецькою мовою письменник не припиняв до кінця життя, видавши дві збірки поезій (“Gedichte”, 1865 p.; […]...
- За марксо-ленінську критику “За марксо-ленінську критику” – критично-літературний журнал, що виходив у Харкові (1932-34) замість свого попередника – часопису “Критика” як видання ДВОУ за редакцією В. Коряка. З 1934 і впродовж 1935 – орган СРПУ (редактор С. Щупак). Публікував нариси про творчість М. Коцюбинського, П. Грабовського, А. Головка, П. Панча, І. Микитенка та ін., рецензії на твори П. […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно…”) – ІІ варіант – 8 клас – ПАВЛО ТИЧИНА В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Т. ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1. Назвіть основні віхи творчості Т. Шевченка. У своїй праці “Тарас Шевченко” Іван Франко подає періодизацію творчості Т. Шевченка: 1838-1843 – ранній період; 1843-1847 – період “трьох літ”; 1847-1857 – “невольнича муза” (період заслання); 1857-1861 – період після заслання. 2.Які твори написав Шевченко в період “трьох літ” ? “Розрита могила” (1843), “Чигрине, Чигрине” (1844), “Сон” […]...
- Художня оцінка діяльності Б. Хмельницького у творах Т. Шевченка – Зразок твору – Т. ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1843 рік. Уперше після викупу з кріпацтва Тарас Шевченко подорожує Україною. Поет побував у багатьох місцях, серед них і в Суботові, колишній резиденції Богдана Хмельницького. Він не сподівався, що це священне місце побачить у такому занедбаному стані. А руїни Богданової церкви Шевченко сприйняв як символ руїни України. Глибоко вражений, поет пише “Чигрине, Чигрине”, “Великий льох”, […]...