Home ⇒ 👍Література ⇒ Сонет 162 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА
Сонет 162 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА
ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА
З “КНИГИ ПІСЕНЬ”
Сонет 162
Щасливі квіти й благовісні трави,
Прим’яті донною на самоті;
Пісок, що береже сліди святі
Чудових ніжок під листком купави;
Гаї прозорі, віти, наче пави,
Фіалки у любовній блідноті,
Ліси вільготні, тихі та густі,
Куди не входить сонце величаве;
О краю мій, о ріки голубі,
Ви омиваєте Лаури очі,
Їх блиск перебираючи собі.
Прекрасні ви в своєму непороччі!
А там підводні скелі серед ночі
Горять в мого закохання журбі.
Переклад Д. Павличка
(2 votes, average: 2.50 out of 5)
Related posts:
- ЩАСЛИВІ КВІТИ Й БЛАГОВІСНІ ТРАВИ… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – 8 КЛАС (Сонет 162) Щасливі квіти й благовісні трави, Прим’яті донною на самоті; Пісок, що береже сліди святі Чудових ніжок під листком купави; Гаї прозорі, віти, наче пави, Фіалки у любовній блідноті, Ліси вільготні, тихі та густі, Куди не входить сонце величаве; О краю мій, о ріки голубі, Ви омиваєте Лаури очі, Їх блиск перебираючи собі. Прекрасні […]...
- З КНИГИ ПІСЕНЬ – Сонет 312 – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА З “КНИГИ ПІСЕНЬ” Сонет 312 Сонет 312 Ні зір ясних мандрівні каравани, Ні стрімкощоглі на морях човни, Ні рицарі звитяжної війни, Ні олені стрункі серед поляни, Ні строф любовних плетиво кохане, Ні вісті радісні із чужини, Ні спів жіночий ранньої весни В садах, де чисті гомонять фонтани,- Ніщо поваби серцю не несе, Бо […]...
- Сонет 61 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА З “КНИГИ ПІСЕНЬ” Сонет 61 Благословенні будьте, день і рік, І мить, і місяць, і місця урочі, Де спостеріг я ті сяйливі очі, Що зав’язали світ мені навік! Благословен вогонь, що серце пік, Солодкий біль спечаленої ночі І лук Амура, що в безоболоччі Пускав у мене стріл ясний потік! Благословенні будьте, серця рани […]...
- Сонет 267 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА З “КНИГИ ПІСЕНЬ” Сонет 267 Де погляд ніжний, де чарівний вид; Де постать горда, де струнка постава, Де мова та бентежна й величава, Що завдає негідникові встид? Де сміх, що жалить того, хто набрид? Де та душа, що, мов зоря яскрава, Висока й гідна владарського права, Небесний нам осяяла блакить? Я вами дихаю, […]...
- Сонет 132 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА З “КНИГИ ПІСЕНЬ” Сонет 132 Як не любов, то що це бути може? А як любов, то що таке вона? Добро? – Таж в ній скорбота нищівна. Зло? – Але ж муки ці солодкі, боже! Горіти хочу? Бідкатись негоже. Не хочу? То даремна скарг луна. Живлюща смерте, втіхо навісна! Хто твій тягар здолати […]...
- ІЗ “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ ІЗ “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ 61 Благословенні місяць, день і рік, Пора, година, край, містина мила, Коли краса її очей сп’янила Мене, і став я бранцем їх повік. Благословенні: біль, що в душу вник, Що об’явилась ним Ерота сила, Лук і стріла, що серце проразила, І […]...
- ІЗ “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА (1304-1374) – ЛІТЕРАТУРА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ 61 Благословенні місяць, день і рік, Пора, година, край, містина мила, Коли краса її очей сп’янила Мене, і став я бранцем їх повік. Благословенні: біль, що в душу вник, Що об’явилась ним Ерота сила. Лук і стріла, що серце проразила, І рана, що пройшла в його тайник. Благословенні всі рази, коли я Ім’я моєї пані […]...
- Висока таємниця кохання (за лірикою Петрарки) – 8 клас – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір Проминають роки, спливають століття, але таємниця кохання залишається вічною й незбагненною. Вона завжди хвилюватиме, мучитиме людей, вимагаючи свого глибокого осмислення. Це почуття описували поети всіх віків. Поети майбутнього теж не обминуть цієї теми. Серед тих, натхненних співців кохання, вирізняється геніальний італійський поет епохи Ренесансу Франческо Петрарка. О краю мій, о ріки голубі, Ви омиваєте Лаури […]...
- І3 “КНИГИ ПІСЕНЬ”: БЛАГОСЛОВЕННІ МІСЯЦЬ, ДЕНЬ І РІК… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – 8 КЛАС (Сонет 61) Благословенні місяць, день і рік, Пора, година, край, містина мила, Коли краса її очей сп’янила Мене, і став я бранцем їх повік. Благословенні: біль, що в душу вник, Що об’явилась ним Ерота сила, Лук і стріла, що серце поразила, І рана, що пройшла в його тайник. Благословенні всі рази, коли я Ім’я моєї […]...
- СОНЕТ 61 – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА (1304-1374) – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – Хрестоматія Благословенні будьте, день і рік, І мить, і місяць, і місця урочі, Де спостеріг я ті сяйливі очі, Що зав’язали світ мені навік! Благословен вогонь, що серце пік, Солодкий біль опечаленої ночі І лук Амура, що в безоболоччі Пускав у мене стріл ясний потік! Благословенні будьте, серця рани І вимовлене пошепки ім’я Моєї донни – […]...
- Франческо Петрарка (1304-1374 рр.) – видатний італійський поет-гуманіст. Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів, оспівування кохання в Книзі пісень – ВІДРОДЖЕННЯ Мета: – Навчальна: розпочати вивчення літератури доби Ренесансу, коротко ознайомити учнів з біографією Франческо Петрарки; коротко охарактеризувати збірку “Книга пісень”, зокрема її структуру, головну думку та мотиви книги, образ автора, ліричного героя та героїні, а також основні художні засоби віршів; поглибити знання про сонет; – Розвивальна: розвивати читацьку активність та творчі здібності учнів; – Виховна: […]...
- Франческо Петрарка – видатний італійський поет-гуманіст. Оспівування кохання в “Книзі пісень” – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ – ІІ семестр Мета: ознайомити з біографією Ф. Петрарки; увести у світ поезії митця; вчити аналізувати поетичний текст; засвоїти значення терміна сонет; здійснювати міжпредметні зв’язки; розвивати творчі здібності; вчити працювати в групі; виховувати повагу до виявів чужих почуттів. Обладнання: портрет Ф. Петрарки; збірка “Канцоньєре”. Поет умів поєднати небо і землю. К. Батюшков ХІД УРОКУ I. Актуалізація опорних знань […]...
- СОНЕТ 267 – Франческо Петрарка (1304-1374) – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ Де погляд ніжний, де чарівний вид; Де постать горда, де струнка постава, Де мова та бентежна й величава, Що завдає негідникові встид? Де сміх, що жалить того, хто набрид? Де та душа, що, мов зоря яскрава, Висока й гідна владарського права, Небесний нам осяяла блакить? Я вами дихаю, для вас палаю, Я народивсь для вашого […]...
- Франческо Петрарка. Сонети № 61, 132. Образ ліричного героя та героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки Мета: на основі аналітичного дослідження віршів Петрарки розкрити художню й психологічну своєрідність лірики Петрарки, дослідити особливості використання поетом сонетної форми; розкрити багатство почуттів ліричного героя Петрарки, автобіографічний аспект його поезії; сприяти вихованню поваги до внутрішнього світу людини, формуванню духовно багатої особистості. Обладнання: портрет Петрарки, донни Лаури, музика Ф. Ліста Перебіг уроку І. Актуалізація опорних знань […]...
- СОНЕТ 132 – Франческо Петрарка (1304-1374) – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ Як не любов, то що ж це бути може? А як любов, то що ж таке вона? Добро? – Таж в ній скорбота нищівна! Зло? – Але ж муки ці солодкі, Боже! Горіти хочу? – Бідкатись негоже! Не хочу? – То даремна скарг луна?! Живлюща смерте, втіхо навісна! Хто твій тягар здолати допоможе? Чужій чи […]...
- СОНЕТ 61 – Франческо Петрарка (1304-1374) – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ Благословенні будьте, день і рік, І мить, і місяць, і місця урочі, Де спостеріг я ті сяйливі очі, Що зав’язали світ мені навік! Благословен вогонь, що серце пік, Солодкий біль опечаленої ночі І лук Амура, що в безоболоччі Пускав у мене стріл ясний потік! Благословенні будьте, серця рани І вимовлене пошепки ім’я Моєї донни – […]...
- СОНЕТИ – Сонет 130 – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ВІЛЬЯМ ШЕКСПИР ВІЛЬЯМ ШЕКСПИР СОНЕТИ Сонет 130 Її очей до сонця не рівняли, Корал ніжнійший за її уста, Не білосніжні пліч овали, Мов з дроту чорного коса густа. Троянд багато зустрічав я всюди, Та на її обличчі не стрічав, І дише так вона, як дишуть люди, А не конвалії між диких трав. І голосу її рівнять не […]...
- Сонет 121 – СОНЕТИ – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР СОНЕТИ Сонет 121 Ліпш бути злим, ніж виглядать на злого, Впокорившись обмовам навісним. О суд очей чужих! Як нам із ним Погодитись нелегко, їй же Богу! Чи б міг фальшивий зір цінити в скарб Мій серця жар? Здолав його б донести Шпигунський набрід, що кладе на карб Мені все те, за що я […]...
- Сонет 141 – СОНЕТИ – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР СОНЕТИ Сонет 141 Мій зір тебе не любить, далебі, Усякого набачившись пороку. Та серце любить і не вірить оку, Сто сотень вад не бачачи в тобі. Ні голос твій, не надто милий вуху, Ні дотик ніжний, пахощі і смак Не владні затягнуть мене ніяк На учту зору, доторку і слуху. Та навіть всім […]...
- Сонет 66 – СОНЕТИ – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР СОНЕТИ Сонет 66 Я кличу смерть – дивитися набридло На жебри і приниження чеснот, На безтурботне і вельможне бидло, На правоту, що їй затисли рот, На честь фальшиву, на дівочу вроду Поганьблену, на зраду в пишноті, На правду, що підлоті навдогоду В бруд обертає почуття святі, І на мистецтво під п’ятою влади, І […]...
- Франческо Петрарка – Література доби Відродження – ВІДРОДЖЕННЯ – Хрестоматія Франческо Петрарку вважають вождем освіченої Європи XIV століття, носієм ідеології нової людини, яка усвідомлює свою індивідуальність і неповторність. Із початком його творчості в італійській літературі починається доба Відродження. Народився Франческо Петрарка 20 липня 1304 року в невеликому італійському місті Ареццо, у сім’ї нотаріуса. Його батько був успішною і шанованою людиною Флоренції. Він дружив із видатним […]...
- Франческо Петрарка (1304-1374) Відродження, або Ренесанс (від фр. renaitre відроджуватися), – одна із найбільш яскравих епох у розвитку європейської культури, що охоплює майже три сторіччя із середини XIV ст. до перших десятиліть XVII ст. Для культури Відродження характерне світське сприйняття й осмислення світу, утвердження цінності земного буття, величі розуму і творчих здібностей людини, достоїнства особистості. Гуманізм (від […]...
- ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ border=”0″ width=”169″ height=”196″ id=”Малюнок 1172″ src=”8klas. files/image116.jpg”> (1304-1374) Через слово людське обличчя стає прекрасним. Франческо Петрарка У 1302 р. Флоренція вигнала не тільки Данте, а й іншого, ще не народженого, великого італійського поета й гуманіста Франческо Петрарку. Його батько Петракко, друг і однодумець Данте, вимушений […]...
- Франческо Петрарка (1304-1374) – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ Франче́ско Петра́рку вважають вождем освіченої Європи XIV століття, носієм ідеології нової людини, яка усвідомлює свою індивідуальність, неповторність. Із початком його творчості в італійській літературі починається доба Відродження. Народився Франческо Петрарка 20 липня 1304 року в невеликому італійському місті Ареццо, у сім’ї нотаріуса. Спочатку батько був доволі успішною діловою людиною Флоренції. Справи його процвітали, він дружив […]...
- Франческо Петрарка (1304-1374) – ВІДРОДЖЕННЯ Франческо Петрарка – італійський поет та літописець, ранній гуманіст. Один із засновників гуманізму, його називають “батьком гуманізму”. Народився 20 липня 1304року у місті Ареццо, що поблизу Флоренції. Батько його був другом та однодумцем Данте, якого, як і Данте, було вигнано з рідного міста у 1302 році. Невдовзі після народження майбутнього поета родина перебирається у Пізу, […]...
- Франческо Петрарка. Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки Мета: розкрити місце і роль Франческо Петрарки як мислителя й митця в італійському Ренесансі; ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Петрарки, з особливостями створення “Книги пісень”; на основі аналітичного дослідження віршів Петрарки розкрити художню й психологічну своєрідність лірики Петрарки, дослідити особливості використання поетом сонетної форми; розкрити багатство почуттів ліричного героя Петрарки, автобіографічний аспект його […]...
- ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА (1304-1374) – ЛІТЕРАТУРА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ У 1302 р. Флоренція з міста вигнала не тільки Данте, а й іншого, ще не народженого, великого італійського поета і гуманіста Франческо Петрарку. Його батько, небагатий нотаріус, друг і однодумець Данте Петракко, вимушений був тікати з рідного міста разом з родиною, щоб зберегти своє життя. Десятилітні блукання привели родину на південь Франції у невеличке містечко […]...
- ПЕТРАРКА, Франческо (1304 – 1374) ПЕТРАРКА, Франческо (Petrarca, Francesco, 20.07. 1304, Ареццо – 18.07.1374, Аркуа) – італійський поет. Батьки Петрарки були вигнані з Флоренції разом із Дайте (1302) після поразки партії “білих” гвельфів, до якої вони належали. Майбутній поет народився в Ареццо. Його батько був нотаріусом, сина спрямував своєю стежкою. Петрарка слухав лекції на юридичних факультетах в […]...
- НІ ЗОРЯНИХ НЕБЕС МАНДРІВНІ ХОРИ… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – 8 КЛАС (Сонет 312) Ні зоряних небес мандрівні хори, Ні вітрокрилі в морі байдаки, Ні в полі збройних лицарів полки, Ні звіра красного глибокі нори, Ні вісті, що приходять через море, Ні строф любовних точені рядки, Ні в ароматах свіжої луки Співання дам, що тішать наші зори, – Ніщо мого вже серця не торкне: Свій день і […]...
- Франческо Петрарка “Канцоньєре” – ВІДРОДЖЕННЯ – підготовка до ЗНО та ДПА 20 липня 1304 року в італійському місті Ареццо в нотаріуса Петракко народився син, якого охрестили ім’ям Франческо, – пізніше флорентійське прізвисько батька він замінив більш милозвучним латинізованим ім’ям “Петрарка”. У 1310 році нотаріус, вигнаний з рідного міста, облаштувався з родиною в Пізі, де Франческо пройшов перше навчання і де, єдиний раз у житті, бачив знаменитого […]...
- ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА (1304-1374) – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – Хрестоматія 20 липня 1304 року в італійському місті Ареццо в нотаріуса Петракко народився син, якого охрестили ім’ям Франческо, – пізніше флорентійське прізвисько батька він замінив більш милозвучним латинізованим ім’ям “Петрарка”. У 1310 році нотаріус, вигнаний з рідного міста, облаштувався з родиною в Пізі, де Франческо Петрарка пройшов перше навчання і де, єдиний раз у житті, бачив […]...
- ДЕ ПОГЛЯД НІЖНИЙ, ДЕ ЧАРІВНИЙ ВИД… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – 8 КЛАС (Сонет 267) Де погляд ніжний, де чарівний вид; Де постать горда, де струнка постава, Де мова та бентежна й величава, Що завдає негідникові встид? Де сміх, що жалить того, хто набрид? Де та душа, що, мов зоря яскрава, Висока й гідна владарського права, Небесний нам осяяла блакит? Я вами дихаю, для вас палаю, Я народивсь […]...
- ЯК ЛЮБОВ, ТО ЩО Ж ЦЕ БУТИ МОЖЕ… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – 8 КЛАС (Сонет 132) Як не любов, то що це бути може? А як любов, то що таке вона? Добро? – Таж в ній скорбота нищівна. Зло? – Але ж муки ці солодкі, Боже! Горіти хочу? Бідкатись негоже. Не хочу? То даремна скарг луна. Живлюща смерте, втіхо навісна, Хто твій тягар здолати допоможе? Чужій чи власній волі […]...
- Франческо Петрарка (1304-1374) – ПЕРШИЙ ПОЕТ-ГУМАНІСТ ВІДРОДЖЕННЯ – Відродження Франческо Петрарка (1304-1374) Літературний багаж. Пригадайте визначення поняття “сонет”. Кого вважають автором перших сонетів про кохання? Італію називають колискою європейського Відродження. Саме там було створено класичну модель ренесансної культури, на яку орієнтувалися у своєму розвитку інші європейські країни. Саме в Італії зародився рух учених-гуманістів, які заново відкрили античну культурну спадщину. Саме італійські художники, скульптори, письменники […]...
- Люблю травневий світлий час – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – БЕРТРАН ДЕ БОРН * * * Люблю травневий світлий час І ніжні квіти весняні, Люблю, коли чарують нас Пташині радісні пісні, І тішусь я красою Рясних наметів і шатрів, Розкиданих серед лугів, Де гасла ждуть до бою Ряди уславлених полків, І вершників, і скакунів. Люблю я бачить, як погнав Юрбу озброєний загін, Як мчать отари серед трав, А […]...
- БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ДАНТЕ АЛІГ’ЄРІ Головний герой поеми поет Данте починає свою подорож із темного, страшного лісу. На його шляху з’являються перешкоди – алегорії людських вад: леопард, лев і вовчиця. Беатріче посилає йому на допомогу улюбленого поета Вергілія, автора поеми “Енеїда”. Він буде поруч із Данте протягом мандрівки по Пеклу. Поет спочатку навіть злякався, але зібрав рештки рішучості, і вони […]...
- ІЗ “КНИГИ ПІСЕНЬ” ЧОМУ ТРОЯНДИ НЕМОВ НЕЖИВІ? – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ – 9 КЛАС Чому троянди немов неживі, Кохана, скажи мені? Чому, скажи, в зеленій траві Фіалки такі мовчазні? Чому так гірко дзвенить і співа Жайворонком блакить? Чому в своєму диханні трава Тління і смерть таїть? Чому холодне сонце поля В задумі похмурій мина? Чому така пустельна земля І сіра, мов труна? Чому мене, мов безумця, в пітьму Моя […]...
- Чому троянди немов неживі – ІЗ “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ * * * Чому троянди немов неживі, Кохана, скажи мені? Чому, скажи, в зеленій траві Фіалки такі мовчазні? Чому так гірко дзвенить і співа Жайворонком блакить? Чому в своєму диханні трава Тління і смерть таїть? Чому холодне сонце поля В задумі похмурій мина? Чому така пустельна земля І сіра, мов труна? Чому мене, мов безумця, […]...
- ГАМЛЕТ – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР У Данії помер король, а його дружина Гертруда через два місяці вийшла заміж за брата свого покійного чоловіка, Клавдія. Це дуже засмутило Гамлета, сина Гертруди, бо він дуже любив батька. Його цікавив не трон, який зайняв дядько, а хвилювала зрада матері. Непокоїли також причини раптової смерті короля. Клавдій говорив, що брата вкусила змія, але Гамлет […]...
- ДЕКАМЕРОН – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ДЖОВАННІ БОККАЧЧО День другий Оповідка шоста По смерті імператора Фрідеріка Другого на короля Сицилії вінчано було Манфреда. При ньому служив неаполітанський дворянин на ймення Аррігетто Капече, одружений із вродливою панною, на ім’я Берітола Караччола. Влада на острові належала йому. Коли ж почув він, що король Карло убив Манфреда, зрозумів, що треба йому готуватися до втечі. Та остров’яни […]...