Скорочено – УСИПКА, УТЕЧКА, УСУШКА Й УТРУСКА – ОСТАП ВИШНЯ
ОСТАП ВИШНЯ
(Теорія)
Чотири найулюбленіших слова на господарському фронті. Чотири наймодніших слова нашої доби. І всі на “у”…
І от ці чотири “у” ростуть і вниз, і вгору, скрізь розростаються, вкорінюються, “як тропічні маки”, хочуть покрити все народне господарство. Коли дивишся здалеку на економічні бази, то здається, ніби бачиш не їх, а лише одні “у”.
Отже, розберемось, що означають ці слова.
Усипка – поняття розумове, духовне. Це дуже тонка штука, що пролазить через найменші пори. Бували випадки, коли усипка проходила крізь залізо. Борошно або цукор, приміром, може “усипатися” з залізного чи крицевого герметично закритого посуду… Хоч розірвися, а на певний відсоток висиплеться…
Коли усипка переборщить сама себе, тоді вона переходить в засипку. Остання нікому не подобається, тому не слід про неї й говорити. Тепер перехід усипки в засипку відбувається не часто.
“Усипка любить сипкі речі”.
“Утечка – походить від дієслова “тікать”. Тікать – дієслово, що стосується виключно живих речей. А тут воно само собі зраджує і характеризує виключно неживі, та до того ще й рідкі речі: олію, нафту, гас, бензин, спирт…
Важко собі уявити, щоб такі речі тікали, але це насправді буває. Вони “тікають” зі складів, баз, що потім і “собаками не наздоженеш”. Нафта зникає навіть із вагонів на залізницях. Була, вагон зупинився, поїхав, приїхав до станції, а ЇЇ нема: втекла.
Наступне слово – усушка. Походить від дієслова “усихати”. Усихають майже завжди найсухіші речі: мануфактура, шкіра, суха садовина, городина і таке інше. Коли усушка ретельно береться за оті сухі речі й висмоктує з них останні соки, вогкі речі починають розбухати.
“Коли ж усушка переходить у пошесть, тоді можуть усихати цілі галузі народного господарства, цілі країни, а розбухає тільки невеликий гурт населення”.
“Утруска – що це таке – чорт його знає. Очевидно, чи хтось когось, чи хтось щось утрушує. Чи щось само втрушується… напевно невідомо”.
А що ж треба з цими словами робити? Якщо дотримуватися теорії “клин клином”, то мабуть, ось що:
1) трусонути;
2) всипати так, щоб важко було не тільки щодо “утечки”, а й “уходки”;
3) посадити на усушку.
Автор зауважує, однак, що це справа теоретиків. Він же – практик.
Related posts:
- Усипка, утечка, усушка й утруска – Остап Вишня – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) Свою творчість Остап Вишня почав з політичних памфлетів та фейлетонів і написав їх кілька сотень. Фейлетон “Усипка, утечка, усушка й утруска” вперше надрукований 24 грудня 1922 р. в газеті “Вісті ВУЦВК” і спрямований проти розкрадачів народного добра. Взагалі, фейлетон, як і всякий газетний жанр, – річ недовговічна: відгукнувся “на злобу дня”, висміяв конкретні факти, виконав […]...
- Остап Вишня – чарівник сміху – ІІ варіант – 11 клас – ОСТАП ВИШНЯ – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Чому людям так подобається смішне? Я думаю, тому, що це покращує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю – велике задоволення. Саме таке почуття у мене викликають гуморески Остапа Вишні, цього незвичайного “чарівника сміху”. 3 насолодою […]...
- Скорочено – ОТАК І ПИШУ – ОСТАП ВИШНЯ – 11 КЛАС ( Скорочено ) I Як ви пишете? З такими запитаннями частенько звертаються слухачі до всіх письменників мало не на всіх літературних вечорах, де письменники читають прилюдно свої власні твори. Звертаються з такими запитаннями вони й до мене. Колись, замолоду, на такі запитання відповідалося жартома так: – А так пищу: беру папір, беру олівця, сідаю собі […]...
- Моя автобіографія (Скорочено) – Остап Вишня Моя автобіографія (Скорочено) – Остап Вишня У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ Божий і потім – років, мабуть, із десять підряд – мати казала, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку. Трапилася ця подія 1 листопада (ст. стилю) 1889 року, в […]...
- Скорочено – ЗЕНІТКА – ОСТАП ВИШНЯ ОСТАП ВИШНЯ “Сидить дід Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. – Як діла, дідусю? Драстуйте! – Драсігуйте! Діла? Діла – нічого! Діла, як кажуть оці песиголовці, – гут! – І по-німецькому, дідусю, навчились? – Атож. У соприкосновенії з ворогом був, – от і навчився”. Дідусь розповідає, що од нього троє ворогів загинуло. Ось як це […]...
- Скорочено – МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ – ОСТАП ВИШНЯ – 11 КЛАС Сом ( Скорочено ) Ви були коли-небудь на річці, на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Сіверський Донець? Не були? Побувайте! Заплава річки Осколу… заросла густими очеретами, кугою, верболозом і густою, зеленою, соковитою травою. Як увійдеш, картуза не видко! <…> Поміж очеретами та верболозом сила-силенна невеличких озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, лататтям з […]...
- Скорочено – МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ – ОСТАП ВИШНЯ – 11 КЛАС Автобіографія Остапа Вишні написана у звичній для нього гумористичній манері. Народився він у містечку Груні, точніше, подія ця трапилась не в самому містечку, а в хуторі Чечві, де батько працював прикажчиком у маєтку поміщиків. Вік немовляти провів у колисці з вервечками. Був другою дитиною у багатодітній родині, після нього народи Лося ще п’ятнадцять дітей. Генеалогії […]...
- Скорочено – КОРОЛІВСЬКИЙ ТИГР – ОСТАП ВИШНЯ – 11 КЛАС ЗАБИВ У БЕНГАЛІЇ (ДАТА) ВЛАСНОРУЧНО ЛОРД СЕСІЛЬ-КИСІЛЬ А потім уже в палаті лордів. <…> Клопотний, одне слово, для нас із вами такий спосіб охотиться на тигрів. Проте його нам, як мисливцям, знати треба! Для цього й пишемо! * * * Непоганий і такий іще спосіб. Викопується величезна й глибочезна яма на стежці, якою тигри до […]...
- “Треба любити людину. Тоді тільки ти маєш право сміятися” (Остап Вишня) – Остап Вишня (1889-1956) – Українська література 1920-1930 років Він світив як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця. Він умів і гриміти як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники. (Максим Рильський) Немає, мабуть, такого куточка в Україні, де б не чули імені Остапа Вишні, не читали його веселих усмішок, іскрометних гуморесок, гострих фейлетонів. Недарма Олесь Гончар підкреслював, що ще […]...
- Остап Вишня – видатний український гуморист – 11 клас – ОСТАП ВИШНЯ – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович понад усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. […]...
- Моя автобіографія (переказ) – Остап Вишня Моя автобіографія (переказ) – Остап Вишня Народився автор 1 листопада 1889 року на Полтавщині, в містечку Груні. Хоча… Народився він не прямо в цьому місті, а на хуторі поблизу, назва якому Чечва. Хутір був у підданстві поміщиків фон Рот. Мати письменника весь час стверджувала, що його витягли з колодязя, коли напували Оришку (корову). Але сам […]...
- ДЕЩО З УКРАЇНОЗНАВСТВА – ОСТАП ВИШНЯ I. Спеціально для русотяпів Кілька популярних лекцій з українознавства спеціально для тих людей, що досі ще цією справою не цікавилися, не цікавляться i не цікавитимуться… Що таке Україна? Україною зветься “искони русская земля. – Малая Русь, где все обильем дышет”… Розляглася вона на просторах Харківської, Полтавської, Чернігівської губерень, Новоросії i Юго-Западного краю. Це Велика Україна. […]...
- Лисиця – ОСТАП ВИШНЯ Лисiцю найвигiднiше полювати взимку, коли земля натягне на себе бiлу-бiлу та пухку-пухку ковдру i задрiмає зимовим спокiйним сном. Тодi шкурка в лисицi робиться густа-густа та лискуча, та пухната, а, як вiдомо, лисицю полюємо виключно через її знамените хутро, що має наукову назву – горжетка. Лисицi водяться у нас в Радянському Союзi геть-чисто на всенькiй його […]...
- Епілог – ОСТАП ВИШНЯ Не люблю епiлогiв! Краще я, бувши людиною абсолютно не егоїстичною, гукну: – Хай живе трудяще людство! Хай живе молода радiсть i радiсна молодь! Не забудьте тiльки, товаришi, ось чого: 1) Бережiть пташинi гнiзда! 2) Винищуйте бродячих собак! 3) Кажiть усiм замiсть “Драстуйте” “Боже тебе борони зруйнувати гнiздо дикої качки!”. Коли вашого знайомого здивує ваше привiтання, […]...
- Короткий переказ – Отак і пишу – ОСТАП ВИШНЯ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА ОСТАП ВИШНЯ Часто письменників питають, як вони пишуть. Герой-оповідач на це часто відповідає жартома: “А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю собі та й пишу собі…” Навряд чи можна, на його думку, навчити когось писати художні твори, а от навчитися можна. Працювати в газетах почав пізно, коли було вже йому тридцять з гаком літ. […]...
- Короткий переказ – Сом – ОСТАП ВИШНЯ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА ОСТАП ВИШНЯ За славним містом Енськом на Харківщині тече річка Оскіл, що впадає у Північний Донець. її заплава розбивається на кілька рукавів, зарослих густими очеретами, верболозом, соковитою травою. І скрізь сила-силенна озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, [лататтям, лілеями. Пливуть, бувало, на човні дівчата, уквітчавшись (тими білими лілеями, й тихо пісню співають. Чарівна річка Оскіл! А […]...
- Бекас – ОСТАП ВИШНЯ Присвячую Г. I. Косарьову Бекас для охотника, насамперед, – собака! Я ж нiколи не думаю, що ви таке твердження зрозумiєте безпосередньо! Ясна рiч, що бекас – не собака, а птиця, але кожен мисливець знає, що полювати бекаса без собаки, це все’дно, що справляти весiлля без музики. Отже, коли хочете говорити про бекаса, треба перш за […]...
- Сом (стислий переказ твору) – Остап Вишня Сом (стислий переказ твору) – Остап Вишня У нас, в Україні, є славне місто – Енськ! Саме через це місто тече не менш славна річка – Оскіл. Тече вона біля радгоспу. Чарівна річка – Оскіл! Скільки ж тут диких качок, чарівних краєвидів, та чистої води! Якщо вам пощастить побувати у цих місцях, то беріть човна […]...
- Перший диктант – ОСТАП ВИШНЯ І Давно-давно це було. Було це за тих часів, про які старі наші люди, жартувавши, казали: “Було це за царя Опенька, як була земля тоненька!” А тоді таки справді був цар, хоч і звався він не Опеньком, а Миколою, і були на нашій землі пани поміщики та капіталісти. А жили ми на хуторі, і від […]...
- БЕКАС – ОСТАП ВИШНЯ – Комічні оповідання – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ – У КРАЇНІ ГУМОРУ Якщо ти любиш пожартувати й посміятися, то із задоволенням читатимеш жартівливі вірші, гумористичні оповідання. У них поети за допомогою влучних слів відображають смішне в характері людини, життєвих явищах, роблять це дотепно й доброзичливо. ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Комічні оповідання ОСТАП ВИШНЯ Остап Вишня (1889-1956), справжнє ім’я якого Павло Губенко, народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зінківського […]...
- Дилда – ОСТАП ВИШНЯ Дилда, Тимiш Iванович, такий собi є на свiтi. Прiзвище таке в нього: Дилда. Коли заснувався в його селi колгосп, Дилда, Тимiш Iванович, сильно покрутив носом, – отак: круть-круть-круть! – i сказав своїй жiнцi Салимонiї Пилипiвнi Дилдi: – Гуртове – чортове! Залишився тодi Тимiш Iванович Дилда одноосiбником. Ну, що ж: одноосiбник, коли вiн чесний, коли вiн […]...
- Дика гуска – ОСТАП ВИШНЯ Дика гуска – це таки справжня гуска, тiльки – дика. Її можна їсти, – так, як i свiйську гуску, – з пряженою капустою або з яблуками, з гречаною кашею i так. Рiзниця мiж дикою гускою й свiйською гускою та дикою качкою така, що дика гуска нiколи не плодиться в нас на базарах, i для того, […]...
- Щука – ОСТАП ВИШНЯ Розмова буде про справи дуже серйознi, через те давайте вiдразу домовимося про термiнологiю. Значить, так: Щ у к а – це щука-риба роду жiночого. Щ у п а к – це щука-риба роду чоловiчого. Щ у ч е н я т а, щ у п а ч е н я т а, щ у п […]...
- Отак і пишу – ОСТАП ВИШНЯ І Як ви пишете? З такими запитаннями частенько звертаються слухачі до всіх письменників мало не на всіх літературних вечорах, де письменники читають прилюдно свої власні твори. Звертаються з такими запитаннями вони й до мене. – Як я пишу? Колись, замолоду, на такі запитання відповідалося жартома так: – А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю […]...
- З крякухою на озері – ОСТАП ВИШНЯ І Ох, i очеретяна ж рiчка Оскiл! Ох, i рибна ж вона, ох же ж i вутяна! I вутяна, i дупеляча, i бекасинна! А яка вода в Осколi! Лагiдна, ласкава, м’яко-шовкова! Як попливти з мiста, з Куп’янки, Осколом за течiєю, кiлометрiв за 20, на узгiр’ї розляглося село Сенькiв… Пiд Сеньковом Оскiл-рiчка дiлиться на три рукави-рiчища; […]...
- Гагара – ОСТАП ВИШНЯ Одного разу вiдпочивали ми кумпанiєю пiсля ранкової зорьки й пiдраховували, скiльки хто з нас не знайшов битої смертельно качки. П’ятеро нас було дуже досвiдчених охотникiв-влучакiв, дуже цiлких стрiльцiв, що ото: – Ану, пiдкинь картуза! Ану, пiдкинь! Побачиш, як я стрiляю, та до того ж побачиш як у мене ружжо б’є! Пiдкинь! Картуза нiхто не наважувався […]...
- Дрохва – ОСТАП ВИШНЯ Як пiдете ви з хутора на гору, отуди, де колись стояв млин-вiтряк, а потiм звернете на межу, помiж пшеницями, та спуститесь тою межею трохи нiби в дiл – на шлях, що простягся з хутора В’язового до церкви, що в нiй на Покрову храм бував, так ви собi i йдiть тим шляхом далi. Минете церкву, а […]...
- Чухраїнці – ОСТАП ВИШНЯ Передмова “Чухраїнці”, як ми знаємо, це дивацький нарід, що жив у чудернацькій країні “Чукрен”. Країна “Чукрен” була по той бік Атлантиди. Назва – “чухраїнці” (і про це ми знаємо) – постала від того, що нарід той завжди чухався… В цій моїй науковій праці ми спробуємо, за виконаними матеріалами, зазнайомити з характеристикою вищеназваного дивного народу. Розділ […]...
- Сом – ОСТАП ВИШНЯ Ви були коли-небудь на рiчцi, на Осколi, що тече Харкiвщиною нашою аж у рiчку Пiвнiчний Донець? Не були? Побувайте! …За славним мiстом Енськом Оскiл тече повз радгосп, i радгоспiвський садок, як то кажуть, купається в рiчцi. Заплава рiчки Осколу, де вiн у цьому мiсцi розбивається на кiлька нешироких рукавiв, заросла густими очеретами, кугою, верболозом i […]...
- Лебідь – ОСТАП ВИШНЯ I Розчудеснi мiсця на рiчцi, на Пiвнiчнiм Дiнцi… Вам нiколи там не доводилося бувати? Коли не доводилося, – обов’язково побувайте. Ви з Харкова робочим поїздом доїдете до Змiєва. Змiїв – мальовничий городок, тепер районний центр Харкiвської областi, – вiн розлiгся якраз на Пiвнiчному Дiнцi. У Змiєвi ви вiзьмете човна й попливете за течiєю Пiвнiчним Дiнцем… […]...
- Короткий переказ – Бенгальський тигр – ОСТАП ВИШНЯ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА ОСТАП ВИШНЯ Полювати на тигра треба їхати в Бенгалію, тому що саме там водяться найбільші тигри – 2,5-3 метри, й хвіст до метра. Тому, якщо одбити тільки хвоста, то й це вже не абищо. На Бенгалію з Києва тре ба їхати через Мотовилівку, Васильків і Фастів. Потім брати на Жмеринку до Одеси, а там на […]...
- СОМ – ОСТАП ВИШНЯ – ЛІТЕРАТУРА XX ст. – 11 клас Ви були коли-небудь на річці, на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте! …За славним містом Енськом Оскіл тече повз радгосп, і радгоспівський садок, як то кажуть, купається в річці. Заплава річки Осколу, де він у цьому місці розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими очеретами, кугою, верболозом і […]...
- Короткий переказ – Моя автобіографія – ОСТАП ВИШНЯ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА ОСТАП ВИШНЯ Письменник не мав жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десяти казала синові, що його “витягли з колодязя, коли напували корову Оришку”. Ця подія відбулася 1 листопада (за старим стилем) 1889 року в містечку Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині. А насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу Груня, в маєтку […]...
- Бенгальський тигр – ОСТАП ВИШНЯ Полювати бенгальського тигра треба їхати в Бенгалiю, бо це не простий тигр, як бачите, а бенгальський. Чому нас iнтересує саме бенгальський тигр? Тому вiн нас iнтересує, що бенгальський тигр найбiльший з усiх тигрiв на свiтi, тому що завдовжки вiн 2,5- 3 метри i що самий хвiст у нього 80-95 сантиметрiв, так що, коли вам не […]...
- Вовк – ОСТАП ВИШНЯ Мисливцевi, що йому вперше в життi доводиться їхати чи йти полювати вовка, раз i назавжди слiд обов’язково запам’ятати стару нашу народну приповiдку: “Не бiйсь вовка, – сiдай у хатi”. Вовк-хижак i хижак лютий, кровожадливий, – проте боятися його нема чого. Кiндрат Калистратович Моргниоко давнiй і досвiдчений убийвовк, – так вiн усiм розповiдав i всiх учив, […]...
- Що таке “усмішка”? Як пояснював особливості цього жанру Остап Вишня? ОСТАП ВИШНЯ “Найвищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу,- нема”,- занотував Остап Вишня у своєму щоденнику. І хоч не все з написаного ним витримало іспит часом, проте неповторна “вишнівська усмішка” хвилює читача, викликає сміх. У чому її секрет? Остап Вишня створив цю оригінальну форму сатири й гумору, мотивуючи свій вибір так: “Не мислю-бо інакше […]...
- ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956) ОСТАП ВИШНЯ Протягом усього свого творчого шляху Остап Вишня виступав як талановитий і неповторний митець, слово якого глибоко проникало у пласти народного життя й успішно слугувало його безупинному поступові. Справедливо буде сказати: творчість гумориста надихалась і окрилювалась великим поняттям “народ”, про що він полишив щирі свідчення у своїх щоденникових записах. “Який би я був […]...
- Остап Вишня – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Остап Вишня – видатний український письменник-сатирик і гуморист. Павло Михайлович Губенко (справжнє ім’я письменника) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва Охтирського району Сумської області в багатодітній родині управителя панського маєтку. 1907 року закінчив Київську військово-фельдшерську школу. З 1917 року навчався в Київському університеті, який через події революції 1917 р. та громадянської війни так […]...
- ЗНО – Остап Вишня – Література XX ст Остап Вишн. (Павло Михайлович Губенко) – український сатирик та гумориет, перекладач, журналіст. Увів у літературу жанр “усмішка”. “Мені нове життя усміхається. І я йому усміхаюсь! Через те й усмішка!” (Остап Вишня). Остап Вишня – автор усмішок, гуморесок, фейлетонів, політичних памфлетів, літературно-мистецьких нарисів, рецензій. За життя письменника було видано більше 100 збірок (“Мисливські усмішки”, “Вишневі усмішки” […]...
- МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ – ОСТАП ВИШНЯ – ЛІТЕРАТУРА XX ст. – 11 клас У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий і потім – років, мабуть, із десять підряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку. Трапилася ця подія 1 листопада (ст. стилю) 1889 року в містечку Груні, Зіньківського повіту на Полтавщині… […]...