Епілог – ОСТАП ВИШНЯ

Related posts:

1. Остап Вишня – видатний український гуморист – 11 клас – ОСТАП ВИШНЯ – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович понад усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. […]...
2. Остап Вишня – чарівник сміху – ІІ варіант – 11 клас – ОСТАП ВИШНЯ – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Чому людям так подобається смішне? Я думаю, тому, що це покращує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю – велике задоволення. Саме таке почуття у мене викликають гуморески Остапа Вишні, цього незвичайного “чарівника сміху”. 3 насолодою […]...
3. “Треба любити людину. Тоді тільки ти маєш право сміятися” (Остап Вишня) – Остап Вишня (1889-1956) – Українська література 1920-1930 років Він світив як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця. Він умів і гриміти як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники. (Максим Рильський) Немає, мабуть, такого куточка в Україні, де б не чули імені Остапа Вишні, не читали його веселих усмішок, іскрометних гуморесок, гострих фейлетонів. Недарма Олесь Гончар підкреслював, що ще […]...
4. Вальдшнеп – ОСТАП ВИШНЯ – Що, може, на вальдшнепiв поїдемо? – запитав я свого вiрного товариша по охотi. – Воно хоч i пiзнувато, висипки вже далi на пiвнiч посипали, – та, проте, може, ще ж якийсь забарився й у нас. Та й Ральфа треба перевiрити, чи не забув вiн за зиму, як стойку робити! Поїдьмо, провiтримося трохи. – Нi, […]...
5. Короп – ОСТАП ВИШНЯ І Чудесний лiс. Мiшаний. I дуби, великi-великi, в лiсi ростуть, i ясенки, i берестки, i сосни. Найбiльше дубiв та сосен. У тиху погоду в лiсi анi шелесне: тихо-тихо, тiльки коли-не-коли флейтою iволга заграє, застукотить дятел, затiвлiкає щиглик… I знову тихо. Серед лiсу ставок, очеретом з одного боку прикрашений… I якесь так воно вийшло, що з […]...
6. Заєць – ОСТАП ВИШНЯ І Золота осiнь… Ах, як не хочеться листу з дерева падати, – вiн аж ніби кров’ю з печалi налився i закривавив лiси. Сумовито рипить дуб, замислився перед зимовим сном ясен, тяжко зiтхає клен, i тiльки берiзка, жовтаво-зелена й “раскудря-кудря-кудрява”, – ген там на узлiссi бiлявим станом своїм кокетує, нiби на побачення з Левiтаном жде чи, […]...
7. Чухраїнці – ОСТАП ВИШНЯ Передмова “Чухраїнці”, як ми знаємо, це дивацький нарід, що жив у чудернацькій країні “Чукрен”. Країна “Чукрен” була по той бік Атлантиди. Назва – “чухраїнці” (і про це ми знаємо) – постала від того, що нарід той завжди чухався… В цій моїй науковій праці ми спробуємо, за виконаними матеріалами, зазнайомити з характеристикою вищеназваного дивного народу. Розділ […]...
8. Бекас – ОСТАП ВИШНЯ Присвячую Г. I. Косарьову Бекас для охотника, насамперед, – собака! Я ж нiколи не думаю, що ви таке твердження зрозумiєте безпосередньо! Ясна рiч, що бекас – не собака, а птиця, але кожен мисливець знає, що полювати бекаса без собаки, це все’дно, що справляти весiлля без музики. Отже, коли хочете говорити про бекаса, треба перш за […]...
9. Вовк – ОСТАП ВИШНЯ Мисливцевi, що йому вперше в життi доводиться їхати чи йти полювати вовка, раз i назавжди слiд обов’язково запам’ятати стару нашу народну приповiдку: “Не бiйсь вовка, – сiдай у хатi”. Вовк-хижак i хижак лютий, кровожадливий, – проте боятися його нема чого. Кiндрат Калистратович Моргниоко давнiй і досвiдчений убийвовк, – так вiн усiм розповiдав i всiх учив, […]...
10. Сом – ОСТАП ВИШНЯ Ви були коли-небудь на рiчцi, на Осколi, що тече Харкiвщиною нашою аж у рiчку Пiвнiчний Донець? Не були? Побувайте! …За славним мiстом Енськом Оскiл тече повз радгосп, i радгоспiвський садок, як то кажуть, купається в рiчцi. Заплава рiчки Осколу, де вiн у цьому мiсцi розбивається на кiлька нешироких рукавiв, заросла густими очеретами, кугою, верболозом i […]...
11. Дилда – ОСТАП ВИШНЯ Дилда, Тимiш Iванович, такий собi є на свiтi. Прiзвище таке в нього: Дилда. Коли заснувався в його селi колгосп, Дилда, Тимiш Iванович, сильно покрутив носом, – отак: круть-круть-круть! – i сказав своїй жiнцi Салимонiї Пилипiвнi Дилдi: – Гуртове – чортове! Залишився тодi Тимiш Iванович Дилда одноосiбником. Ну, що ж: одноосiбник, коли вiн чесний, коли вiн […]...
12. Дикий кабан, або вепр – ОСТАП ВИШНЯ Чого воно так: коли говорять “дикий кабан” – так не страшно, а як – “вепр”, так уже й мороз нiби поза спиною i волосся на головi ворушитись починає? Воно, мабуть, саме слово “вепр” – страшнувате, – якесь таке, нiби з великими iклами й погрозливо хрокає… – Вепр! На Полтавщинi, недалеко славного мiста Гадяча, є село […]...
13. Дика гуска – ОСТАП ВИШНЯ Дика гуска – це таки справжня гуска, тiльки – дика. Її можна їсти, – так, як i свiйську гуску, – з пряженою капустою або з яблуками, з гречаною кашею i так. Рiзниця мiж дикою гускою й свiйською гускою та дикою качкою така, що дика гуска нiколи не плодиться в нас на базарах, i для того, […]...
14. Лисиця – ОСТАП ВИШНЯ Лисiцю найвигiднiше полювати взимку, коли земля натягне на себе бiлу-бiлу та пухку-пухку ковдру i задрiмає зимовим спокiйним сном. Тодi шкурка в лисицi робиться густа-густа та лискуча, та пухната, а, як вiдомо, лисицю полюємо виключно через її знамените хутро, що має наукову назву – горжетка. Лисицi водяться у нас в Радянському Союзi геть-чисто на всенькiй його […]...
15. Гагара – ОСТАП ВИШНЯ Одного разу вiдпочивали ми кумпанiєю пiсля ранкової зорьки й пiдраховували, скiльки хто з нас не знайшов битої смертельно качки. П’ятеро нас було дуже досвiдчених охотникiв-влучакiв, дуже цiлких стрiльцiв, що ото: – Ану, пiдкинь картуза! Ану, пiдкинь! Побачиш, як я стрiляю, та до того ж побачиш як у мене ружжо б’є! Пiдкинь! Картуза нiхто не наважувався […]...
16. Дрохва – ОСТАП ВИШНЯ Як пiдете ви з хутора на гору, отуди, де колись стояв млин-вiтряк, а потiм звернете на межу, помiж пшеницями, та спуститесь тою межею трохи нiби в дiл – на шлях, що простягся з хутора В’язового до церкви, що в нiй на Покрову храм бував, так ви собi i йдiть тим шляхом далi. Минете церкву, а […]...
17. Щука – ОСТАП ВИШНЯ Розмова буде про справи дуже серйознi, через те давайте вiдразу домовимося про термiнологiю. Значить, так: Щ у к а – це щука-риба роду жiночого. Щ у п а к – це щука-риба роду чоловiчого. Щ у ч е н я т а, щ у п а ч е н я т а, щ у п […]...
18. З крякухою на озері – ОСТАП ВИШНЯ І Ох, i очеретяна ж рiчка Оскiл! Ох, i рибна ж вона, ох же ж i вутяна! I вутяна, i дупеляча, i бекасинна! А яка вода в Осколi! Лагiдна, ласкава, м’яко-шовкова! Як попливти з мiста, з Куп’янки, Осколом за течiєю, кiлометрiв за 20, на узгiр’ї розляглося село Сенькiв… Пiд Сеньковом Оскiл-рiчка дiлиться на три рукави-рiчища; […]...
19. Дика коза – ОСТАП ВИШНЯ Ю. В. Шумському Благородна тварина – дика коза. Благородна i своєю постаттю, коли, струнка й нiжна, стоїть вона серед кущiв лiщини або на зеленiй квiтучо-пахучiй галявинi лiсу нашого чарiвного чи коли, спустившись до Сули, до Росi, до Горинi, грацiозно нахилившись, студену воду п’є. Благородна i в стрiмкому вихорi-льотi, коли, налякана, не бiжить, а стелеться над […]...
20. МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ – ОСТАП ВИШНЯ – ЛІТЕРАТУРА XX ст. – 11 клас У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий і потім – років, мабуть, із десять підряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку. Трапилася ця подія 1 листопада (ст. стилю) 1889 року в містечку Груні, Зіньківського повіту на Полтавщині… […]...
21. Отак і пишу – ОСТАП ВИШНЯ І Як ви пишете? З такими запитаннями частенько звертаються слухачі до всіх письменників мало не на всіх літературних вечорах, де письменники читають прилюдно свої власні твори. Звертаються з такими запитаннями вони й до мене. – Як я пишу? Колись, замолоду, на такі запитання відповідалося жартома так: – А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю […]...
22. Бенгальський тигр – ОСТАП ВИШНЯ Полювати бенгальського тигра треба їхати в Бенгалiю, бо це не простий тигр, як бачите, а бенгальський. Чому нас iнтересує саме бенгальський тигр? Тому вiн нас iнтересує, що бенгальський тигр найбiльший з усiх тигрiв на свiтi, тому що завдовжки вiн 2,5- 3 метри i що самий хвiст у нього 80-95 сантиметрiв, так що, коли вам не […]...
23. Самі собі шкідники – ОСТАП ВИШНЯ Колись, давненько вже, поїхав я навеснi до одного мого доброго приятеля, директора радгоспу на чудеснiй нашiй Полтавщинi. Просто так поїхав: на лани подивитися, на луки, на зеленi веснянi пшеницi… Та й ходили ото ми з приятелем межами та обнiжками, рвали сокирки, волошки, чудесну ромашку. Директор прикидав, який у нього має бути цього року врожай, ремствував, […]...
24. Як варити і їсти суп з дикої качки – ОСТАП ВИШНЯ М. Т. Рильському Був такий славнозвiсний орнiтолог Мензбiр, який на пiдставi багатолiтнiх спостережень i наукових дослiджень остаточно визначив, що дикi качки, крiм базару, водяться ще на лугових озерцях та по очеретах i тихих-тихих плесах, по рiчках-колисках смарагдової Батькiвщини нашої радянської… …Словом, ви поїхали на луговi озера, на очерети й на тихi-тихi плеса. Само собою розумiється, […]...
25. Ленінград і ленінградці – ОСТАП ВИШНЯ Ленiнград… Що до цього слова додаси i що з нього викинеш? I Петро Перший, i Ломоносов, i Державiн, i Пушкiн, i Лермонтов, i Гоголь, i Крилов, i Достоєвський, i Щед-рiн, i Некрасов, i Шевченко, i Рєпiн, i Сєченов, i Бехте-рєв, i Павлов. I Суворов… I Ленiн… I Смольний… I першi заграви Великої Жовтневої соцiалiстичної революцiї. […]...
26. Моя автобіографія (Скорочено) – Остап Вишня Моя автобіографія (Скорочено) – Остап Вишня У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ Божий і потім – років, мабуть, із десять підряд – мати казала, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку. Трапилася ця подія 1 листопада (ст. стилю) 1889 року, в […]...
27. ДЕЩО З УКРАЇНОЗНАВСТВА – ОСТАП ВИШНЯ I. Спеціально для русотяпів Кілька популярних лекцій з українознавства спеціально для тих людей, що досі ще цією справою не цікавилися, не цікавляться i не цікавитимуться… Що таке Україна? Україною зветься “искони русская земля. – Малая Русь, где все обильем дышет”… Розляглася вона на просторах Харківської, Полтавської, Чернігівської губерень, Новоросії i Юго-Западного краю. Це Велика Україна. […]...
28. Чукрен – ОСТАП ВИШНЯ Сива-сивезна старовина… Отоді ж таки, як жила-була на світі Атлантiда, гонів із сотню за Атлантiдою, трішки вбік, праворуч, була друга казкова країна, що мала чудернацьку трохи назву Чукрен.. 3валась так та казкова кpaїнa через те, що її населення, люд, тобто, її Божий, завжди чухався. Дитинча маленьке, як тільки починало було спинатися на ноги i коли […]...
29. ЯК МИ КОЛИСЬ УЧИЛИСЬ – ОСТАП ВИШНЯ Дуже рано починалася за старих часів професійна на селі освіта. Тоді вона починалася, коли Ванька або Одарочку було вже “одлучено” і коли Ванькові або Одарочці сорочка підіймалася вище того місця, про яке ви зараз не думаєте, і зав’язувалася вузлом на спині. – Щоб не закаляло! А то воно в мене, вибачте, на втори слабеньке. Ванько […]...
30. СОМ – ОСТАП ВИШНЯ – ЛІТЕРАТУРА XX ст. – 11 клас Ви були коли-небудь на річці, на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте! …За славним містом Енськом Оскіл тече повз радгосп, і радгоспівський садок, як то кажуть, купається в річці. Заплава річки Осколу, де він у цьому місці розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими очеретами, кугою, верболозом і […]...
31. Цеп на Муссоліні – ОСТАП ВИШНЯ “Новое время” повідомляє, що Муссоліні дістав перед шлюбом принцеси Іоланди нагороду – цеп Анонціади, що дає право на ранг “королевого кузена”. Нагорода ця дається тільки за дуже важливу національну заслугу. З газет Поволеньки-поволеньки, а вибивається-таки Муссоліні в люди. Був собі простим фашистом. Бився навкулачках, зав’язував тугими вузлами сорочки в купальщиків на березі Тібру й реготався […]...
32. ЗНО – Остап Вишня – Література XX ст Остап Вишн. (Павло Михайлович Губенко) – український сатирик та гумориет, перекладач, журналіст. Увів у літературу жанр “усмішка”. “Мені нове життя усміхається. І я йому усміхаюсь! Через те й усмішка!” (Остап Вишня). Остап Вишня – автор усмішок, гуморесок, фейлетонів, політичних памфлетів, літературно-мистецьких нарисів, рецензій. За життя письменника було видано більше 100 збірок (“Мисливські усмішки”, “Вишневі усмішки” […]...
33. Моя автобіографія (переказ) – Остап Вишня Моя автобіографія (переказ) – Остап Вишня Народився автор 1 листопада 1889 року на Полтавщині, в містечку Груні. Хоча… Народився він не прямо в цьому місті, а на хуторі поблизу, назва якому Чечва. Хутір був у підданстві поміщиків фон Рот. Мати письменника весь час стверджувала, що його витягли з колодязя, коли напували Оришку (корову). Але сам […]...
34. БЕКАС – ОСТАП ВИШНЯ – Комічні оповідання – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ – У КРАЇНІ ГУМОРУ Якщо ти любиш пожартувати й посміятися, то із задоволенням читатимеш жартівливі вірші, гумористичні оповідання. У них поети за допомогою влучних слів відображають смішне в характері людини, життєвих явищах, роблять це дотепно й доброзичливо. ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Комічні оповідання ОСТАП ВИШНЯ Остап Вишня (1889-1956), справжнє ім’я якого Павло Губенко, народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зінківського […]...
35. Скорочено – МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ – ОСТАП ВИШНЯ – 11 КЛАС Автобіографія Остапа Вишні написана у звичній для нього гумористичній манері. Народився він у містечку Груні, точніше, подія ця трапилась не в самому містечку, а в хуторі Чечві, де батько працював прикажчиком у маєтку поміщиків. Вік немовляти провів у колисці з вервечками. Був другою дитиною у багатодітній родині, після нього народи Лося ще п’ятнадцять дітей. Генеалогії […]...
36. Сом (стислий переказ твору) – Остап Вишня Сом (стислий переказ твору) – Остап Вишня У нас, в Україні, є славне місто – Енськ! Саме через це місто тече не менш славна річка – Оскіл. Тече вона біля радгоспу. Чарівна річка – Оскіл! Скільки ж тут диких качок, чарівних краєвидів, та чистої води! Якщо вам пощастить побувати у цих місцях, то беріть човна […]...
37. Скорочено – УСИПКА, УТЕЧКА, УСУШКА Й УТРУСКА – ОСТАП ВИШНЯ ОСТАП ВИШНЯ (Теорія) Чотири найулюбленіших слова на господарському фронті. Чотири наймодніших слова нашої доби. І всі на “у”… І от ці чотири “у” ростуть і вниз, і вгору, скрізь розростаються, вкорінюються, “як тропічні маки”, хочуть покрити все народне господарство. Коли дивишся здалеку на економічні бази, то здається, ніби бачиш не їх, а лише одні “у”. […]...
38. Короткий переказ – Сом – ОСТАП ВИШНЯ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА ОСТАП ВИШНЯ За славним містом Енськом на Харківщині тече річка Оскіл, що впадає у Північний Донець. її заплава розбивається на кілька рукавів, зарослих густими очеретами, верболозом, соковитою травою. І скрізь сила-силенна озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, [лататтям, лілеями. Пливуть, бувало, на човні дівчата, уквітчавшись (тими білими лілеями, й тихо пісню співають. Чарівна річка Оскіл! А […]...
39. Як Остап Вишня розцінює роль гумору в житті суспільства у своєму щоденнику “Думи мої, думи…”? ОСТАП ВИШНЯ В усмішці Остапа Вишні “Письменники” читаємо: “Є ще особливий гатунок письменників. Це так звані гумористи. Вони пишуть для того, щоб читачі плакали, або самі плачуть, як пишуть, бо їм писати не хочеться. Нещасний народ усі гумористи, бо, навіть коли зуби болять, мусять писати щось “веселе”. Отже, творче кредо письменника-гумориста – “писати щось “веселе”. […]...
40. Чухраїнці – Остап Вишня – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) У 1926 р. Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Але знову з творами цієї збірки широке коло читачів змогло познайомиться лише в 90-х pp. Головна її тема – розвиток рідної мови, і розкривається вона багатогранно: це і збереження чистоти мови, і розширення сфер її вживання, […]...