БЕКАС – ОСТАП ВИШНЯ – Комічні оповідання – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ – У КРАЇНІ ГУМОРУ

Якщо ти любиш пожартувати й посміятися, то із задоволенням читатимеш жартівливі вірші, гумористичні оповідання. У них поети за допомогою влучних слів відображають смішне в характері людини, життєвих явищах, роблять це дотепно й доброзичливо.

ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ

Комічні оповідання

ОСТАП ВИШНЯ

Остап Вишня (1889-1956), справжнє ім’я якого Павло Губенко, народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зінківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї.

Освіту Павло здобував у Києві, у військово-фельдшерській школі. Та, як згадував сам письменник, він не збирався присвятити себе медицині. Згодом повністю занурився в журналістську та літературну роботу, став майстром українського гумору.

У багатьох творах описав смішні події, які трапилися на полюванні. Тому й об’єднав оповідання під назвою “Мисливські усмішки”.

Невеликий художній твір, пройнятий гумором, називають г у м о р е с к о ю, твір, у якому якусь подію зображено в комічному вигляді, – у с м і ш к о ю.

БЕКАС

Бекас для мисливця насамперед – собака!

Я ж ніколи не думаю, що ви таке твердження зрозумієте безпосередньо!

Ясна річ, що бекас – не собака, а птиця. Але кожен мисливець знає, що полювати на бекаса без собаки – це все одно, що справляти весілля без музики.

Отже, коли хочете говорити про бекаса, треба перш за все говорити про собаку, бо без лягавого собаки ви бекаса не те що не їстимете, а навіть не бачитимете.

Значить, давайте про… бекаса.

Бекас – невеличкий болотяний птах, сіренький, з біленьким на пузі пір’ячком, дуже меткий, з дуже довгим дзьобом, довгенькими ногами, зривається з характерним для нього криком і летить, навіжений, зигзагами.

Який же він смачний-смачний, бекас! Делікатес! І, майте на увазі, бекас – це один з тих небагатьох сортів дичини, яку засмажують разом з потрухами1…

Не дай бог потім сметанки та не дай бог іще чого-небудь – це така, вам скажу, симфонія2, що… давайте зараз же їхати на бекасів…

І знову ж таки: бекас без собаки і не делікатес, і не симфонія, бо без собаки – нема бекаса.

Значить, давайте про… собак!

Що таке собака – ви самі знаєте: голова, чотири ноги, хвіст і гавкає.

– Які рядки гуморески викликали в тебе сміх? Чому саме?

– Про кого автор починає розповідь? Скільки разів повертається до розповіді про бекаса? Чому, на твою думку, письменник ніби не може визначитись, про кого розповідати – про собаку чи про бекаса?

– Знайди в тексті опис бекаса А як автор описав собаку? Прочитай.

1 3 потруха́ми – цілком, з нутрощами.

2 Симфо́нія – гармонійне сполучення різноманітних звуків, кольорів, топів; тут: поєднання смаків.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

БЕКАС – ОСТАП ВИШНЯ – Комічні оповідання – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ – У КРАЇНІ ГУМОРУ