РУСЬКА БЕСІДА
“РУСЬКА БЕСІДА” – українська громадська культурно-освітня організація на Буковині. Заснована 26 січня 1869 р. з метою представництва та охорони прав українців під румунською владою. Перший голова – О. В. Продан, найвизначніші діячі – С. Воробкевич, О. Калужняцький, Є. Пігуляк, О. Поповичі, М. Івашко. Мала друкований орган – журнал “Буковинська Зоря” (1870-1871).
З 1880 р. філії “Руської бесіди” виникають у невеликих містах, де особлива увага надається створенню хат – читалень. Після того як “Руською бесідою” стали керувати народовці (з 1884 р.), організації розширились. Розгорнулася видавнича діяльність: виходили газета “Буковина”, серія “Бібліотека для молоді, селян і міщанства” (1885 – 1894), “Ластівка” (1894 – 1896), художні твори Ю. Федьковича, С. Воробкевича та ін.
З ініціативи і за сприяння “Руської бесіди” утворено ряд громадсько-культурних організацій: “Руська школа” (1887), “Буковинський боян” (1895), “Жіноча громада” (1906) та ін. Створено кафедру української мови і літератури при Чернівецькому університеті.
1918 р. румунська влада закрила читальні. Але культурно-освітній рух “Руської бесіди” поновився з 1938 р. після ліквідації Української національної партії. Заборонена радянською владою 1940 р.
Літ.: Дмитрієв Є. Історія просвітницького товариства “Руська бесіда”. Чернівці, 1909; Попович О. Відродження Буковини. Л., 1933; Жуковський А. Історія Буковини // Буковина – її минуле і сучасне. Париж, 1956; Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Нью-Йорк; Париж, 1973. Т. 7.
Р. Мовчан
Related posts:
- Руська Правда – походження Із загальної характеристики “Руської Правди” ми помічаємо, що вона ще складалася і в 12 столітті, довго після смерті Ярослава. “Руська Правда” що вона представляє не скрізь справжній текст закону, а іноді тільки його оповідний виклад; що вона ігнорує судові поєдинки, безсумнівно практикувалися в російських судах XI і XII ст., але неприємні Церкви; що “Руська Правда” […]...
- РУСЬКА ТРІЙЦЯ “РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – гурток західноукраїнської демократичної молоді, що діяв у 1833 – 1837 рр. у Львівській семінарії. Його назва утворилася від кількості семінаристів (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич), які склали ядро гуртка. До гуртка входили також М. Устиянович, А. Могильницький, І. Головацький, з ним підтримував зв’язки Г. Ількевич. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на […]...
- Руська Трійця: Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич Період національного пробудження й становлення нової літератури в Західній Україні припадає на 30-50-ті роки XIX ст., тобто охоплює час від початку діяльності “Руської Трійці” до творчого дебюту її основоположника Ю. Федьковича. У першій половині XIX ст. в Західній Україні, насамперед у Галицькій Русі (історична назва Східної Галичини), склалися певні передумови для національно-культурного відродження й становлення […]...
- “РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – ВІКТОР ЗАБІЛА (1808-1869) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА На західноукраїнських землях розвиток національної культури відбувався в специфічних історичних і суспільно-політичних умовах. Давалося взнаки довготривале польське, а згодом (від 1772 року) австрійське панування. Династія Габсбургів намагалася провадити на теренах імперії прогресивну на той час політику. Про це свідчить і скасування кріпосного права (1848), проведене значно раніше, ніж у Російській імперії, і визнання повноправності греко-католицької […]...
- Народовці “Народовці” – представники галицької, буковинської та закарпатської інтелігенції, які орієнтувалися на народ, обстоювали його інтереси, дбали про формування національної свідомості українців. “Народовський” рух виник у Галичині на поч. 60-х XIX ст. на противагу “москвофільському” і для розв’язання українських культурно-освітніх, а згодом політичних проблем. Діяльність “Н.” зосереджувалася навколо видань “Вечорниці”, “Мета”, “Нива”, “Русалка” і спрямовувалась на […]...
- Руська трійця – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) На такому соціально-політичному і культурному тлі у 30-х роках XIX століття з’явився гурток, заснований українською прогресивною інтелігенцією, – “Руська трійця”. Ініціаторами створення гуртка стали три студенти філософського факультету Львівського університету – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Усі троє були дітьми сільських священиків. “Руська трійця” гуртувалася навколо Маркіяна Шашкевича, який особливо виділявся організаторськими здібностями […]...
- Соціальна структура суспільства. Руська правда Тривалий час регулювання відносин у суспільстві відбувалося на основі звичаєвого права. Першим писаним зведенням норм давньоруського права стала Руська Правда, складена за Ярослава Мудрого та його наступників. Вона відобразила поділ населення Давньої Русі на вільних і залежних людей. Вільними були селяни-общинники, городяни, представники вищих верств суспільства. Представники панівної верстви суспільства – князі, бояри, дружинники та […]...
- Буковина “Буковина” – українська громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила в Чернівцях заходом товариства “Руська бесіда” протягом 1885-1910 спочатку двічі на місяць, 1892-95 – як тижневик, 1895-97 – чотири рази на тиждень, згодом – тричі на тиждень. Протягом 1911-12 не виходила. Два роки (1913-14) функціонувала під назвою “Нова Буковина”. 1915-18 під відновленою назвою виходила у Відні. […]...
- Театр як школа життя – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Ідея заснування театру в Галичині належала Юліану Лаврівському, керівникові просвітницького товариства “Руська бесіда”. Навесні 1864 року відбулася перша театральна вистава. Це була мелодрама за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”. ■ Перша трупа театру товариства “Руська бесіда” (1864) ■ Омелян Бачинський ■ Юліан Лаврівський Першим директором театру став Омелян Бачинський. Актори “Руської бесіди” з великим успіхом гастролювали […]...
- Позакласне читання № 4. Бесіда про самостійно прочитані твори. Рекомендація додаткової літератури для читання в 6 класі Мета: зацікавити учнів додатковим читанням художніх творів, активізувати читацькі інтереси учнів, учити докладно переказувати цікаві епізоди з них; розвивати вміння висловлювати власні думки про почуте і прочитане, аналізувати та зіставляти факти, коментувати їх; виховувати прагнення пізнавати, любов до рідного слова, почуття патріотизму, національної гордості. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: мультимедійні засоби, виставка […]...
- ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (псевд. – Григорієвич, 09.03.1853, м. Калуш, тепер Івано-Франківської обл. – 23.10.1912, Відень) – громадський діяч, педагог, письменник, критик, публіцист. По закінченні Віденського університету (1879) вчителював у Львові, працював редактором журналу “Зоря” (1887 – 1888), директором української гімназії в Перемишлі. Дебютував перекладом драми О. Розена “Виграв терно”. Організатор і театральний референт “Руської бесіди”, Цеглинський […]...
- Урок-бесіда з позакласного читання. Шевченко-художник Сценарій до Шевченківських днів Дійові особи: Голос за сценою Ангел Тарас Шевченко Тополя Понтій Пилат Наймичка Оксана (мала і велика) Мала Мар’яна (без слів) Катерина Юда Мати Кобзар Перебендя Відьма Козак Русалка Варнак На сцені – кімната. Стіл. Свічка. Поличка з книжками. Ліжко. Ікона Матері Божої. Розп’яття. Рушники. Скатертина, канцелярське перо, чорнильниця, ліжник. Голос за […]...
- Урок-підсумок. Бесіда про твори, що вивчалися протягом року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення Тема. Урок-підсумок. Бесіда про твори, що вивчалися протягом року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення Мета: повторити й систематизувати знання з літератури, згадати про письменників і твори, що вивчалися протягом року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення; розвивати образне та критичне мислення, закріпити вміння висловлювати власні міркування про найулюбленіші твори; виховувати кращі риси характеру, прагнення […]...
- (ПЧ) А. П. Чехов “Скрипка Ротшильда”, “Людина у футлярі”. Бесіда з позакласного читання – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ – ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ – ІI семестр Мета: розширити коло читацьких інтересів школярів, зацікавити життям і творчістю письменника; розвивати навички самостійного читання й аналізування художніх творів, висловлювання про них своєї думки; виховувати культуру читання, естетичні смаки, кращі моральні якості. Оснащення: портрет письменника, виставка його творів, ілюстрації до них. Тип уроку: бесіда з позакласного читання. ХІД УРОКІВ I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної […]...
- (ПЧ) Бесіда з позакласного читання за твором Гі де Мопассана “Пампушка” – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ – ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ – I семестр Мета: викликати в учнів інтерес до художньої літератури, бажання розширювати свій кругозір; виробляти літературні, естетичні смаки; розвивати навички самостійної роботи з книгою, уміння аналізувати твір, оцінювати його з точки зору художності; виховувати любов до книги. Оснащення: читацькі щоденники, портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них, кінофільм. Тип уроку: бесіда з позакласного читання. ХІД УРОКУ […]...
- БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЛЕСЯ УКРАЇНКА” І ВІРША ЛЕСІ УКРАЇНКИ “ВИШЕНЬКИ”. ЧИТАННЯ ЗА ОСОБАМИ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: розказати учням про життя і творчість Лесі Українки; вдосконалювати навички виразного читання віршованих творів; розвивати акторські здібності учнів, пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати любов до природи, рідного краю. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Жив жучок між бур’янами, Жив без тата і без […]...
- Образ Руської землі в “Слові” Із сивої давнини, через століття долітають до нас голоси, у яких звучить палка любов до рідної Руської землі. В геніальному давньому літописі “Слово о полку Ігоревім” Руська земля усвідомлюється як щось єдине, як надбання народу, що йде від одного кореня, незважаючи на чвари та існування різних князівств. Душа автора “Слова” невіддільна від рідних просторів і […]...
- БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО” І ВІРША Т. ШЕВЧЕНКА “ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА”. РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: розказати учням про Тараса Шевченка; формувати навички виразного читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати любов до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Спить старий сердитий сом, Сому сниться сьомий сон. Сонце пестить поплавок, Сом сопе на весь ставок. 2) […]...
- НАРОД “НАРОД” – громадсько-політичний і науково-популярний журнал. Виходив у 1890 – 1895 рр. поперемінно у Львові та Коломиї раз на два тижні за редакцією І. Франка й М. Павлика. Протягом 1890 – 1893 рр. був органом русько-української радикальної партії. Журнал уміщував матеріали про тяжке становище селянства Галичини, викривав угодовство політичних партій, подавав огляди міжнародного робітничого та […]...
- ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОЗНАКИ РОМАНТИЗМУ – Романтизм – новий напрям XVIII-XIX ст., протилежний класицизму. ! У Центральній та Східній Європі національно-визвольний рух, а також взаємовідносини особистості з національним колективом стали домінантою романтизму. Національна свідомість в Україні пробудилася під впливом творів згадуваного періоду, оскільки напрям зародився в умовах антисамодержавного руху. √ Основні риси романтизму: – раціоналізм доби Просвітництва заперечується; – ідеалізм; […]...
- Рідна стріха “Рідна стріха” – ілюстрований літературний збірник, упорядкований Василем Лукичем (псевдонім В. Левицького) і виданий 1894 у Львові коштом товариства “Просвіта”. До нього включені художні твори різних жанрів, що друкувалися в календарі товариства “Просвіта” на 1894. З поетичних творів подано історичну поему С. Руданського “Павло Апостол”, вірші П. Граба (псевдонім П. Грабовського). “Самотні пісні і думки” […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА 1. Грушевський Михайло. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. Київ, 1993-1996. 2. Єфремов Сергій. Історія українського письменства. Київ, 1995. 3. Козлов А. В., Щербак С. Козлов Р. А. Азбука літературознавства. Київ, 1995. 4. Наєнко Михайло. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. Київ, 1997. 5. Ткаченко Анатолій. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. Київ, 1998. 6. […]...
- Ольга Кобилянська – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 вересня 1863 р. у м. Гура-Гумора на Південній Буковині (нині м. Гура-Гуморулуй у Румунії) в родині службовця. У 1873- 1877 рр. О. Кобилянська вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі. Не маючи можливості вчитися далі, дальшу освіту вона здобувала самостійно. З 1889 по 1891 р. О. Кобилянська жила в с. Димка […]...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Історія літератури (від грец. Ιστορία – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками […]...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Історія літератури (від грец. іστορία – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками […]...
- Добро Добро – одне з найбільш загальних понять моральної свідомості, одна з основних категорій етики. Разом зі своєю протилежністю – злом – Д. є найбільш узагальненою формою розмежування моральних, аморальних вчинків, якостей тощо, які відповідають чи не відповідають в даній культурно-історичній ситуації усталеним вимогам моральності. З допомогою категорії Д. здійснюється етична оцінка як явищ соціальної практики, […]...
- Любецький з’їзд князів Руська земля знемагала від княжих чвар і половецьких набігів. За наполяганням Володимира Мономаха, який князював тоді в Переяславі, 1097 року онуки і правнуки Ярослава Мудрого зібралися на з’їзд у місті Любечі. Вони поклялися, що не дадуть половцям розоряти Русь і будуть спільно боротися з ворогом. Князі домовилися також, що відтепер кожен з них буде правити […]...
- ДМИТРЕНКО ВАСИЛЬ ДМИТРЕНКО ВАСИЛЬ (рр. нар. і см. невід.) – актор і режисер середини XIX ст. Автор популярного водевілю “Куммірошник, або Сатана в бочці”. Біографічних відомостей про нього дуже мало. У 40-х роках XIX ст. був режисером у кріпацькому театрі В. Хорвата (с. Головчине на Харківщині), який давав вистави українських п’єс і в Харкові. З березня 1850 […]...
- БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. і крипт. – Подолянин; А..; Олег; Александер Б.; Австрієць; Олекс. Барв.; Ол. Барв.; Ол. Б.; Б-ський Олександр; Б-ський Ол.; Б-нський, Олександр Гр-ч; Барв. Ал.; О. Б.; 08.06.1847, с. Шляхтинці, тепер Гнізднчка на Тернопільщині – 25.12.1926, Львів) – громадсько-культурний діяч, педагог, історик літератури, редактор, публіцист. Народився в багатодітній родині священика. Початкову освіту здобув […]...
- Городиське (Бучацьке) євангеліє Городиське (Бучацьке) євангеліє – пам’ятка XIII ст. давньо-слов’янської мови києво-руської редакції, написана кириличним уставом. У XV ст. подарована Городиському монастиреві на Волині, потім – потрапила до Бучацького монастиря на Тернопільщині, звідси – друга її назва: Бучацьке євангеліє. Нині зберігається у Львівському музеї українського мистецтва. Г. є,, в якому наявна специфіка української вимови, зокрема і замість […]...
- Образ Руської землі у “Слові о полку Ігоревім” – І варіант – 9 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – Найкращі учнівські твори – Твір Піднялася Діва-Обида, Сплеснула лебединими крилами і І пішла по Русі Слово о полку Ігоревім Одне з чільних місць у визначній пам’ятці нашої літератури “Слові о полку Ігоревім” посідає образ Руської землі, землі, що в час написання поеми була роздрібнена і втомлена постійними міжусобицями, але все одно прекрасна своєю розкішною природою, своїм могутнім народом. Образ Руської […]...
- Образ Руської землі у “Слові о полку Ігоревім” – ІІ варіант – 9 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – Найкращі учнівські твори – Твір “Слово о полку Ігоревім” – це одна з найдавніших пам’яток нашої літератури. Її створив автор – справжній патріот своєї землі, Київської Русі. І хоча розповідає він про поразку Ігореву, але оспівує велич і міць Руської землі, що тоді була великою державою. Руська земля у часи автора “Слова…” мала неосяжні кордони. Але, на жаль, не було […]...
- МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН (03.03.1811, с. Підгірки, тепер Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 13.08.1873, с. Яблунька, тепер Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.) – поет – романтик, один з продовжувачів традицій діячів “Руської трійці”. Народився в сім’ї священика. Оскільки в довідках про поета його ім’я всюди подається як Антін Любич, зазначимо, що Любич є вказівкою на шляхетський титул роду […]...
- ПРОСВІТА “ПРОСВІТА” – масова культурно-освітня організація в Україні, яка відіграла велику роль у пробудженні національної свідомості українського народу. Виникла 1868 р. у Львові як українська народовська науково-просвітницька організація, метою якої було поширення освіти й культури серед народу через задоволення попиту простих людей на друковану продукцію. Першим її головою був професор академічної гімназії Анатоль Вахнянин. Відкриття читань, […]...
- Академічне літературознавство Академічне літературознавство – наукове літературознавство. Постало після розгалуження літературної критики та досліджень історії літератури. У 40-80-ті XIX ст., коли відбувся перехід від бібліографічного опису та рефлексій критичної рецепції до глибшого, посутнішого аналізу літературних текстів, відповідних джерел, систематизації та класифікації студійованого матеріалу, сформувалася історія літератури як наука (брати Я. та Б. Грімм, Т. Бенфей, І. Тенн, […]...
- Кобилянська Ольга Юліанівна (1863-1942) Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863 р. у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині в багатодітній сім’ї дрібного урядовця. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині. Дитинство й юність майбутньої письменниці минули в румунсько-німецьких містечках Гура-Гумора, Сучава, Кімполунг. Пізніше вона жила в с. […]...
- ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів “Отечественнне записки”, “Современник”, “Вестник Европы”. Автор близько 1200 праць з історії давньої і пової російської літератури, історії суспільної думки, слов’янських […]...
- НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (НТШ) НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (НТШ) – найдавніша українська наукова організація. Засноване 1873 р. у Львові як Літературне товариство ім. Шевченка, що ставило за мету “вспомогати розвій” української словесності. З 1892 р. перетворене в Наукове товариство ім. Шевченка. З 90-х років стало плекати й розвивати науку і мистецтво, збирати й зберігати пам’ятки давнини. Ініціатори створення НТШ […]...
- УСТИЯНОВИЧ КОРНИЛО УСТИЯНОВИЧ КОРНИЛО (1839, с. Вовків, тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 22.07.1903, с. Довге, тепер Стрнйського р-ну Львівської обл.) – письменник, художник, громадський діяч. Старший син М. Устияновича. Навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв (1858-1863). Художник – монументаліст, який романтично опрацював історичні (“Василь Теребовельський”, “Козацька битва”) й біблійні (“Мойсей”, “Христос перед Пілатом”) теми, портретист (портрети […]...
- Палея Палея (грецьк. palaia diatheke – Старий Заповіт) – група пам’яток болгарської, києво-руської та давньоукраїнської літератур. П. історична (“Книга буття неба та землі”, болгарський переклад з грецької мови здійснений у першій половині XIII ст.) – скорочений виклад старозавітної історії до періоду царя Давида. Існує також П. тлумачна (“Тлумачна палея яже на іудея”, написана, очевидно, у XIII […]...