Руська Правда – походження

Із загальної характеристики “Руської Правди” ми помічаємо, що вона ще складалася і в 12 столітті, довго після смерті Ярослава. “Руська Правда” що вона представляє не скрізь справжній текст закону, а іноді тільки його оповідний виклад; що вона ігнорує судові поєдинки, безсумнівно практикувалися в російських судах XI і XII ст., але неприємні Церкви; що “Руська Правда” є не особливим самостійним судебником, а тільки однією з додаткових статей книги Керманича і що ця “Правда” складалася не без впливу пам’яток візантійського права, серед яких вона оберталася.

Сукупність цих спостережень і призводить до того, що читається нами текст “Руської Правди” склався в сфері не княжого, а церковного суду, серед церковної юрисдикції, потребами і цілями якої і керувався упорядник “Правди” в своїй роботі. Церковний кодифікатор відтворював діюче на Русі право, маючи на увазі потреби церковної юрисдикції, і відтворював тільки в міру цих потреб. Цим пояснюється, чому в “Правді” немає постанов про злочини політичних, які не підлягали церковному суду, а також статей про образу жінок і дітей і про образи словом, які розбиралися виключно церковним судом, але на підставі не “Руської Правди”, а особливих церковних законів.

З часу прийняття християнства російської Церкви було надано двояка юрисдикція. Вона, по-перше, судила всіх християн, духовних і мирян, по деяких справах духовно-морального характеру; по-друге, вона судила деяких християн, духовних і мирян, в усіх справах, церковним і нецерковних, цивільних і кримінальних.

Для церковного суду над цими християнами по нецерковних справах і був необхідний церковним суддям писаний звід місцевих законів. Необхідність ця обумовлювалася двома причинами: 1) перші церковні судді, греки або південні слов’яни, не знайомі були з російськими юридичними звичаями; 2) цим суддям потрібен був такий писаний звід тубільних законів, в якому були б усунені, принаймні змінені, деякі тубільні звичаї, особливо претившие моральному і юридичному почуттю християнських суддів, вихованих на візантійському церковному і цивільному праві.

Цими потребами і викликана була в церковному середовищі спроба скласти кодекс, який відтворював б діяли на Русі юридичні звичаї стосовно до нових під впливом Церкви поняттям і відносинам. Плодом цієї спроби і була “Руська Правда”.

Початок її складання відноситься до часу Ярослава Мудрого, чому “Руська Правда” і носить ім’я цього князя. Завершення цієї роботи над склепінням можна відсувати не далі кінця XII в.

Отже, “Руська Правда” вироблялася близько півтора століття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Руська Правда – походження