РУСЬКА ТРІЙЦЯ
“РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – гурток західноукраїнської демократичної молоді, що діяв у 1833 – 1837 рр. у Львівській семінарії.
Його назва утворилася від кількості семінаристів (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич), які склали ядро гуртка. До гуртка входили також М. Устиянович, А. Могильницький, І. Головацький, з ним підтримував зв’язки Г. Ількевич. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на ниві національної культури, зокрема відродження української літератури в Галичині. Свою діяльність гуртківці розпочали з вивчення життя рідного народу, з широко запланованих фольклорно-етнографічних студій. Енергійні ентузіасти “руського слова” були окрилені процесами становлення нової української літератури на Наддніпрянщині, романтичним піднесенням, що охопило сусідні західно – й південнослов’янські народи і символізувало їхнє національно-культурне відродження.
“Руська трійця” відчувала свій єдинокровний зв’язок із громадсько-освітніми діячами Східної України й намагалася все зробити, щоб зміцнити ці контакти, піднести рідне слово на високості, гідні великого народу. Девізом діяльності гуртківців став фольклорний образ “Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде”, взятий із збірки пісень М. Максимовича. Літературно-художня діяльність гуртківців розвивається головним чином у романтичному річищі, її головні мотиви наснажені патріотичними ідеями. Ці твори, а також фольклорні матеріали гуртківці намагаються опублікувати у збірниках “Син Русі” (1833), “Зоря” (1834), проте ці перші дві спроби не здійснилися. Тільки 1837 р. в Будимі (тепер Будапешт) побачив світ альманах “Русалка Дністровая”, що започаткував становлення нової української літератури в Галичині.
Літ.: Гербільський Г. Ю. Розвиток прогресивних ідей в Галичині у першій половині XIX ст. ( до 1848 р.). Л., 1964; Кирчів Р. Ф. Етнографічно-фольклористична діяльність “Руської трійці”. К., 1990; Петраш О. Подвижники української ідеї: Маркіян Шашкевич та його побратими. Тернопіль, 1996.
П. Хропко
Related posts:
- Руська Трійця: Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич Період національного пробудження й становлення нової літератури в Західній Україні припадає на 30-50-ті роки XIX ст., тобто охоплює час від початку діяльності “Руської Трійці” до творчого дебюту її основоположника Ю. Федьковича. У першій половині XIX ст. в Західній Україні, насамперед у Галицькій Русі (історична назва Східної Галичини), склалися певні передумови для національно-культурного відродження й становлення […]...
- Руська трійця – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) На такому соціально-політичному і культурному тлі у 30-х роках XIX століття з’явився гурток, заснований українською прогресивною інтелігенцією, – “Руська трійця”. Ініціаторами створення гуртка стали три студенти філософського факультету Львівського університету – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Усі троє були дітьми сільських священиків. “Руська трійця” гуртувалася навколо Маркіяна Шашкевича, який особливо виділявся організаторськими здібностями […]...
- “РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – ВІКТОР ЗАБІЛА (1808-1869) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА На західноукраїнських землях розвиток національної культури відбувався в специфічних історичних і суспільно-політичних умовах. Давалося взнаки довготривале польське, а згодом (від 1772 року) австрійське панування. Династія Габсбургів намагалася провадити на теренах імперії прогресивну на той час політику. Про це свідчить і скасування кріпосного права (1848), проведене значно раніше, ніж у Російській імперії, і визнання повноправності греко-католицької […]...
- РУСЬКА БЕСІДА “РУСЬКА БЕСІДА” – українська громадська культурно-освітня організація на Буковині. Заснована 26 січня 1869 р. з метою представництва та охорони прав українців під румунською владою. Перший голова – О. В. Продан, найвизначніші діячі – С. Воробкевич, О. Калужняцький, Є. Пігуляк, О. Поповичі, М. Івашко. Мала друкований орган – журнал “Буковинська Зоря” (1870-1871). З 1880 р. філії […]...
- Діяльність Руської трійці – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Важливий внесок у становлення нової літератури в Західній Україні, у національно-культурне відродження здійснили представники прогресивного літературного угруповання, відомого в історії як “Руська трійця”, з головними її організаторами – Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким. На початку 30-х років XIX ст. львівський семінарист М. Шашкевич став натхненником, ідеологом та організатором “Руської трійці”, гуртка вільнодумних студентів, членами […]...
- Руська Правда – походження Із загальної характеристики “Руської Правди” ми помічаємо, що вона ще складалася і в 12 столітті, довго після смерті Ярослава. “Руська Правда” що вона представляє не скрізь справжній текст закону, а іноді тільки його оповідний виклад; що вона ігнорує судові поєдинки, безсумнівно практикувалися в російських судах XI і XII ст., але неприємні Церкви; що “Руська Правда” […]...
- Соціальна структура суспільства. Руська правда Тривалий час регулювання відносин у суспільстві відбувалося на основі звичаєвого права. Першим писаним зведенням норм давньоруського права стала Руська Правда, складена за Ярослава Мудрого та його наступників. Вона відобразила поділ населення Давньої Русі на вільних і залежних людей. Вільними були селяни-общинники, городяни, представники вищих верств суспільства. Представники панівної верстви суспільства – князі, бояри, дружинники та […]...
- Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст. – Нова українська література Під впливом національно-визвольного руху та загальноєвропейського романтизму в літературі виникає національне піднесення культури України Друге українське Відродження. Особливості – Вихід альманахів: “Український альманах” (1831 р,, м. Харків): “Запорожская старина”, “Сніп” (1841 р., м. Харків); “Молодик”(1843 р., м. Харків); “Ластівка” Євгена Гребінки (м. Петербург); журнал “Основа”. – Виникнення української школи в середовищі польських письменників (Богдан Залєський, […]...
- Театр як школа життя – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Ідея заснування театру в Галичині належала Юліану Лаврівському, керівникові просвітницького товариства “Руська бесіда”. Навесні 1864 року відбулася перша театральна вистава. Це була мелодрама за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”. ■ Перша трупа театру товариства “Руська бесіда” (1864) ■ Омелян Бачинський ■ Юліан Лаврівський Першим директором театру став Омелян Бачинський. Актори “Руської бесіди” з великим успіхом гастролювали […]...
- Тема минулого України в творчості М. Шашкевича М. Шашкевич – активний борець за становлення нової літератури і Наддністрянщини – краю, України, що був загарбаний австрійцями. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, М. Шашкевич разом із друзями організував літературний гурток “Руська трійця”. Молоді ентузіасти взялися примножувати й поширювати твори рідної мови, вивчати історію України, збирати фольклор – такою була програма студентів-патріотів. М. Шашкевич непохитно […]...
- МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ І. Написати есе за наступною тематикою (12 балів): 1. Поняття “нова українська література”. Історичні, суспільні та культурні умови становлення нової української літератури, її народоцентрична основа та національна самобутність. 2. “Енеїда” І. Котляревського як перший твір нової української літератури. 3. Ідейно-тематична та жанрова спадщина Т. Шевченка. 4. Медитативна лірика Т. Шевченка періоду заслання (1847 – 1857 […]...
- ВАГИЛЕВИЧ ІВАН ВАГИЛЕВИЧ ІВАН (псевд: Далибор Вагилевич, Волк Заклика, Далибор; 02.09.1811, с. Ясень, тепер Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. – 10.05.1866, м. Львів) – поет – романтик, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Навчався в Станіславській гімназії, Львівській семінарії з одночасним прослухуванням курсу філософії в університеті. Був одним із ініціаторів творення гуртка “Руська трійця”, видання альманаху, в якому вмістив […]...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Історія літератури (від грец. Ιστορία – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками […]...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Історія літератури (від грец. іστορία – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками […]...
- Русалка Дністровая “Русалка Дністровая” – перший західноукраїнський альманах, виданий 1837 у Будапешті учасниками літературного гуртка “Руська трійця” М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем. Після передмови (“Передслів’я”) М. Шашкевича матеріал розташований у чотирьох частинах. Фольклористична відкривалася науковою розвідкою І. Вагилевича “Передговор к народним руским пісням”, за якою подавалися зразки дум, обрядових, історичних та лірично-епічних пісень, записаних у […]...
- Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) 1. Розкажіть про розвиток освіти в Україні кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття. Як він вплинув на розвиток науки? 2. Чому період розвитку української літератури кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття отримав назву нової літератури? 3. Чому друга половина XVIII століття стала часом розвитку національної культури та піднесення національної свідомості? Яка роль української […]...
- Нова українська література – Особливості літературного процесу Кінець XVIII століття став початком нової української літератури. Оновились жанри, змінилось коло авторів і читачів, а головне – з’явились нові герої з народного середовища. За відсутності української держави національна свідомість підтримувалась завдяки розвитку культури й літератури. Саме література тривалий час була основним чинником, який об’єднував українське суспільство. Вона виступила проти духовного поневолення нації, постійно нагадувала […]...
- ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець. Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету. Працював у Відні лікарем. З 1849 р. – співробітник газети “Галичо-руський вісник” у Львові; у 1850-1852 рр. – редактор цієї […]...
- ТВОРЧІСТЬ І ЖИТТЯ М. ШАШКЕВИЧА Мав коротке але плідне життя. За 32 прожиті роки Маркіян Шашкевич визначився на Західній Україні як перший народний поет, прозаїк, публіцист і перекладач, автор першої книжки українською мовою “Русалка Дністровая”. Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 року в селі Підлісся Золочівського повіту на Львівщині в сім’ї священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім навчався […]...
- БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН (1870, Львів – р. см. невід., Соловки) – громадський і політичний діяч, журналіст. Походив зі священицької родини. Світогляд формувався під впливом польського позитивізму й соціального демократизму. В історію української суспільно-політичної думки ввійшов 1896 р. працею “Ukraina Irredenta” (“Незалежна Україна”), в якій із соціал-демократичних позицій проаналізував галицьку дійсність і сформулював висновок про необхідність вибороти […]...
- СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН (псевд. – Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan; 1841, с. Варшиця, тепер у складі Калинівки Вінницької обл. – 12.09.1876, Львів) – український і польський письменник, громадсько-освітній діяч, актор, видавець, редактор, мовознавець, педагог. Поляк за походженням, П. Свєнціцький пройнявся патріотичним почуттям до України і присвятив їй своє коротке життя. Навчався в Кам’янець-Подільській […]...
- ПЛАН – Ф. ПЕТРАРКА, ДЖ. БОККАЧЧО, М. СЕРВАНТЕС, В. ШЕКСПІР – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ – 8 клас Доба європейського Відродження I. Хронологічні межі Відродження. (Відродження, або Ренесанс (франц. renaissance – розквіт), – могутній ідеологічний і культурний рух, зумовлений переходом суспільства Західної та Центральної Європи до нової соціально економічної формації. Хронологічні межі періоду: з другої половини XIII ст. в Італії, з XIV і XVCT. в інших країнах до останньої чверті XVI – початку […]...
- Народність літератури Народність літератури – органічна якість художніх творів кожної національної літератури, яка виражає ментальність народу в його етнологічних та історичних виявах і вимірах, зумовлена органічним зв’язком письменника зі своїм етнонаціональним середовищем. Н. л. невіддільна від мови народу, представником якого є письменник як творець художнього твору, носій національної ментальності і мови народу. Таке розуміння Н-л. з’явилося в […]...
- МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН (03.03.1811, с. Підгірки, тепер Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 13.08.1873, с. Яблунька, тепер Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.) – поет – романтик, один з продовжувачів традицій діячів “Руської трійці”. Народився в сім’ї священика. Оскільки в довідках про поета його ім’я всюди подається як Антін Любич, зазначимо, що Любич є вказівкою на шляхетський титул роду […]...
- Москвофільство “Москвофільство” – мовно-літературна, а пізніше суспільно-політична течія у Галичині, Закарпатті, на Буковині у XIX ст., стрижнем програми якої було єднання з Російською імперією. “М.” найбільше проявлялося у Закарпатті як пропаганда російської мови, заохочування талановитої закарпатської молоді до переїзду на навчання і працю в Росію та визнання закарпатських українців “общерусами”. Його ідейні керівники – А. Добрянський, […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1. Які ви знаєте характерні ознаки українського романтизму? Для романтизму в Україні характерним є: незадоволення реальним життям, зосередження уваги на розкритті внутрішнього світу людини; поєднання просвітительських і романтичних ідейно-естетичних засад; ідеалізація патріархальних відносин; посилення уваги до проблеми літературної мови, національно-історичної тематики; особливо тісний зв’язок із фольклором (сюжет, герої, художні засоби, стилістичні фігури); наявність символів, антитез, […]...
- БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. і крипт. – Подолянин; А..; Олег; Александер Б.; Австрієць; Олекс. Барв.; Ол. Барв.; Ол. Б.; Б-ський Олександр; Б-ський Ол.; Б-нський, Олександр Гр-ч; Барв. Ал.; О. Б.; 08.06.1847, с. Шляхтинці, тепер Гнізднчка на Тернопільщині – 25.12.1926, Львів) – громадсько-культурний діяч, педагог, історик літератури, редактор, публіцист. Народився в багатодітній родині священика. Початкову освіту здобув […]...
- ШПИГОЦЬКИЙ ОПАНАС ШПИГОЦЬКИЙ ОПАНАС (рр. нар. і см. невід.) – поет харківської романтичної школи, перекладач і фольклорист. Із вельми скупих біографічних даних відомо, що народився на Полтавщині в родині дрібного поміщика Григорія Шпигоцького. Навчався в Харківському університеті, входив до гуртка І. Срезневського. Збирав і досліджував український фольклор. Був коректором у друкарні Московського університету, з 1843 р. – […]...
- Історичні умови – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Велике значення для розвитку культури на Україні наприкінці XVIII – у перших десятиліттях XIX століття мало відкриття у ряді міст вищих і середніх світських навчальних закладів. У 1805 році завдяки В. Н. Каразіну було засновано Харківський університет, 1820 року відкрилася гімназія вищих наук у Ніжині, яка 1832 року була реорганізована у ліцей, у 1834 році […]...
- Спілка письменників України (СПУ) Спілка письменників України (СПУ) – літературна організація України, яка об’єднує письменників, літературних критиків, літературознавців, створена 1934 як складова частина Спілки письменників тогочасного СРСР. Мала назву СРПУ (Спілка радянських письменників України). Вищий орган СПУ – з’їзд, виконавчий – правління. В різні часи СПУ очолювали І. Кулик, А. Сенченко, О. Корнійчук, М. Рильський, М. Бажан, О. Гончар, […]...
- Висновки, Історія української літератури XIX ст. століття Найважливішим підсумком більш як півстолітнього періоду розвитку нової української літератури було те, що в середині XIX ст. основним літературним напрямом в Україні стає поряд із романтизмом реалізм. Особливо інтенсивно процес його утвердження проходить з початку 40-х років. Прискорений розвиток літератури, швидка зміна в ній окремих ідейно-художніх напрямів і стильових систем пояснюються сукупністю багатьох причин суспільно-політичного […]...
- Плеяда “Плеяда” (фр. “Pleiade”) – французька поетична школа доби Відродження, названа так на честь групи семи олександрійських поетів, утворилася 1549. До її складу входили П. де Ронсар, Ж. Дю Белле, Ж.-А. де Баїдр, Е. Жодель, Р. Белло, Ж. Дора та П. де Тіар. “П.” здійснила сміливу реформу літератури, освоїла нові для французької лірики жанри та форми […]...
- Український романтизм 20-60-х років XIX століття – твір з української літератури Кожна епоха в літературному поступі самобутня і оригінальна, вона диктує особливі погляди на світ та на людину в світі, щось відсувається на другий план, а на чомусь концентрується увага. До виникнення романтизму в український (так само, до речі, як і у світовій) літературі побутував класицизм. Епоха Просвітництва в культурі, класицизм в літературі мали свою специфіку. […]...
- Народовці “Народовці” – представники галицької, буковинської та закарпатської інтелігенції, які орієнтувалися на народ, обстоювали його інтереси, дбали про формування національної свідомості українців. “Народовський” рух виник у Галичині на поч. 60-х XIX ст. на противагу “москвофільському” і для розв’язання українських культурно-освітніх, а згодом політичних проблем. Діяльність “Н.” зосереджувалася навколо видань “Вечорниці”, “Мета”, “Нива”, “Русалка” і спрямовувалась на […]...
- ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (псевд. – Григорієвич, 09.03.1853, м. Калуш, тепер Івано-Франківської обл. – 23.10.1912, Відень) – громадський діяч, педагог, письменник, критик, публіцист. По закінченні Віденського університету (1879) вчителював у Львові, працював редактором журналу “Зоря” (1887 – 1888), директором української гімназії в Перемишлі. Дебютував перекладом драми О. Розена “Виграв терно”. Організатор і театральний референт “Руської бесіди”, Цеглинський […]...
- ШАШКЕВИЧ ВОЛОДИМИР ШАШКЕВИЧ ВОЛОДИМИР (07.04.1839, с. Нестаничі, тепер Радехівського р-ну Львівської обл. – 16.02.1885, Львів) – поет, драматург, культурно-освітній діяч. Син Маркіяна Шашкевича. Навчався у Львівському та Віденському університетах, працював дрібним урядовцем. Разом з К. Климковичем, Д. Танячкевичем, Ф. Заревичем репрезентував свого роду друге покоління славнозвісної “Руської трійці”, прагнучи з початку 60-х років оживити національно-культурне життя Галичини. […]...
- Теорія єдиною потоку Теорія єдиною потоку – погляд на цілісність української нації та її культури, незважаючи на наявність у ній станово-соціального розшарування. Загальнонаціональний інтерес, спільні риси духовної культури, які випливають із етнопсихологічного ядра менталітету народу, утримують його в рамках “єдино-І го потоку” в період міжнаціональних конфліктів, дають змогу зберегти свою своєрідність у поліетнічних спільнотах. Під таким кутом зору […]...
- Літературна Україна “Літературна Україна” – щотижнева газета, орган правління СПУ. Заснована 1927 у Києві (в різні часи виходила у Харкові, Луганську, Уфі, Москві) як орган ВУСППУ (до 1934). Мала назву “Літературна газета” (до 1962), друкувалася також під назвою “Література і мистецтво” (1941-45). Обов’язки головного редактора “Л. У.” виконували Б. Коваленко, І. Ле, П. Усенко, І. Кочерга, Л. […]...
- Балабанів гурток Балабанів гурток – гурток українських культурно-освітніх діячів першої половини XVII ст., залучених Гедеоном Балабаном (1530-1607) до редакційно-видавничої діяльності, що розгорнулася у Стрятині (біля м. Рогатина) та Крилосі (біля м. Галича). Керував стрятинською друкарнею небіж Г. Балабана – Федір, редакторську роботу здійснював Федір Касіянович, активно працювали Памво Беринда, Гаврило Дорофієвич, Тарасій Земка. Б. г. продовжував справу […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА 1. Грушевський Михайло. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. Київ, 1993-1996. 2. Єфремов Сергій. Історія українського письменства. Київ, 1995. 3. Козлов А. В., Щербак С. Козлов Р. А. Азбука літературознавства. Київ, 1995. 4. Наєнко Михайло. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. Київ, 1997. 5. Ткаченко Анатолій. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. Київ, 1998. 6. […]...