УСТИЯНОВИЧ КОРНИЛО
УСТИЯНОВИЧ КОРНИЛО (1839, с. Вовків, тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 22.07.1903, с. Довге, тепер Стрнйського р-ну Львівської обл.) – письменник, художник, громадський діяч.
Старший син М. Устияновича. Навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв (1858-1863). Художник – монументаліст, який романтично опрацював історичні (“Василь Теребовельський”, “Козацька битва”) й біблійні (“Мойсей”, “Христос перед Пілатом”) теми, портретист (портрети батьків, П. Бажанського, А. Вахнянина та ін.), майстер жанрових полотен (“Бойківська пара”, “Гуцул” і “Гуцулка”), іконописець. Автор картини “Шевченко на засланні”. Багато мандрував (Варшава, Петербург, Київ, Бухарест, Італія), спілкувався з відомими діячами культури (залишив у спогадах згадки про заборонену в Росії культурницьку працю П. Житецького, В. Антоновича та ін.).
Як письменник залишив епічні (поеми “Іскоростень” на літописний сюжет про древлян, жорстоко знищених княгинею Ольгою, та “Вадим”, дума “Святослав Хоробрий”) й драматичні полотна з історії України (трагедія “Олег Святославович Овруцький”), прихильно оцінені О Огоновським. І. Франко вказував авторові на надмірну риторичність, брак дії і психологічних характеристик, відступи від історичної достовірності, проте й відзначив багатство “олітературених” фольклору й міфології, немалий і серйозний талант, загалом чисту й багату мову його творів. Трагедія “Ярополк Перший Святославович великий князь київський” здобула премію товариства “Руська бесіда”. З початку 80-х років – редактор гумористично-сатиричного журналу “Зеркало”, згодом – “Нове зеркало”. Показав себе “не тільки незлим гумористом, але також добрим ілюстратором” (І. Франко), ліричним поетом (вірші “Псалом”, “Учителям”). Різнобічна діяльність К. Устияновича охоплювала кураторство над театром товариства “Руська бесіда”, працю мемуариста (спогади “М. Ф. Раєвський і російський панславізм” та ін. ). Подорож на Кавказ спонукала до написання оповідань “Восточна казка” та “Абрек”, мариністичних картин. З 900-х років цікавився аеронавтикою та астрономією.
Літ.: Нановський Я. Корнило Миколайович Устиянович. К., 1963; Федорук О. Корнило Устиянович. К., 1992.
В. Погребенник
Related posts:
- УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА (псевд – Николай з Николаєва, Наум, Дротарь та ін.; 07.12.1811, м. Миколаїв, тепер Львівської обл. – 03.11.1885, м. Сучава, тепер Румунія) – письменник, громадський діяч, священик. Походив із родини бурмістра. Навчався в Миколаєві (початкова школа) та у Львові (гімназія, університет і духовна семінарія). Друкуватися почав 1836 р. (вірш “Сльоза на гробі М. Гарасевича”, […]...
- СУПЕРНИЦТВО Помітну роль у літературних взаємовпливах відіграє творче Суперництво – процес, в якому письменник змагається з попередником: у одних він учиться, від інших відштовхується, прагнучи виграти творче змагання, як це робив у свій час М. Лєрмонтов стосовно Дж. Байрона. В українській літературі творчим суперництвом позначена діяльність В. Стефаника і Г. Косинки, які плідно працювали в жанрі […]...
- Суперництво – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Помітну роль у літературних взаємовпливах відіграє творче Суперництво – процес, в якому письменник змагається з попередником: у одних він учиться, від інших відштовхується, прагнучи виграти творче змагання, як це робив у свій час М. Лєрмонтов стосовно Дж. Байрона. В українській літературі творчим суперництвом позначена діяльність В. Стефаника і Г. Косинки, які плідно працювали в жанрі […]...
- Театр як школа життя – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Ідея заснування театру в Галичині належала Юліану Лаврівському, керівникові просвітницького товариства “Руська бесіда”. Навесні 1864 року відбулася перша театральна вистава. Це була мелодрама за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”. ■ Перша трупа театру товариства “Руська бесіда” (1864) ■ Омелян Бачинський ■ Юліан Лаврівський Першим директором театру став Омелян Бачинський. Актори “Руської бесіди” з великим успіхом гастролювали […]...
- РУСЬКА БЕСІДА “РУСЬКА БЕСІДА” – українська громадська культурно-освітня організація на Буковині. Заснована 26 січня 1869 р. з метою представництва та охорони прав українців під румунською владою. Перший голова – О. В. Продан, найвизначніші діячі – С. Воробкевич, О. Калужняцький, Є. Пігуляк, О. Поповичі, М. Івашко. Мала друкований орган – журнал “Буковинська Зоря” (1870-1871). З 1880 р. філії […]...
- КОВАЛІВ СТЕПАН КОВАЛІВ СТЕПАН (псевд. – Дрозд, Дроздишин, Стефан П’ятка, Плескачка та ін.; 25.12.1848, с. Брониця, тепер Дрогобицького р-ну Львівської обл. – 26.06.1920, м. Борислав, тепер Львівської обл.) – письменник і освітній діяч. Виходець із бідної селянської сім’ї. Закінчив Львівську учительську семінарію (1875); вчителював у селах Львівщини, з 1879 р. – в Бориславі, де пропрацював більш як […]...
- ВІТАЛІЙ З ДУБНА ВІТАЛІЙ З ДУБНА (2-га пол. XVI ст. – бл. 1640, м. Дубно, тепер Рівненської обл.) – поет, філософ, релігійний діяч. Був високоосвіченою людиною, знав грецьку й латинську мови. На початку XVII ст. – один із провідних діячів віденського братства; ієродиякон Святодухівського братського монастиря. З 1612 р. – ієромонах, згодом – ігумен Дубненського монастиря. Видав у […]...
- ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН (псевд. – Богдан Будегріш, Богданко, Шляхтиченко та ін.; 01.02.1827, м. Угнів, тепер Сокальського р-ну Львівської обл. – 19.01.1909, Львів) – письменник, літературознавець, журналіст і видавець, громадсько-культурний діяч. Навчався у Львівському (з 1846) та Віденському університетах (1850, 1858- 1859). Був одним із ідеологів “москвофільства”, писав твори суржиковим “язичієм”, за що його критикував І. Франко. […]...
- МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН (03.03.1811, с. Підгірки, тепер Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 13.08.1873, с. Яблунька, тепер Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.) – поет – романтик, один з продовжувачів традицій діячів “Руської трійці”. Народився в сім’ї священика. Оскільки в довідках про поета його ім’я всюди подається як Антін Любич, зазначимо, що Любич є вказівкою на шляхетський титул роду […]...
- Список рекомендованої літератури – Життєвий шлях і світогляд І. Франка 1. Зеров М. Франко-поет / М. Зеров // Твори : в 2 т. – К. : Дніпро, 1990. – Т. 2. – С. 457-491. 2. Франко-Ключко А. Франко і його родина / А. Франко-Ключко // Дзвін. – 1994. – № 2-3. – С. 109. 3. Погребенник Ф. Чотири арешти Івана Франка / Ф. Погребенник // […]...
- РУСЬКА ТРІЙЦЯ “РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – гурток західноукраїнської демократичної молоді, що діяв у 1833 – 1837 рр. у Львівській семінарії. Його назва утворилася від кількості семінаристів (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич), які склали ядро гуртка. До гуртка входили також М. Устиянович, А. Могильницький, І. Головацький, з ним підтримував зв’язки Г. Ількевич. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на […]...
- Уляна Кравченко як дитяча письменниця Народилася Уляна Кравченко 18 квітня 1860р. в м. Миколаєві на Львівщині в родині урядовця. Уляна Кравченко – це літературний псевдонім. Її справжнє ім’я було Юлія Шнайдер. Вона походила з німецької сім’ї, котра переїхала до Галичини з першою хвилею австрійських чиновників. Юлія навернулася на українство ще підлітком, коли жила у провінційному містечку Миколаєві, у будинку, де […]...
- Діяльність Руської трійці – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Важливий внесок у становлення нової літератури в Західній Україні, у національно-культурне відродження здійснили представники прогресивного літературного угруповання, відомого в історії як “Руська трійця”, з головними її організаторами – Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким. На початку 30-х років XIX ст. львівський семінарист М. Шашкевич став натхненником, ідеологом та організатором “Руської трійці”, гуртка вільнодумних студентів, членами […]...
- ГАВАТОВИЧ (ГАВАТ) ЯКУБ ГАВАТОВИЧ (ГАВАТ) ЯКУБ (17.03.1598, Львів – 17.06.1679, там само) – польсько-український письменник і культурно – освітній діяч. Народився в незаможній сім’ї польських міщан. Навчався у різних львівських школах, закінчив Ятеллонський університет (1615) і одержав ступінь бакалавра. Викладав у м. Кам’янці-Струмиловій (тепер Кам’янка-Бузька Львівської обл.). Згодом висвятився на ксьондза, жив у містечках Вишняки й Бережани. Був […]...
- ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець. Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету. Працював у Відні лікарем. З 1849 р. – співробітник газети “Галичо-руський вісник” у Львові; у 1850-1852 рр. – редактор цієї […]...
- Короткий зміст Моем “Місяць і гріш” Розповідь у романі ведеться від імені якогось молодого письменника. У якісь моменти життя йому зустрічається на шляху якийсь Чарльз Стрікленд. В першу їхню зустріч, він бачить його нудним, пересічним біржовим маклером. Чарльз веде життя звичайного сім’янина з двома дітьми. Він мало чим виділяється зі своїх знайомих. Його життя буденно і проста. Через кілька місяців оповідач […]...
- Комар “Комар” – сатирично-гумористичний журнал, що виходив у Львові 1900-16 двічі на тиждень за редакцією І. Кунцевича. Тут друкувалися твори К. Устияновича, І. Франка, М. Павлика, С. Бердяева, В. Пачовського та ін. Відновлений як двотижневик (1933-39) за редакцією М. Чубатого (видавець І. Тиктор). На його сторінках з’являлися гуморески Юрія Вухналя, Тиберія Горобця (псевдонім С. Чарнецького) та […]...
- МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ (17.03.1847, м. Смош, тепер с. Прилуцького р-ну Чернігівської обл. – 30.06.1903, Одеса) – фольклорист, літературознавець, історик-архівіст. За походженням із старовинного козацького роду Марковичів (Маркевичів), який залишив глибокий слід в українській історії та культурі. 1869 р. закінчив філологічний факультет Новоросійського університету (Одеса). У 1890 – 1895 рр. працював там викладачем, а пізніше – професором. […]...
- ПЕТРУШЕВИЧ СТЕПАН ПЕТРУШЕВИЧ СТЕПАН (1772 – 1860, с. Бережниця, тепер Жидачівського р-ну Львівської обл.) – західноукраїнський громадський діяч, просвітитель, збирач народної творчості, автор драматичних творів українською і польською мовами. Точної інформації про життєдіяльність С. Петрушевича немає. Відомо, що народився в сім’ї галицького пароха 1772 р. Упродовж 54 років теж був священиком у с. Добрянах Стрийського повіту, а […]...
- Руський співаник “Руський співаник” – збірка народних пісень, творів українських поетів, що стали народними піснями, упорядкована К. Паньківським і видана у Львові 1888 товариством “Просвіта”. Один із перших українських пісенників. Мав “Переднє слово” упорядника, вірш Б. Кирчіва “Руська пісня благовістна”, що став прологом до збірки. Вірші народного та літературного походження згруповані в кілька циклів: “Пісні патріотичні” (44 […]...
- Сатира Осипа Маковея на сторінках часопису “Зеркало” Кінець XIX – початок XX століття в Галичині та на Буковині характеризується піднесенням культурного і політичного життя. Незважаючи на складну суспільну ситуацію, Галичина ніби переживала друге своє відродження (після появи “Русалки Дністрової”). “Жвавий літературний рух, що розпочався в ювілейному 1898, спостерігався також і в 1899 році. Це було не лише раптове відродження, а й справжній […]...
- ДМИТРЕНКО ВАСИЛЬ ДМИТРЕНКО ВАСИЛЬ (рр. нар. і см. невід.) – актор і режисер середини XIX ст. Автор популярного водевілю “Куммірошник, або Сатана в бочці”. Біографічних відомостей про нього дуже мало. У 40-х роках XIX ст. був режисером у кріпацькому театрі В. Хорвата (с. Головчине на Харківщині), який давав вистави українських п’єс і в Харкові. З березня 1850 […]...
- Псевдонім Псевдонім (грецьк. pseudonymos, від pseudos – вигадка та опута – ім’я) – вигадане ім’я та прізвище митця; інші різновиди – астронім, геонім, криптонім тощо. Майже всі вони зібрані у “Словнику псевдонімів” (К., 1969) О. Дея. Поява П. зумовлена різними причинами. Так, П. Рудченко підписувався П. “Панас Мирний”, оскільки в царській Росії з її антиукраїнською політикою […]...
- Список літератури – Драматургія І. Карпенка-Карого і М. Кропивницького 1. Історія української літератури 70-90-х років ХІХ ст. : у 2 т. – К. : Логос, 1999. – Т. 1. – С. 485-613. 2. Дем’янівська Л. Іван Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич). Життя і творчість : навч. посібник / Л. Дем’янівська. – К. : Либідь, 1995. – 144 с. 3. Франко І. Іван Тобілевич (Карпенко-Крий) / […]...
- Список рекомендованої літератури – Літературний процес 2-ї половини ХТХ століття. І. Нечуй-Левицький 1. Історія української літератури 70-90-х років ХІХ ст. : підручник для студентів філол. вищ. навч. закладів : у 2 т. – К. : Логос, 1999. – С. 182-228. 2. Франко І. “Микола Джеря”, повість Івана Нечуя / І. Франко // Твори : в 20 т. – К. : Державне видавництво художньої літератури, 1995. – Т. […]...
- Буковина “Буковина” – українська громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила в Чернівцях заходом товариства “Руська бесіда” протягом 1885-1910 спочатку двічі на місяць, 1892-95 – як тижневик, 1895-97 – чотири рази на тиждень, згодом – тричі на тиждень. Протягом 1911-12 не виходила. Два роки (1913-14) функціонувала під назвою “Нова Буковина”. 1915-18 під відновленою назвою виходила у Відні. […]...
- ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОЗНАКИ РОМАНТИЗМУ – Романтизм – новий напрям XVIII-XIX ст., протилежний класицизму. ! У Центральній та Східній Європі національно-визвольний рух, а також взаємовідносини особистості з національним колективом стали домінантою романтизму. Національна свідомість в Україні пробудилася під впливом творів згадуваного періоду, оскільки напрям зародився в умовах антисамодержавного руху. √ Основні риси романтизму: – раціоналізм доби Просвітництва заперечується; – ідеалізм; […]...
- Січ “Січ” – літературно-художній і громадсько-політичний альманах, виданий 1908 у Львові заходами З. Кузелі та М. Чайківського з нагоди 40-річчя заснування у Відні українського студентського товариства “Січ”. Один з найбільших за обсягом і найбагатших за змістом альманахів, до участі в якому було запрошено близько 200 учасників товариства. Альманах відкривається фотографією О. Терлецького – одного з найактивніших […]...
- Завдання відкритої форми – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 Поясніть, у чому прагне переконати українців П. Куліш, супроводжуючи свій переклад Шекспірових творів такими рядками (із поезії “До рідного народу”): Єдиний скарб у тебе – рідна мова, Заклятий для сусідського хижацтва: Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства О варваре! Покинь тріумфувати Та зчервоній од […]...
- Список рекомендованої літератури – Творчий доробок Б. Грінченка у контексті полеміки з М. Драгомановим 1. Історія української літератури 70-90-х років ХІХ ст. – К. : Логос, 1999. – Т. 1. – 614 с. 2. Погрібний А. Борис Грінченко в літературному русі кінця ХІХ – початку ХХ ст. / А. Погрібний. – К. : Дніпро, 1990. 3. Франко І. Говоримо на вовка – скажімо і за вовка / І. Франко […]...
- КОЗЛОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОЗЛОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (01.11.1876, с. Горуцьке, тепер Гірське Львівської обл. – 14.08.1898, с. Гребенне, тепер Жешувського воєводства, Польща) – поет. З сім’ї священика. Навчався в гімназії м. Новий Санч, потім у польській гімназії м. Перемишля. З 1895 р. навчається у Вищій політехнічній школі м. Львова, де почав писати вірші. Захоплювався творами Т. Шевченка й С. Руданського, […]...
- КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
- БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. і крипт. – Подолянин; А..; Олег; Александер Б.; Австрієць; Олекс. Барв.; Ол. Барв.; Ол. Б.; Б-ський Олександр; Б-ський Ол.; Б-нський, Олександр Гр-ч; Барв. Ал.; О. Б.; 08.06.1847, с. Шляхтинці, тепер Гнізднчка на Тернопільщині – 25.12.1926, Львів) – громадсько-культурний діяч, педагог, історик літератури, редактор, публіцист. Народився в багатодітній родині священика. Початкову освіту здобув […]...
- Зоря галицькая яко альбум на год 1860 “Зоря галицькая яко альбум на год 1860” – “перший галицький літературний альманах на велику скалю” (І. Франко), виданий 1860 у Львові Б. Дідицьким з активною допомогою Я. Головацького і О. Духновича. Альманах об’єднав літературні сили Галичини і Закарпаття, представників різних політичних і стильових орієнтацій старшого і молодшого поколінь. У белетристичних відділах (“Поезія”, “Повісті”) заслуговували на […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- Тарас Шевченко. Кирило-Мефодіївське братство До кінця 1830-х відноситься і поява в Петербурзі молодого художника-кріпака, Тараса Шевченка, якого в 1838 викупили з неволі художник Карл Брюллов з поетом Василем Жуковським. У 1843-1847 Шевченко двічі побував на Україні і в Києві вступив у таємне братство – “Товариство Сполучених Слов’ян” під патронатом св. Кирила і Мефодія. Ініціатором цього товариства був викладач Київського […]...
- Список рекомендованої літератури – Український театр і драматургія 70-90-х років ХІХ ст. як мистецьке явище. Творчість М. Старицького 1. Дем’янівська Л. С. Михайло Петрович Старицький / Л. С. Дем’янівська // Твори : в 6 т. / М. Старицький. – К. : Дніпро, 1989. – Т. 1. – С. 5-38. 2. Пчілка Олена. Михайло Петрович Старицький. Пам’яті товариша / Олена Пчілка // Київ. – 1991. – № 12. – С.119-124. 3. Франко І. Михайло […]...
- БОРЕЦЬКИЙ ІОВ БОРЕЦЬКИЙ ІОВ (Іван Матвійович, р. н. невід., ймовірно, с. Бірче, тепер Городоцького р-ну Львівської обл. – 12.03.1631, Київ) – давньоукраїнський письменник, перекладач, церковно-релігійний діяч. Народився в Галичині в шляхетській родині. Спочатку навчався у Львівській братській школі, а далі, ймовірно, за кордоном. Викладач грецької і латинської мов, ректор Львівської братської школи (з 1604 р.). З 1611 […]...
- 3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка “3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка” – видання Наукового товариства імені Шевченка…у Львові (1898-1937), з’явилося 12 назв, 23 томи. Серед них: “Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя” О. Кониського, “Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство” в упорядкуванні М. Пав-лика, “До історії культурного й політичного життя в Галичині у 60-х pp. XIX ст.” […]...
- ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОСТАП ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОСТАП (псевд. – В. Кістка, Ів. Заневич, В. Мак; 05.02.1850, с. Назірна, тепер Коломийською р-ну Івано-Франківської обл. – 22.07.1902, Львів) – публіцист, літературознавець, громадський діяч. Закінчив філософський факультет Львівського університету (1872) та юридичний факультет Віденського університету (1883). У Відні ввійшов до складу товариства “Січ”, яке виникло на хвилі українофільства й розгортало свою діяльність під […]...