Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Палея
Палея
Палея (грецьк. palaia diatheke – Старий Заповіт) – група пам’яток болгарської, києво-руської та давньоукраїнської літератур. П. історична (“Книга буття неба та землі”, болгарський переклад з грецької мови здійснений у першій половині XIII ст.) – скорочений виклад старозавітної історії до періоду царя Давида. Існує також П. тлумачна (“Тлумачна палея яже на іудея”, написана, очевидно, у XIII ст.) – складна компіляція, в якій переказ Святого Письма супроводжувався антиіудейськими, почасти антимагометанськими випадами. Відома і П. хронографічна, повна та коротка. В ній описується біблійна та всесвітня історія до X ст.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Збірник Збірник – видання, яке охоплює ряд творів одного (авторський 3.) або кількох (колективний 3.) авторів. 3. літературно-художніх творів поділяються на альманах, антологію, хрестоматію. Поняття увів Г. Квітка-Основ’яненко у “Супліці до пана-іздателя”. Цей термін означає також рукописні (іноді друковані) книги, відомі як “Ізборник Святослава” (1073, 1076), перекладений києво-руською мовою “Златоуст” (ХІ-ХП ст.), книга афоризмів “Пчела” (XIII […]...
- Що значить компіляція? Компіляція – це складання з різних існуючих текстів одного нового (а ви про що подумали?). Залежно від здібностей і розмірів совісті пишучого може бути розбавлена його вставками: міркуваннями, сентенціями, сполучними чужі уривки пропозиціями. Слово “Компіляція” походить від латинського “compilatio”, що означає “Крадіжка”. І, дійсно, чим вона відрізняється від банального плагіату? Лише вказівкою в кінці роботи […]...
- Літургійна драма – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Літургійна драма – духовна драма середньовічної католицької Європи, що була тісно пов’язана із літургією. Розвивається в IX-XIII століттях. Елементи драми були присутні в самому богослужінні (поділ хору на два півхори, один з яких запитував, а другий – відповідав; діалоги між священиком і хором під час читання Святого Письма). З IX століття читання Біблії на різдвяній […]...
- Городиське (Бучацьке) євангеліє Городиське (Бучацьке) євангеліє – пам’ятка XIII ст. давньо-слов’янської мови києво-руської редакції, написана кириличним уставом. У XV ст. подарована Городиському монастиреві на Волині, потім – потрапила до Бучацького монастиря на Тернопільщині, звідси – друга її назва: Бучацьке євангеліє. Нині зберігається у Львівському музеї українського мистецтва. Г. є,, в якому наявна специфіка української вимови, зокрема і замість […]...
- Анфологіон Антологіон “Анфологіон”, або “Антологіон” (грецьк. anthologia – квітник) – збірники текстів релігійного та літературного змісту (молитви, уривки Святого письма, житія тощо), які виходили в Україні XVI-XIX ст. Перше таке видання здійснено у 1619 у Києво-Печерській лаврі (переклад текстів із давньогрецької мови Іова Борецького, передмова та післямова Єлисея Плете-нецького і Памви Беринди). З’явилися “А.” також у друкарні […]...
- Міракль – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Міракль (франц. Miracle, від лат. Miraculum – диво) – жанр середньовічної віршованої драми, заснованої на житті, діяннях і чудесах святих або Богородиці. Виник міракль на зламі XII-XIII століть у Франції. Першою відомою драмою цього жанру є “Гра про святого Миколая” (бл. 1200 р.) Жана Боделя. У XIII сторіччі з’являється один з найвизначніших європейських міраклів – […]...
- Іудея Іудея є великою історичною областю Землі Ізраїлю на південь від Самарії. Іудея вперше згадана в Біблії як Земля Іуди (ієхуда). Простягалася вона від Мертвого моря до Середземного моря. Її територіями були Іудейська пустеля, юдейські гори, Іудейська низовина (Шфелат-Ієхуда), значна частина гір і низовини Негева. У цю територію на півдні входив надів коліна Шім’она (в російській […]...
- ПЛАН – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ – ЛЮДИНА ТА її СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ – 8 клас Найдавніші пам’ятки літератури I. Ведична література. (Веди – із санскр. букв. – священне знання, або Ведична література – давні пам’ятки індоєвропейської словесності, створювані упродовж II-І тис. до н. е. У точному значенні слова Веди – це чотири збірки: Рігведа (Книга приношення), Самведа (Веда мелодій), Яджурведа (Веда жертвоприношень), Атхарваведа (Веда заклять). Усі вони містять космогонічні міфи, […]...
- ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ – перше повне видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою. Це віщання здійснене 1581 р. в Острозькій друкарні заходами мецената української культури князя Костянтина Острозького. З метою підготовки повного й точного видання Біблії, якою могли б користуватися не лише українці, а й сусідні слов’янські народи, до багатьох країн були надіслані гінці. Доставлені до […]...
- Що таке канонізація? Канонізація (від грецького слова “канонізо” – “узаконювати”) – визнання церквою померлого дуже релігійної людини або історичного обличчя як святого. У різних відгалуженнях християнства історично склалися різні уявлення про те, кого можна вважати святим. Головною умовою для оголошення святим завжди було поширення оповідань про нібито скоєні святим прижиттєвих або посмертних чудеса. Відповідно до традиції, що склалася […]...
- Де коронували британських монархів? Соборна церква Святого Петра в Вестмінстері, яку зазвичай називають Вестмінстерським абатством, була зведена в Лондоні. Її будівництво почалося в XIII столітті і тривало цілих 5 століть. Вестмінстерське абатство, зі своїми квадратними вежами і ажурними арками, являє собою один з найяскравіших прикладів середньовічної готичної архітектури. Однак для кожного жителя Великобританії ця стародавня церква є ще й […]...
- Глаголиця Глаголиця – давня система слов’янського письма. Назва етимологічно пов’язується із словом “глаголь”, тобто “слово”. Були спроби вивести її джерела з візантійського курсиву (В. Ягіч), з коптського письма (П. Фортунатов), з комбінації елементів грецького курсиву, уставу і орієнтальних елементів. Є два види Г.: кругла (старша, або болгарська) та гранчаста (молодша, або хорватська). Г. була давно замінена […]...
- ЛІНИЦЬКИЙ ВАРЛААМ ЛІНИЦЬКИЙ ВАРЛААМ (р. нар. невід. – 1742) – освітній діяч. Священик при посольстві в Константинополі, пізніше – єпископ. У1712- 1714 рр. здійснив паломництво до Єрусалима, після чого написав твір про християнські святині Близького Сходу “Перегринація”. Загалом дотримуючись схеми жанру ходінь до Святих місць, він іноді відхилявся від неї, вносячи до щоденника подорожі розповіді про все, […]...
- ІВАН ФРАНКО ПРО СТАНОВЛЕННЯ ДАВНЬОУКРАЇНСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ЖАНРІВ Б. П. Білоус, Здобувач (Житомирський педуніверситет) У статті досліджуються погляди Івана Франка на давню українську літературу. Дослідники, котрі бралися з’ясовувати методологічні засади літературознавчих студій І. Франка (П. Волинський, І. Дорошенко, Ф. Пустова, В. Поважна, А. Войтюк, В. Микитась), відзначали, що їх критерії “близькі до марксистського розуміння”, що І. Франко був всебічно “ознайомлений з усіма напрямками, […]...
- НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ВВЕДЕННЯ (Третя Пречиста) ДЕНЬ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ КАТЕРИНИ ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО ДЕНЬ ПРОРОКА НАУМА ДЕНЬ ВАРВАРИ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО САВИ ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ ДЕМЬ СВЯТОГО СПИРИДОНА НОВИЙ РІК ГНАТА СВЯТ-ВЕЧІР РІЗДВО ХРИСТОВЕ ЩЕДРИЙ ВЕЧІР (СВЯТО МЕЛАНКИ) НОВИЙ РІК ЗА СТАРИМ СТИЛЕМ (день Василя) ГОЛОДНА КУТЯ (другий Свят-вечір) ВОДОХРЕЩЕ ДЕНЬ ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ “РІЗДВЯНИЙ ДЕНЬ” ДЕНЬ ПЕТРА ВЕРИГИ […]...
- РЕЦЕПЦІЯ СВЯТОГО ПИСЬМА У ПРОЗІ Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА Г. Квітка-Основ’яненко жив і творив у той час, коли релігійний фактор відігравав важливу роль в усіх сферах життя суспільства. Переосмислення мотивів, образів Святого Письма наявне у творчості М. Костомарова, Т. Шевченка, П. Гулака-Артемовського, П. Куліша. У контексті впливу Біблії слід розглядати і творчість Г. Квітки, передусім прозові твори українською мовою. Особливо ця тенденція простежується у […]...
- Пролог збірник “Пролог” – збірник житій святих, легенд, повчань, патериків, дидактичних оповідань, розташованих у календарному порядку відповідно до церковних свят. Складений у Київській Русі. Назва виникла помилково: упорядник-редактор вступну статтю Синаксара – “Prologos” (вступ) прийняв за назву всього збірника. Походження “Prologos” сягає грецької “Менології” (X-XI ст.), у Візантії Синаксар функціонує з XII ст., звідки прийшов у Київську […]...
- Симплока Симплока (грецьк. symphloke – сплетіння), або Сплетіння – складна синтаксична конструкція, в якій граційно поєднується анафора з епіфорою. Широко вживається у фольклорі: Чи не ті ж мене саблі турецькі порубали, що і вас? Чи не ті ж мене стрілки яничарки постріляли, що і вас? Властива С. і поезії: Я сьогодні не прийду додому – Де […]...
- КЛИМЕНТ СМОЛЯТИЧ КЛИМЕНТ СМОЛЯТИЧ (p. нар. невід. – після 1164) – письменник, представник ораторської прози XII ст. Походив із Смоленська, деякий час був ченцем у Зарубському монастирі поблизу Києва. 1147 р. з ініціативи великого князя Ізяслава Мстиславича поставлений собором на Київського митрополита без згоди константинопольського патріарха, що викликало протест греко-фільського єпископату й князів. Після смерті князя Ізяслава […]...
- Енцикліка Енцикліка (лат. encyclicus – круговий, загальний) – спочатку – окружне послання єпископа, згодом – письмове звернення папи римського до всіх католиків та віруючих якоїсь однієї країни з релігійними, морально-етичними чи соціальними, політичними настановами. Пишеться, як правило, латиною і дістає назву від перших слів тексту. Сам термін може використовуватися в художній літературі у значенні окружного (обіжного) […]...
- Епіграф, або Мотто Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe – заголовок, напис) – напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. – це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, приказка тощо. У емблематичній поезії функцію Е. виконували “девізи” (“мотто”) – один із трьох (поряд із зображенням і підписом – епіграматичним віршем) компонентів […]...
- Апокрифи Апокрифи (грецьк. apdkryphos – таємне, заповідне) – велика група християнського епосу, пов’язана із сюжетами Св. Письма, Житіями Святих, версіями першопочатку світу тощо. Існували у рукописному вигляді. Зміст А. відбитий у “Палеї толковій” та “Палеї історичній”. Окрему групу складають А. есхатологічні, де мовиться про Страшний суд та потойбіччя (“Книга про тайни Єнохові”, “Ходіння Богородиці по муках” […]...
- Термінологічний словник – Додатки Автентичність (грец. authentikos – справжній, достовірний) – оригінальність, вірогідність тексту на підставі безпосередніх даних. Автограф (грец. autos – сам і graphö – пишу) – власноручний рукописний текст певного автора, первісний рукопис давнього часу. Агіографія (грец. hagios – святий і graphö – пишу), житіє – літературний жанр, призначений для розповіді про святого; житіє святого. Азбуковник – […]...
- Абатство св. Августина Абатство святого Августина – бенедиктинське абатство в місті Кентербері (графство Кент). Вільям Торн – літописець абатства, який жив наприкінці XIV століття, – вказує, що воно було засноване в 598 році. Засновник абатства – святий Августин, перший архієпископ Кентерберійський, на честь якого воно згодом і було названо. З самого свого заснування абатство служило місцем поховання архієпископів […]...
- МОВНІ ЗАСОБИ Л. ГЛІБОВА Мовні засоби, якими користувався Л. Глібов, лексичні, фразеологічні та синтаксичні, працювали на створення єдиного стилю газети. Його мова емоційно забарвлена, експресивна. Творча індивідуальність автора, його світосприймання та світовідчуття, ставлення до явищ навколишньої дійсності й оцінка їх – усе це позначилося на доборі та організації мовних засобів. Авторові вдалося органічно поєднати мовні засоби публіцистики, що вимагала […]...
- Дортмундська група 61 “Група 61”, або “Дортмундська група 61” – об’єднання західнонімецьких письменників, які тяжіли до гострої соціальної критики та документалізму, створене 1961. До складу входили М. фон дер Грюн, Ф.-Й. Деренгардт, Х.-Г. Вальраф, К. Гайслер, Ф. Х’юзер, Д. Зюверкрюп. Вони культивували малі форми: оповідання, нарис, замальовка, вірш, п’єса (сцена) для вуличного театру. 1970 “ліві” представники “Г.61” виокремилися […]...
- Як був побудований мавзолей в Галікарнасі? У середині IV століття до нашої ери в Галікарнасі (на його місці зараз знаходиться турецьке місто-курорт Бодрум) був побудований мавзолей. Це незвичайне спорудження з’явилося за наказом Артемісії III, яка була дружиною Мавсола, правителя Карії (історичної області на південному заході Малої Азії). Мавзолей мав практично квадратну форму, над його колонами височіла багатоступенева піраміда, на вершині якої […]...
- Як писати стислий переказ Простий письмовий переказ, правила написання якого ми розглянули вище, відрізняється від стисненого тим, що короткий переказ не терпить повного опису всіх подій, що відбуваються в уривку тексту. Для того щоб отримати найвищий бал за короткий переказ, необхідно застосувати способи стиснення тексту. Далі дотримуйтесь дій в пам’ятці: В ході першого прослуховування уривка гранично уважно звертайте увагу […]...
- Збагачення власного словника – Самостійна робота з книгою – Наодинці з давньою словесністю Кожен фахівець використовує крім кількох тисяч загальновживаних слів спеціальну лексику. На початку навчання студент переживає “інформаційний шок”, надалі, звикши до інформаційної насиченості лекцій, семінарів, практичних занять, активно засвоює нову термінологію. Щоб цей процес був максимально продуктивним, доречно завести словник нових слів. Слухаючи лекції, виступи колег на семінарських заняттях, конспектуючи тексти, необхідно заносити у словник (за […]...
- Строк корисного використання основних засобів Строк корисного використання визначається в момент введення ОС в експлуатацію відповідно до Класифікації основних засобів, згідно з якою, все майно, яке підлягає амортизації, розбите на 10 амортизаційних груп, у кожній з яких свій строк корисного використання: I група – майно з терміном корисного використання від 1 до 2-х років, II група – від 2-х до […]...
- Екранізація Екранізація (від. фр. есran, букв.: заслін, ширма) – відтворення засобами кіно і телебачення творів іншого виду мистецтва (літератури, театру, в т. ч. опери, балету). Зводячись довгий час до ілюстрації, “живих картин”, навіяних сюжетом відомих творів, Е. поступово набуває все більшої глибини інтерпретації літератури та художньої самостійності. Витлумачення стає незрідка полемічним (фільм “Євангеліє від Матвія” П. […]...
- Чим відрізняється переказ від легенди Епічні форми словесного мистецтва склалися задовго до виникнення писемності. В усних розповідях про важливі історичні події, прославлених героїв, природних потрясіннях із століття в століття передавалися не тільки реальні факти, а й народний вигадка, поетичні доповнення, смислові символи, які перетворювали оповідання в даний творчість. Так народжувалися старовинні перекази і легенди. Що таке переказ і легенда Передання […]...
- Літопис Літопис – пам’ятка історичної прози Київської Русі та козацької доби. Розповідь часто починалася словами “В літо…” – с звідси назва жанру. Л. мали такі різновиди: щорічна хроніка та власне літописні оповідання, що мають відповідну літературну обробку. Л. – інтеграційний жанр, що поєднує в собі і легенду, і вояцьку повість, і житіє святого, і розмаїті документи […]...
- Старе місто Като-Мера Ієрапетра – місто в південно-східній частині острова Крит на узбережжі Лівійського моря і саме південне місто Європи. Його історія бере свій початок ще з часів мінойської цивілізації. Старе місто Като-Мера знаходиться в південній частині Ієрапетра і вигідно відрізняється від сучасної частини міста архітектурними пам’ятниками та історичними місцями. Для району Като-Мера характерні середньовічні вузенькі вулички і […]...
- Що таке колектив? “Колектив – це група людей, зайнята спільної суспільно значущою роботою. За своєю чисельністю група може бути різною. Як соціальна група колектив характеризується наступними рисами: – спільна діяльність – існуванням всім зрозумілих і спільних цілей, завдань, інтересів – наявністю єдиної організації і стійкої структури (кістяком) – відносно довго тривалим існуванням як суспільної одиниці За своїм призначенням […]...
- Що таке переказ Переказ – це переказ тексту, прочитаного або прослуханого за допомогою аудіозапису. Найбільш поширена форма – письмовий переказ, так як вона дозволяє перевірити не тільки ступінь натренованості пам’яті, але і правильність написання (без граматичних, орфографічних і пунктуаційних помилок). Переказ – це не тільки відтворення тексту, а й тренування стилю мовлення, правильності переказу подій, розуміння головної думки […]...
- КАНУННИЙ МЕД БЕЗ’ЯЗИКИЙ, А ЛЮДЕЙ ГУРТУЄ (братчина) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Це зібрання членів сільських і міських громад, одна з форм колективного дозвілля, святкового спілкування людей старшого покоління. Братчина збирається на церковному дворищі (цвинтарі) у найбільш важливі святкові дні. Основним її призначенням є вшанування свого святого, колективне звернення до нього як до покровителя за допомогою та благословінням в усіх справах громади. Обов’язкові елементи: колективний молебен на […]...
- Кредитний переказ Кредитним переказом називається процедура, при якій платник дає доручення своєму банку дебетувати власний рахунок і кредитувати рахунок одержувача, відкритий в тому ж або іншому банку. Поширена думка, що терміни “кредитний переказ” і “банківський переказ” синонімічні, проте, це помилка: кредитний переказ – більш вузьке поняття. Кредитними вважаються тільки ті перекази, ініціатором яких виступає платник, передає платіжні […]...
- Чому емблемою пілігримів був молюск? Пілігрими – це католицькі паломники, які в Середньовіччі здійснювали походи в Іспанію (раніше називалася давня Галісія) для поклоніння мощам святого Якова. Як каже старовинний переказ, апостол Яків Старший з’явився в Іспанію, яка була віддаленій римською провінцією, для того, щоб проповідувати в ім’я Христа. Після того, як вона повернувся в Єрусалим, його стратили. Таким чином, він […]...
- Азбуковники Азбуковники (від азбука) – своєрідні словники-довідники, в яких статті з різних галузей знання розміщувалися за алфавітним принципом. Спочатку в них подавалися слова іншомовного походження з докладним розкриттям значення, біблійно-церковна символіка (XIII-XIV ст.), а далі – світська інформація із зазначенням, по можливості, джерел (XVI-XVII ст). А. складали діячі братських шкіл (Лаврентій Зизаній, Памво Беринда та ін.). […]...