РИМУВАННЯ. ВИДИ РИМИ

– Римування – розташування рим у вірші за певним принципом, інтервал між римами.

√ Види римування:

– суміжне (парне) – умовне позначення аабб:

“Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!

За те, що в грудях ти ховаєш серце люте…”

(І. Франко);

– перехресне – умовне позначення абаб:

“Я дуже тяжко Вами відболіла.

Це все було, як марення, як сон.

Любов підкралась тихо, як Даліла,

А розум став довірливий Самсон…”

(Ліна Костенко);

– кільцеве – умовне позначення абба:

“Вічний революціонер,

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю,

Він живе, він ще не вмер…”

(І. Франко).

! Наскрізне римування (монорима) – вірш, у якому всі рядки пов’язані однією римою (аааа):

Здається, часу і не Гаю, / а не встаю, не встиГаю!

Щодня себе перемаГаю, / від суєти застеріГаю,

І знов до стрічки добіГаю, / і знов себе перемаГаю,

І не встигати не встиГаю, / і ні хвилиночки ж не Гаю!

(Л. Костенко)

– Рима – суголосся закінчень у словах, які знаходяться поряд або розташовані порівняно близько одне від одного.

√ Рими бувають:

– точні і приблизні (неточні):

Лінія – ліні я

Лад – лід;

– бідні (збігаються лише кінцеві голосні) і багаті (збігаються кілька опорних звуків, переважно приголосних):

Мене – тебе,

Краса – роса;

– за місцем наголосу:

– чоловічі (наголос на останньому складі):

Косá – козá;

– жіночі (на передостанньому складі):

Літáють – латáють;

– дактилічні (на третьому від кінця складі):

Зóряна – зморена;

– гіпердактилічні (на четвертому від кінця складі):

Преподóбницею – віконницею;

– проста і складена (за кількістю слів, які її утворюють):

Мрія – Марія,

Сонце – сон це.

! Приклади чоловічої рими:

Козак на північ прудко мчИТь,

Козак не хоче відпочИТь.

Копито сніг примерзлий б’Є,

Луною дзенькіт оддаЄ.

Безлюддя й пустка навкругИ.

Кошлаті гачарі. СнігИ.

(М. Бажан)

Приклади жіночої рими:

Тихий сон на горах ходить,

За рученьку щастя водить.

І шумлять ліси вже тихше,

Сон мені квітки колише.

Спіть, мої дзвіночки сині,

Дикі рожі в полонині!

(О. Маковей)

! Різновиди неточної рими – асонанс, дисонанс (консонанс).

– Асонанс – співзвуччя наголошених голосних:

Красива – невгасима;

– Дисонанс / Консонанс – у римі повторюються приголосні, а голосні змінюються:

Чад – лад,

Вруна – струна.

! Рими можуть бути три-, чотири-, п’ятизвучні:

– тризвучні:

Химерний – зверне, очі – дівочі, волохи – трохи;

– чотиризвучні:

Чорноброві – крові, сину – спину;

– п’ятизвучні:

Порогу – дорогу, палають – та лають, ворони – боронить.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

РИМУВАННЯ. ВИДИ РИМИ