Дисонансні рими, консонансами
Дисонансні рими ще називають консонансами (лат. consonans – приголосний звук від consonare – звучати в унісон), тобто неточними римами, зумовленими співзвуччям лише приголосних. Ними надто захоплювалися авангардисти, зокрема футуристи, хоч консонанси були добре відомі українській версифікації ще до них (Т. Шевченко, І. Франко та ін.), дарма що видавалися дещо екзотичними, зважаючи на евфонічний принцип української мови. Таке досить поширене уявлення про версифікаційну фоніку нашої поезії намагається спростувати Емма Андієвська. яка цілком свідомо насичує свої твори консонансами (на противагу П. Тичині, В. Еллану чи І. Драчу, котрі зверталися до таких рим спорадично), приміром, у типовому, як на неї, сонеті “Мерехтіння як засіб пересування”:
Рослинний зберігаючи статут,
По запаху, по нюху, як по трапу,
На усі боки йдуть молочні тромби.
Дороги різні, та одна мета.
Найменша гілка – університет.
Листок – за кафедру, – нові щомиті труби. –
Алмазний корж, що на легкі потреби.
Від смужки дійсності – самий ментол.
Та час від часу отвори пирькаті,
Де барвами – квадратики паркету,
Де – ненароком – лінію дивацтва, –
Серед скорочень нескінченний вицвіт
Світів, що зір, сам – серця сателіт –
В подрібнених площинах відтуля.
Поетеса водночас творчо полемізує з канонічною думкою, що рими у сонеті мають бути точними; такі безперечно цікаві експерименти свідчать передовсім про її власні стильові уподобання.
Related posts:
- Як поділяються рими за звуковим значенням? За звуковим значенням рими поділяються на точні й неточні, багаті й бідні, асонанси й дисонанси, прості й складені. Точна рима – це така рима, в якій збігаються усі звуки після останнього наголошеного звука в римованих словах: гіркою – спокою, печать – мовчать. Неточною називається рима, в якій римовані звуки фонетично не збігаються: вітрилами – кормилом, […]...
- Яке значення рими у строфі? Строфа – це певна кількість віршових рядків, що становлять ритмічне й синтаксичне ціле, як правило, об’єднане римою. Для зручності рядки, що римуються, позначаються однаковими буквами, малими – чоловічі рими, великими – жіночі. У такому записі початок відомої поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” має такий вигляд: АббАб. Строфа є важливим композиційним елементом вірша, бо […]...
- Силабо-тонічне віршування. Віршовий розмір. Стопи. Рими Тема. Силабо-тонічне віршування. Віршовий розмір. Стопи. Рими. Мета: розкрити учням зміст понять “силабо-тонічне віршування”, “віршовий розмір”, “стопа”, “рими”; показати мету упорядкованої повторюваності наголошених і ненаголошених складів у віршах; навчити учнів малювати схему строфи, ритмічно читати наголоси і позначати склади певними знаками; розвивати пам’ять, чуття ритміки поетичних творів; виховувати любов до поетичного слова. Обладнання: таблиці для […]...
- ЗНАЙДІТЬ РИМИ. ГРИЦЬКО БОЙКО. СКОРОМОВКИ – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: удосконалювати техніку свідомого виразного читання; учити добирати у віршах рими; ознайомити з творчістю Грицька Бойка; збагачувати словниковий запас; розвивати мислення, уміння зосереджуватися на виконанні завдань; виховувати уважність, самостійність у виконанні завдань. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Доповнюйте! Читайте! Шура, як весна… зима Кожушок в мішок… настала А як знов прийшла… […]...
- РИМИ. АНДРІЙ МАЛИШКО ВИХОПИВСЬ ДОЩИК ПОМІЖ ЗАГРАВ – Поетична збірка – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: поглибити знання учнів про творчість українського поета Андрія Малишка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, вміння розмірковувати над художнім змістом поезії; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Ги-ги-ги – ой, як біло навкруги! Узі-узі-узі – […]...
- ЖОВТЕНЬ ЖОВТІ ЖОЛУДІ – АНАТОЛІЙ МОЙСІЄНКО Народився 1948 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії Анатолій Кирилович Мойсієнко народився 9 липня 1948 р. в с. Бурівка на Чернігівщині. Закінчив філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. Гоголя. Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор поетичних збірок “Приємлю” (1986), “Сонети і верлібри” (1996, 1998), “Шахопоезія” (1997), “Сім струн” (1998, […]...
- Чому від м’яти холодно в роті? Кожен раз, коли ми вживаємо м’ятні цукерки або жувальну гумку, у нас в роті виникає відчуття крижаного холоду, особливо якщо втягувати повітря ротом. Але чому ж виникає цей ефект? Ми пояснимо вам, чому від м’яти холодно в роті. Відчуття холоду передаються в мозок за допомогою холодових рецепторів, які розташовуються на нашому шкірному покриві, а так […]...
- ПЛАЧЕ ДІВЧИНА БОСА – ІГОР ПАВЛЮК Народився 1967 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії Ігор Зиновійович Павлюк народився 1 січня 1967 р. в с. Ужова на Волині. Навчався в Ленінградському вищому військовому інженерному училищі. На другому курсі, коли почав писати вірші, написав рапорт на відрахування з навчання. Був відряджений у забайкальську тайгу будувати автомобільну дорогу із в’язнями. У 1992 р. закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. Івана Франка. Працював […]...
- КОЛИ ДО ВАС ТЕМНОЇ НОЧІ – ГАЛИНА КИРПА Народилася 1950 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії КОЛИ ДО вас темної ночі прийде Лев, Ви не кажіть йому нічого про зоопарк. Нехай він не знає, що на світі є зоопарки. Нехай хоч один Лев цього не знає. А потім цього не знатимуть його діти. А потім – його онуки. Потім правнуки. І колись буде ціла Лев’яча Держава, Де жоден Лев не знатиме […]...
- ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕНЬ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМЮК Народився 1956 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії Василь Дмитрович Герасим’юк народився 18 серпня 1956 р. в м. Караганді (Казахстан). Після повернення родини в Україну навчався спочатку в рідному селі Прокурава на Гуцульщині, потім – у м. Коломия. Закінчив філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Автор поетичних книг “Смереки” (1982), “Потоки” (1986), “Космацький узір” (1989), “Серпень за старим стилем” (2000). Лауреат Національної […]...
- ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ – ІВАН МАЛКОВИЧ Народився 1961 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії Іван Антонович Малкович народився 10 травня 1961 р. в с. Нижній Березів на Івано-Франківщині. Закінчив Івано-Франківське музичне училище та філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. У 1992 р. заснував видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Автор поетичних збірок “Білий камінь” (1984), “Ключ” (1988), “Вірші” (1992), “Із янголом на плечі” (1997), “Вірші на зиму” (2006), “Все поруч” (2010). Вірші […]...
- З НІЧНИХ МОЛИТОВ – ІВАН МАЛКОВИЧ Народився 1961 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії Господи, літа стебельце Всели до самітніх душ, Дай кожному звити кубельце, І не поруш. Хай кожен в цім світі спасеться, Хай світить з-за темних круч Довкола кожного серця Віри твоєї обруч. ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ 1. Виразно прочитайте вірш, передаючи інтонацією його настрій. Поділіться із сусідом по парті своїми враженнями. 2. Поясніть символічне значення образів стебельця […]...
- МІЙ АНГЕЛ – ГАЛИНА КИРПА Народилася 1950 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії Галина Миколаївна Кирпа народилася 1 січня 1950 р. на хуторі поблизу села Любарці на Київщині. Закінчила Любарецьку середню школу та філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Працювала па видавничій та журналістській роботі. Перекладач. Автор книжок “День народження грому” (1984), “Гостини” (1986), “Цвіт королевий” (1988), “Ковток тиші” (1999), “Будинок старий, як світ”(1999), “Чарівний вузлик” (2000), […]...
- Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
- Сонети Термін “сонет”, дослівно переводить як “пісенька”, означає строфу, що складається з 14 рядків, згрупованих в строго визначеному порядку. Умовно сонет можна розділити на два чотиривірші і два тривірші, де в цілому вживається п’ять рим, дві в катренам і три в терцетах (тривіршах). Один по одному розташування рядків у строфі сонети поділяють на італійські (в катренам […]...
- Місцевоподразнюючі засоби До цієї групи належать речовини, які збуджують чутливі нервові закінчення в шкірі або на слизових оболонках. Це супроводжується стимуляцією утворення і вивільнення енкефалінів, ендорфінів та інших пептидів, що відіграють важливу роль в регуляції больових відчуттів, проникності судин та інших процесів. Виникаючі при цьому місцеві і рефлекторні реакції сприяють поліпшенню кровопостачання і живлення тканин, ослаблення болів […]...
- Бідна рима Бідна рима – рима, в якій (на противагу багатій римі) майже відсутнє суголосся (“Глибоке небо сине-сине. / В тонкім мереживі гілля. / Хмарки неначе ластовиння / Чи перламутрова луска” – С. Бен), що, до речі, відрізняє її від неточної рими чи асонансу. Б. р. дуже часто обмежена лише однією граматичною категорією (зеленіють – даленіють), флексіями […]...
- Білий вірш Білий вірш – неримовані вірші з чіткою внутрішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула. Найбільшого розвитку Б. в. досяг у драматургічних жанрах (В. Шекспір, Дж. Мільтон, Й.-В. Гете, О. Пушкін, І. Кочерга та ін.), за класичний взірець яких можуть правити твори Лесі Українки (“У пущі”, “В катакомбах”, “Йоганна, жінка Хусова”, “Лісова пісня”, […]...
- Омограф Омограф (грецьк. homos – однаковий, grapho – пишу) – слова, що пишуться однаково, але вимовляються по-різному, мають відмінні наголоси та зміст (замок – замок, мука – мука, кулик – кулик тощо). О. часто зустрічається в літературних, зокрема поетичних текстах: На юність молодість лягла – Її обличчя опівденне… Прийшла дорога дорога До нас – до тебе […]...
- ДИВНА ЗВИЧКА – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Слово малює картину. Спробуй її побачити: золоте листя. Слово передає звуки. Прислухайся: вітер листям шелестить. Чуєш шурхіт листя? Відчуй красу художнього слова, читаючи вірші українських поетів. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Рима1 Анатолій Костецький ДИВНА ЗВИЧКА (Скорочено) Що б мені не говорили хто з батьків чи вчителів, – я на все шукаю рими, ніби хтось мене завів. 1 […]...
- Гносеологізм у літературознавстві Гносеологізм у літературознавстві (грецьк. gnosis – пізнання, logos – вчення; гносеологія – теорія пізнання) – сукупність поглядів на літературу як форму пізнання об’єктивної дійсності. Г. перебільшує питому вагу і роль пізнавальних елементів у художній літературі. Визнаючи специфіку мистецтва, в т. ч. художньої літератури, представники Г. не визнають особливого предмета мистецтва, а зводять специфіку до образної […]...
- Звукопис Звукопис – у літературному, передовсім поетичному, мовленні – система звукового інструментування (алітерація, асонанс і т. п.), спрямована на створення звукового образу: “Над бором хмари муром” або “Тінь там тоне, тінь там десь” у П. Тичини. Проблемою створення звукового образу цікавилися символісти, намагаючись виповнити свою лірику музичними елементами (див.: “Блакитна Панна” М. Вороного), з певними звуками […]...
- Скорочено – ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ – 11 КЛАС Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – Туди, де кров з любов’ю черленяться, Де пристрастей і пропастей сувій… Я – ваш отець, тож будьте мені вірні! (які невірні рими в голові!), Але коли до серця входять вірші – Прекрасні, наче крила голубів, Які тоді надії!.. З риторик і поетик академій […]...
- М’ята М’ята (лат. Mеntha) – трав’яниста рослина сімейства ясноткових, що налічує більше 20 різних видів і більше сотні підвидів. Найпопулярніші представники виду – це м’ята перцева, м’ята японська а також м’ята водна. М’ята виростає в основному в помірних поясах Північної півкулі, і культивується по всьому світу як цінна рослина, що використовується в медицині, кулінарії, косметичної та […]...
- Тріолет Тріолет (фр. triolet, від лат. trio – троє) – восьмивірш за схемою римування на дві рими: абааабаб. Причому перший рядок повторюється тричі: Сонце і день – не мені. Сни – моя втіха єдина. Та не щастить і вві сні. Сонце і день – не мені. О, хоч у снах чарівні Сняться юнацтва години… Сонце і […]...
- Дослід Штерна Беручи участь в безперервному хаотичному русі, молекули постійно стикаються між собою, при цьому число зіштовхуються частинок в кожен момент часу різна. Тому імпульси і швидкості частинок постійно змінюються, і в той чи інший момент часу їх значення у різних молекул різні. Вперше швидкості руху молекул газу були виміряні в 1920 р німецьким фізиком Отто Штерном […]...
- Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив, закрутив, закурився, І пішло дорогами в дощ, Пересохлі жовті уривки. Полохливе, послужливе клоччя (М. Иогансен). Трапляється римування слів з наголошеним останнім та передостаннім складами з […]...
- Моя циганерія – Артюр Рембо 1854-1891 – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Руками по кишенях обмацуючи діри І ліктями світивши, я фертиком ішов, Бо з неба сяла Муза! Її я ленник вірний, Ото собі розкішну вигадував любов! Штани нінащо стерті? Та по коліно море! Адже котигорошку лиш рими в голові. Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі, А під Чумацьким Возом – банкети дарові. Розсівшись при дорозі, […]...
- Жанр і напрямок “Му-му” Тергенєва “Му-му” – це розповідь. Доказом служить те, що в основі оповіді лежить одна сюжетна лінія, в дії беруть участь всього лише 4 героя: Герасим, бариня, Тетяна і Капітон. Обсяг твору малий, що теж відповідає жанру. Тургенєв творив в рамках напрямку, традиційного для його часу – класичного реалізму. Це підтверджує той факт, що його історія взята […]...
- Дійсність Дійсність – філософська категорія, яка означає все суще, не залежне від людини, тому частіше вживається у словосполученні “об’єктивна дійсність”. У традиційному літературознавстві з Д. співвідноситься художня література як “образне відтворення дійсності”, а образ трактується як суб’єктивна картина об’єктивного світу. Але це мало що дає літературознавцеві. Філософські та естетичні категорії не можуть замінити літературознавчих понять, які […]...
- Який вірш є і строфою, і закінченим твором? Який вірш є і строфою, і закінченим твором? Деякі з видів строф є формами окремих творів: тріолет, септима, рондо, сонет та інші. Септима – семивірш з різним порядком рим. Наприклад: Сад мій пишний цвів ще нині А І зав’яв… б Мій кумир в раю-пустині А Раптом впав… б Серце в буйному горінні А Спалахнуло жаром […]...
- Як клаузула співвідноситься з римою? Рима – це співзвучність у закінченні віршових рядків. Клаузула – це закінчення віршового рядка, і римоване, і неримоване, включаючи останній склад. Як і клаузули, рими бувають чоловічі, жіночі, дактилічні й гіпердактилічні. Білі вірші не мають рим, але клаузули в них упорядковані: або весь вірш побудований на однотипних клаузулах, або вони чергуються в певному порядку. Наприклад: […]...
- Теорія літератури. Сонет – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Соне́т – це ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів (катренів) із перехресним римуванням і двох тривіршів з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед. У сонеті перший вірш містить тезу, другий – антитезу, а тривірші – синтез, так званий сонетний замок, що завершується переважно чотирнадцятим рядком. Припускають, що […]...
- Відлунювання Відлунювання – віршова форма, здебільшого двовірш, другий, вкорочений рядок якого складається зі слова (рими), яке повторює ціле прикінцеве слово (або його частину) попереднього рядка, витворюючи нові смислові відтінки. В. відоме у фольклорі, а в поезію запроваджене в барокову добу завдяки Івану Величковському, в рукописній збірці якого “Млеко” (1691) є вірш “Ехо”: – Что плачеши, Адаме? […]...
- Переміщення тіла при прямолінійному рівноприскореному русі Виведемо формулу, за допомогою якої можна розрахувати проекцію вектора переміщення тіла, що рухається прямолінійно і равноускоренно, за будь-який проміжок часу. Для цього звернемося до малюнка 14. Як на малюнку 14, а, так і на малюнку 14, б відрізок АС являє собою графік проекції вектора швидкості тіла, що рухається з постійним прискоренням а (при початковій швидкості […]...
- Твір на тему “Сонети як літературний жанр” Сонет, як літературний жанр, являє собою поетичний ліричний твір, що складається з чотирнадцяти повних рядків п’яти або шестистопного ямба. Сонет завжди має два відкритих або закритих катрену з перехресним римуванням на початку, які використовуються для того, щоб позначити тему твору, і двох терцетів або тривіршів, які складають висновок сонету. Обов’язковою ознакою сонету є присутність чотирнадцяти […]...
- Що таке лексичне значення слова? Лексичне значення слова – це співвідношення звукового оформлення мовної одиниці з явищем дійсності, яке закріплене у свідомості мовця. Наприклад, людина, Вимовляючи слово “ніж”, передбачає відповідну назву предмета; Кажучи “красивий” має на увазі якість чого-небудь; Кажучи “читати” має на увазі назву дію; Десять (назва числа); Швидко (назва ознаки дії). Слова з номінативним значенням утворюють вільні словосполучення. […]...
- Системи віршування Системи віршування – особливий спосіб організації мовлення. Віршовані розміри діляться на 2 групи: Двоскладові (ямб, хорей) Трискладові (амфібрахій, дактиль, анапест) “Двоскладові”: Хорей – розмір силабо-тонічного вірша, двоскладова стопа з наголосом на першому складі. Ямб – силабо-тонічна двоскладова стопа. Ударний склад слід за ненаголошених. “Трискладові”: Дактиль – в даному випадку наголос падає на перший склад трехсложногоразмера […]...
- СОНЕТ 267 – Франческо Петрарка (1304-1374) – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ Де погляд ніжний, де чарівний вид; Де постать горда, де струнка постава, Де мова та бентежна й величава, Що завдає негідникові встид? Де сміх, що жалить того, хто набрид? Де та душа, що, мов зоря яскрава, Висока й гідна владарського права, Небесний нам осяяла блакить? Я вами дихаю, для вас палаю, Я народивсь для вашого […]...
- Чому виникає північне сяйво? По-перше, танцюючі промені аж ніяк не містичне явище, воно має чітке наукове пояснення. Правда, до правильних висновків людство прийшло не відразу. Михайло Ломоносов першим спробував є розтлумачити причини виникнення, види подібного явища. Саме електрична природа лежить в основі походження сяйва, яке спровоковано Сонцем, але відбувається на Землі. Переливаються смужки світла просто заворожують людей, це прекрасні […]...