Як поділяються рими за звуковим значенням?
За звуковим значенням рими поділяються на точні й неточні, багаті й бідні, асонанси й дисонанси, прості й складені.
Точна рима – це така рима, в якій збігаються усі звуки після останнього наголошеного звука в римованих словах: гіркою – спокою, печать – мовчать.
Неточною називається рима, в якій римовані звуки фонетично не збігаються: вітрилами – кормилом, хвилі – долині. Вона будується на повторенні певних звукових комплексів. Різновидами неточної рими є асонанс, дисонанс або консонанс. Асонанс – це співзвуччя наголошених голосних: слова – німа, красива – невгасима. І навпаки, коли у римі повторюються приголосні, а голосні змінюються, то така рима мас назву дисонанс або консонанс: сад – суд, рунами – воронами.
У багатій римі збігаються кілька опорних звуків, переважно приголосних: риси – кипариси, краса – роса. Найяскравішою багатою римою є рима омонімічна, тобто римування цілих слів, що звучать однаково, але мають різне значення. Наприклад:
Надію будив несміливою мовою лютень,
А березень соняшне слово до простору рік,-
Бездумно бренять переборіи повітряних лютень
І котяться сяючі води оновлених рік.
М. Орест
У бідній римі збігаються лише кінцеві голосні (мене – тебе).
Проста рима чи складена – визначають за кількістю слів, що творять її (мати – стояти, сон це – сонце, похитує – світу є).
Related posts:
- Яке значення рими у строфі? Строфа – це певна кількість віршових рядків, що становлять ритмічне й синтаксичне ціле, як правило, об’єднане римою. Для зручності рядки, що римуються, позначаються однаковими буквами, малими – чоловічі рими, великими – жіночі. У такому записі початок відомої поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” має такий вигляд: АббАб. Строфа є важливим композиційним елементом вірша, бо […]...
- Бідна рима Бідна рима – рима, в якій (на противагу багатій римі) майже відсутнє суголосся (“Глибоке небо сине-сине. / В тонкім мереживі гілля. / Хмарки неначе ластовиння / Чи перламутрова луска” – С. Бен), що, до речі, відрізняє її від неточної рими чи асонансу. Б. р. дуже часто обмежена лише однією граматичною категорією (зеленіють – даленіють), флексіями […]...
- Дисонансні рими, консонансами Дисонансні рими ще називають консонансами (лат. consonans – приголосний звук від consonare – звучати в унісон), тобто неточними римами, зумовленими співзвуччям лише приголосних. Ними надто захоплювалися авангардисти, зокрема футуристи, хоч консонанси були добре відомі українській версифікації ще до них (Т. Шевченко, І. Франко та ін.), дарма що видавалися дещо екзотичними, зважаючи на евфонічний принцип української […]...
- ДИВНА ЗВИЧКА – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Слово малює картину. Спробуй її побачити: золоте листя. Слово передає звуки. Прислухайся: вітер листям шелестить. Чуєш шурхіт листя? Відчуй красу художнього слова, читаючи вірші українських поетів. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Рима1 Анатолій Костецький ДИВНА ЗВИЧКА (Скорочено) Що б мені не говорили хто з батьків чи вчителів, – я на все шукаю рими, ніби хтось мене завів. 1 […]...
- Ліричний рід літератури: Початок віршознавства Вірш – це складний організм, в якому величезне значення має форма. Особливості поетичної форми складаються з безлічі складових, які ми зараз і розберемо. Почнемо з найпростіших понять: СТИХ (грец. “ряд”) – так в класичному віршуванні називають мова, розчленовану на відносно короткі співмірні відрізки. Примітивно кажучи, це одна віршована рядок. Тепер ви будете знати, що вірші […]...
- Силабо-тонічне віршування. Віршовий розмір. Стопи. Рими Тема. Силабо-тонічне віршування. Віршовий розмір. Стопи. Рими. Мета: розкрити учням зміст понять “силабо-тонічне віршування”, “віршовий розмір”, “стопа”, “рими”; показати мету упорядкованої повторюваності наголошених і ненаголошених складів у віршах; навчити учнів малювати схему строфи, ритмічно читати наголоси і позначати склади певними знаками; розвивати пам’ять, чуття ритміки поетичних творів; виховувати любов до поетичного слова. Обладнання: таблиці для […]...
- Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив, закрутив, закурився, І пішло дорогами в дощ, Пересохлі жовті уривки. Полохливе, послужливе клоччя (М. Иогансен). Трапляється римування слів з наголошеним останнім та передостаннім складами з […]...
- ЗНАЙДІТЬ РИМИ. ГРИЦЬКО БОЙКО. СКОРОМОВКИ – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: удосконалювати техніку свідомого виразного читання; учити добирати у віршах рими; ознайомити з творчістю Грицька Бойка; збагачувати словниковий запас; розвивати мислення, уміння зосереджуватися на виконанні завдань; виховувати уважність, самостійність у виконанні завдань. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Доповнюйте! Читайте! Шура, як весна… зима Кожушок в мішок… настала А як знов прийшла… […]...
- Багата рима Багата рима – рима, яка характеризується якомога більшою кількістю співзвуч у словах, що належать переважно до різних граматичних категорій: Козацький вітер вишмагає душу, І я у ніжність ледве добреду. Яким вогнем спокутувати мушу Хронічну українську доброту?! (Ліна Костенко). Багатство рими, що засвідчує її музичну якість, фіксується не лише наявністю виразно наголошених складів та опорних приголосних, […]...
- РИМИ. АНДРІЙ МАЛИШКО ВИХОПИВСЬ ДОЩИК ПОМІЖ ЗАГРАВ – Поетична збірка – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: поглибити знання учнів про творчість українського поета Андрія Малишка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, вміння розмірковувати над художнім змістом поезії; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Ги-ги-ги – ой, як біло навкруги! Узі-узі-узі – […]...
- Як клаузула співвідноситься з римою? Рима – це співзвучність у закінченні віршових рядків. Клаузула – це закінчення віршового рядка, і римоване, і неримоване, включаючи останній склад. Як і клаузули, рими бувають чоловічі, жіночі, дактилічні й гіпердактилічні. Білі вірші не мають рим, але клаузули в них упорядковані: або весь вірш побудований на однотипних клаузулах, або вони чергуються в певному порядку. Наприклад: […]...
- Чим відрізняються букви від звуків При вивченні мови одночасно вирішується кілька завдань: необхідно освоїти правильну вимову слів, придбати мовні навички, завдяки яким можна вільно висловлювати свої думки, і навчитися писати. Щоб уникнути складнощів, пов’язаних з правописом, слід розмежувати усну та письмову мову. А для цього треба зрозуміти, чим звуки відрізняються від букв. Звуки являють собою хвильове коливання, в певному діапазоні […]...
- Звуковий повтор Звуковий повтор – основний принцип художньої, переважно поетичної, фоніки, зумовлений евфонічною природою української мови та вимогами культури поетичного мовлення. До З. п. належать не лише випадки ушляхетненої інструментації (алітерація, асонанс), а й інші форми: звуковий паралелізм, анафора, епіфора, зіткнення, рима, кільце тощо. Неабияке значення мають у З. п. звуконаслідування та інші форми звукопису. З. п. […]...
- Звукова організація вірша. Як вона здійснюється? Працюючи над втіленням свого творчого задуму, поет не лише замислюється над тим, які дібрати слова, як їх поєднати, а й враховує їхнє звучання. Адже виразність мови – головна риса художньої творчості. Прозаїк здебільшого звертає увагу лише на інтонацію своєї розповіді, на те, щоб уникнути нагромадження приголосних у словах або між ними. У вірші саме звучання […]...
- Внутрішня рима Внутрішня рима – одна з визначальних форм римування, засіб розкриття можливостей версифікаційної фоніки. Має велику традицію як у світовій поезії (“Євангеліє” Отфріда, досвід романтиків тощо), так і в українській. В. р. досить широко застосована у ліриці Т. Шевченка, де засвідчує всі можливі варіанти та комбінації: римування суміжних слів, піввіршів непарного вірша з піввіршем парного, горизонтальна […]...
- Аналіз поетичного твору. Аналіз драматичного твору Аналіз поетичного твору. І. Загальні питання: 1) назва твору, ім’я автора; 2) назва збірки, складовою якої є вірш; 3) рік написання та видання; 4) поштовх для створення збірки чи вірша; 5) кому присвячений; 6) наявність епіграфа, його значення. ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання: 1) напрям, якого (яких) стосується вірш чи збірка; 2) жанр; 3) тема; 4) […]...
- Дисонанс Дисонанс (фр. dissonance, від лат. dissono – недоладно, негармонійно звучу) – неблагозвучність у віршованому тексті, зумовлена вимогами віршового розміру, збігом приголосних (див.: Зіткнення, або Анадиплозис). Таке явище не часто трапляється в українській поезії: “…сиве павутиння в’є павук й в вікні від дотиків охлялих рук блідо-рожеві спіють баклажани” (Б.-І. Антонич). Дисонансом також називають неточну риму, де […]...
- ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕНЬ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМЮК Народився 1956 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії Василь Дмитрович Герасим’юк народився 18 серпня 1956 р. в м. Караганді (Казахстан). Після повернення родини в Україну навчався спочатку в рідному селі Прокурава на Гуцульщині, потім – у м. Коломия. Закінчив філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Автор поетичних книг “Смереки” (1982), “Потоки” (1986), “Космацький узір” (1989), “Серпень за старим стилем” (2000). Лауреат Національної […]...
- ПЛАЧЕ ДІВЧИНА БОСА – ІГОР ПАВЛЮК Народився 1967 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії Ігор Зиновійович Павлюк народився 1 січня 1967 р. в с. Ужова на Волині. Навчався в Ленінградському вищому військовому інженерному училищі. На другому курсі, коли почав писати вірші, написав рапорт на відрахування з навчання. Був відряджений у забайкальську тайгу будувати автомобільну дорогу із в’язнями. У 1992 р. закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. Івана Франка. Працював […]...
- Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! Я хочу вам про рідний край казать… Я хочу ними кидать і влучать В серця катів і зрадників гидких. Не слів мені, а іскр блискучих і палких! Хай кида іскрами вогонь моїх промов, Ах, мій народ з катами вмісті йшов, Сам скутий раб – заковував других. Не слів […]...
- Окситонна рима Окситонна рима, (грецьк. oxytonos – слово з наголосом на останньому складі) – співзвуччя слів у вірші, в яких наголос падає на останній склад. Термін увів І. Качуровський, посилаючись на органічну властивість української мови замість вживаної у віршознавстві “чоловічої рими” (оскільки нерідко слова жіночого роду – вода, біда, орда і т. п. або середнього – чоло, […]...
- МІЙ АНГЕЛ – ГАЛИНА КИРПА Народилася 1950 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії Галина Миколаївна Кирпа народилася 1 січня 1950 р. на хуторі поблизу села Любарці на Київщині. Закінчила Любарецьку середню школу та філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Працювала па видавничій та журналістській роботі. Перекладач. Автор книжок “День народження грому” (1984), “Гостини” (1986), “Цвіт королевий” (1988), “Ковток тиші” (1999), “Будинок старий, як світ”(1999), “Чарівний вузлик” (2000), […]...
- З НІЧНИХ МОЛИТОВ – ІВАН МАЛКОВИЧ Народився 1961 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії Господи, літа стебельце Всели до самітніх душ, Дай кожному звити кубельце, І не поруш. Хай кожен в цім світі спасеться, Хай світить з-за темних круч Довкола кожного серця Віри твоєї обруч. ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ 1. Виразно прочитайте вірш, передаючи інтонацією його настрій. Поділіться із сусідом по парті своїми враженнями. 2. Поясніть символічне значення образів стебельця […]...
- ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ – ІВАН МАЛКОВИЧ Народився 1961 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії Іван Антонович Малкович народився 10 травня 1961 р. в с. Нижній Березів на Івано-Франківщині. Закінчив Івано-Франківське музичне училище та філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. У 1992 р. заснував видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Автор поетичних збірок “Білий камінь” (1984), “Ключ” (1988), “Вірші” (1992), “Із янголом на плечі” (1997), “Вірші на зиму” (2006), “Все поруч” (2010). Вірші […]...
- КОЛИ ДО ВАС ТЕМНОЇ НОЧІ – ГАЛИНА КИРПА Народилася 1950 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії КОЛИ ДО вас темної ночі прийде Лев, Ви не кажіть йому нічого про зоопарк. Нехай він не знає, що на світі є зоопарки. Нехай хоч один Лев цього не знає. А потім цього не знатимуть його діти. А потім – його онуки. Потім правнуки. І колись буде ціла Лев’яча Держава, Де жоден Лев не знатиме […]...
- Які звуки сприймає дитина? До того як дитина починає говорити він починає розрізняти різні шуми, звуки і тони. Спочатку діти починають реагувати на мелодію і ритм музики й мови. І за тембром, ритму і гучності мови дитина починає орієнтуватися, що відбувається навколо. Навіть якщо матері просто співають або читають дітям, вірші та пісні доставляють малюкам величезне задоволення, навіть якщо […]...
- Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
- МОВА АВТОРА ТА МОВА ДІЙОВИХ ОСІБ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У казках і оповіданнях письменники описують події, розповідають про героїв (персонажів), про їх вчинки, настрої та почуття. Така мова називається авторською, або мовою автора. Крім того, у тексті виділяються діалоги, які якнайточніше (дослівно) передають розмови, висловлювання двох дійових осіб (персонажів). У мові персонажів можуть вживатися ненормативні слова – розмовні, діалектні тощо. Мова дійових осіб і […]...
- Тавтограма Тавтограма – Див.: Алітераційний вірш, Алітерація, Анафора. Тавтологічна рима – римування одного і того самого слова, що не трактується як вада віршованого мовлення: І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки. Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? (Т. Шевченко). Т. р. спостерігається в деяких східних віршових формах (газель). Звертаються до […]...
- Каламбур Каламбур (фр. calembour – гра слів) – стилістичний прийом, за основу якого правлять омоніми, пароніми, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах. Наприклад, “Прийомний син барона був баран” (Ліна Костенко). Незрідка за принципом К. будується рима, де враховується жартівлива етимологізація слів: З коси бузько летів на балку (Косар косу там брав на […]...
- Гіпердактилічна рима Гіпердактилічна рима – співзвуччя слів, у яких наголошуєте м четвертий, п’ятий, навіть шостий склад від краю. Маю; властива європейській, зокрема українській поезії, крім певних експериментальних винятків, – М. Рильський ( вікно” із циклу “Вікна говорять”), М. Рудницький, М. Ба тощо. Характерна для російської лірики, живленої власними фольклорними джерелами, – “Пісня про купця Калашникова” М. Лермонтова, […]...
- Мустезад Мустезад– у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – форма вірша, в якому довгі рядки (14 та більше складів) чергуються з короткими (6 складів). Кількість рядків у строфі буває від двох до десяти пар довгих та коротких. У М., що складається з двох пар рядків, у першій строфі рима перехресна, в […]...
- Народнопісенні особливості інтонації поезій Івана Франка “Якщо музика виникла зі співу,- стверджує О. Потебня,- то віршування і розмір – із зв’язку слова зі співом” [5, 112]. Прослідковуємо, як збагачує письменник поетичну палітру на основі народної пісні, яка зумовила наспівну мелодику багатох його поетичних творів. У такому плані написано багато поезій із збірок: “Веснянки”, “Зів’яле листя”, “З вершин і низин”, та інших. […]...
- Системи віршування Системи віршування – особливий спосіб організації мовлення. Віршовані розміри діляться на 2 групи: Двоскладові (ямб, хорей) Трискладові (амфібрахій, дактиль, анапест) “Двоскладові”: Хорей – розмір силабо-тонічного вірша, двоскладова стопа з наголосом на першому складі. Ямб – силабо-тонічна двоскладова стопа. Ударний склад слід за ненаголошених. “Трискладові”: Дактиль – в даному випадку наголос падає на перший склад трехсложногоразмера […]...
- Рима Рима (грецьк. rhythmos – мірність, сумірність, узгодженість) – суголосся закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул або перебувати в середині віршового рядка. Р. як звукове, а не графічне явище, охоплює ритмічний акцент і наступні за ним звуки (іржава – держава), навіть групи слів (складна P.: характерника – химерний кат), […]...
- Парокситонна рима Парокситонна рима (грецьк. paroxytonos – слово з наголосом на передостанньому складі) – суголосся слів у вірші, в яких наголос падає на передостанній склад. Термін увів І – Качуровський на противагу поняттю “жіноча рима”, оскільки воно не відповідає специфіці української мови (так, безпідставно слова чоловічого роду відносилися до категорії “жіночих рим”: півень – дивень тощо). В […]...
- Арпеджирована фактура Арпеджирована фактура – фактура, основними конструктивними елементами якої є ті чи інші варіанти (= види) арпеджіо, у тому числі: – арпеджіо дискретне * – арпеджіо, всі звуки якого розділені паузами; – арпеджіо дубльоване * – арпеджіо, звуки якого продубльовані якими-небудь гармонійними елементами. Напр.: ▪ арпеджіо з акордовими дубліровка * – арпеджіо, звуки якого продубльовані акордами; […]...
- Терцина Терцина (італ. terzina, від terza гіта — третя рима) – строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба, в якій середній рядок римується з крайніми – першим і третім – у наступній строфі (аба бвб вгв гдг і т. д.), завершуючись окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи. Вперше застосована у “Божественній комедії” Дайте Аліг’єрі, широко […]...
- МОВА ВІРШОВА Й ПРОЗОВА ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ЗІ ВСТУПУ ДО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА В. Т. Боднар, кандидат філологічних наук Твори художньої літератури за особливостями організації поетичної мови поділяються на ПрозовіІ Віршові. Вони мають свої особливості й закономірності. Вживання їх не є явищем довільним, залежним лише від бажання автора, а зумовлюється рядом певних чинників. Наприклад, ліричні твори, як правило, пишуть віршами, а […]...
- Звукопис Звукопис – у літературному, передовсім поетичному, мовленні – система звукового інструментування (алітерація, асонанс і т. п.), спрямована на створення звукового образу: “Над бором хмари муром” або “Тінь там тоне, тінь там десь” у П. Тичини. Проблемою створення звукового образу цікавилися символісти, намагаючись виповнити свою лірику музичними елементами (див.: “Блакитна Панна” М. Вороного), з певними звуками […]...