Реєстрація потенціалів мозку людини

Пред’явлення одиночного стимулу мало що змінює в картині ЕЕГ, оскільки ці зміни маскуються загальної фонової активністю. Для того щоб зробити зміни у відповідь на певний стимул видимими, використовують комп’ютер, усереднюючий записи хвильової активності при повторних пред’явлення того ж стимулу. Випадкова по відношенню до пред’явлення стимулу електрична активність нівелюється, тоді як специфічна активність, пов’язана зі стимулом, посилюватиметься. Така активність називається викликаним потенціалом (ВП). Цей біоелектричний феномен був описаний ще в XIX столітті Річардом Кейтона (Caton, 1877, див.: Петушков, 1977). Техніку когерентного накопичення хвильової активності при повторних пред’явлення стимулу розробив в 1951 р Дж. Доусон. Залежно від поставлених у дослідженні завдань усереднення ЕЕГ активності вироблялося або відносно стимулу, або від початку руху, що слідував за стимулом. Отримані в різних експериментальних ситуаціях потенціали стали називати загальним терміном – потенціали, пов’язані з подіями.
Викликаний потенціал (ВП) складається з послідовності негативних і позитивних відхилень від основної лінії і триває близько 500 мсек після закінчення дії стимулу. У ВП можна оцінити амплітуду і латентний період виникнення (рис. 2.12).

На величину ВП може впливати модальність стимулу. Так, слухові ВП відрізняються від зорових, зорові – від тактильних і т. Д. Викликані потенціали, що виникають у відповідь на світлові, звукові, тактильні або електричні подразнення в проекційної зоні відповідного аналізатора і мають короткий латентний період, називаються первинними; всі інші, що володіють іншим просторовим розподілом і великим латентним періодом, – вторинними, або пізніми відповідями (Петушков, 1977).
Один і той же ВП може бути зумовлений багатьма психологічним процесами, а одні й ті ж психічні процеси можуть бути пов’язані з різними ВП (Event… 1991).
Для реєстрації ВП використовуються ті ж електроди, що і для запису ЕЕГ, і потрібне дотримання певних умов проведення досліджень. До них відноситься уніфікація методичних прийомів всієї серії експериментів, проведення їх на одному і тому ж випробуваному, в один і той же час, в одному і тому ж стані, з використанням одних і тих же параметрів стимуляції. Обробка даних включає в себе методи математичного, статистичного аналізу. У найпростішому випадку визначають латентний період, амплітуду і тривалість окремих фаз (Петушков, 1977).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Реєстрація потенціалів мозку людини