Увага і функціональний стан мозку

Згідно з концепцією Д. Канемана (Kahneman, 1973), обмеження в можливості переробляти інформацію пояснюються не наявністю фільтра, недопускающим її до аналізу, а загальним обмеженням здатності людини аналізувати інформацію в одиницю часу (рис. 10.11). Розподіл уваги, згідно з уявленнями автора, визначається чотирма факторами: 1) довготривалої готовністю людини, що відбиває рівень мимовільної уваги; 2) тимчасовими намірами; 3) оцінкою вимог; 4) рівнем збудження. При цьому принципове обмеження на обробку інформації пов’язане з обмеженням в розподілі ресурсів людини.
Вже говорилося, що багато процесів в організмі підпорядковуються закону Йеркса-Додсон (Yerkes, Dodson, 1908).

Дж. А. Істербрук (Easterbrook, 1959) припустив, що в міру зростання збудження відбувається обмеження ознак, до яких привертається увага. При низькому порушенні цей діапазон широкий, тому увага спрямована як до значимим, так і до незначущим ознаками, що погіршує ефективність діяльності. На рівні оптимуму активації число аналізованих ознак адекватно завданню, і створюються умови для успішної роботи. При високому рівні активації діапазон аналізованих ознак занадто обмежений, що знову веде до погіршення результатів. Ця гіпотеза знайшла підтвердження у багатьох дослідженнях (Солсо, 1996).
Н. Х. Макуори (Mackworth, 1950) показав, що зворотний зв’язок (повідомлення про наявність або відсутність помилки) покращує увагу і підвищує ефективність діяльності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Увага і функціональний стан мозку