Релігія і держава, роль релігії в політиці Чехії
Згідно ст. 15 Хартії основних прав і свобод, в Чеській Республіці гарантується свобода думки, совісті і релігійних переконань і “кожен має право змінити свою релігію або віру або не сповідувати ніякої релігії”. Ст. 16 гарантує свободу приватного і публічного віросповідання, стверджує незалежність будь-якої конфесії від державних органів, але визнає можливість обмеження релігійних прав громадян з метою “охорони громадської безпеки та порядку, здоров’я і моральності або прав і свобод інших осіб”. Заборонено дискримінацію за релігійною ознакою.
У 1990-х роках вплив церкви на суспільно-політичну ситуацію в країні неухильно зменшувалася. Незважаючи на сплеск інтересу серед католиків після візиту до Чехії Іоанна Павла II, кількість активних прихожан знижується. За даними європейського соціального опитування, Чехія, поряд з Норвегією та Швецією, відноситься до найменш релігійним країнам ЄС. Загальна тенденція така, що для переважної більшості населення нормою стає “пасивна релігійність”.
Згідно з даними перепису 2001 року, вважають себе послідовниками тієї чи іншої релігії 32,14% населення, а 59,04% визначають себе як атеїстів або не відносяться до будь-якої конфесії; близько 8,82% – не визначилися. Католиками вважають себе 26,79% населення, Євангелічної християнами – 1,15%, послідовниками Чехословацької гуситской церкви – 0,97% населення. На частку інших конфесій (включаючи Православну Церкву Чеських земель і Словаччини, що є однією з автокефальних помісних православних церков) припадають 3,24% населення. Згідно з Міжнародним звіту про релігійні свободи в Чехії в 2006 році, тільки 5% населення щотижня відвідують католицьку месу, причому більша частина з них проживає в Моравії (моравська село – традиційний оплот католицизму в Чехії).
Особливості партійної системи. Чеські політичні партії відіграють визначальну роль в політичному житті країни і в умовах парламентської республіки мають широкий набір можливостей для реалізації своїх програмних установок в разі перемоги на парламентських виборах. Широкі повноваження парламенту є значущим стимулом для розвитку великих партій: партія, що отримала більшість в нижній палаті, отримує можливість робити визначальний вплив на результат президентських виборів, на формування кабінету міністрів, а також на законотворчу діяльність.
При виборах в нижню палату парламенту виборче законодавство не стимулює появу партійних коаліцій, які з значної частини слабких партій: у міру зростання числа партій в коаліції зростає електоральний бар’єр на виборах до Палати депутатів. Тому партії прагнуть або до нарощування власних ресурсів, або до створення невеликих коаліцій, в яких кожна партія відіграє значиму роль.
При виборах в Сенат діє мажоритарна система, що сприяє появі сенаторів від партій, які не можуть претендувати на місця в Палаті депутатів.
Найбільш впливовими партіями в Чехії протягом останніх трьох електоральних циклів є: Чеська соціал-демократична партія, Громадянська демократична партія, Християнсько-демократичний союз – Чеська народна партія, Комуністична партія Богемії і Моравії.
Чеська соціал-демократична партія була утворена в 1878 році. Являє собою сучасну масову партію. На ранніх етапах демократичного транзиту виступала проти різких змін, потенційно вкрай соціальними витратами, а також за соціально орієнтовану ринкову економіку. Однак згодом висунула ряд приватизаційних ініціатив (наприклад, в банківській сфері). Невід’ємною частиною партійної програми була інтеграція в Європейський союз. Партія має змішану структуру. З одного боку, вона об’єднує велику кількість робочих і жителів великих промислових центрів на основі прямого членства, з іншого – співпрацює з цілою низкою профспілкових організацій.
Громадянська демократична партія утворена в 1991 році, є наступницею руху “Громадянський форум”, яке виступало провідною силою “оксамитової революції”. Партія займає праві позиції і з моменту свого утворення виступала за прискорені ринкові реформи. Партія ініціювала і підтримала велика кількість ініціатив щодо трансформації економіки, включаючи ваучерну приватизацію. Програма партії носить право-ліберальний характер. Її ключові елементи включають в себе концепцію мінімального втручання держави в економіку, скорочення податків, скорочення бюрократичного апарату. Партія підтримувала ідею європейської інтеграції з акцентом на включення в європейську економічну систему. Одним з лідерів партії є Вацлав Клаус, президент Чехії з 2003 року, вважається євроскептиком.
Християнсько-демократичний союз – Чеська народна партія виникла в 1918 році як Народна партія, в 1991 році змінила свою назву на знак відмови від комуністичних ідей. Партія базується на ідеях консерватизму, відродження християнських католицьких традицій. На початку 1990-х років стояла на правих позиціях і була близька за своїми поглядами ГДП, проте з часом зайняла право-центристські позиції. ХДС підтримав ідею європейської інтеграції Чехії. Партія займає помітне місце в політичному дискурсі завдяки консервативним позиціях з таких питань, як перспективи інституту сім’ї, одностатеві шлюби і тому подібного.
Комуністична, партія Богемії і Моравії була утворена в 1990 році, проте оголошує себе спадкоємицею Комуністичної партії Чехословаччини, що була правлячою партією до 1989 року. Партія позиціонує себе як соціалістичну. Лідери партії виступали проти вступу Чехії в НАТО і засудили військову акцію НАТО проти Югославії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)