Особливості виконавчої влади Хорватії

Related posts:

1. Особливості виконавчої влади Вірменії Згідно ст. 85 конституції, уряд розробляє і здійснює внутрішню політику Республіки Вірменія. Зовнішню політику Вірменії уряд розробляє і здійснює спільно з президентом. До компетенції уряду відносяться всі ті питання державного управління, які не віднесені законом до компетенції інших державних органів або органів місцевого самоврядування. Уряд на підставі конституції, міжнародних договорів, законів Республіки Вірменія або нормативних […]...
2. Особливості виконавчої влади Норвегії Номінально норвезький монарх є главою і законодавчої, і виконавчої влади, але фактично його повноваження зводяться до церемоніальним функцій, представництву країни за кордоном і формального затвердження уряду і схвалення законопроектів. Монарх також очолює збройні сили країни, є главою державної церкви і символом єдності нації, здійснює помилування. Вищим органом виконавчої влади в Норвегії є уряд – Державна […]...
3. Особливості виконавчої влади Греції Прем’єр-міністром – главою виконавчої влади – стає по формальному поданням президента лідер партії-переможниці на виборах партії. Кількість термінів перебування на посаді глави кабінету не обмежена. Прем’єр-міністр формує уряд, призначаючи (як правило, з числа депутатів, хоча це не є обов’язковою умовою) міністрів і заступників міністрів (вони теж є членами уряду), і отримує вотум довіри парламенту. Особливості […]...
4. Особливості виконавчої влади Нової Зеландії Вищим органом виконавчої влади Нової Зеландії є Виконавча рада. Вперше він з’явився в якості дорадчого органу при генерал-губернаторові в 1841 році і складався з секретаря колоній, головного прокурора та скарбника. Згідно Конституційному акту 1986 року, Виконавча рада очолює прем’єр-міністр і в його склад можуть входити тільки депутати парламенту. Однак Виконавча рада лише санкціонує дії кабінету […]...
5. Особливості виконавчої влади Мальти Відповідно до ст. 78 конституції, виконавчою владою на Мальті зодягнений президент. Президент є главою держави з моменту проголошення республіки в 1974 році, обирається на 5 років мальтійським парламентом. З 1989 року датою закінчення п’ятирічних президентських термінів встановлено 4 квітня. Президент призначає главу уряду – прем’єр-міністра (традиційно лідера партії з більшістю місць в Палаті представників), а […]...
6. Особливості виконавчої влади США Главою виконавчої влади є президент США. Президентом може бути обраний уродженець США не молодше 35 років, який прожив в країні не менше чотирнадцяти років. Термін його повноважень встановлено в чотири роки. Згідно 22-й поправці до конституції, прийнятої в 1951 році, президент не може обиратися більше двох разів і виконувати свої обов’язки довше восьми років. У […]...
7. Нормативно-правові акти Нормативно-правові акти приймаються і затверджуються повноважними органами і реєструються в Міністерстві юстиції, а далі публікуються і / або доводяться до суб’єктів права в установленому законом порядку. Законодавчою ініціативою володіють: – Президент, – Верховна Рада, – Депутати, – Уряд, – Законодавчі та представницькі органи ради України, – Конституційний, вищий арбітражний і верховний суди. Нормативно-правові акти створюються […]...
8. Особливості законодавчої влади Білорусі Національні збори Республіки Білорусь складаються з двох палат – Палати представників (нижня палата) і Ради Республіки (верхня палата). Їх кількісний склад і порядок формування визначаються конституцією. Палата представників складається з 110 депутатів, що обираються на основі загального, вільного, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні. Депутатом Палати представників може бути громадянин Республіки Білорусь, який досяг […]...
9. Особливості законодавчої влади Словаччини Однопалатний Національна рада Словацької Республіки складається з 150 депутатів (ст. 73), які обираються на чотири роки на загальних, рівних, прямих виборах таємним голосуванням (ст. 74). Згідно ст. 84 конституції, Національна рада має право приймати рішення, якщо присутні більше половини від загального числа депутатів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх депутатів. Для […]...
10. Поділ і взаємодія гілок влади Великобританії Особливістю політичного устрою є верховна влада “корони в парламенті”, що означає спільне правління монарха, Палати лордів і Палати громад, які всі разом складають парламент. Парламент Великобританії (практично Палата громад) здійснює контроль за діяльністю уряду. Однак більшість парламенту і уряду, за винятком рідкісних випадків, завжди належить до однієї і тієї ж партії, а лідер партії є […]...
11. Особливості законодавчої влади Нідерландів Законодавча влада в Нідерландах належить монарху і Генеральним штатам. Генеральні штати складаються з Першої та Другої палат. Перша палата парламенту складається з 75 депутатів, які обираються кожні 4 роки на непрямих виборах Радами провінцій. Місця в Першій палаті розподіляються пропорційно населенню провінцій і партійним складом в Радах. Основною функцією Першої палати є контроль і експертиза […]...
12. Поділ і взаємодія гілок влади в Нідерландах Виконавча влада в Королівстві Нідерландів належить уряду і монарху. Право на престол мають спадкоємці короля Вільгельма I, принца Оранського-Нассау. Король або королева мають право відректися від престолу, однак, в разі якщо король або королева одружується без відповідного дозволу у вигляді Акта парламенту, вони вважаються автоматично відрікшись від престолу. Глава уряду і міністри формально призначаються і […]...
13. Особливості законодавчої влади Греції Однопалатний парламент Греції обирається прямим, загальним і таємним голосуванням за змішаною посиленою пропорційною системою терміном на 4 роки (в разі війни термін повноважень парламенту продовжується до її закінчення). Кандидати в депутати повинні досягти до дня виборів 25-річного віку. Для проходження партій до парламенту встановлено 3% – ний бар’єр (після проходження цього рівня партії гарантовані 6 […]...
14. Особливості судової влади Росії Судова влада є третьою гілкою державної влади в сучасній Росії. “Правосуддя в Україні здійснюється тільки судом” (ст. 118). В даний час на території РФ існує і функціонує широка система судових органів: Конституційний суд РФ, конституційні і статутні суди суб’єктів РФ. Конституційний суд РФ діє на федеральному рівні, а конституційні і статутні суди – на рівні […]...
15. Особливості судової влади Литви Конституційний суд складається з 9 суддів, які призначаються тільки на один дев’ятирічний термін. Склад Конституційного суду кожні три роки оновлюється на одну третину. За три судді Конституційного суду призначаються Сеймом з числа кандидатів, запропонованих президентом, головою Сейму та головою Верховного суду відповідно. Голова Конституційного суду з числа суддів цього суду призначається Сеймом за поданням президента. […]...
16. Особливості судової влади Молдови Ст. 114 конституції постулює, що правосуддя в Республіці Молдова здійснюється тільки судовими інстанціями, до яких відносяться Вища судова палата, апеляційні палати і суди (ст. 115). Для окремих категорій судових справ можуть діяти, відповідно до закону, спеціалізовані суди. Прокуратура є органом судової влади, якій самостійно здійснює нагляд за дотриманням законності в межах встановленої вищевказаним законом компетенції. […]...
17. Президентська і парламентська республіки Відмінними рисами парламентської республіки є утворення уряду на парламентській основі і його формальна відповідальність перед парламентом. Парламент формує і підтримує уряд; видає закони, які уряд приймає до виконання; затверджує державний бюджет; здійснює контроль над діяльністю уряду і може висловити йому вотум недовіри, що спричинить за собою або відставку уряду, або розпуск парламенту і проведення дострокових […]...
18. Особливості законодавчої влади Катару Законодавча влада в Катарі представлена ​​Радою Шури. Держава Катар утворило Рада Шури ще на зорі незалежності, що можна вважати першим досвідом демократії в країні. Перше скликання Ради Шури відбувся 1 травня 1972 року по закінченні декількох місяців з дня набрання чинності зміненого тимчасового Основного Закону країни, який представляв собою звід законів і правил, що діяли […]...
19. Особливості судової влади Польщі Судова влада Польщі представлена ​​судами і трибуналами. Суди здійснюють безпосереднє здійснення правосуддя і включають в себе Верховний суд, загальні суди, адміністративні суди і військові суди. У воєнний час можуть створюватися надзвичайні суди (ст. 175). Верховний суд здійснює розгляд рішень, прийнятих загальними і військовими судами. Перший голова Верховного суду призначається президентом республіки на 6 років з […]...
20. Офіційна ідеологія Хорватії Хорватія має багатий досвід існування в умовах офіційно прийнятої ідеології. Влада королівської Югославії намагалися насаджувати концепцію “єдиного трьохіменного народу”. Офіційна профашистська ідеологія панувала в “Незалежній державі Хорватія” в роки Другої світової війни. За часів СФРЮ обов’язкової стала ідеологія “самоуправлінського соціалізму”. У сучасній Хорватії відсутня державна ідеологія. Типовий для багатьох країн Південно-Східної Європи розкол на посткомуністів […]...
21. Особливості судової влади Італії Авторитет судової влади в Італії досить високий. Судова система Італії складається з наступних підсистем: судів загальної юрисдикції, які дозволяють цивільні та кримінальні справи, адміністративних судів та військових трибуналів. У низовій ланці судової системи діють консіліатори (мирові судді; буквально – порадники), які розглядають малозначні цивільні справи. Далі слід претура – суд претора, де розглядаються апеляції на […]...
22. Порядок розробки прогнозу соціально-економічного розвитку Організатором розробки є міністерство економіки, яке розробляє сценарні умови і віддає на розгляд уряду. Після схвалення, сценарні умови та методичні матеріали передають у міністерства і регіони. Міністерства і регіони розробляють прогнози по галузях і територіям відповідно до особливостей і сформованим проблем. Проекти прогнозів направляються в міністерство економіки, де узагальнюються і уточнюються. Після цього узагальнений прогноз […]...
23. Поділ і взаємодія різних гілок влади у Литві Як і більшість сучасних конституцій, конституція Литви в явному вигляді не формулює принцип поділу влади, але ж із неї виходить при побудові механізму державної влади. Конституція не передбачає саморозпуску Сейму. Парламент може бути розпущений президентом. Підставою для розпуску може стати відсутність рішення Сейму за програмою уряду або дворазовий послідовний відмова в її схвалення. Рішення про […]...
24. Страйк, Заповіт, Закон Страйк. Виняткова міра вирішення колективного трудового спору (конфлікту), тимчасовий добровільна працівників від виконання трудових обов’язків (повністю або частково) з метою вирішення трудового спору. Право на страйк закріплено в РФ конституційно (ст. 37 Конституції РФ). Заповіт. Розпорядження громадянина своїм майном на випадок смерті, зроблене у встановленому законом порядку. Всі питання, пов’язані з завищеними, регулюються цивільним правом. […]...
25. Особливості законодавчої влади США Законодавча влада в США представлена ​​двопалатним парламентом – Конгресом, що складається з Сенату і Палати представників. Основні його повноваження включають оподаткування, регулювання торгівлі з зарубіжними країнами і між штатами, право оголошення війни, формування збройних сил і виділення коштів на їх утримання. Сенат був створений як верхня палата Конгресу, що представляє інтереси штатів і імущих класів […]...
26. Поділ і взаємодія гілок влади Словаччини Конституція Словаччини досить чітко розмежовує функції законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, хоча відповідної прямої норми в конституції не міститься. Конституція передбачає тісну взаємодію і співпрацю виконавчої та законодавчої гілок влади. Згідно ст. 72, єдиним органом Словацької Республіки, які приймають конституцію і закони, є парламент – Національна рада. Однак для вирішення важливих питань суспільної значущості, […]...
27. Особливості судової влади в Німеччині Судова гілка влади в Німеччині (як і в інших демократичних країнах) є незалежною і непідконтрольною іншим гілкам влади. Основним принципом, який визначає діяльність судів в Німеччині, є принцип правової держави, який гарантує незалежність судів і рівність всіх громадян перед правосуддям. Судова система Німеччини включає в себе три складові частини: звичайні суди, спеціалізовані суди і конституційні […]...
28. Поділ і взаємодія гілок влади в Польщі Ст. 10 конституцією 1997 роки встановлює принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Законодавча влада здійснюється Сеймом і Сенатом, виконавча – президентом і Радою міністрів, судова – судами і трибуналами. Конституція визначає також порядок взаємодії між різними гілками влади. При цьому баланс у відносинах між виконавчою і законодавчою владою в деякій мірі зміщений в […]...
29. Особливості законодавчої влади в Польщі Законодавча влада представлена ​​двопалатним парламентом, що складається з Сейму та Сенату. На спільних засіданнях Сейму та Сенату діють як Національні збори (ст. 114). Сейм складається з 460 депутатів, Сенат – з 100 сенаторів. Депутати парламенту обираються терміном на 4 роки. Сейм очолює маршал Сейму, який обирається з числа депутатів. В рамках Сейму створюються профільні комітети […]...
30. Чим відрізняються президентська республіка від парламентської? Відмінності президентської республіки від парламентської республіки: 1. У президентській республіці повноваження глави держави і глави уряду з’єднуються в повноваження однієї особи – президента. У країнах з парламентською республіканською формою правління верховна влада належить парламенту, вищою посадовою особою є прем’єр-міністр. 2. У президентській республіці вища посадова особа обирається на загальних виборах, в країнах з парламентською республікою […]...
31. Норма права. Закон Коли держава приймає ту чи іншу правову норму, воно стверджує, або, кажучи точним мовою юристів, закріплює, її в офіційному письмовому документі. Такі документи називають нормативними (або правовими) актами, це може бути конституція, закон або підзаконні акти – укази, постанови і т. Д. Тому і норми права різняться в залежності від того, в якому документі вони […]...
32. Поділ і взаємодія гілок влади в Словенії Конституція передбачає поділ влади на виконавчу, законодавчу і судову і забезпечує ефективну систему стримувань і противаг. Вищу судову владу уособлює Конституційний суд, який стежить за відповідністю правових актів конституції. Президент, уряд і одна третина депутатів Державних зборів має право направити до Конституційного суду запит про відповідність того чи іншого міжнародного договору конституції Словенії. Конституційний суд […]...
33. Поділ і взаємодія гілок влади Мальти Мальтійська політична система за характером взаємодії гілок влади багато в чому нагадує британську. Політичний устрій Мальти (парламентської республіки) передбачає, що прем’єр-міністр, який фактично приймає основні політичні і економічні рішення, повинен бути лідером партії, що отримала більшість на парламентських виборах. Президент, формально є главою виконавчої влади, виконує в основному представницькі функції (ст. 78), є гарантом конституції. […]...
34. Поділ і взаємодія гілок влади у Данії За формою правління Данія є конституційною монархією. Політична система країни реалізує принцип поділу влади і містить механізми, що запобігають як надмірну концентрацію влади в руках монарха, так і надмірні повноваження парламенту. Ст. 3 конституції говорить, що законодавча влада здійснюється спільно монархом і фолькетингом. Виконавча влада здійснюється монархом. Судова влада здійснюється органами правосуддя. Якщо престолонаслідника немає […]...
35. Поняття та види нормативних правових актів Залежно від сфери дії нормативні правові акти поділяються на акти зовнішньої дії (спрямовані на впорядкування зовнішніх по відношенню до издавшему їх органу суспільних відносин) та актів внутрішнього дії (регулюють відносини усередині відомства, установи, організації). Нормативні правові акти внутрішнього дії, покликані регулювати відносини всередині організації, називаються локальними нормативними правовими актами. Закон – це нормативний правовий акт, […]...
36. Визначення порядку денного Визначення порядку денного має свою специфіку, по суті справи, в кожному з парламентів, що багато в чому залежить як від історичних традицій, так і від співвідношення сил у парламенті та країні. Розглянемо це питання на прикладі ряду демократичних країн. Організація праці парламенту Великобританії характеризується тим, що вона передбачає можливість для врахування думки опозиції, а також […]...
37. Поділ і взаємодія гілок влади Азербайджану Згідно з пунктом 3 ст. 7 конституції, державна влада в Азербайджанській Республіці організовується на основі принципу поділу влади: законодавчу владу здійснює мілі меджліс; виконавча влада належить президенту; судову владу здійснюють суди Азербайджанської Республіки. Згідно з пунктом 4 ст. 7, законодавча, виконавча і судова влади взаємодіють і незалежні в рамках своїх повноважень. Специфіка системи поділу влади […]...
38. Особливості судової влади Нідерландів У Нідерландах судова влада є незалежною. Існує дві категорії судів – загальної юрисдикції та спеціальної юрисдикції. Структура судів загальної юрисдикції має кілька рівнів. На самому нижньому рівні стоять районні суди, що займаються розглядами по несуттєвим справах. Вище рівнем стоять окружні суди, що знаходяться в кожному з 19 судових округів, на які розбито держава. Також в […]...
39. Ресурси влади та засоби влади Джерела влади різноманітні, як і засоби впливу на об’єкти влади для виконання поставлених завдань. Ресурсами влади називають потенційні кошти, які можуть використовуватися, але ще не використовуються або використовуються недостатньо масштабно. У широкому розумінні ресурси влади – це все те, що індивід або група можуть використовувати для впливу на інших. Головними засобами здійснення влади є політика, […]...
40. Поділ і взаємодія гілок влади у Греції Глава держави – президент, влада якого носить значною мірою символічний і представницький характер. Він обирається парламентом строком на 5 років з можливістю переобрання ще на один термін. Кандидатом може бути грецький громадянин, який має громадянство не менше 5 років, не позбавлений виборчих прав і досяг 40-річного віку. Для перемоги потрібно набрати 2/3 голосів депутатів; якщо […]...