Особливості виконавчої влади США
Главою виконавчої влади є президент США. Президентом може бути обраний уродженець США не молодше 35 років, який прожив в країні не менше чотирнадцяти років. Термін його повноважень встановлено в чотири роки. Згідно 22-й поправці до конституції, прийнятої в 1951 році, президент не може обиратися більше двох разів і виконувати свої обов’язки довше восьми років.
У разі смерті або відставки чинного президента на посаду президента вступає віце-президент. До кандидату у віце-президенти висуваються ті ж вимоги, що і до кандидату в президенти. Він обирається одночасно з президентом на той же чотирирічний термін.
Президент і віце-президент формально обираються колегією виборців, за яких голосують виборці в кожному зі штатів за списками, запропонованими політичними партіями. Виборці зобов’язуються підтримувати кандидата своєї партії, хоча це і не обумовлено в конституції. Кількість виборщиків від кожного штату дорівнює сумарній кількості конгресменів і сенаторів. Партія, чий список набрав найбільшу кількість голосів у порівнянні з іншими списками, “забирає” всіх вибірників від цього штату. Переможцем на виборах вважається кандидат, який одержав більшість голосів виборців.
Основні повноваження президента зводяться до наступного:
– Президент є головнокомандувачем армії, флоту і народного ополчення (міліції);
– Президент може скликати спеціальну сесію Конгресу в “надзвичайних випадках”, хоча на практиці це трапляється рідко. Він повинен також періодично інформувати Конгрес про “стан Союзу”;
– Президент може накладати вето на будь-який законопроект або резолюцію, запропоновану Конгресом, за винятком спільних резолюцій, в яких пропонуються поправки до конституції. Конгрес може скасувати президентське вето 2/3 голосів у кожній палаті;
– Президент має повноваження призначати за порадою і за згодою Сенату послів, суддів Верховного суду, інших посадових осіб, призначення яких не передбачено в іншому порядку;
– Президент має право “за порадою і за згодою” укладати міжнародні договори за умови їх схвалення 2/3 сенаторів, які беруть участь в голосуванні;
– Президент може дарувати помилування “за злочини проти Сполучених Штатів, крім випадків імпічменту”.
У своїй діяльності президент сьогодні спирається на величезний апарат виконавчої влади. Він ділиться на три основні частини: адміністрація, Виконавче управління президента і незалежні регулятивні органи. У його структурі важливе місце належить адміністрації президента, до складу якої входять глави міністерств (департаментів) – державний секретар, міністри фінансів, оборони, юстиції, внутрішніх справ, сільського господарства, торгівлі, праці та ін.
Після Другої світової війни можливість впливати на рішення президента зміщалася від міністерств, які зазвичай функціонували більш-менш незалежно, до різних відділах Виконавчого управління президента, створеного в 1939 році і знаходиться під його безпосереднім контролем. До складу управління входять апарат Білого дому, що включає радників президента, які дуже впливають на прийняття рішень, а також ряд спеціальних відомств – Адміністративно-бюджетне управління, яке контролює діяльність відомств виконавчої влади та готує федеральний бюджет, Економічна рада при президенті і Рада національної безпеки ( СНБ), в який крім президента входять віце-президент, державний секретар, міністр оборони, міністр фінансів, директор Національної розвідки, голова Об’єднаного комітету начальників штабів і ін., а також будь-які посадові особи, яких президент вважатиме за необхідне запросити на засідання СНБ.
Важливу роль в діяльності виконавчої влади відіграють незалежні регулятивні комісії, очолювані двопартійної радами директорів, такі як Комісія з торгівлі між штатами, Федеральна комісія з торгівлі, Федеральна комісія із зв’язку. Всупереч принципу поділу влади вони поєднують все три функції державної влади: розробляють проекти законів, прийнятих Конгресом, несуть відповідальність за належне виконання вироблюваних ними правил, а також здійснюють квазісудові функції, влаштовуючи слухання і виносячи рішення у справах, що виникають у зв’язку з виконанням правил і проведенням політичного курсу.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)