Поділ і взаємодія гілок влади Словаччини

Related posts:

1. Поділ і взаємодія різних гілок влади у Литві Як і більшість сучасних конституцій, конституція Литви в явному вигляді не формулює принцип поділу влади, але ж із неї виходить при побудові механізму державної влади. Конституція не передбачає саморозпуску Сейму. Парламент може бути розпущений президентом. Підставою для розпуску може стати відсутність рішення Сейму за програмою уряду або дворазовий послідовний відмова в її схвалення. Рішення про […]...
2. Поділ і взаємодія гілок влади США У США конституційно закріплений принцип поділу влади. Конституція обмежує кожну з трьох гілок державної влади, передбачаючи систему стримувань і противаг між ними. Цей принцип реалізується, зокрема, завдяки різним джерелам формування гілок влади і системою перехресних повноважень. Наприклад, президент може рекомендувати ті або інші закони і накласти вето на закони, прийняті Конгресом, а також призначає посадових […]...
3. Поділ і взаємодія гілок влади в Польщі Ст. 10 конституцією 1997 роки встановлює принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Законодавча влада здійснюється Сеймом і Сенатом, виконавча – президентом і Радою міністрів, судова – судами і трибуналами. Конституція визначає також порядок взаємодії між різними гілками влади. При цьому баланс у відносинах між виконавчою і законодавчою владою в деякій мірі зміщений в […]...
4. Поділ і взаємодія гілок влади Мальти Мальтійська політична система за характером взаємодії гілок влади багато в чому нагадує британську. Політичний устрій Мальти (парламентської республіки) передбачає, що прем’єр-міністр, який фактично приймає основні політичні і економічні рішення, повинен бути лідером партії, що отримала більшість на парламентських виборах. Президент, формально є главою виконавчої влади, виконує в основному представницькі функції (ст. 78), є гарантом конституції. […]...
5. Поділ і взаємодія гілок влади в Словенії Конституція передбачає поділ влади на виконавчу, законодавчу і судову і забезпечує ефективну систему стримувань і противаг. Вищу судову владу уособлює Конституційний суд, який стежить за відповідністю правових актів конституції. Президент, уряд і одна третина депутатів Державних зборів має право направити до Конституційного суду запит про відповідність того чи іншого міжнародного договору конституції Словенії. Конституційний суд […]...
6. Поділ і взаємодія гілок влади Перу Конституція Перу суворо не закріплює поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки. Однак де-факто ці гілки влади описуються як незалежні. В цілому за обсягом повноважень президент істотно перевершує всіх інших учасників політичного процесу. Коло його компетенцій охоплює і виконавчу, і законодавчу, і судову сфери. Глава держави – президент, який обирається шляхом загальних рівних і […]...
7. Поділ і взаємодія гілок влади у Данії За формою правління Данія є конституційною монархією. Політична система країни реалізує принцип поділу влади і містить механізми, що запобігають як надмірну концентрацію влади в руках монарха, так і надмірні повноваження парламенту. Ст. 3 конституції говорить, що законодавча влада здійснюється спільно монархом і фолькетингом. Виконавча влада здійснюється монархом. Судова влада здійснюється органами правосуддя. Якщо престолонаслідника немає […]...
8. Поділ і взаємодія гілок влади Великобританії Особливістю політичного устрою є верховна влада “корони в парламенті”, що означає спільне правління монарха, Палати лордів і Палати громад, які всі разом складають парламент. Парламент Великобританії (практично Палата громад) здійснює контроль за діяльністю уряду. Однак більшість парламенту і уряду, за винятком рідкісних випадків, завжди належить до однієї і тієї ж партії, а лідер партії є […]...
9. Поділ і взаємодія гілок влади у Греції Глава держави – президент, влада якого носить значною мірою символічний і представницький характер. Він обирається парламентом строком на 5 років з можливістю переобрання ще на один термін. Кандидатом може бути грецький громадянин, який має громадянство не менше 5 років, не позбавлений виборчих прав і досяг 40-річного віку. Для перемоги потрібно набрати 2/3 голосів депутатів; якщо […]...
10. Поділ і взаємодія гілок влади Азербайджану Згідно з пунктом 3 ст. 7 конституції, державна влада в Азербайджанській Республіці організовується на основі принципу поділу влади: законодавчу владу здійснює мілі меджліс; виконавча влада належить президенту; судову владу здійснюють суди Азербайджанської Республіки. Згідно з пунктом 4 ст. 7, законодавча, виконавча і судова влади взаємодіють і незалежні в рамках своїх повноважень. Специфіка системи поділу влади […]...
11. Особливості виконавчої влади Греції Прем’єр-міністром – главою виконавчої влади – стає по формальному поданням президента лідер партії-переможниці на виборах партії. Кількість термінів перебування на посаді глави кабінету не обмежена. Прем’єр-міністр формує уряд, призначаючи (як правило, з числа депутатів, хоча це не є обов’язковою умовою) міністрів і заступників міністрів (вони теж є членами уряду), і отримує вотум довіри парламенту. Особливості […]...
12. Особливості виконавчої влади Норвегії Номінально норвезький монарх є главою і законодавчої, і виконавчої влади, але фактично його повноваження зводяться до церемоніальним функцій, представництву країни за кордоном і формального затвердження уряду і схвалення законопроектів. Монарх також очолює збройні сили країни, є главою державної церкви і символом єдності нації, здійснює помилування. Вищим органом виконавчої влади в Норвегії є уряд – Державна […]...
13. Особливості законодавчої влади Словаччини Однопалатний Національна рада Словацької Республіки складається з 150 депутатів (ст. 73), які обираються на чотири роки на загальних, рівних, прямих виборах таємним голосуванням (ст. 74). Згідно ст. 84 конституції, Національна рада має право приймати рішення, якщо присутні більше половини від загального числа депутатів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх депутатів. Для […]...
14. Поділ праці в парламенті Поділ завдань між законодавчою і виконавчою владою нерозривно пов’язане з раціональною та ієрархічної концепцією процесу рішення. За законодавцем залишається вирішення, за урядом – його виконання. Однак у міру зростання втручання держави в усі сфери життєдіяльності суспільства, включаючи і законотворчість, такий підхід неминуче зазнавав змін. У повоєнні роки повсюдно відбувався трансферт компетенції законодавця виконавчої влади. Це […]...
15. Особливості виконавчої влади Нової Зеландії Вищим органом виконавчої влади Нової Зеландії є Виконавча рада. Вперше він з’явився в якості дорадчого органу при генерал-губернаторові в 1841 році і складався з секретаря колоній, головного прокурора та скарбника. Згідно Конституційному акту 1986 року, Виконавча рада очолює прем’єр-міністр і в його склад можуть входити тільки депутати парламенту. Однак Виконавча рада лише санкціонує дії кабінету […]...
16. Особливості судової влади Росії Судова влада є третьою гілкою державної влади в сучасній Росії. “Правосуддя в Україні здійснюється тільки судом” (ст. 118). В даний час на території РФ існує і функціонує широка система судових органів: Конституційний суд РФ, конституційні і статутні суди суб’єктів РФ. Конституційний суд РФ діє на федеральному рівні, а конституційні і статутні суди – на рівні […]...
17. Поділ завдань між палатою і комісіями Парламент, особливо його нижня палата, володіє повнотою законодавчої влади. Однак тут слід виділити кілька моментів. По-перше, значна влада у виробленні і прийнятті законів належить парламентським комісіям або комітетам. Яка роль цих комісій або комітетів? Вони відіграють значну роль в селекції проектів законів. Причому зазначена функція у французькому парламенті, наприклад, має символічний характер, тоді як в […]...
18. Принцип розподілу влади Родоначальником теорії поділу влади вважають англійського мислителя Дж. Локка. З теорії суспільного договору він виводить безпосередньо походження окремих видів влади. Локк розрізняє законодавчу, виконавчу і федеративну влади, але остання розглядається ним у єдності з виконавчою, так як вони підзвітні одному суб’єкту. Ш. Монтеск’є, представник французького Просвітництва, вперше виділив судову владу як відокремлену від всіх інших […]...
19. Особливості виконавчої влади Вірменії Згідно ст. 85 конституції, уряд розробляє і здійснює внутрішню політику Республіки Вірменія. Зовнішню політику Вірменії уряд розробляє і здійснює спільно з президентом. До компетенції уряду відносяться всі ті питання державного управління, які не віднесені законом до компетенції інших державних органів або органів місцевого самоврядування. Уряд на підставі конституції, міжнародних договорів, законів Республіки Вірменія або нормативних […]...
20. Особливості законодавчої влади Нідерландів Законодавча влада в Нідерландах належить монарху і Генеральним штатам. Генеральні штати складаються з Першої та Другої палат. Перша палата парламенту складається з 75 депутатів, які обираються кожні 4 роки на непрямих виборах Радами провінцій. Місця в Першій палаті розподіляються пропорційно населенню провінцій і партійним складом в Радах. Основною функцією Першої палати є контроль і експертиза […]...
21. Особливості виконавчої влади США Главою виконавчої влади є президент США. Президентом може бути обраний уродженець США не молодше 35 років, який прожив в країні не менше чотирнадцяти років. Термін його повноважень встановлено в чотири роки. Згідно 22-й поправці до конституції, прийнятої в 1951 році, президент не може обиратися більше двох разів і виконувати свої обов’язки довше восьми років. У […]...
22. Конституційні основи, характеристика форми правління Словаччини Конституція Словацької Республіки була, прийнята 1 вересня 1992 року і вступила в чинності 1 січня 1993 (велика частина норм конституції стали дійсними в день оприлюднення 1 жовтня 1992 року), замінивши конституцію Чехословаччини 1960 року (із поправками). За формою правління Словаччина є парламентською республікою. Згідно ст. 1 конституції, Словацька Республіка є суверенною, демократичною та правовою державою. […]...
23. Поділ влади з точки зору політичної соціології Оскільки для сучасної політичної соціології механізм влади є центральною проблемою, принцип поділу влади інтерпретується саме з цієї точки зору. Влада – ключове поняття політичної науки, традиційно основний предмет її дослідження. Владу можна визначити як таку форму організації суспільних відносин, яка за певних умов дозволяє одному соціальному елементу впливати на поведінку іншого. Природа влади, її розподіл […]...
24. Державний лад: адміністративно-територіальний поділ Державний лад будь-якої країни характеризується також формою адміністративно-терріторіал’ного пристрої (або адміністративно-територіального поділу – АТД). Зазвичай такий розподіл проводять з урахуванням економічних, історичних, національних, природних та інших факторів. До його головним функцій відносяться: ступеневу розміщення органів влади та державного управління, забезпечення збору податків та інформації, контроль центру над місцями, здійснення гнучкої економічної та соціальної політики, регіональної […]...
25. Особливості судової влади Молдови Ст. 114 конституції постулює, що правосуддя в Республіці Молдова здійснюється тільки судовими інстанціями, до яких відносяться Вища судова палата, апеляційні палати і суди (ст. 115). Для окремих категорій судових справ можуть діяти, відповідно до закону, спеціалізовані суди. Прокуратура є органом судової влади, якій самостійно здійснює нагляд за дотриманням законності в межах встановленої вищевказаним законом компетенції. […]...
26. Ресурси влади та засоби влади Джерела влади різноманітні, як і засоби впливу на об’єкти влади для виконання поставлених завдань. Ресурсами влади називають потенційні кошти, які можуть використовуватися, але ще не використовуються або використовуються недостатньо масштабно. У широкому розумінні ресурси влади – це все те, що індивід або група можуть використовувати для впливу на інших. Головними засобами здійснення влади є політика, […]...
27. Особливості законодавчої влади Білорусі Національні збори Республіки Білорусь складаються з двох палат – Палати представників (нижня палата) і Ради Республіки (верхня палата). Їх кількісний склад і порядок формування визначаються конституцією. Палата представників складається з 110 депутатів, що обираються на основі загального, вільного, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні. Депутатом Палати представників може бути громадянин Республіки Білорусь, який досяг […]...
28. Теорія поділу влади Ідея поділу влади визрівала в надрах буржуазного права поступово і оформилася в теорію тільки в XVII ст. До цього часу свавілля правителів-деспотів в Європі стримувався морально-релігійними традиціями монархічного правління, загрозою народних повстань, думкою церкви. Проблема співвідношення влади в державі, створеному на основі суспільного договору, вперше була поставлена ​​Дж. Локком, для якого законодавча влада за необхідності […]...
29. Особливості судової влади Італії Авторитет судової влади в Італії досить високий. Судова система Італії складається з наступних підсистем: судів загальної юрисдикції, які дозволяють цивільні та кримінальні справи, адміністративних судів та військових трибуналів. У низовій ланці судової системи діють консіліатори (мирові судді; буквально – порадники), які розглядають малозначні цивільні справи. Далі слід претура – суд претора, де розглядаються апеляції на […]...
30. Особливості судової влади Польщі Судова влада Польщі представлена ​​судами і трибуналами. Суди здійснюють безпосереднє здійснення правосуддя і включають в себе Верховний суд, загальні суди, адміністративні суди і військові суди. У воєнний час можуть створюватися надзвичайні суди (ст. 175). Верховний суд здійснює розгляд рішень, прийнятих загальними і військовими судами. Перший голова Верховного суду призначається президентом республіки на 6 років з […]...
31. Поняття та ознаки демократії Слово “демократія” грецького походження, що означає “влада народу”, стало сьогодні найпопулярнішим у всіх країнах світу. Демократія – це політичний режим, який визнає джерелом влади волю народу. Ознаками демократичного режиму є: Народовладдя – народ вибирає президента країни і депутатів, які формують законодавчий орган держави (парламент). Вибрані органи влади діють на благо і в інтересах народу. Народ […]...
32. Адміністративно-територіальний поділ США США-федеративна держава, до складу якого входять 50 штатів і федеральний округ Колумбія. Федерація складалася історично. Різні території входили до складу США в різний час і в різний час отримували статус штату. Так куплена в 1867 році за 7,2 млн. доларів у Росії Аляска отримала статус штату тільки в 1959 році одночасно з Гаваями (49 і […]...
33. Державний устрій і політична система Бахрейну Королівство Бахрейн – суверенна арабське ісламську державу з монархічною формою правління (конституційна спадкова монархія). Діє Конституція 1973. Адміністративний поділ – п’ять провінцій: Манама, Мухаррак, Центральна, Південна і Північна провінції. Найбільш великі міста (тис. Чол.): Манама, Аль-Мухаррак (91,939), Ар-Рифа (79,985). Вищий орган законодавчої влади – двопалатний парламент, що складається з Консультативної з – вета (Меджліс аш-шура) […]...
34. Нормативно-правові акти Нормативно-правові акти приймаються і затверджуються повноважними органами і реєструються в Міністерстві юстиції, а далі публікуються і / або доводяться до суб’єктів права в установленому законом порядку. Законодавчою ініціативою володіють: – Президент, – Верховна Рада, – Депутати, – Уряд, – Законодавчі та представницькі органи ради України, – Конституційний, вищий арбітражний і верховний суди. Нормативно-правові акти створюються […]...
35. Страйк, Заповіт, Закон Страйк. Виняткова міра вирішення колективного трудового спору (конфлікту), тимчасовий добровільна працівників від виконання трудових обов’язків (повністю або частково) з метою вирішення трудового спору. Право на страйк закріплено в РФ конституційно (ст. 37 Конституції РФ). Заповіт. Розпорядження громадянина своїм майном на випадок смерті, зроблене у встановленому законом порядку. Всі питання, пов’язані з завищеними, регулюються цивільним правом. […]...
36. Кандидати на виборні посади Це не менш значуще, ніж політичні партії, суб’єкт виборів. Конкретний перелік виборних посад, їх число і вага в сучасних демократіях різні і залежать від специфіки форми правління, форми територіального устрою, масштабу держави, політичних традицій. Наприклад, у Франції список виборних посад включає президента, депутатів Національних зборів і сенаторів, а також їх заступників, членів муніципальних, генеральних і […]...
37. Політична роль військових і силових структур Словаччини З відходом у відставку в 1998 році Володимира Мечіара в Словаччині були посилені механізми парламентського і громадського контролю над діяльністю силових структур. Ці зміни стали наслідком прецеденту використання спецслужб у політичній боротьбі, в тому числі в протистоянні між Мечіаром і Ковачем (відомий інцидент з викраденням сина президента і видачею його владі Австрії). У 2006 році […]...
38. Особливості законодавчої влади Катару Законодавча влада в Катарі представлена ​​Радою Шури. Держава Катар утворило Рада Шури ще на зорі незалежності, що можна вважати першим досвідом демократії в країні. Перше скликання Ради Шури відбувся 1 травня 1972 року по закінченні декількох місяців з дня набрання чинності зміненого тимчасового Основного Закону країни, який представляв собою звід законів і правил, що діяли […]...
39. Принцип поділу влади Монтеск’є Вперше ідею поділу влади найбільш глибоко і детально була представлена ​​Шарлем Монтеск’є в XVIII столітті в творі “Про дух законів”. Принцип поділу влади Монтеск’є був протиставлена ​​сваволі і зловживань, які були широко поширені в абсолютистській монархії. Принцип поділу влади Монтеск’є мав на меті теоретичне і ідеологічне обгрунтування нових підходів до організації державної влади. У цьому […]...
40. Чим конституція відрізняється від інших законів Правова система в державі вибудовується навколо основного закону країни, в якості якого, найчастіше, виступає конституція. Чим конституція відрізняється від інших нормативно-правових актів? Чому так важливо ставити конституцію на окреме місце в ієрархії юридичних документів? Що таке конституція і закон Конституція – це основний закон країни, який визначає: Основні права, свободи та обов’язки осіб, які перебувають […]...