Поняття та види нормативних правових актів

Залежно від сфери дії нормативні правові акти поділяються на акти зовнішньої дії (спрямовані на впорядкування зовнішніх по відношенню до издавшему їх органу суспільних відносин) та актів внутрішнього дії (регулюють відносини усередині відомства, установи, організації). Нормативні правові акти внутрішнього дії, покликані регулювати відносини всередині організації, називаються локальними нормативними правовими актами.

Закон – це нормативний правовий акт, який приймається в особливому порядку вищим представницьким органом або референдумом, регулює найбільш важливі суспільні відносини і має найвищу юридичну силу.

В залежності від юридичної сили закони поділяються на основні (конституційні), органічні і звичайні (поточні). Конституційні закони регулюють основи суспільного і державного ладу, закріплюють основні права і обов’язки людини, визначають принципи організації і діяльності державних органів. До конституційних законів відноситься сама Конституція, закони, що вводять її в дію, а також вносять до неї зміни і доповнення.

Органічні закони визначають порядок формування, організації і діяльності державних органів на основі бланкетних статей Конституції. Це ті закони, до яких відсилає Конституція (наприклад, Закон про місцеве управлінні і самоврядування в Республіці Білорусь доповнює розділ V Конституції Республіки Білорусь).

Звичайні закони видаються парламентом і регулюють найбільш важливі суспільні відносини. Вони повинні відповідати Конституції.

Особливе місце займають рішення республіканських референдумів, які мають вищу юридичну силу як безпосереднє вираження народного суверенітету і не підлягають ніякому додатковому затвердженню.

Підзаконні нормативні правові акти мають нижчої щодо законів юридичною силою. Вони приймаються різними державними органами на основі й на виконання законів. Ієрархія підзаконних актів відповідає структурі апарату держави. До підзаконним нормативним правовим актам відносяться наступні:

– укази і розпорядження Президента України;
– постанови Ради Міністрів;
– постанови палат Парламенту;
– рішення Конституційного Суду;
– постанови вищих судових органів влади (Пленумів Верховного Суду і Вищого Господарського Суду);
– розпорядження Голови Ради Міністрів;
– відомчі акти міністерств та інших республіканських органів державного управління (у формі наказів і постанов);
– рішення місцевих референдумів;
– рішення місцевих представницьких і виконавчих органів влади;
– правові акти керівників підприємств, організацій і установ (локальні нормативні акти у формі наказів, розпоряджень і ін).

Слід також зазначити, що відомчі акти, акти місцевих органів влади та локальні акти можуть бути виражені у формі положень, інструкцій, правил, методичних вказівок і т. д. Однак такі акти, як правило, потребують обов’язкового затвердження декретом Президента, наказом або постановою відповідного правотворчого органу. Саме за допомогою такого твердження здійснюється надання їм належної юридичної сили.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Поняття та види нормативних правових актів