Некролог
Некролог (грецьк. nekros – мертвий і logos – слово) – стаття чи замітка з приводу смерті людини, містить інформацію про її життя та діяльність. Н. з’явилися з приходом християнства як записи у церковних книгах імен померлих благочинних і подвижників. З VII ст. списки Н. набули значного поширення. З плином часу короткі, чисто фактичні записи набули форми хвалебного слова про померлого – панегірика. Н. може звучати як емоційно піднесений вірш у прозі, що передає гіркоту важкої втрати: “Будь же, Тарасе, певен, що ми твій заповіт соблюдемо і ніколи не звернемо з дороги, що ти нам проклав єси. Коли ж у нас не стане снаги твоїм слідом простувати, коли не можна нам буде так, як ти, святу правду глаголити, то лучче ми мовчатимемо…” (П. Куліш). Н. може містити і підсумковий огляд, і оцінку творчості померлого (“Микола Сумцов” С Шаха, “Юліан Опільський” М. Семчишина), може бути написаний у формі нарису, відтворюючи портрет покійного (“Василь Стус – летюча зірка української літератури” Є. Сверстюка), розповідаючи про зустрічі з ним (“Він переміг” В. Захарченка про В. Стуса). Факти, вміщені у Н., нерідко стають цінними джерелами для науковців (некрологи з приводу смерті М. Коцюбинського у книзі “Спогади про Михайла Коцюбинського”. – К., 1989).
Related posts:
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. КОЦЮБИНСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.М. Коцюбинський-новеліст. 2.”Перед коханням безсилий смертельний жах” (Г. Ібсен) (за новелою М. Коцюбинського “На камені”). 3. Людське “Я” непередбачуване (за новелою М. Коцюбинського “На камені”). 4. Коцюбинський – “глибокий психолог та знавець людської душі й найтонших її порухів” (Пилипович) (за новелою М. Коцюбинського “Intermezzo”). 5. Світогляд М. Коцюбинського. 6.Симфонія людської душі й природи в новелі […]...
- Літопис життя і творчості письменника Літопис життя і творчості письменника – науково-джерелознавчий жанр біографічного літературознавства, який описує в хронологічному порядку на основі документальних свідчень факти життя і діяльності письменника від народження до смерті, особливої уваги надаючи тим, які так чи інакше позначилися на творчості. В українському літературознавстві створено в цьому жанрі дослідження про Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, Лесю […]...
- СУМЦОВ МИКОЛА СУМЦОВ МИКОЛА (18.04.1854, Петербург – 12.09.1922, Харків) – літературознавець, фольклорист, етнограф, історик культури, суспільний діяч. Народився в сім’ї нащадків української старшини. Закінчив Харківську гімназію та історико-філологічний факультет Харківського університету (1875). Прослухав курси лекцій з історії літератури й філософії Гейдельберзького (Німеччина) університету (1876). Після захисту кандидатської дисертації призначений доцентом кафедри російської літератури Харківського університету. 1881 р. […]...
- Юліан ОПІЛЬСЬКИЙ Юліан Опільський (справжнє ім’я – Юрій Львович Рудницький) – український письменник, автор численних художніх історичних творів, народився 8 жовтня 1884 року в м. Тернополі в родині вчителя, гімназії. Майбутній письменник здобув гарну освіту – навчався в польській, потім, з 2-го класу, в українській Академічній гімназії, студіював філософію й класичну філологію у Львівському університеті, завершив студії […]...
- ЄВРОПЕЙСЬКІСТЬ КОЦЮБИНСЬКОГО Племінниця письменника Михайлина Коцюбинська в одному з інтерв’ю сказала, що виростала “з відчуттям всеприсутності” автора “Сміху” і “В дорозі”. У передмові до вибраного Михайла Коцюбинського “Хвала життю!” (1991) вона слушно відзначає, що літературознавці 20-х років Сергій Єфремов, Павло Филипович, Сергій Козуб, Андрій Музичка, Микола Зеров, Агапій Шамрай, на відміну від дослідників пізнішого часу, розглядали творчість […]...
- Діаріуш Діаріуш (лат. diario – щоденний, польськ. diariusz – щоденник, сімейна хроніка) – записи, зроблені певною особою про події свого зовнішнього та внутрішнього життя. Характерною особливістю цих записів є їх хронологічність, дотримання плину подій (часом з перервами, обумовленими певними обставинами чи станом автора щоденника), а також суб’єктивність (мова – від першої особи, а тема – залежно […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС 1. Художні особливості повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. 2. Проблема волі людини та можливостей її здобуття – центральний мотив повісті Коцюбинського “Дорогою ціною”. 3. Зорові та слухові художні образи в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. 4. Характеристика образів повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. 5. Образ часу і вічності в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. 6. […]...
- АРМАШЕНКО ПЕТРО АРМАШЕНКО ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – поет – панегірист XVII ст. Видав у Чернігові 1699 р. твір на пошану гетьмана І. Мазепи “Theatrum perenis gloria” (“Театр довговічної слави”), написаний прозою та віршами. Книжка прикрашена граверними ініціалами та кінцівками. Належав до Києво-Чернігівського культурного осередку поетів (періоду І. Максимовича). Літ.: Сумцов II. Ф. К историй […]...
- Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...
- Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. […]...
- Літературознавче джерелознавство Літературознавче джерелознавство – допоміжна літературознавча дисципліна, яка визначає методологічні прийоми збирання, класифікації, вивчення та використання рукописних та друкованих матеріалів для дослідження певного літературного явища, процесу чи творчості окремого автора, з’ясовує походження та вірогідність кожного джерела наукової студії. Л. д. має тісний зв’язок із палеографією, історіографією, лексикографією, історичною граматикою і т. п. Предметом Л. д. можуть […]...
- ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ – І семестр № з/п Тема уроку Дата 3 НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА Народні дитячі пісні та малі жанри 1 Ознайомлення з підручником. Скринька усної народної творчості 2 Скринька пісень-небилиць. Два півники 3 Скринька пісень-забавлянок. Зайчику-зайчику 4 Скринька пісень-закличок. Іди, іди, дощику 5 Скринька пісень-закличок. Глухий дощик 6 Урок позакласного читання. Добридень, школа! 7 Скринька пісень-ігор. Подоляночка (дитяча народна гра) […]...
- Короткий зміст оповідання “Агрус” Чехова Дія оповідання відбувається в другій половині XIX століття. Одного разу ветеринар Іван Іванович в колі друзів розповідає історію свого брата Миколи Івановича. (Нижче представлена ця історія.) Небагатий дворянин Микола Іванович Чимша-Гімалайський з молодих років служить чиновником, але не любить свою роботу. Він мріє купити собі маєток і оселитися в селі. Він також мріє про те, […]...
- Літературний монтаж Літературний монтаж – (фр. montage – підбір, збирання) – специфічний твір, часто збірник, складений із тематично об’єднаних уривків художнього (чи будь-якого іншого) тексту (текстів). Таким чином, внаслідок поєднання фрагментів літературних творів з іншими джерелами (мемуарні та автобіографічні записи, документальні свідчення, критичні відгуки тощо), витворюється характеристика певного митця та контексту його творчості. Л-м. захоплювались футуристи, зокрема […]...
- БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР (1812, м. Барва, тепер смт Чернігівської обл. – 1873, там же) – фольклорист. Народився в сім’ї священика, брат О. Бодянського. Закінчив Полтавську духовну семінарію в м. Переяславі (1834). Тоді ж захопився збиранням народної творчості. Перші записи зроблено на Чернігівщині від матері, сусідів та односельців, від дядьків Іллі, що проживав у Прилуках, та Павла, […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1. Чи легко бути лідером? (За драматичним етюдом О. Олеся “По дорозі в Казку”.) 2.Експресія у виявленні патріотичних та інтимних почуттів у поезіях Олександра Олеся. 3. Життя і творчість Олександра Олеся. 4.Збірка О. Олеся “З журбою радість обнялась…” – ліричний документ епохи. 5.У чому ж сила слова? (За поезією О. Олеся “О слово рідне! Орле […]...
- Антропонім Антропонім (грецьк. antropos – людина, опута – ім’я) – категорія стилістики, яка характеризує ім’я (прізвище) людини. А. бувають нейтральні та промовисті, що особливо спостерігається при доборі псевдоніма певним письменником (Лариса Косач – Леся Українка, Микола Фітільов – Микола Хвильовий, Павло Губенко – Остап Вишня, Іван Ковтун – Юрій Вухналь та ін.). А. властиві бароковій літературі, […]...
- Аристократизм духу “Аристократизм духу” – термін, вживаний українським письменством на початку XX ст. задля розкриття вищих (елітарних) якостей людської душі, позначеної бездоганними чеснотами та тонким естетичним чуттям. Такими рисами характеризуються персонажі творів О. Кобилянської (“Некультурна”, “Вальс меланхолійний” тощо), Лесі Українки (Мавка у “Лісовій пісні”, Річард Айрон в “У пущі”, Долорес у “Камінному господарі” та ін.), А. Тесленка […]...
- Оборотна відомість Для зручності контролю рахунків та складання балансу застосовується відомість. Вона складається з аналітичним і синтетичним рахунках. Відомість реєструє обороти і залишки по всіх господарських засобів і їх джерел. Оборотна відомість за синтетичними рахунками складається за 1 місяць, в неї записують найменування рахунків, залишки на початок, обороти, залишки на кінець. Після складання оборотної відомості підраховуються підсумки […]...
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Юліан ТУВІМ – МИКОЛА ЛУКАШ Юліан ТУВІМ (1894-1953) ПОЕТИ, ЗІБРАВШИСЬ ЮРБАМИ В КАВ’ЯРНЯХ, ОБГОВОРЮЮТЬ НОВИЙ ЗБІРНИК ВІРШІВ По-перше, Вірші недовершені, По-друге, Все недолуге, По-третє, Як у газеті, По-четверте, Утерте, По-п’яте, Нуднувате, По-шосте, Надто просте, По-сьоме, Давно знайоме, По-восьме, Незносне, По-дев’яте, Ми читали через п’яте-десяте, По-десяте, Див. по-дев’яте, По-одинадцяте, Дурного не переіначите, По-дванадцяте-дев’ятнадцяте, Так і ми вмієм квацяти, По-двадцяте, Крадене все […]...
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА (1833, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 11.06.1896, м. Борзна) – фольклорист і етнограф. Брат Ганни Барвінок і Василя Білозерського. Навчався у Петербурзі. Присвятив себе журналістсько-видавничій діяльності. Редагував “Черниговские губернские ведомости”, видав збірник “Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским” (1856). Чимало зібраних ним пісень уміщено в […]...
- Анакреотична поезія Анакреотична поезія – жанр лірики, в якому панує життєрадісно, світле світосприйняття, перейняте мотивами земного щастя, гедонізму, любові. Започаткований еллінським поетом Анакреонтом (VI-V ст. до н. е.). На жаль, від його ліричної спадщини збереглися лише певні фрагменти. Відома новій літературній добі приписувана йому збірка “Анакреонтика” виявилася сукупністю поетичних творів різних авторів, котрі його наслідували. А. п. […]...
- НОВИЦЬКИЙ ЯКІВ НОВИЦЬКИЙ ЯКІВ (24.10.1847, с. Аули, тепер Криничанського р-ну Дніпропетровської обл. – 19.05.1925, Запоріжжя) – фольклорист, етнограф, історик, археолог, краєзнавець, педагог. Народився в сім’ї службовця. 1865 р. закінчив Олександрівську повітову школу й до 1868 р. працював писарем у казначействі. Самотужки здобув усебічні знання з різних галузей наук. У 1868 – 1877 рр. працював учителем у школах […]...
- ФУНКЦІЇ НАРОДНОЇ ПІСНІ У НОВЕЛІСТИЦІ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА Одним із могутніх джерел літератури є фольклор. Проза Григора Тютюнника своїм корінням також сягає народної творчості. Зокрема, великий вплив на його новелістику справила народна пісня. Вражає розмаїття тематичної палітри народних пісень, використанних письменником у новелах, – це і дитячі пісні (“Перед грозою” – “Петрику, Петрику, вистав ріжки на чотири доріжки…” [3, с.46]; весільні (“Оддавали Катрю” […]...
- НЕ ВИТЕРПІЛА ДУША – ПА ТОЙ СВІТ ПІШЛА (поминки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поминки – система звичаїв, пов’язаних із вшануванням померлого та всіх предків. Вони поділяються на дві групи: родові та вселенські. Перші присвячуються пам’яті близьких, другі – вшануванню померлих узагалі (ці дні визначені народним або церковним календарем). До родових поминок, крім згаданого вище звичаю “будити покійного”, належать третини, дев’ятини, сороковини та роковини – вшанування померлого у відповідні […]...
- Хто написав повісь “Шинель” Цю повість написав Микола Васильович Гоголь (1809-1852) – великий російський класик, драматург, критик і публіцист, автор поеми “Мертві душі” і збірки “Вечори на хуторі біля Диканьки”, які увійшли до шкільної програми. Своє дитинство М. В. Гоголь провів в Сорочинцях (Полтавська губернія). Народився в небагатій родині дворян Василя Опанасовича і Марії Іванівни Гоголь-Яновських. Всього було 12 […]...
- Контрастивний аналіз засобів вираження конотації у листах М. Коцюбинського та Дж. Лондона Типологія засобів вираження конотації встановлюються нами на матеріалах епістолярію українського й американського письменників, і це не є випадковим, бо жанровою специфікою листування є суб’єктивне осмислення життя й проблем суспільства, певних історичних подій. А суб’єктивність є необхідною умовою реалізації конотації. Аналізуючи конотативно забарвлені конструкції в листах М. Коцюбинського, виявляємо: як засіб вираження превалює морфемно-морфологічний, а саме, […]...
- Ставлення до творчості Пушкіна Твори О. С. Пушкіна займають гідне місце не тільки в російській літературі, а й у досягненнях світової культури в цілому. Тому важливо кожній культурній людині знати спадщину цього великого поета, і висловлюючи своє ставлення до його творчості, не забувати про дбайливе ставлення до надбань культури. Ставлення до творчості Пушкіна Моє ставлення до творчості О. С. […]...
- Твір на тему: “Пісня про Роланда” як зразок середньовічного героїчного епосу Художні досягнення культури Середньовіччя відбилися в героїчному епосі різних народів. Кожен народ мав свій епос, який грунтувався на творах усної творчості і відображав інтереси народностей, які формувалися у цей час. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину – провідна тема і французького епосу “Пісня про Роланда”, і німецького “Пісня про Нібелунгів”, і іспанського “Пісня про […]...
- Історія створення роману “Дон Кіхот” Сервантес написав даний роман в останнє десятиліття свого життя. Складав автор і до цього, але то була праця заради безбідного існування, яке у творця траплялося рідко. Його ранні твори – це драматичні твори і новели, в центрі яких були повчальні ідеї. Стурбований занепадом суспільства і людських цінностей він відображав свої занепокоєння в літературі. “Дон Кіхот” […]...
- ЩОГОЛЕВ ЯКІВ ЩОГОЛЕВ ЯКІВ (05.11.1823, м. Охтирка, тепер Сумської обл. – 08.06.1898, Харків) – поет. Зростав у родині дрібного урядовця, закінчив повітову школу в Охтирці, гімназію та університет (1848) у Харкові. Більш як 20 років служив урядовцем у Харкові – столоначальником у Палаті державних маєтностей, помічником правителя канцелярії губернатора, секретарем приказу громадської опіки, помічником окружного начальника Богодухівської […]...
- Щоденники – ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Щоденники здавна існують в українській літературі. Класичними зразками цього жанру стали “Журнал” Т. Г. Шевченка, а в літературі XX сторіччя щоденники В. Винниченка, П. Тичини, О. Довженка, Остапа Вишні, М. Драй-Хмари, В. Стуса. Це щоденні або ж такі, що не мають певної періодичності, записи автором певних подій, учасником і свідком яких він був. Жанрова специфіка […]...
- ПОМЕРЛОГО ПЛАЧЕМ НЕ ВОСКРЕСИШ (ГОЛОСІННЯ) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поховальні голосіння (тужіння, плачі, заведини, приказування, при чатування, йойкання) є чи не найхарактернішими з родинно-обрядових жанрів. Первісно голосіння мали характер магічного замовляння. Вони були невід’ємним атрибутом обряду “переходу” з цього світу до іншого, чужого, заселеного ворожими духами. Вірили, що душа покійного кружляє навколо тіла, чує й бачить усе, що відбувається навколо. Аби уберегти її від […]...
- БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН (1870, Львів – р. см. невід., Соловки) – громадський і політичний діяч, журналіст. Походив зі священицької родини. Світогляд формувався під впливом польського позитивізму й соціального демократизму. В історію української суспільно-політичної думки ввійшов 1896 р. працею “Ukraina Irredenta” (“Незалежна Україна”), в якій із соціал-демократичних позицій проаналізував галицьку дійсність і сформулював висновок про необхідність вибороти […]...
- Біографія Гоголя – доповідь Микола Васильович Гоголь народився в 1809 році, а помер в 1852 році. За часів свого життя з під пера Гоголя вийшло безліч творів, які вивчаються школярами досі. Мораль, яку заклав гоголь в рядки своїх творінь в чотирнадцятому столітті, актуальна і донині. Гоголь в юності отримав гідну освіту. І по закінченню школи переїхав зі свого села […]...
- Зав’язка Зав’язка – елемент сюжету, вихідний момент у розвитку дії художнього твору. 3., як правило, розпочинає основний конфлікт, зіткнення антиподів. У ряді творів їй передує експозиція. Якщо ж вона відсутня або дуже стисла, то 3. набуває особливої гостроти. Основний конфлікт започатковується випукло, зримо. Міцно стиснута пружина сюжету у 3. роману І. Багряного “Сад Гетсиманський”, де автор […]...
- Проблема смерті та її екзистенційне осмислення в новелі М. Коцюбинського “Що записано в книгу життя” Проблема смерті завжди була і залишається актуальною, оскільки торкається сокровенного – буття людини. Історія фіксує зміни у ставленні до неї: від античної поваги до середньовічного зневажання і ренесансної шанобливості, а пізніше і до розуміння, що “смерті не треба боятися”(6,5). Сьогодні це виражається співіснуванням двох принципово різних поглядів: матеріалістичного та релігійно-ідеалістичного(5,42). Представниками різних філософських напрямків смерть […]...
- Значення обряду весілля – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Весілля є відображенням світогляду, моралі та етичних уявлень народу про суспільні та родинні стосунки на певному етапі розвитку суспільства, культури. Найперші відомості про давні форми шлюбу у східних слов’ян були зафіксовані ще у літописах. Але найдавніші записи про українське весілля зробив французький інженер Г.-Л. де Боплан у XVII столітті. Описом весільних обрядів займалися також І. […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ (ХУДОЖНІЙ) ОБРАЗ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ТИП – Літературний образ – сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. √ Особливості літературно-художнього образу: конкретність, перетворення, емоційність, типізація, узагальнення. √ План характеристики художнього образу: 1. Еволюція героя. 2. Портрет. 3. Поведінка, вчинки героя. 4. Зображення душевних переживань. 5. Ставлення героя […]...
- Скорочено – ЗАВ’ЯЗЬ – ГРИГІР ТЮТЮНИК – 11 КЛАС Микола кудись ретельно збирається: одяг нову сорочку, наслинив чуба. Дід підсміюється з нього, але хлопець здогадується, що старий жалкує за тими вечорами, коли розповідав онукові про життя в австрійському полоні та про щось інше цікаве. Тепер же Микола дорослий і в сутінках вирушає гуляти. Дід ще встигає крикнути услід, що настраждається хлопець, якщо жениться “на […]...