Діаріуш
Діаріуш (лат. diario – щоденний, польськ. diariusz – щоденник, сімейна хроніка) – записи, зроблені певною особою про події свого зовнішнього та внутрішнього життя. Характерною особливістю цих записів є їх хронологічність, дотримання плину подій (часом з перервами, обумовленими певними обставинами чи станом автора щоденника), а також суб’єктивність (мова – від першої особи, а тема – залежно від особистих інтересів автора). Щоденник, навіть якщо він написаний людиною, далекою від літератури і мистецтва, може відбивати стиль епохи (“Діаріуш” П. Орлика, “Щоденні записи” Я. Марковича та ін.). Письменницькі щоденники є безцінним джерелом для літературознавців, учених, які займаються психологією творчості. Форма щоденника може використовуватися як художній прийом, що надає творові особливої правдивості. Надзвичайно поширеною форма щоденника була в епохи сентименталізму й романтизму (див.: Щоденник).
Related posts:
- Щоденники – ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Щоденники здавна існують в українській літературі. Класичними зразками цього жанру стали “Журнал” Т. Г. Шевченка, а в літературі XX сторіччя щоденники В. Винниченка, П. Тичини, О. Довженка, Остапа Вишні, М. Драй-Хмари, В. Стуса. Це щоденні або ж такі, що не мають певної періодичності, записи автором певних подій, учасником і свідком яких він був. Жанрова специфіка […]...
- Щоденник Щоденник – літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньо пережитої події, яка щойно сталася. Щ. пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо діалогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого Щ. сприяли його поширенню […]...
- Мій улюблений предмет. Твір-казка – Творча робота з української мови На шкільній парті лежав щоденник. Чистий, у рожевій обкладинці, з цікавим малюнком на титульній сторінці. Відкривши його, можна було побачити акуратні записи і позначені у відведеному місці дати, невиразні закарлючки вчителів та найвищі бали. На його чистих, білосніжних сторінках з найціннішого паперу не було жодної плямочки чи помарки. Він світився синьоокими буквами, а на кожній […]...
- Щоденник природи Щоденник природи є блокнот або зошит, в яку записують спостереження за навколишнім середовищем в різні пори року. Систематичні описи природи і погодних умов дуже важливі, оскільки дозволяють сформувати уважність, спостережливість, допомагають узагальнювати і робити висновки. До того ж щоденник природи допомагає краще зрозуміти всі зміни, які відбуваються в навколишньому світі. Для чого потрібен щоденник спостережень? […]...
- ПЛАН – О. ДОВЖЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940-1950 РОКІВ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС I.”Щоденник” О. Довженка – виняткової сили людський документ. (“Щоденник” О. Довженка порівняно недавно прийшов до читача. З його сторінок письменник постає перед нами зовсім не таким, яким його представляли офіційні критики. Тут ми бачимо людину-патріота, небайдужу до долі країни, до долі людей. Вражає спектр питань, які хвилюють письменника, його реакція на різні закони, укази, ставлення […]...
- “Щоденники Адріана Моула” Сью Таунсенд ” Щоденники Андріана Моула” – це яскравий зразок підліткової прози, створеної для того, щоб розкривати внутрішній світ дитини і показувати які внутрішні переживання супроводжують його входженню у дорослий світ. У цьому віці дитина пізнає навколишній світ і людей, і вчитися ставитися до них, як дорослий Тому освячення цієї теми актуально і затребуване, це допомагає дорослим […]...
- МАРКОВИЧ ОПАНАС МАРКОВИЧ ОПАНАС (псевд. – А. М.; М-ч А. В.; Опанас; 08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 01.09.1867, Чернігів) – фольклорист і етнограф. Освіту здобув на історично-філологічному факультеті Київського університету (1843 – 1847). Ще студентом брав участь у фольклорно-діалектологічній експедиції, записував фольклор по селах Полтавщини. 1845 р. вийшла перша публікація “О гадании малороссиян […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – О. ДОВЖЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940-1950 РОКІВ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1. Краса людини і природи в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна”. 2.Колоритні характери українців у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна”. 3.”Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє” (за кіноповістю О. Довженка “Зачарована Десна”), 4.Феномен унікальності кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” серед інших автобіографічних творів. 5. Засудження війни в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні”. […]...
- У яких значеннях у сучасному літературознавстві вживається термін “стиль”? Словом stulos давні греки називали загострену паличку, якою писали на воскових дощечках, пізніше – почерк того, хто пише, згодом – склад, саму манеру письма. В сучасному літературознавстві стиль – це засоби художньої виразності письменника в цілому, особливості тематики його творів, сюжетів, мови. Розрізняють стилі епохи (наприклад, стиль бароко, класицизму), напрямів і шкіл, а також стиль […]...
- Короткий зміст роману “Герой нашого часу” Лермонтова Одного разу, подорожуючи по Кавказу, автор знайомиться з офіцером Максимом Максимович. Той розповідає про свого знайомого, молодому офіцера Григорія Печоріна. Колись Максим Максимович служив разом з Печоріним у фортеці N на Кавказі. Тут Печорін закохався в місцеву красуню Белу і вкрав її з дому. Домігшись любові Бели, Печорін незабаром почав нудьгувати з нею. Незабаром Бела […]...
- Літописи крайові Літописи крайові – жанрові різновиди літописання, історичні літературні пам’ятки, в яких ширше відтворені різноманітні події конкретної місцевості в їх органічній єдності із загальноукраїнськими, а через них – із міжнародними. Л. к. як політично-культурний чинник формування української нації поширюються у XV ст., особливого розквіту набувають в XVII-XVIII ст., продовжуючи традиції доби України-Руси (Чернігівський, Переяславський, Галицько-Волинський). За […]...
- Епіграф, або Мотто Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe – заголовок, напис) – напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. – це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, приказка тощо. У емблематичній поезії функцію Е. виконували “девізи” (“мотто”) – один із трьох (поряд із зображенням і підписом – епіграматичним віршем) компонентів […]...
- НОМИС НОМИС (спр. прізв. – Симонов Матвій, псевд. – В. П. Білокопитенко; 29.11.1823, с. Заріч, тепер Оржицького р-ну Полтавської обл. – 08.01.1901, м. Лубни, Полтавської обл.) – фольклорист, етнограф, письменник і педагог. Освіту здобув у Київському університеті (1848), працював учителем словесності у Ніжинській і Немирівській гімназіях. Служив чиновником у Петербурзі, Катеринославі, Житомирі. З 1873 р. – […]...
- Літературознавче джерелознавство Літературознавче джерелознавство – допоміжна літературознавча дисципліна, яка визначає методологічні прийоми збирання, класифікації, вивчення та використання рукописних та друкованих матеріалів для дослідження певного літературного явища, процесу чи творчості окремого автора, з’ясовує походження та вірогідність кожного джерела наукової студії. Л. д. має тісний зв’язок із палеографією, історіографією, лексикографією, історичною граматикою і т. п. Предметом Л. д. можуть […]...
- Читання художнього твору не лише читання – Самостійна робота з книгою – Наодинці з давньою словесністю Для студента-філолога читання художньої літератури є професійною справою. Проте навчально-професійне читання має суттєві особливості. Передусім важлива мета читання літературного твору: його належить осмислити як художній факт, явище у творчому доробку письменника, літературному процесі епохи, історії національної і світової літератур. Засвоюючи художній текст, слід урахувати і ймовірні ситуації в перспективі: практичне (семінарське) заняття, екзамен, пізніше – […]...
- Літературний монтаж Літературний монтаж – (фр. montage – підбір, збирання) – специфічний твір, часто збірник, складений із тематично об’єднаних уривків художнього (чи будь-якого іншого) тексту (текстів). Таким чином, внаслідок поєднання фрагментів літературних творів з іншими джерелами (мемуарні та автобіографічні записи, документальні свідчення, критичні відгуки тощо), витворюється характеристика певного митця та контексту його творчості. Л-м. захоплювались футуристи, зокрема […]...
- Датування твору Датування твору – часове визначення етапів роботи письменника над певним твором від задуму до остаточного завершення тексту (чистовий рукопис або машинопис), яким виявлено останню волю автора. Задля підтвердження Д. т. використовуються різні джерела: нотатки, щоденникові записи, листи, свідчення сучасників, відомості з періодики тощо. Для історії літератури часове визначення етапів роботи письменника над твором допомагає з’ясувати […]...
- Твір на тему “Які стильові тенденції переважають в індивідуальному стилі письменника?” Стиль є індивідуальним втіленням художнього методу письменника. Та якщо метод визначає загальний напрям творчості автора, то його стиль відображає індивідуальні властивості художнього слова, яке використовує письменник. І якщо в методі можливо знайти лише загальні риси, які пов’язують певну групу митців, то у стилі проглядаються індивідуальні риси того чи іншого письменника: манера письма, особистий досвід, талант […]...
- МАРКОВИЧ ДМИТРО Довідник з української літератури МАРКОВИЧ ДМИТРО (04.11.1848, Полтава – 04.12.1920, Вінниця) – письменник. Дитинство пройшло в Острозькому та інших повітах Чернігівської губернії, де батько служив лісником у казенному відомстві. 1859 р. вступив у Новгород-Сіверську гімназію, закінчувати середню освіту довелося у Вологді (куди перевели на службу батька). Там познайомився з засланцем О. Кониським. З 1865 р. […]...
- Автобіографічна і мемуарна література Автобіографії і мемуари часто являють собою окремі, повноцінні літературні твори, тому вони становлять особливий жанр. Автобіографічна література заснована на особистості її автора, який намагається зобразити своє життя і свої роздуми з допомогою художньої форми. Мемуарна література являє собою спогади про минуле, які створюються на основі життєвого досвіду автора. У даному випадку, автор оповідає про своє […]...
- Короткий зміст “Морфій” Булгаков Ця розповідь створений у формі щоденника лікаря, який став наркоманом під впливом морфію. Щоденник потрапляє до Булгакову як ніби після того, як цей його колега-лікар застрелився, а Михайло Опанасович не встиг допомогти Сергію в цій хворобі. Через серцеву драми Сергій вибирає важкий медичний ділянку в глушині, де одного разу, щоб позбутися від спазму, працює морфій. […]...
- МЕМУАРИ Мемуари (франц. memoires – спогади) – це суб’єктивне осмислення певних історичних подій чи життєвого шляху конкретно-історичної постаті, здійснене письменником у художній формі із залученням ним справжніх документів свого часу, глибоким співвіднесенням власного духовного досвіду з внутрішнім світом героїв, соціальною та психологічною природою їхніх учинків. Спогадам обов’язково притаманна суб’єктивність. Вони завжди звернені в минуле. Для правильного […]...
- ЛІНИЦЬКИЙ ВАРЛААМ ЛІНИЦЬКИЙ ВАРЛААМ (р. нар. невід. – 1742) – освітній діяч. Священик при посольстві в Константинополі, пізніше – єпископ. У1712- 1714 рр. здійснив паломництво до Єрусалима, після чого написав твір про християнські святині Близького Сходу “Перегринація”. Загалом дотримуючись схеми жанру ходінь до Святих місць, він іноді відхилявся від неї, вносячи до щоденника подорожі розповіді про все, […]...
- Комунікація в мистецтві Комунікація в мистецтві (лат. соmmunісо – спілкуюсь, поєднуюсь) – своєрідний вияв суспільної природи мистецтва, твори якого виникають як результат співтворчості автора та реципієнта і виявляють свою естетичну вартість тільки в актах естетичного сприймання. У цьому сенсі письменник як автор твору спілкується з читачами – своїми сучасниками і нащадками, які, сприймаючи, інтерпретуючи по-своєму його твори, переосмислюють […]...
- “Щоденник” Євгена Чикаленка 1918-1919 рр.: Україна крізь призму катастрофізму – Українська література – шкільна програма 12 класів “Щоденник” Є. Чикаленка – одна з багатьох численних публікацій останніх років, що їх можемо віднести до літератури non fiction. Поряд із текстами цього жанру В. Винниченка, С. Єфремова, М. Драй-Хмари, В. Поліщука, А. Любченка, О. Гончара та ін. він доповнює загальну картину української історії багатостраждального ХХ ст., характеризує як суспільну ситуацію 1918-1919 рр., так і […]...
- Шкільний твір на тему – Наодинці зі “Щоденником” Олександра Петровича Довженка Щоденникові записи, листи – своєрідна кардіограма життєпису Довженка – воєнного кореспондента. На думку Миколи Вінграновського, О. Довженко, як художник слова, розкрився найяскравіше у своїх щоденникових записах, які він розпочав у роки війни і про які ніхто не знав. Своєму “Щоденнику” на той час уже Майстер зі світовою славою довіряв найпотаємніші свої думки. І якби хтось […]...
- Що таке стиль у мистецтві? Саме слово “стиль” походить від грецького “stilus” – загострена паличка для письма. В історії мистецтва цим словом, зазвичай, позначають певні періоди, етапи у розвитку мистецтва, коли існувала єдина система художніх прийомів, помітних в різних видах мистецтва. Найбільш наочно особливості того чи іншого стилю проявляються в архітектурі і вже звідти проникають в: Живопис; Скульптуру; Літературу; Музику. […]...
- Доповідь “Література епохи Відродження” Епоха Відродження хронологічно охоплює період з 14 по 16 століття і являє собою цілий напрям в літературі, музиці, живопису, архітектурі. Вона прийшла на зміну періоду Середньовіччя і кардинально відрізняється від неї. Якщо в середні віки панувала релігійна і феодальна ідеології, то в епоху Відродження центральної стає ідея гуманізму, тобто людинолюбства, яка носить світський характер. Саме […]...
- Епістолярна критика Епістолярна критика – аналіз і оцінка творів літератури з погляду сучасності, уміщені в листах. Епістолярні жанри з вкрапленням літературно-критичних роздумів і оцінок мають чималі традиції – ще від часів античності. В окремі періоди історії національних літератур вони досягали значного розвитку, стаючи одним із провідних різновидів літературної критики загалом. Це і знамениті листи Я. Грімма до […]...
- Коротка характеристика бароко в мистецтві і літературі Бароко – це напрям у літературі та мистецтві в 17-18 століттях, яке прийшло на зміну Відродженню. Слово “бароко” перекладається як “перлина неправильної форми”. Таку назву дано невипадково. Основними рисами бароко стали асиметрія, тяжіння до контрастів, до пишної, ускладненій формі, парадності. Бароко поєднало в собі мистецтво готики і Відродження. Як і мистецтво Відродження, воно було гуманістичним […]...
- Шкільний твір на тему – Олександр Довженко про причини й перебіг другої світової війни (“Щоденник”) Олександр Довженко – письменник-боєць, патріот. І коли “землю його обплели траншеї, він її біль в своїм серці ніс” (Л. Забашта) і вирішив, що “буде там, де воює народ проти жахливого смертельного ворога”. Будучи воїном, він бачив усі страхіття Другої Світової війни, через те й твори його такі схвильовані, сповнені болю й тривоги за долю людства. […]...
- ОГІЄВСЬКИЙ-ОХОТСЬКИЙ ПЕТРО ОГІЄВСЬКИЙ-ОХОТСЬКИЙ ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – священик, фольклорист і поет середини XIX ст. Цей сільський панотець із Ніжинщини та Чернігівщини зібрав вартісний матеріал етнографічного характеру (зокрема, про народну обрядовість, пов’язану з новорічним святом і весіллям). Дещо вдалось опублікувати в неофіційній частині “Черниговских губернских ведомостей”, кореспондентом яких був, і навіть у “Чтении для солдат”. […]...
- Специфіка жанрів у різних національних літературах. Розмаїття індивідуальних стилів митців – І семестр Мета: формування предметних компетентностей: розрізнення понять загальне та національне, визначення специфіки індивідуальних стилів митців; формування ключових життєвих компетентностей: уміння вчитися: виробляти навички з пошуку потрібної інформації в додаткових джерелах; аналізувати, відбирати головне, цікаве, корисне, робити висновки; комунікативної – розвивати вміння вести дискусії; громадянської: з повагою ставитися до інших народів, цінувати не за національними ознаками, а […]...
- Художній стиль Художній стиль, як виявляється з назви, це стиль художньої літератури. Усі дослідники відзначають особливу складність його вивчення і характеристики. Справа в тому, що художня література вкрай неоднорідна, плюс, в ній можуть використовуватися мовні засоби всіх інших функціональних стилів. Тому виділити якісь загальні ознаки, властиві всім художнім текстам, практично неможливо. Мабуть, єдине, що можна з достовірністю […]...
- Київ “Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні, культурно-мистецькі матеріали, статті з народознавства, історії України і Києва, української культури, хроніку з життя української діаспори. На сторінках журналу у […]...
- Поетичний образ: визначення, особливості Поетичний образ – вербальна форма, в якій поет (ширше – художник) втілив сприйняті їм події, об’єкти, процеси, явища потоку життя, значимі для його свідомості. Поетичний образ Розкриває суть описуваного, закріплюючи його в деякій словесної “картинці”, яка має здатність до візуалізації при сприйнятті; Фіксує емоційний, чуттєвий та інтелектуальний вигляд значущих для автора подій реального чи уявного […]...
- СПИСОК ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ТЕКСТУАЛЬНОГО ВИВЧЕННЯ 1. Т. Шевченко: “Гайдамаки”, “І мертвим, і живим…” 2. І. Франко: “Мойсей”, “Похорон”, “Література, її завдання і найважливіші ціхи”. 3. Леся Українка “Лісова пісня”, “У пущі”. 4. В. Винниченко: “Між двох сил”, “Базар”, “Щоденник”. 5. М. Хвильовий: цикл памфлетів “Камо грядеши”, “Думки проти течії”, “Україна чи Малоросія”, новела “Я (Романтика)”. 6. Ю. Яновський: “Вершники”. 7. […]...
- Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. […]...
- Правобережний похід Пилипа Орлика Ставши гетьманом, Орлик розпочав активну діяльність по створенню антиросійської коаліції. Зокрема, він провів переговори з французьким послом Дезаером. Наприкінці листопада 1710 турки оголосили війну Росії. 2 лютого 1711 Орлик уклав союзний договір з Кримом, згідно з яким декларувалася незалежність України. Після цього Орлик вступив в Правобережжі, маючи під своїм началом козаків, запорожців і поляків, загальною […]...
- ПОНЯТТЯ ПРО ЛІТЕРАТУРНИЙ СТИЛЬ. ЗАГАЛЬНІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ СТИЛІ Мета: ознайомити учнів із поняттям “стиль”, складниками стилю, повідомити про різницю між стилями загальними й індивідуальними; розвивати аналітичне мислення, літературознавчу компетентність, уміння узагальнювати, працювати в парі; прищеплювати інтерес до літератури. Компетентності, що формуються: предметні – уміння давати визначення поняттю “стиль”, розрізняти стилі загальні (епох, напрямів, течій, жанрів) та індивідуальні (стилі письменників), називати складники стилю (тематика, […]...