Home ⇒ 👍Література ⇒ Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Юліан ТУВІМ – МИКОЛА ЛУКАШ
Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Юліан ТУВІМ – МИКОЛА ЛУКАШ
Юліан ТУВІМ
(1894-1953)
ПОЕТИ, ЗІБРАВШИСЬ ЮРБАМИ В КАВ’ЯРНЯХ,
ОБГОВОРЮЮТЬ НОВИЙ ЗБІРНИК ВІРШІВ
По-перше,
Вірші недовершені,
По-друге,
Все недолуге,
По-третє,
Як у газеті,
По-четверте,
Утерте,
По-п’яте,
Нуднувате,
По-шосте,
Надто просте,
По-сьоме,
Давно знайоме,
По-восьме,
Незносне,
По-дев’яте,
Ми читали через п’яте-десяте,
По-десяте,
Див. по-дев’яте,
По-одинадцяте,
Дурного не переіначите,
По-дванадцяте-дев’ятнадцяте,
Так і ми вмієм квацяти,
По-двадцяте,
Крадене все до цяти.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Джованнi БОКАЧЧО – МИКОЛА ЛУКАШ Джованнi БОКАЧЧО (1313 – 1375) Канцони з “ДЕКАМЕРОНА” І Я так пишаюсь iз своєї вроди, Що не знайду повiк У iншому коханнi насолоди. У себе гляну – бачу я тi чари, Шо вид їх душу втiхою сповняє, Нi давнi згадки, нi новiї мари,- Нiщо розкошiв тих не проганяє. Краси такої бiльш нiде немає, І я […]...
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Гійом АПОЛЛІНЕР – МИКОЛА ЛУКАШ Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША Царя небесного харцизе Високорогий сатано Не гордимося ми в підлизи Жери-но сам своє лайно Воно нам в пельку не полізе Крамарю грецький просмердівсь Ти тюлькою на честь ісламу І палями обгородивсь Швидка напала твою маму І ти в дрислинах уродивсь Подільський кате струп’я вкрило Тобі все тіло мов шпориш Конячий […]...
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Райнер Марiя РІЛЬКЕ – МИКОЛА ЛУКАШ Райнер Марiя РІЛЬКЕ (1875 – 1926) Із “Сонетів до Орфея” Свiчада: ще жоден знавець у свiтi Не дослiдив як слiд вашу суть, А ви ж по сутi дiрками в ситi Обсотуєте частокiлля часу. Ви цвиндрите показ у пустку, в безвiкнiсть, У нiвець, де никне вечiрня вiть, І люстра у вашу б’є непроникнiсть Шiстнадцятирiжжям, чи як […]...
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Фелікс Лопе де ВЕГА Карпіо – МИКОЛА ЛУКАШ Фелікс Лопе де ВЕГА Карпіо (1562-1635) Сонети з комедiї “СОБАКА НА СІНІ” *** Я помiчала тисячу разiв – Вродливий i розумний Теодоро; Вiн був би втiхою моєму зору, Якби не мур, що стан мiж нами звiв. Амур – могутнiй владар, бог богiв, Але свого не зраджу я гонору: Сама себе я стримаю суворо Вiд недостойних […]...
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. ТАНКА ПОЕТІВ VІІІ-ХVІІІ ст. – МИКОЛА ЛУКАШ Мацуо БАСЬО (1644-1694) ХОККУ *** На голій гілці Самотній ворон тихо старіє. Осінній вечір. *** Як шумить-гуде банан, Як у кадуб капа дощ, – Чую цілу ніч. *** Холод, ніч, нудьга… Чути плюскоти весла Десь од берега. ВДАЧА Оттакий я єсть: Глянь на росяні дзвонки – То й сніданок весь. *** Пущу коня вбрід – […]...
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. ХОККУ ПОЕТІВ ХVІІ – ХVІІІ ст ХОККУ ПОЕТІВ ХVІІ – ХVІІІ ст. *** В Кісагаті – ах! – Там мімоза, “сум-краса”, Під дощем дріма. *** Крилечками мах! Що, скажи, метелику, Бачиш ти у снах? ПО ВОДУ Наберу в сябра: Уночі повій повивсь Круг мого цебра. *** Світ наш, як роса: Тут, на кладовищі, Ясно все і вся. *** Нічого не чув: […]...
- ЮЛІАН ТУВІМ (1894-1953) Мій вірш витесаний з муки, Як з цегли, складений з жалів! Я чую рідні, тихі звуки – Сирени надвіслянський спів, Юліан Тувім Він був митцем, який своєю творчістю завершив цілу добу розвитку польської поезії, який, мабуть, найсильніше із часів Словацького й Норвіда сколихнув польську мову – і не тільки оновив застаріле словництво, а й […]...
- ТУВІМ, Юліан (1894 – 1953) ТУВІМ, Юліан (Tuwim, Julian – 13.09.1894, Лодзь – 27.12.1953, Закопане) – польський поет. Його творче життя було вельми багатогранним. Навряд чи Тувім, витончений лірик і автор цікавих сатиричних творів, сподівався, що увійде до світової літератури насамперед як дитячий письменник. Сам він у дитинстві та юності не надто захоплювався поезією і мав надію […]...
- Юліан ОПІЛЬСЬКИЙ Юліан Опільський (справжнє ім’я – Юрій Львович Рудницький) – український письменник, автор численних художніх історичних творів, народився 8 жовтня 1884 року в м. Тернополі в родині вчителя, гімназії. Майбутній письменник здобув гарну освіту – навчався в польській, потім, з 2-го класу, в українській Академічній гімназії, студіював філософію й класичну філологію у Львівському університеті, завершив студії […]...
- ПЕРЕКЛАДАЧ МИКОЛА ЛУКАШ Чи то бувальщина, чи то небилиця: розповідають, що майбутній поліглот, який володів 18 мовами, до чотирирічного віку не розмовляв, а потім раптом зник із дому, і через якийсь час був знайдений… у циганському таборі. Можливо, все це лише красива, романтична легенда, але вона надзвичайним чином висвітлює загадкову й таємничу натуру одного з наших непізнаних геніїв, […]...
- БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН (1870, Львів – р. см. невід., Соловки) – громадський і політичний діяч, журналіст. Походив зі священицької родини. Світогляд формувався під впливом польського позитивізму й соціального демократизму. В історію української суспільно-політичної думки ввійшов 1896 р. працею “Ukraina Irredenta” (“Незалежна Україна”), в якій із соціал-демократичних позицій проаналізував галицьку дійсність і сформулював висновок про необхідність вибороти […]...
- Образ кріпака-бунтаря Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Одним з найбільш відомих творів І. С. Нечуя-Левицького є його повість “Микола Джеря”, головним героєм якої є селянин-кріпак, бунтар проти панського гніту – Микола. Микола – син кріпака Петра Джері. Змальовуючи портрет героя, автор твору підкреслює свою симпатію до героя. “За Джериною хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок, підклавши під голову […]...
- Біографія Cемен Юліан Семенович Cемен Юліан Семенович (справжнє прізвище – Ляндрес, 1931 – 1993), прозаїк. Народився 8 жовтня 1931 року в Москві. Батько його був відомим журналістом, що працював в “Известиях” з М. Бухаріним (за що був репресований), а згодом – уповноваженим Держкомітету оборони і заступником Об’єднання державних видавництв РРФСР; мати працювала вчителькою. Після школи вступає до Інституту сходознавства […]...
- ЗОЛОТИЙ ЛЕВ – Юліан ОПІЛЬСЬКИЙ 8 Княжий суд На майдані, перед дворищем, заставлено столи та лави для короля та прибічників, а боярин зі срібним збанком на срібному підносі вітав князя білим хлібом та солодким медом. Лавор з цілою ватагою рабів та рабинь виносили з кладової м’ясиво та розставляли по столах, а ратники відтикали бочки меду і пива. Та король не […]...
- Змалювання внутрішньої краси сільських жінок-трудівниць у вірші М. Сингаївського “Від серця поклонюсь” – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші “Від серця поклонюсь”. Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов’ю до рідного краю; […]...
- ЯН БЖЕХВА. СТОНОГА (В перекладі Івана Світличного) – Гумористичні твори – У КРАЇНІ ГУМОРУ Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Івана Світличного; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити учнів правильно інтонувати речення відповідно до настрою твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Всі почули ви дзвінок, Він покликав на урок. Кожен з вас вже постарався, До […]...
- БАТЬКІВСЬКЕ ПОЛЕ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Тихе батьківське поле За поліським селом розляглось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Чує кроки господаря, Чує дотик руки. І засівом його Наливаються вщерть колоски. Наливаються Сонцем, вітрами, теплом, Споконвічним, Живим, невмирущим зерном. Раннє батьківське поле Змалку нам до роботи прийшлось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Сіячеве дихання Воно чує щодня. Той, хто потом […]...
- Кирило-Мефодіївське братство, слов’янофільський рух в Україні, сербська народна пісня в українському перекладі Із 40-х років XIX ст. починається новий період розвитку українського письменства, позначений дальшою активізацією літературного процесу та ідейно-естетичним розмаїттям художніх явищ. Характерною особливістю цього періоду був високий розвиток романтизму та формування якісно нових напрямів реалізму. У суспільно-історичному житті це був період, коли всі питання зводилися до проблеми ліквідації кріпосного права, коли вся передова суспільна думка […]...
- Образ Лукаша в “Лісовій пісні” Лесі Українки Образ Лукаша в драмі Лесі Українки реалістичний. І мова, і поведінка, і зовнішній вигляд – все це типові риси поліського хлопця, все це відповідало поліській дійсності. Однак Лукаш і не такий, як усі. Від природи він наділений поетичною душею, музичним хистом. І це відразу відчула й оцінила лісова царівна Мавка. Але, на жаль, Лукаш не […]...
- Кам’янецькі корені Миколи Бажана 9 вересня 1904 р. у місті Кам’янець-Подільський, в родині військовослужбовця народився Микола Платонович Бажан, відомий український радянський поет, державний діяч, академік Академії наук, Заступник голови Ради Мін. УРСР з 1943 року. З 1974 року – Герой Соціалістичної Праці. В перші роки війни вірш Б. “Клятва” (1941) набув шпрокого поширення: “Мы клятвой едины и волей едины, […]...
- Твір на тему – Образ Лукаша в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Ми знаємо тепер, хто був той “людський хлопець”, що чарував своєю грою, закохав у себе дочку лісу – ніжну красуню Мавку. То – Лукаш, син селянки-вдови, небіж доброго й мудрого дядька Лева. Початок його життя у творі збігається з першими ступами від дитинства до юності, коли Лукаш славить природу ніжним співом сопілки, яку він сам […]...
- Порівняльна характеристика образів Мавки і Лукаша (за твором Лесі Українки “Лісова пісня”) Леся Українка мріяла створити твір, у якому вона щедро використала б багатства народної фантазії, втілені у повір’ях, переказах і легендах, відомих їй з дитинства. Майстерно втіливши цю мрію, Леся Українка створила безсмертну драму-феєрію “Лісова пісня”. Лукаш і Мавка… Реальна молода людина і чарівна лісова істота. З співу сопілки почалося їхнє кохання. Цей спів зачарував Мавку […]...
- Роздвоєність душі Лукаша – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ Мета: розкрити причини роздвоєності образу Лукаша, символічний зміст цього образу; розвивати вміння аналізувати текст твору, характеризувати образ-персонаж, уміння висловлювати власне ставлення до поведінки героїв; виховувати естетичні смаки, акторські здібності та вміння насолоджуватися художнім словом, прищеплювати духовність, бажання будувати красиві людські стосунки. Обладнання: елементи костюмів та декорацій до інсценівки, текст твору, ілюстрації до твору. Теорія літератури: […]...
- Бездуховність і байдужість до краси в образах Килини та матері Лукаша – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ Мета: проаналізувати текст твору з метою пошуку доказів бездуховності і байдужісті до краси в образах Килини та матері Лукаша; розвивати навички аналізу тексту твору, характеристики персонажа, порівняльної характеристики героїв твору, усне мовлення, вміння узагальнювати і робити висновки; виховувати любов до природу, ставлення до праці як процесу, пов’язаному зі створенням краси, неприйняття бездуховності, лицемірства і жадоби […]...
- “Епохальна п’єса” (Микола Хвильовий) – Микола Куліш (1892-1937) – Українська література 1920-1930 років П’єсу “Мина Мазайло” вперше опублікували у журналі “Літературний ярмарок” (1929) і того ж року видали друком у Харкові окремою книжечкою. Жанр п’єси “Мина Мазайло” сам автор визначив як комедію. Обравши його, письменник засобами гротеску і сатири викрив антиукраїнські суспільні явища кінця 20-х років XX століття, висміяв носіїв великодержавного шовінізму. Більшість літературознавців вважають “Мину Мазайла” сатиричною […]...
- Гомер. Іліада (огляд). Двобій Ахілла і Гектора (пісня 22, вірші 140-410), Пріам у Ахілла (пісня 24, вірші 470-670). Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. Міфологічна основа гомерівського епосу. Образи Ахілла і Гектора – АНТИЧНІСТЬ Мета: – Навчальна: ознайомити учнів з фактами життя давньогрецького поета Гомера; з’ясувати, у чому полягає “гомерівське питання”; встановити зв’язки між Троянським циклом міфів та поемою “Іліада”; довести, що поема “Іліада” є енциклопедією життя стародавніх греків; – Розвивальна: розвивати мовні, читацькі компетенції, виховувати інтерес до вивчення культури та літератури доби античності; – Виховна: виховувати почуття патріотизму, […]...
- ВІРШІ – ОКСАНА ФІТЕЛЬ *** Теплим крiликом забiгло лiто Нам за пазуху М’яке пухнасте З очицями Схожими на рубiни Настрибавшись по Хрустких капустах Притомилось примружилось I задрiмало Певно Наснилось Йому Щось жахливе… Нашi крiлики одичавiли Пороздирали груди у кров I кожен побiг у своє лiто Ми теж розбрелись У пошуках нiжних рубiнiв. *** Дiти бiлого мiсяця Взявшись за руки […]...
- Микола Хвильовий. Юрій Яновський. Володимир Сосюра. Валер’ян Підмогильний. Остап Вишня. Микола Куліш. Богдан-Ігор Антонич ПРОГРАМА Микола Хвильовий. “Я (Романтика)” Юрій Яновський. “Дитинство” Володимир Сосюра. “Любіть Україну” Валер’ян Підмогильний. “Місто” Остап Вишня. “Моя автобіографія”, “Сом” Микола Куліш. “Мина Мазайло” Богдан-Ігор Антонич. “Різдво” Опорні поняття Імпресіонізм Засоби гумору Роман у новелах Усмішка Урбаністичний роман Метафоричність лірики Драматичний твір Псевдонім Політична комедія МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і усіх нас хвилює, […]...
- Духовні пріоритети Миколи Чернявського – Ярослав Голобородько Ярослав Голобородько Духовні пріоритети Миколи Чернявського Є особистості, про яких не скажеш інакше, тільки як: це – людина-держава. Вони помітні й впливові, виразні й незабутні, діяльні й визнані. Вони тривалий час перебувають у полі зору суспільства, напружено працюють, переймаються різноманітними справами, виховують суспільні смаки, формують громадські цінності. До них тягнуться люди – відомі й не […]...
- ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РОЗДІЛОМ “АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ” – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: систематизувати знання дітей про авторські вірші та малі жанри для дітей; перевірити знання, уміння, навички учнів; розвивати зв’язне мовлення, уміння аналізувати, зіставляти; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою А-а-а – котика нема. Е-е-е – де наш котик, де? У-у-у – мишку з’їв малу. […]...
- Поетика драм Миколи Куліша: традиції та новаторство (цикл статей) – Плахтій Тетяна ІНІЦІАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ В П’ЄСІ М. КУЛІША “ПАТЕТИЧНА СОНАТА” На сьогодні актуальною є проблема сприйняття літературного твору, в процесі якого має відбутися зчитування головних смислів, які свідомо чи несвідомо намагається передати письменник, закодовуючи їх у певній системі символів. Розшифрувати символічний код твору можливо лише вдавшись до засобів психоаналізу, якими послуговувалися Ш. Сент-Бев, В. Вундт, Е. Ельстер, […]...
- “Іду я дорогою, вітром…” (Микола Хвильовий) – Микола Хвильовий (1893-1933) – Українська література 1920-1930 років Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну? (Микола Хвильовий) Постать Миколи Хвильового в українському красному письменстві особлива. Цей геній доби “Розстріляного відродження” за короткий життєвий вік зробив надзвичайно багато. Завдяки Хвильовому українська новела досягла світового рівня, а його стиль письма став взірцем для багатьох його наступників. Сучасник митця, поет Микола Зеров стверджував: “Із […]...
- Старовіцькі вірші – ІГОР КАЛИНЕЦЬ * Сидиш одна у білій вежі До наших покликів німа. Вирують пристрастей пожежі, А ти сидиш у білій вежі, Немає на лиці збентежень Та й радості також нема. Сидиш одна у білій вежі До наших покликів німа. * В пивницях цідим давній мед, Пісні складаєм для розваги: П’янить любовний тріолет, Як у пивницях давній мед. […]...
- ВІРШІ – ОЛЕКСАНДР БЕЙДЕРМАН Переклади з єврейської Тараса Федюка ЗМІСТ ОСЬ ТАКИЙ ХЛОПЕЦЬ ПОХВАЛА РИМІ Слово туди чи слово сюди… ЩО ГІРШЕ? Я змолоду не був розумним надто… Сплатить за квартиру. Лікарні зубні… Де взяти, Боже мій, де взяти… Сьогодні дощ іде… ЛІТО В ОДЕСІ Кравцем звичайним був мій батько… ВІСІМ СТРОФ ГОЛЕМ Насамкінець опало листя… Нас усі не […]...
- Вірші з Монголії – ДМИТРО ПАВЛИЧКО Вірші з Монголії * * * Полечу я до Монголії Та й куплю собі коня Білого, як цвіт магнолії, Ніжного, як цуценя. І назад я аж до Києва Буду їхать на коні. Стану, як душа Батиєва, При невидимій стіні. І заплачу я від наляку – Де ж ті храми, де церкви, Що монгол побачив здалеку […]...
- ВСТУП ДО РОЗДІЛУ “АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ” – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: продовжити ознайомлення учнів з перлинами української мови; поглиблювати знання дітей про рідну мову, її багатство і красу; удосконалювати навички виразного, свідомого правильного читання; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух; виховувати любов до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Читайте, запам’ятовуйте! Зранку злива здивувала – Всю пилюку позмивала: З листя, з […]...
- “Друзья души моей…” (про улюблені пушкінські вірші) – шкільний твір 9 клас ЛІТЕРАТУРА XIX СТОЛІТТЯ Для мене це дуже важко – визначити, який із віршів Пушкіна в мене улюблений. Ну, як це можна порівняти і найперші, найчарівніші у моєму житті рядки “У лукоморья дуб зеленый” (це вже на все життя разом зі мною), і романтичне “До моря”, і вічну мелодію “чудного мгновенья”, й урочисте “Слух […]...
- “Поезія глибини і рівноваги” (Микола Зеров) – Микола Зеров (1890-1937) – Українська література 1920-1930 років Класична пластика, і контур строгий, І логіки залізна течія – Оце твоя, поезіє, дорога. (Микола Зеров) Микола Зеров – основоположник неокласичної школи поетів, неперевершений перекладач, історик літератури, блискучий критик. Зеров мав свою концепцію відродження української літератури, яка базувалася на творчому використанні культурних здобутків минулих епох. “Поезія глибини і рівноваги” (Микола Зеров) Народився Микола Костянтинович Зеров […]...
- Микола Вороний як натхненник модернізму в Україні – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років Кінець XIX – початок XX століть – особливий період в історії української літератури. Поряд з панівною народницькою теорією з’являються нові, позначені модерністським художнім мисленням. Найбільш передові українські письменники прагнули змін і демонстрували свої пошуки у творах, написаних на модерних засадах. До цих “перших відважних” належить, безперечно, Микола Вороний – поет-лірик, що сповідував культ краси, мислив […]...
- “Має крилами весна запашна” (Микола Вороний) – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять… Євген Сверстюк Тарас Шевченко – геніальний поет, вірний син народу, пророк національного відродження. Він жив і творив з іменем України, прославляв її минуле, прозирав у […]...