Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ АРМАШЕНКО ПЕТРО
АРМАШЕНКО ПЕТРО
АРМАШЕНКО ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – поет – панегірист XVII ст.
Видав у Чернігові 1699 р. твір на пошану гетьмана І. Мазепи “Theatrum perenis gloria” (“Театр довговічної слави”), написаний прозою та віршами. Книжка прикрашена граверними ініціалами та кінцівками. Належав до Києво-Чернігівського культурного осередку поетів (періоду І. Максимовича).
Літ.: Сумцов II. Ф. К историй южнорусской литературы XVII столетия: Вып. 1. Лазарь Баранович. X., 1885; Каменева Т. Н. Черниговская типография, ее деятельности и издания // Тр. гос. биб-ки им. В. И. Ленина. М., 1959. Т. 3.
В. Шевчук
(2 votes, average: 4.50 out of 5)
Related posts:
- АРМАШЕНКО (ГАРМАШЕНКО) ІВАН АРМАШЕНКО (ГАРМАШЕНКО) ІВАН (рр. нар. і см. невід.) – старший друкар Києво-Печерської лаври. Вважався спеціалістом з друкування польських книг, друкував і редагував вірші Лазаря Барановича. У віщанні “Синопсиса” 1680 р. є його акровірш “К читателю сего літописна от типографов”. Переклав з латинської мови на книжну українську житіє св. Макарія Римського (збереглося в рукописі). Літ.: Шляпкин […]...
- БАРАНОВИЧ ЛАЗАР БАРАНОВИЧ ЛАЗАР (світське ім’я – Лука; 1593, за іншими даними 1620 – 11.09.1693, похований у Борисоглібському соборі в Чернігові) – політичний, церковний, культурний діяч, письменник, меценат. Навчався у Київській братській школі, згодом був посланий П. Могилою до латинсько-польських шкіл Вільно й Каліша. З 1642 р. чигав курс граматики в молодших класах Києво-Могилянської колегії, пізніше як […]...
- Твір на тему – Петро Могила Відомою в Україні своєю просвітницькою діяльністю у XVII ст. була Київська братська школа. Тут викладали українську (книжну), грецьку, латинську й польську мови. Вивчали філософію, астрономію, історію, геометрію, музику. Славилася братська школа й іменами найосвіченіших в Україні людей. При Києво-Печерській лаврі існувала школа під назвою Лаврська. Братство запропонувало об’єднати ці дві школи в одну вищу Петру […]...
- Петро Панч (Петро Йосипович Панченко) – життя і творчість Петро Панч-новеліст, повістяр і романіст, автор казок для дітей. Свої перші твори опублікував тоді, поли йому було тридцять років, кола мав за плечима чималий життєвий багаж. Справжнє прізвище письменника Петро Йосипович Панченко. Народився він 4 липня 1891 року в м. Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. Дитинство письменника, про нас. піп. зворушливо написав у книзі […]...
- МОГИЛА ПЕТРО МОГИЛА ПЕТРО (31.12.1596, Ясси – 11.01.1647, Київ) – визначний релігійний, культурно-освітній діяч. Походив із давнього шляхетського волоського роду православної віри; батько його Симеон був господарем (правителем) Волощини, а потім і Молдавії на початку XVII ст., на власний кошт збудував церкву Успенія у Львові, що досі зветься “Волоською”. П. Могила – вихованець Львівської братської школи, а […]...
- ПЕТРО ПАНЧ – Петро Йосипович Панченко (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978) ПЕТРО ПАНЧ Петро Панч – новеліст, повістяр і романіст, автор казок для, дітей. Свої перші твори опублікував тоді, коли йому було тридцять років, коли мав за плечима життєвий досвід. Народився він 4 липня 1891 року в місті Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. Дитинство письменника, про яке він зворушливо написав у […]...
- Києво-Печерський патерик Києво-Печерський патерик – пам’ятка києво-руської літератури XIII ст., збірник оповідань про ченців та заснування Києво-Печерської лаври. В основу К.-П. п. покладене листування владимирського єпископа Симона, який скаржився на звичаї Владимиро-Суздальського краю, поривався до Києва, та печерського ченця Полікарпа. Пам’ятка має кілька редакцій (Арсеніївська, Феодосіївська, дві Касіянівські), вперше опублікована 1661 у друкарні Києво-Печерської лаври. К.-П. п. […]...
- Петро Перший (Петро I) – біографія Для багатьох дам з оточення Петра I знайомство з ним закінчувалося плачевно. І не тільки для колишніх коханок, але і просто потрапили в поле зору великого реформатора. Петро Перший – біографія особистого життя імператора Відволічемося від загальновизнаних заслуг великого російського імператора перед Росією – її освіту й перетвореннях. Тут, безперечно, рівних Петру I немає. Дещо […]...
- МИТУРА ОЛЕКСАНДР МИТУРА ОЛЕКСАНДР (кінець XVI – перша половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет, видавець, культурний і освітній діяч. Належав до Києво-Печерського науково-літературного гуртка, який утворився на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. Тут довкола його архімандрита Єлисея Плетенецького об’єдналися поети, перекладачі, видавці, теологи (Іов Борецький, Захарія Копистенський, Гаврило Дорофейович та ін.), які прагнули піднести роль і […]...
- ПЕТРО БОНДАРЧУК (нар. 1936) ПЕТРО БОНДАРЧУК Петро Федотович Бондарчук народився 1936 року на Вінниччині, у с. Талалаївка (нині у складі с. Василівка Іллінецького р-ну), а з 1962 року постійно живе в Донецьку. Після закінчення семирічки працював лісорубом, обліковцем рільничої бригади в колгоспі, служив в армії, був секретарем контори колгоспу. Заочно закінчив філологічний факультет Донецького державного університету. Працював […]...
- Петро Петрович Гулак-Артемовський (1790 – 1865) ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає […]...
- Петро Козланюк Петро Козланюк П. Козланюк народився 12 серпня 1904 р. в с Перерів Коломийського повіту. Його життєві “університети” – наймитування у місцевого пана, навчання в Коломийській гімназії, праця у Коломиї робітником, читання класиків української і світової літератури, а з 1926 р.- політична робота, участь у комуністичній пресі (журнал “Вікна”, газети “Сель-Роб”, “Сила”). За революційну діяльність декілька […]...
- ЄВЛЕВИЧ ХОМА ЄВЛЕВИЧ ХОМА (рр. нар. і см. невід.) – українсько-білоруський поет і культурно-освітній діяч першої половини XVII ст. Народився в Могильові на Дніпрі (тепер Білорусь). Закінчив Ягеллонський університет (Краків) близько 1625 р. У 1628 – 1632 рр. – ректор Київської братської школи. Належав до київського культурного осередку, що сформувався в 30-х роках XVII ст. навколо П. […]...
- Петро Гулак-Артемовський (1790-1865) Кінець XVIII – початок XIX ст. ознаменовані важливими процесами в суспільно-політичному і культурному житті українського народу. Це був період дальшого розкладу феодальних відносин та інтенсивного розвитку капітализму. З цим періодом пов’язана значна активізація політичного життя серед всіх народів царської Росії, посилення опозиційних настроїв у різних верствах населення країни, що знайшло свій вияв у революційному виступі […]...
- ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС (нар. 1937) ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС Петро Мойсейович Перебийніс народився 6 червня 1937 року в селі Слободі Шаргородській на Вінниччині. Батько його, Мусій Феодосійович, пішов на фронт, щоб до сина повернутися лише у спогадах. Домашньою його вчителькою була мама, Анастасія Левківна. Змалку вона зачарувала хлопчика піснями, казками і просто своєю самобутньою подільською говіркою. Закінчив майбутній поет Шаргородський […]...
- Чернігівські Атени Чернігівські Атени – культурний осередок другої половини XVII – середини XVIII ст., організований чернігівським архієпископом та поетом, представником літературного бароко Лазарем Барановичем. Гурток пов’язувався з Новгород-Сіверською друкарнею, заснованою 1674 і переведеною 1679 до Троїцького Іллінського монастиря в Чернігові. Складався з письменників – вихованців Києво-Могилянської академії (Лазар Баранович, Олексанр Бучинський, Іван Величковський, Іоаникій Галятовський, Стефан Яворський, […]...
- ОГІЄВСЬКИЙ-ОХОТСЬКИЙ ПЕТРО ОГІЄВСЬКИЙ-ОХОТСЬКИЙ ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – священик, фольклорист і поет середини XIX ст. Цей сільський панотець із Ніжинщини та Чернігівщини зібрав вартісний матеріал етнографічного характеру (зокрема, про народну обрядовість, пов’язану з новорічним святом і весіллям). Дещо вдалось опублікувати в неофіційній частині “Черниговских губернских ведомостей”, кореспондентом яких був, і навіть у “Чтении для солдат”. […]...
- ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Петро Петрович Гулак-Артемовський народився в м. Городищі (нині Черкаська область) у сім’ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії, викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, працював домашнім учителем у сім’ях польських поміщиків, з 1817 р. пов’язав свою долю з Харківським університетом. Захистив магістерську дисертацію, викладав польську словесність, історію, географію, статистику, працював деканом словесного факультету, потім його ректором. […]...
- Петро Рєзніков: романна інтерпретація доби Я. Голобородько, Доктор філологічних наук Херсон До найважливіших напрямів і пошукових аспектів українського літературознавства варто занести уважне й неквапливе переосмислення літературно-художнього руху 30-х-початку 80-х років XX століття, в якому ще залишається чимало аналітично не прочитаних творів, рівноцінно не поінтерпретованих тенденцій, явищ і не актуалізованих письменницьких імен. Література цього періоду є значно цікавішою, сміливішою і талановитішою, […]...
- ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО (спр. прізв. – Артемовський, ін. псевд. і крипт. – П. Гулак, П. А. Г., Н-й, N, “-И”; 27.01.1790, м. Городище, тепер Черкаської, обл. – 13.10.1865, Харків) – поет і перекладач. Народився в сім’ї священика. Навчався в бурсі, Київській академії (до 1813 р.), не закінчив її, вчителював у приватних пансіонах. З 1817 р. став […]...
- СУМЦОВ МИКОЛА СУМЦОВ МИКОЛА (18.04.1854, Петербург – 12.09.1922, Харків) – літературознавець, фольклорист, етнограф, історик культури, суспільний діяч. Народився в сім’ї нащадків української старшини. Закінчив Харківську гімназію та історико-філологічний факультет Харківського університету (1875). Прослухав курси лекцій з історії літератури й філософії Гейдельберзького (Німеччина) університету (1876). Після захисту кандидатської дисертації призначений доцентом кафедри російської літератури Харківського університету. 1881 р. […]...
- Тематика рефератів – Додатки 1. Обставини виникнення давньої української літератури. 2. Проблема періодизації давньої української літератури. 3. Жанровий склад української літератури періоду Київської Русі. 4. Українські переклади Біблії. 5. Фольклорні елементи у “Повісті минулих літ”. 6. Українські апокрифи: походження, функціонування, образи. 7. “Сказання про Бориса і Гліба”: від фактів – до художності. 8. Образ автора у “Благанні” Данила Заточника. […]...
- Буковинська царівна (Петро Хропко про Ольгу Кобилянську) Захоплені глибиною змісту, художньою красою прози О. Кобилянської, і перші читачі її книжок, і дослідники, що впродовж сторіччя вивчають її творчість, давали і дають їй найвищі оцінки. Письменницю називали пишною трояндою в саду української літератури, гірською орлицею, правдивим талантом, карпатською красою, борцем за розкріпачення жінки. Кожне з цих поетичних визначень характеризує певну грань її прози. […]...
- ПЕТРО ПЕТРОВИЧ ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИ (1790-1865) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Петро Петрович Гулак-Артемовський (справжнє прізвище Артемовський) (1790-1865) народився в містечку Городищі Київської губернії (нині Черкаська обл.) у сім’ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії, викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, працював домашнім учителем у сім’ях польських поміщиків. Свою долю пов’язав із Харківським університетом – справжнім центром освіти й науки. Після закінчення університету молодий науковець захистив магістерську […]...
- Росія на рубежі століть: Петро входить на престол Росія на рубежі XVII – XVIII являла собою державу, політика і громадська життя якого, характеризувалася цілковитій плутаниною. Суспільство розуміло, що старі життєві підвалини починають поступово відходити в минуле, однак приймати новаторства воно було не готове. Росія в на ранньому етапі правління Імператора Після смерті Олексія Михайловича, претенденти на трон почали вести між собою жорсткість боротьби, […]...
- ПАТЕРИКИ ПАТЕРИКИ – різновид агіографічних збірників, у яких об’єднувалися оповідання та короткі повісті про ченців – подвижників якоїсь обителі чи місцевості. Особливо популярними були у візантійській християнській літературі. Патерики об’єднували різні за змістом оповідання аскетичного характеру. Джерелами їхніх сюжетів були легендарні фольклорні мотиви, в основі яких – зображення фантастичного світу, де ведеться боротьба за душі людей […]...
- СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН (р. і м. нар. невід. – 1772 р., м. Київ) – церковний та освітній діяч. Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був Симон Тодорський. У 1745 р. – професор поетики, а згодом – професор філософії Києво-Могилянської академії. У 1747 р. за викликом Синоду виїхав до Петербурга з дорученням перевірити правильність перекладу […]...
- ПЕТРО ОСАДЧУК (нар. 1937) ПЕТРО ОСАДЧУК Якби йому, якось зізнався Петро Осадчук, запропонували одним реченням виразити сенс свого життя, мету і спрямованість багатьох його римованих і неримованих писань, він сказав би: “Вище України тільки небо, але й небо над Україною – Україна!” Він переконаний, що поет тільки тоді поет, коли почувається кровинкою свого народу, його вразливим нервом. […]...
- ПЕТРО РЕБРО (нар. 1932) ПЕТРО РЕБРО (нар. 1932) Петро Павлович Ребро народився 19 травня 1932 року в селі Білоцерківці Куйбишевського району Запорізької області в родині колгоспника. Закінчив Запорізький педінститут (1953). Вчителював. Працював у редакціях обласних газет “Червоне Запоріжжя”, “Запорізька правда”, в обласному книжково-газетному видавництві. З 1967 року – відповідальний секретар Запорізької організації Спілки письменників України. Нагороджений орденом […]...
- Сорока Петро (1956) Сорока Петро Петро Іванович Сорока народився 6 січня 1956 року в селі Грицівці Збаразького району на Тернопільщині. Закінчив Крем’янецьке медичне училище та Тернопільський педагогічний університет. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Прозаїк, літературний критик. Автор книг “Секрет довгожителя”, “Крона роду”, “Сповідь сльозою”, “Пам’яті […]...
- Мах Петро (1934) Мах Петро Мах Петро – поет, прозаїк, публіцист, член НСПУ з 1963 р. Народився 25 травня 1934 року у с. Корхів Білгорайського повіту Люблінського воєводства (Польща). Закінчив українське відділення філологічного факультету Львівського університету імені Івана Франка. Працював у пресі. Тривалий час очолював Волинську письменницьку організацію. У 1980 р. створив Волинсько-Рівненську організацію Спілки письменників України, […]...
- Петро Ілліч Чайковський Петро Ілліч Чайковський народився 7 травня 1840 в Камо-Воткінському Заводі (нині м Воткинськ), в сім’ї освіченої, з достатком. Музикантів в родині не було, але були любителі музики, регулярно влаштовувалися музичні вечори з фортепіанною музикою, співом. Музичні здібності у Чайковського проявилися рано, в п’ять років він уже грав на фортепіано, знав нотну грамоту і записував свої […]...
- Петро Павлович Ребро (народився 19 травня 1932 року ) ПЕТРО РЕБРО Додаткова біографія Петро Павлович Ребро народився 19 травня 1932 року в селі Білоцерківці, Куйбишевського району, Запорізької області, в родині колгоспника. Закінчив Запорізький педінститут (1953). Вчителював. Працював у редакціях обласних газет “Червоне Запоріжжя”, “Запорізька правда”, в обласному книжково-газетному видавництві. З 1967 року – відповідальний секретар Запорізької організації Спілки […]...
- ВІТИНСЬКИЙ СТЕФАН ВІТИНСЬКИЙ СТЕФАН (рр. та місце нар. і см. невід.) – поет. Навчався, очевидно, в Харківській колегії, де потім був викладачем. У 1736- 1737 рр. викладав поетику, згодом – риторику, у 1738-1739 рр. – професор філософії і префект колегії. Подальша доля невідома. 1739 р. видав старослов’янською мовою поетичну книжку “Епінікіон” на честь Анни Іоанівни, де описав […]...
- БАТЬКО ТА СИН – ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО (Байка) “Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! – Так панотець казав своїй дитині: – Шануйсь, бо, далебі, колись Тму, мну, здо, тло – спишу на спині!” Хведько не вчивсь – і скоштовав Березової кашки, Та вп’ять не вчивсь і пустував – Побив шибки і пляшки; І, щоб не скоштувать од батька різочок, Він різку впер в […]...
- РИБАЛКА – ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве, Аж ось гуде, […]...
- Петро Дорошенко – турецька альтернатива Ще за рік до свого обрання правобережним гетьманом Петро Дорошенко поставив перед собою мету об’єднати обидві частини України. При цьому він розумів, що існування України як незалежної держави практично неможливо, особливо після укладення Андрусівського миру. Історичний досвід свідчив, що входження до Польщі чи Росії не задовольняв більшу частину української еліти. Тому його погляди звернулися в […]...
- Твір на тему – Петро Сагайдачний Славний гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний народився в Галичині, у Самбірському повіті. Його батько був заможним шляхтичем, тому хотів дати синові найкращу освіту в Острозькій школі. Вчився там Петро 8 років. І, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний за хорошу стрільбу з лука. У 1614 році Петро разом із кількома товаришами потрапив до Січі. А у 1616 […]...
- СТЕЖКА – ПЕТРО ОСАДЧУК – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА Сенс свого життя Петро Осадчук визначив одним реченням: “Вище України тільки небо, але й небо над Україною – Україна!” Він переконаний, що поет тільки тоді поет, коли відчуває себе кровинкою рідного народу, його вразливим нервом. Петро Осадчук – автор понад двадцяти поетичних збірок. Для юних читачів пише просто й цікаво. З-під його пера вийшли дитячі […]...
- Твір “Слуга Петро в романі Батьки і діти” Роман “Батьки і діти” є актуальним і донині завдяки своїй проблематиці, яка, власне, розкривається в назві роману. Тургенєв показує нам протистояння поколінь, що, мабуть, переживав кожен з нас. У романі є головні персонажі, які і беруть участь в протистоянні, але без другорядних героїв, як слуга Петро, атмосфера твору не була б настільки неповторним. Петро протягом […]...