РИБАЛКА – ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО

Related posts:

1. РИБАЛКА – МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Das Wasser rauscht, das Wasser flißt, Ein Fischer saß daran, Sah nach der Angel ruhevoll, Kuhl bis ans Herz hinan. Goethe1 Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи […]...
2. Короткий переказ – Рибалка – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве. Аж […]...
3. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. М. КОСТОМАРОВ “СОЛОВЕЙКО”,П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ “РИБАЛКА”, Є. ГРЕБІНКА “УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ” Варіант 1 1. Епіграфом до поезії “Рибалка” письменник дібрав слова з твору… А Дж. Байрона. Б О. Пушкіна. В Й. Гете. Г Г. Гейне. 2. Поет на початку твору “Рибалка” зазначив, що його герой… А Мав сумний настрій. Б Був задоволений результатами рибалки. В Виявляв інтерес до підводного життя. Г Жив бідно і тому щодня […]...
4. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО (спр. прізв. – Артемовський, ін. псевд. і крипт. – П. Гулак, П. А. Г., Н-й, N, “-И”; 27.01.1790, м. Городище, тепер Черкаської, обл. – 13.10.1865, Харків) – поет і перекладач. Народився в сім’ї священика. Навчався в бурсі, Київській академії (до 1813 р.), не закінчив її, вчителював у приватних пансіонах. З 1817 р. став […]...
5. СПРАВЖНЯ ДОБРІСТЬ – ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО Писулька до Грицька Прокази Хто Добрість, Грицьку, нам намалював плаксиву, Понуру, мов чернець турецький, і сопливу, Той бісів син, коли не москаля підвіз, Той Добрості не зна, не бачив і не чує. Не пензлем той її, але квачем малює, Той Добрість обікрав. Не любить Добрість сліз, Вона на всіх глядить так гарно й веселенько, Як […]...
6. Петро Петрович Гулак-Артемовський (1790 – 1865) ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає […]...
7. БАТЬКО ТА СИН – ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО (Байка) “Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! – Так панотець казав своїй дитині: – Шануйсь, бо, далебі, колись Тму, мну, здо, тло – спишу на спині!” Хведько не вчивсь – і скоштовав Березової кашки, Та вп’ять не вчивсь і пустував – Побив шибки і пляшки; І, щоб не скоштувать од батька різочок, Він різку впер в […]...
8. Гулак-Артемовський Петро Петрович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ П. П. Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 р. у м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801-1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817 р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут польську мову. У […]...
9. ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Петро Петрович Гулак-Артемовський народився в м. Городищі (нині Черкаська область) у сім’ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії, викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, працював домашнім учителем у сім’ях польських поміщиків, з 1817 р. пов’язав свою долю з Харківським університетом. Захистив магістерську дисертацію, викладав польську словесність, історію, географію, статистику, працював деканом словесного факультету, потім його ректором. […]...
10. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – ІІ варіант – 8 клас – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), але Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було […]...
11. ПЕТРО ПЕТРОВИЧ ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИ (1790-1865) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Петро Петрович Гулак-Артемовський (справжнє прізвище Артемовський) (1790-1865) народився в містечку Городищі Київської губернії (нині Черкаська обл.) у сім’ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії, викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, працював домашнім учителем у сім’ях польських поміщиків. Свою долю пов’язав із Харківським університетом – справжнім центром освіти й науки. Після закінчення університету молодий науковець захистив магістерську […]...
12. ПРИНАДИ ЛІТНЬОГО РАНКУ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “РИБАЛКА-ДИВАК” – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр Мета: вдосконалювати техніку свідомого, виразного читання віршованих творів, вмілого використання інтонацій у мовленні; формувати оцінні судження, навчати виділяти головне; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою. Гра “Дощик” Хоче залізти в шафу кішка, Шурхотить у шафі мишка. 2. Гра “Нумо, прочитай!” – Розв’яжіть “складові” приклади і […]...
13. До чого сниться рибалка Бачити у сні риболовлю означає, що ви втомилися від повсякденної суєти і вам не вистачає гострих відчуттів. Якщо вам приснилася рибалка, яка вас радує (прекрасний клювання, хороший настрій), то в реальному житті удача стане вашим постійним супутником на досить тривалий час – не пропустіть цей шанс і використовуйте сприятливий період на всі сто відсотків для […]...
14. Петро Панч (Петро Йосипович Панченко) – життя і творчість Петро Панч-новеліст, повістяр і романіст, автор казок для дітей. Свої перші твори опублікував тоді, поли йому було тридцять років, кола мав за плечима чималий життєвий багаж. Справжнє прізвище письменника Петро Йосипович Панченко. Народився він 4 липня 1891 року в м. Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. Дитинство письменника, про нас. піп. зворушливо написав у книзі […]...
15. ПЕТРО ПАНЧ – Петро Йосипович Панченко (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978) ПЕТРО ПАНЧ Петро Панч – новеліст, повістяр і романіст, автор казок для, дітей. Свої перші твори опублікував тоді, коли йому було тридцять років, коли мав за плечима життєвий досвід. Народився він 4 липня 1891 року в місті Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. Дитинство письменника, про яке він зворушливо написав у […]...
16. Петро Перший (Петро I) – біографія Для багатьох дам з оточення Петра I знайомство з ним закінчувалося плачевно. І не тільки для колишніх коханок, але і просто потрапили в поле зору великого реформатора. Петро Перший – біографія особистого життя імператора Відволічемося від загальновизнаних заслуг великого російського імператора перед Росією – її освіту й перетвореннях. Тут, безперечно, рівних Петру I немає. Дещо […]...
17. ПЕРЕКЛИЧКА – Карпо ГУЛАК Чи то того, що тобі за сімдесят і ти ідеш не на ярмарок, а з ярмарку, чи пережите раніше взнаки дається, але ночами часто сняться тривожні, навіть кошмарні сни. А найбільше тривожить мене Ялешка Плакида: вона показує мені пухлого мізинця із зламаним нігтиком – прохає отакий мізерний шматочок хліба, якого в мене нема… І коли […]...
18. ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ЖУРБА Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька… Як скло, вона блищить; Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега, у затишку, Прив’язані човни; А три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко, Повіють холода, Осиплеться їх листячко І понесе вода. Журюся й я над річкою… […]...
19. Сонце низенько, вечір близенько – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно, Чесно, примірно. Ой як я прийду, Тебе не застану, Зломлю рученьки – Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. […]...
20. Особливості балад Й.-В. Гете. “Вільшаний король”, “Рибалка” – ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Й.-В. ГЕТЕ Серед створених Гете на межі 1770 – 1780-х років поезій найбільшої популярності набули балади – “Рибалка”, “Вільшаний король”, “Співець” та ін. Засновником жанру літературної балади у німецькій поезії був Готфрід Август Бюргер, що належав до руху “Буря і натиск”. Відповідно до особливостей жанру, події в баладі не мали розгалуженого характеру, вони будували за принципом повторення, […]...
21. Короткий переказ – Сонце низенько – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно. Чесно, примірно; Ой як я прийду. Тебе не застану, Зломлю рученьки – Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. […]...
22. ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС (нар. 1937) ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС Петро Мойсейович Перебийніс народився 6 червня 1937 року в селі Слободі Шаргородській на Вінниччині. Батько його, Мусій Феодосійович, пішов на фронт, щоб до сина повернутися лише у спогадах. Домашньою його вчителькою була мама, Анастасія Левківна. Змалку вона зачарувала хлопчика піснями, казками і просто своєю самобутньою подільською говіркою. Закінчив майбутній поет Шаргородський […]...
23. ПЕТРО БОНДАРЧУК (нар. 1936) ПЕТРО БОНДАРЧУК Петро Федотович Бондарчук народився 1936 року на Вінниччині, у с. Талалаївка (нині у складі с. Василівка Іллінецького р-ну), а з 1962 року постійно живе в Донецьку. Після закінчення семирічки працював лісорубом, обліковцем рільничої бригади в колгоспі, служив в армії, був секретарем контори колгоспу. Заочно закінчив філологічний факультет Донецького державного університету. Працював […]...
24. ПЕТРО ОСАДЧУК (нар. 1937) ПЕТРО ОСАДЧУК Якби йому, якось зізнався Петро Осадчук, запропонували одним реченням виразити сенс свого життя, мету і спрямованість багатьох його римованих і неримованих писань, він сказав би: “Вище України тільки небо, але й небо над Україною – Україна!” Він переконаний, що поет тільки тоді поет, коли почувається кровинкою свого народу, його вразливим нервом. […]...
25. ПЕТРО РЕБРО (нар. 1932) ПЕТРО РЕБРО (нар. 1932) Петро Павлович Ребро народився 19 травня 1932 року в селі Білоцерківці Куйбишевського району Запорізької області в родині колгоспника. Закінчив Запорізький педінститут (1953). Вчителював. Працював у редакціях обласних газет “Червоне Запоріжжя”, “Запорізька правда”, в обласному книжково-газетному видавництві. З 1967 року – відповідальний секретар Запорізької організації Спілки письменників України. Нагороджений орденом […]...
26. Сорока Петро (1956) Сорока Петро Петро Іванович Сорока народився 6 січня 1956 року в селі Грицівці Збаразького району на Тернопільщині. Закінчив Крем’янецьке медичне училище та Тернопільський педагогічний університет. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Прозаїк, літературний критик. Автор книг “Секрет довгожителя”, “Крона роду”, “Сповідь сльозою”, “Пам’яті […]...
27. Мах Петро (1934) Мах Петро Мах Петро – поет, прозаїк, публіцист, член НСПУ з 1963 р. Народився 25 травня 1934 року у с. Корхів Білгорайського повіту Люблінського воєводства (Польща). Закінчив українське відділення філологічного факультету Львівського університету імені Івана Франка. Працював у пресі. Тривалий час очолював Волинську письменницьку організацію. У 1980 р. створив Волинсько-Рівненську організацію Спілки письменників України, […]...
28. АРМАШЕНКО ПЕТРО АРМАШЕНКО ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – поет – панегірист XVII ст. Видав у Чернігові 1699 р. твір на пошану гетьмана І. Мазепи “Theatrum perenis gloria” (“Театр довговічної слави”), написаний прозою та віршами. Книжка прикрашена граверними ініціалами та кінцівками. Належав до Києво-Чернігівського культурного осередку поетів (періоду І. Максимовича). Літ.: Сумцов II. Ф. К историй […]...
29. МОЯ ЗЕМЛЯ – ЗЕМЛЯ МОЇХ БАТЬКІВ – Петро Лаврів Складаю щиру подяку викладачеві Донецького Університету Вадимові ОЛІФІРЕНКОВІ за подані мені матеріали та голові Донецького областного Товариства українськоі мови імені Т. Шевченка Володимирові БІЛЕЦЬКОМУ за цінні поради при підготовці роботи. Донецьк, 1994 Книжка “Моя земля – земля моїх батьків” піготовлена донецьким краєзнавцем Петром Лаврівим, людиною освіченою й допитливою. Незважаючи на телеграфічний стиль, вона читається на […]...
30. МОГИЛА ПЕТРО МОГИЛА ПЕТРО (31.12.1596, Ясси – 11.01.1647, Київ) – визначний релігійний, культурно-освітній діяч. Походив із давнього шляхетського волоського роду православної віри; батько його Симеон був господарем (правителем) Волощини, а потім і Молдавії на початку XVII ст., на власний кошт збудував церкву Успенія у Львові, що досі зветься “Волоською”. П. Могила – вихованець Львівської братської школи, а […]...
31. Петро Ілліч Чайковський Петро Ілліч Чайковський народився 7 травня 1840 в Камо-Воткінському Заводі (нині м Воткинськ), в сім’ї освіченої, з достатком. Музикантів в родині не було, але були любителі музики, регулярно влаштовувалися музичні вечори з фортепіанною музикою, співом. Музичні здібності у Чайковського проявилися рано, в п’ять років він уже грав на фортепіано, знав нотну грамоту і записував свої […]...
32. ОГІЄВСЬКИЙ-ОХОТСЬКИЙ ПЕТРО ОГІЄВСЬКИЙ-ОХОТСЬКИЙ ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – священик, фольклорист і поет середини XIX ст. Цей сільський панотець із Ніжинщини та Чернігівщини зібрав вартісний матеріал етнографічного характеру (зокрема, про народну обрядовість, пов’язану з новорічним святом і весіллям). Дещо вдалось опублікувати в неофіційній частині “Черниговских губернских ведомостей”, кореспондентом яких був, і навіть у “Чтении для солдат”. […]...
33. СТЕЖКА – ПЕТРО ОСАДЧУК – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА Сенс свого життя Петро Осадчук визначив одним реченням: “Вище України тільки небо, але й небо над Україною – Україна!” Він переконаний, що поет тільки тоді поет, коли відчуває себе кровинкою рідного народу, його вразливим нервом. Петро Осадчук – автор понад двадцяти поетичних збірок. Для юних читачів пише просто й цікаво. З-під його пера вийшли дитячі […]...
34. Петро Рєзніков: романна інтерпретація доби Я. Голобородько, Доктор філологічних наук Херсон До найважливіших напрямів і пошукових аспектів українського літературознавства варто занести уважне й неквапливе переосмислення літературно-художнього руху 30-х-початку 80-х років XX століття, в якому ще залишається чимало аналітично не прочитаних творів, рівноцінно не поінтерпретованих тенденцій, явищ і не актуалізованих письменницьких імен. Література цього періоду є значно цікавішою, сміливішою і талановитішою, […]...
35. Буковинська царівна (Петро Хропко про Ольгу Кобилянську) Захоплені глибиною змісту, художньою красою прози О. Кобилянської, і перші читачі її книжок, і дослідники, що впродовж сторіччя вивчають її творчість, давали і дають їй найвищі оцінки. Письменницю називали пишною трояндою в саду української літератури, гірською орлицею, правдивим талантом, карпатською красою, борцем за розкріпачення жінки. Кожне з цих поетичних визначень характеризує певну грань її прози. […]...
36. Твір на тему – Петро Могила Відомою в Україні своєю просвітницькою діяльністю у XVII ст. була Київська братська школа. Тут викладали українську (книжну), грецьку, латинську й польську мови. Вивчали філософію, астрономію, історію, геометрію, музику. Славилася братська школа й іменами найосвіченіших в Україні людей. При Києво-Печерській лаврі існувала школа під назвою Лаврська. Братство запропонувало об’єднати ці дві школи в одну вищу Петру […]...
37. Петро Дорошенко – турецька альтернатива Ще за рік до свого обрання правобережним гетьманом Петро Дорошенко поставив перед собою мету об’єднати обидві частини України. При цьому він розумів, що існування України як незалежної держави практично неможливо, особливо після укладення Андрусівського миру. Історичний досвід свідчив, що входження до Польщі чи Росії не задовольняв більшу частину української еліти. Тому його погляди звернулися в […]...
38. Твір на тему – Петро Сагайдачний Славний гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний народився в Галичині, у Самбірському повіті. Його батько був заможним шляхтичем, тому хотів дати синові найкращу освіту в Острозькій школі. Вчився там Петро 8 років. І, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний за хорошу стрільбу з лука. У 1614 році Петро разом із кількома товаришами потрапив до Січі. А у 1616 […]...
39. Петро Лужин – МАРМЕЛАДОВИ ТА ІНШІ ПЕРСОНАЖІ РОМАНУ – ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ (1821-1881) Найнеприємніший для Достоєвського образ роману – Петро Лужин. Це представник тієї “нової сили”, що йшла на зміну аристократам. У провінції він заробив чималий капітал і прагматично розрахував, що в тогочасній Росії адвокатська практика дасть змогу непогано заробляти й стане перепусткою до вищих кіл суспільства: “Після тривалих міркувань і вичікувань він вирішив, нарешті, остаточно змінити кар’‎єру, […]...
40. Росія на рубежі століть: Петро входить на престол Росія на рубежі XVII – XVIII являла собою державу, політика і громадська життя якого, характеризувалася цілковитій плутаниною. Суспільство розуміло, що старі життєві підвалини починають поступово відходити в минуле, однак приймати новаторства воно було не готове. Росія в на ранньому етапі правління Імператора Після смерті Олексія Михайловича, претенденти на трон почали вести між собою жорсткість боротьби, […]...