ЛІТЕРАТУРНИЙ (ХУДОЖНІЙ) ОБРАЗ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ТИП

Related posts:

1. ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ВСТУП Художній образ – краплина, у якій видно цілий світ. Антон Чехов Мистецтво осягає буття людства, суспільства, особистості, природи в художніх образах. Художній образ є основою будь-якого різновиду мистецтва, а також фольклору (як народного мистецтва). Художній образ поєднує реальний світ і творчий задум митця (художній вимисел), уявлення (або ідею) та конкретне, індивідуальне втілення (у предметах, явищах, […]...
2. Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ У літературознавстві існують різні системи класифікації видів художнього образу, які, узагальнюючи, можна звести до двох основних типів, що є похідними від двох розглянутих раніше аспектів розуміння суті художнього образу. В розумінні образу як способу буття художнього твору різні його види співвідносяться з умовно відокремлюваними елементами його форми, тобто постають як прийоми мовної та предметної зображувальності […]...
3. Образ землі у романі “Сто років самотності” Г. Гарсіа Маркеса, повісті “Fata morgana ” М. Коцюбинського та міфі про Антея “Яка ж ти прекрасна, земле…” М. Коцюбинський Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з […]...
4. Художній образ в літературі Однією з основних категорій естетики є художній образ. Образність характеризує спосіб відображення і перетворення дійсності в мистецтві. Художній образ і образність в літературі Художнім чином можна назвати будь-яке явище, які було творчо відтворено автором у предметі мистецтва. Якщо ми маємо на увазі літературний образ, то це явище відображено в художньому творі. Особливістю образності є те, […]...
5. ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК ОДНА З ФОРМ ДУХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ. ФУНКЦІЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ. РІЗНОВИДИ ОБРАЗІВ (ОБРАЗ-ПЕРСОНАЖ, ОБРАЗ-СИМВОЛ, СЛОВЕСНІ, ЗОРОВІ, СЛУХОВІ ТОЩО). АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. ПОГЛИБЛЕННЯ ПОНЯТЬ ПРО ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ, ХУДОЖНІЙ ТВІР – Вступ. Усна народна творчість Мета: поглибити уявлення про поняття “художня література”; закріпити та удосконалити знання про багатозначність художнього образу, художній твір; розвинути емоційне сприйняття функцій художньої літератури, вміння відрізняти різні типи образів, створювати елементарні образи; виховувати естетичні почуття. Обладнання: картки із текстами, сигнальні картки. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Вступне слово вчителя Ще в […]...
6. Образ як форма буття художнього твору – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Група вторинних значень поняття “образ” з’являється у зв’язку з необхідністю позначення внутрішньої специфіки кінцевого результату форм образного мислення, тобто матеріального його відтворення за допомогою фарб (у живописі), звуків (у музиці), слів (у літературі). Оскільки в цілому кінцевим результатом образного мислення, що реалізує себе в ході відображення дійсності, є художній твір, то, у принципі, будь-який естетично […]...
7. Художній образ – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ В основі художнього образу як специфічної форми відображення дійсності лежить первинний, або так званий чуттєвий образ. Чуттєвим образом називають конкретно-чуттєву даність (явленість) предмета відображення, тобто те нормальне уявлення, в якому відображувана реальність постає, кажучи словами М. Чернишевського, не у формі думки про неї, а у формі самого життя, наочно, такою, якою ми її бачимо чи […]...
8. Художній образ Поетичне мистецтво – це мислення в образах. Образ – найбільш важливий і безпосередньо сприймається елемент літературного твору. Образ є средоточением ідейно-естетичного змісту та словесної форми його втілення. Термін “художній образ” порівняно недавнього походження. Його вперше вжив І. В. Гете. Однак сама проблема образу є однією з найдавніших. Початок теорії художнього образу виявляється у вченні Арістотеля […]...
9. Літературно-художній образ Літературно-художній образ – 1) естетична категорія, що характеризує особливий, притаманний мистецтву спосіб творення уявного світу; сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. Міметичне розуміння категорії Л.-х. о. (коли уявний світ визнається за більш чи менш докладне відтворення дійсності у художній формі) […]...
10. Структура літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Загальна структура образу в усіх видах мистецтва виходить з його двокомпонентної будови, поєднання в ньому чуттєвого образу й ідеї, яка з цього останнього випливає. При цьому сам художній образ у своїй специфіці не може бути зведений без залишку ні до свого чуттєвого образу, ні до його ідеї. Художній образ, з одного боку, це завжди щось […]...
11. ХУДОЖНІЙ МЕТОД – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК ХудожніЙ (або Творчий) метод – це сукупність принципів ідейно-художнього пізнання та образного відтворення світу. Саме поняття “метод” означає спосіб пізнання, поняття художнього методу – спосіб образного пізнання дійсності. Категорія художнього методу є однією з наймолодших у теорії літератури: вона виникла на рубежі 20- 30-х років XX століття в радянському літературознавстві та естетиці. Однак молодою є […]...
12. Літературний монтаж Літературний монтаж – (фр. montage – підбір, збирання) – специфічний твір, часто збірник, складений із тематично об’єднаних уривків художнього (чи будь-якого іншого) тексту (текстів). Таким чином, внаслідок поєднання фрагментів літературних творів з іншими джерелами (мемуарні та автобіографічні записи, документальні свідчення, критичні відгуки тощо), витворюється характеристика певного митця та контексту його творчості. Л-м. захоплювались футуристи, зокрема […]...
13. Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі Тема. Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі. Мета: формувати самостійне, творче, критичне мислення учнів на основі засвоєння ними знань у процесі аналізу художнього твору через самостійну його оцінку; розвивати загальнокультурний рівень учнів через ознайомлення з високими моральними цінностями людини; виховувати почуття національної […]...
14. Автологічний тип художнього образу – Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Автологічним можна назвати тип художнього образу, в якому чуттєвий образ є формою вияву такої ідеї, яка, певним чином розширюючи та узагальнюючи зміст одиничного предмета, у ньому змальованого, не виходить за його межі, тобто не вказує на жодний інший, якісно відмінний від нього предмет. Іншими словами, це такий художній образ, в якому, як вказував О. Потебня […]...
15. Література як вид мистецтва. Художній образ Мета: поглибити знання учнів про мистецтво в цілому та про літературу як мистецтво слова, показати відмінність літератури від інших видів мистецтва; ознайомити шестикласників з типами, родами та жанровим багатством мистецтва слова; розкрити сутність поняття “художній образ” як основи творчого відображення дійсності. Література кожного народу – Це найкраще дзеркало його життя. Іван Франко Хід уроку І. […]...
16. Символ – Металогічний тип художнього образу – Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Символом (від грец. Σύμβολον – знак, розпізнавальна прикмета) називають такий тип художнього образу, в якому конкретно-чуттєва даність предмета зображення, тобто його чуттєвий образ, водночас з власним має значення вказівки на такий предмет, явище або ідею, які безпосередньо в зображуване не входять. Наприклад, чуттєвий образ червоних вітрил з однойменної феєрії О. Гріна, з одного боку, має […]...
17. Гротеск – Автологічний тип художнього образу – Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Гротеском називають такий художній образ, в якому свідомо порушуються норми життєвої правдоподібності, підкреслено протиставляються реальне та ірреальне, ті чи інші сторони зображуваного змальовуються у фантастично-перебільшуваному, загостреному вигляді. Власне кажучи, будь-який художній образ є умовним, побудованим на перебільшенні, оскільки в ньому відтворюється така дійсність або в такому її вигляді, в якому вона ніколи не існувала насправді. […]...
18. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС 1. Художні особливості повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. 2. Проблема волі людини та можливостей її здобуття – центральний мотив повісті Коцюбинського “Дорогою ціною”. 3. Зорові та слухові художні образи в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. 4. Характеристика образів повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. 5. Образ часу і вічності в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. 6. […]...
19. Підтекст – Металогічний тип художнього образу – Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Підтекст (букв. – те, “що лежить під текстом”, тобто певне глибинне, не поверхневе смислове значення), це тип художнього образу, в якому конкретно-чуттєва даність предмета зображення, крім власного, має значення зумисно прихованого натяку на якусь іншу ідею чи образ, що прямо не називаються, але маються на увазі й суттєво переоцінюють зміст того, про що йдеться відкрито, […]...
20. Образ Богдана Хмельницького в народній творчості та художній літературі – твір з української літератури І Довгим та тяжким був шлях України до незалежності, але дух визволення, який жив у серці українського народу впродовж віків, піднімав на боротьбу його кращі сили, плекав видатних державних діячів, військових керівників, мудрих звитяжців. Серед них особливе місце посідає постать Богдана Хмельницького, невід’ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом […]...
21. Імпресіонізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Імпресіонізм (від франц. Impression – враження) – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Імпресіонізм розвивається в останній третині XIX – на початку XX століття. Спершу він виник у французькому живописі: у 1874 році в Парижі серед інших творів експонувалася картина Клода Моне “Враження. Схід сонця” (“Impression. Soleil levant”). А в 1877 […]...
22. Літературний герой і його характер Поняття літературного героя і характеру тісно пов’язані між собою, вони обидва представляють собою основні елементи будь-якого літературного твору. Літературний герой Літературним героєм прийнято називати одного з центральних персонажів у літературному творі, того, хто зосереджує на собі увагу і є основним для розвитку сюжету і дії. Саме доля літературного героя знаходиться в центрі фабули будь-якого літературного […]...
23. Художній метод Художній метод (грецьк. mеthodos – шлях дослідження) – зумовлений закономірностями раціональний спосіб осягнення та перетворення дійсності засобами мистецтва. Добре відомий з античної доби, зокрема у вигляді аристотелівської концепцї мімезису, використовуваний передовсім митцями раціоналістичних уподобань. Основна категорія радянського літературознавства, яке розглядало творчий процес не за його іманентною основою, а за спрощено міметичною схемою: відбір життєвих явищ, […]...
24. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас 1.”Мольєр безсмертний” (М. Булгаков) 2.Справжнє життя Мольєра. 3.Трагічне життя пана де Мольєра. 4.”Міщанин-шляхтич” як зразок високої комедії Мольєра. 5. Висока комедія Мольєра. 6.”Виховувати, сміючись”. 7. Характеристика Журдена – головного героя комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 8. Образи дворян у комедії “Міщанин-шляхтич”. 9.Функції образів слуг у комедії”Міщанин-шляхтич”. 10. Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелігентність і освіченість. […]...
25. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ Літературний портрет – up Досить поширена жанрова форма сучасної мемуаристики. Його автор не ставить собі за мету відтворити весь життєвий шлях свого героя. Подібного важко досягти, оскільки письменникові в такому разі необхідно знати про героя буквально все, а для цього потрібне щоденне й щогодинне спілкування протягом усього життя, що навряд чи є реальним. Письменник, який […]...
26. Шкільний твір на тему – Художній образ Гамлета (за трагедією В. Шекспіра “Гамлет”) У трагедії “Гамлет” (1601) Вільям Шекспір, переробивши сюжет середньовічної легенди та старої англійської п’єси про принца Амлета, з найбільшою глибиною відобразив трагедію гуманізму в сучасному йому світі. Гамлет, принц датський, – прекрасний образ гуманіста, який зіткнувся зі світом, ворожим до гуманізму. Підступне вбивство його батька розкриває перед сином зло, що панує в країні. Обов’язок помститися […]...
27. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас 1. Античність – взірець для наслідування для класицистів. 2.Співзвучність ідеології класицизму політиці абсолютистської монархії. 3. Закони класицизму. 4.Характеристика французького класицизму. 5.Образ людини в класицистичному творі. 6. Позиція представників класицизму і бароко щодо можливості пізнання світу. 7.Порівняльна характеристика двох стилів: бароко і класицизму. 8. Зображення людини у творах класицистів, античності й Відродження Спільне, різне. 9.Кардинал Рішельє […]...
28. ХУДОЖНІЙ ЧАС І ПРОСТІР Художній твір не існує поза категоріями часу і простору. – Час (хронос) художнього твору завжди відрізняється від реального історичного часу. У творі час може виражатися за допомогою датування, вказівки на тривалість подій і діалогів героїв: “Це було у 1941 році” (О. Бердник, “Чаша Амріти”). ! Автор може застосовувати прийоми “розтягування”, “уповільнення” часу, згортати його до […]...
29. Соціалістичний реалізм – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Соціалістичний реалізм – напрям, який за радянських часів вважався “основним методом радянської літератури та передової літератури світу”, і нібито відображав боротьбу народів за соціалізм, беручи участь у цій боротьбі “силою художнього слова”. Соціалістичний реалізм панував у радянській літературі з 1934 року до кінця 1980-х. Окрім “членів Спілки радянських письменників” до літератури соціалістичного реалізму автоматично зараховувалися […]...
30. Літературний архів Літературний архів (гр. archaithos – стародавній) – зібрання документів з історії літератури, що зберігаються у спеціальних сховищах, музеях чи бібліотеках. Цим терміном називаються також відповідні установи, спеціально створені для збирання, зберігання та опрацювання матеріалів з історії літератури (Центральний державний архів-музей літератури І мистецтва м. Києва, відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, відділ […]...
31. ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ. ПЛАТОН ВОРОНЬКО “В ЛІСІ Є ЗЕЛЕНА ХАТА” – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр Мета: вдосконалювати техніку читання поетичних творів; формувати читацьку самостійність; розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане; виховувати естетичний смак. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Вправи для розвитку дихання – “Задми свічку”; – ” Понюхай квіточку “; – ” Пий чай із блюдця “; – ” Подми на кульбабку “; – “Насос”; […]...
32. Як виникла алегорія? У чому її сутність? Чим вона відмінна від метафори? У народних казках образи тварин і рослин часто мають інакомовне значення, тобто переносне, символічне, алегоричне. Люди, спостерігаючи за поведінкою тварин, проектували їх звички на себе: осел став означати людину вперту чи нерозумну; лисиця – хитру, підступну; вівця – спокійну; заєць – боягузливу тощо. Так виникла алегорія – іносказання, змалювання абстрактного поняття за допомогою конкретного образу. […]...
33. Образ природи у творчості М. Коцюбинського – 10 клас – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Природа – це те життєдайне джерело, з якого вийшло все прекрасне на землі, яке породило людину та дало їй творчу наснагу. Це безмежний всесвіт, який уміщує в собі наше неповторне існування. Природа є невід’ємною частиною майже кожного художнього твору, адже гармонійне існування людини й природи – це той стрижень, на якому тримається світ. Великий майстер […]...
34. Поетичний образ: визначення, особливості Поетичний образ – вербальна форма, в якій поет (ширше – художник) втілив сприйняті їм події, об’єкти, процеси, явища потоку життя, значимі для його свідомості. Поетичний образ Розкриває суть описуваного, закріплюючи його в деякій словесної “картинці”, яка має здатність до візуалізації при сприйнятті; Фіксує емоційний, чуттєвий та інтелектуальний вигляд значущих для автора подій реального чи уявного […]...
35. ЗОБРАЖЕННЯ ТРАГЕДІЇ ВІДЧУЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ В НОВЕЛІ “ПЕРЕВТІЛЕННЯ”. ОБРАЗ ГРЕГОРА ЗАМЗИ ЯК ГРОТЕСКНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ “АВТОПОРТРЕТ” ПИСЬМЕННИКА Й СИМВОЛІЧНЕ УОСОБЛЕННЯ ТИПУ “МАЛЕНЬКОЇ ЛЮДИНИ” XX ст. – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст Мета (формувати компетентності): предметні (навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; культуру зв’язного усного мовлення; мислення); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; здоров’язбережувальні: розуміння необхідності здорового способу життя; загальнокультурні: естетичний […]...
36. Реалізм – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Реалізм (франц. Realisme – матеріальний, предметний) – літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Історія терміна “реалізм” є тривалою й оригінальною. Уперше про “реалістів” заговорили ще в XI-XII століттях. Так називали представників схоластичного філософського напряму, які, на відміну від їхніх опонентів “номіналістів”, вважали, що реально існують не індивідуальні […]...
37. Запозичення – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Однією із форм літературних зв’язків є запозичення, тобто творче перенесення сюжетної схеми, обставин, характерів героїв, композиції образів, мотивів тощо із однієї художньої системи до іншої. При цьому нові твори, які з’являються в такому випадку, мають виразні ознаки першоджерела. Однак запозичуючи в попередників, письменник дає власне ідейно-художнє розв’язання конфлікту. Класичним прикладом запозичення є використання так званих […]...
38. Сюрреалізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Сюрреалізм (франц. Surréalisme – надреалізм) – авангардистський напрям у літературі та мистецтві, що виник у Франції на рубежі 1910-1920-х років. Термін “сюрреалізм” належить французькому поетові Гійомові Аполлінеру: він назвав свою п’єсу “Груди Тірезія” (1918 р.) “сюрреалістичною драмою”. Сюрреалістичний рух очолює Андре Бретон. У 1919 році разом з Луї Арагоном та Філіппом Супо він починає видавати […]...
39. Шкільний твір на тему – 10 клас – Твори з української літератури – Твори з зарубіжної літератури – Твори з розвитку звяз’ного мовлення – Шкільний твір учнівський – твори з української літератури Українська література – шкільна програма 12 класів – учнівські твори Твори з розвитку звяз’ного мовлення Твір-мініатюра про слово… Народна творчість і сьогодення Не роби іншому того, чого не бажаєш для себе Попіл Клааса стукає в серце… Хліб – всьому голова Чорнобильська тема Екологічна катастрофа – це ще не повна загибель (У чому я вбачаю власний внесок у поліпшення екологічної ситуації) Для кого написані закони? Позиція […]...
40. Й. В. ГЕТЕ “ФАУСТ”. У ПОШУКАХ СЕНСУ БУТТЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ. ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ – ДОБА ВІДРОДЖЕННЯ. ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА Мета: формування предметних компетентностей: характеризувати образ Фауста; розвивати вміння учнів висловлювати особисте ставлення до проблем та дійових осіб твору; розвивати логічне мислення, монологічне мовлення й уміння працювати в групі; формувати етичні погляди на світ; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати […]...