Література як вид мистецтва. Художній образ
Мета: поглибити знання учнів про мистецтво в цілому та про літературу як мистецтво слова, показати відмінність літератури від інших видів мистецтва; ознайомити шестикласників з типами, родами та жанровим багатством мистецтва слова; розкрити сутність поняття “художній образ” як основи творчого відображення дійсності.
Література кожного народу –
Це найкраще дзеркало його життя.
Іван Франко
Хід уроку
І. Організаційний момент
– Привітання учнів з початком нового навчального року, настанова на співпрацю в опануванні курсу “Світова література. 6 клас”.
– Анонс курсу “Світова література. 6 клас”. Знайомство з підручником
ІІ. Оголошення теми й завдань уроку, запис теми до робочих зошитів
1. Опрацювання статті підручника “Література як мистецтво слова. Художній образ” – С.
Художня література – це мистецтво слова.
Мистецтво – відтворення дійсності через художні образи
Учитель. Митець спонукає людей до активної дії, до роздумів про сенс життя тощо. Виділяючи особливості зображеного, акцентуючи на них увагу, художник втілює в своєму творі близькі йому ідеї, намагаючись викликати в глядачів (читачів, слухачів) переживання, тобто естетичне сприйняття твору.
Різні види мистецтва по-різному сприймаються людиною:
Образотворче мистецтво – органами зору, музика – органами слуху, кінематограф, крім роботи органів чуття, передбачає ще й роботу інтелекту, а література вимагає ще й розвиненої уяви та глибокого осмислення сенсів, закладених у тексті. Люди, не здатні до естетичного сприйняття мистецького твору, розуміють його спрощено, повністю ототожнюючи з реальним життям, хоча кожен митець все ж пропонує свою власну мистецьку модель бачення світу й людини та їх художньо – образне втілення.
Література (від латинського літера – буква) – один із основних видів мистецтва, мистецтво слова.
Головним матеріалом літератури є слово, мова. Саме за допомогою слів письменники зображують усю багатогранність життя, різноманітні людські характери, почуття, конфлікти, красу природи, безліч явищ та предметів. За допомогою словесних художніх образів письменник, спираючись на життєві спостереження, досвід, знання створює власний художній світ.
Художній образ – загальна категорія художньої творчості; характерна для мистецтва форма відтворення, тлумачення та засвоєння життя шляхом художньо – естетичного творення. Художній образ нерідко розуміють як елемент або частку художнього цілого, фрагмент, що наповнений певним змістом і має самостійне життя.
На відміну від інших видів мистецтва, література більш глибоко відтворює дійсність. Літературні картини й образи рухомі, динамічні, змушують працювати творчу уяву читача. Читаючи літературні твори, людина не тільки уявляє собі зовнішність чи поведінку персонажів, місце, де відбуваються події, не лише знайомиться з побутом та історичною добою, що знайшли віддзеркалення в творі, а й занурюється в думки й почуття героїв, емоційно переживає зображуване.
Роль художньої літератури як образної моделі світосприйняття загалом і людини зокрема неодноразово осмислювалась самими її творцями, письменниками та поетами.
Художня література як мистецтво слова почала розвиватися з появою писемності ще в давнину на основі міфології та фольклору. Тому в найдавніших літературних пам’ятках таке велике місце займають релігійні вірування та національні художні традиції. Авторство багатьох творів, що прийшли із сивої минувшини, залишилося невідомим. Сам термін “література” почав широко вживатися з XVIII століття в зв’язку з активним розвитком книгодрукування й означав “мистецтво слова, призначене для читання”.
За формою художню літературу поділяють на два типи: поезію та прозу – й на три роди: епос, лірику й драму. Особливим родом літератури є ліро-епічний, який поєднує в собі ознаки епосу та лірики (жанри: поема, балада, байка).
Тисячолітня історія розвитку літератури довела, що найвизначніші духовні й художні пам’ятки людства так чи інакше пов’язані між собою. Це дало підстави говорити не тільки про літературу окремої культурно – історичної доби чи окремої нації, а й про літературу всього людства, тобто про всесвітню літературу. Вперше це сполучення слів ужив на початку XIX століття видатний німецький письменник і мислитель Йоганн Вольфганг Гете.
Всесвітня література – це сукупність (зокрема – взаємозв’язки) літератур народів усього світу.
А оскільки література є динамічним явищем, то в мистецтвознавстві прийнято говорити про всесвітній літературний процес – поступальний розвиток світової літератури від найдавніших часів до сучасності.
Перш ніж літературний твір потрапляє до “скарбниці” світової літератури, він проходить перевірку на знаковість і цінність у рамках національної культури та тієї історико-культурної доби, за якої він створений..
Важливою ознакою всесвітнього літературного процесу є безперервність. Наприклад, основою епічної поеми Вергілія “Енеїда” (29-19 pp. до н. е.) став епос Гомера, поеми “Іліада” та “Одіссея” (VIII ст. до н. е.). Майже через два тисячоліття ці твори вплинули на зародження нової української літератури, що було позначене створенням Іваном Котляревським “української” травестійної “Енеїди” (1798 рік).
Ще одна властивість мистецтва взагалі й мистецтва слова зокрема полягає в тому, що воно має водночас як сталий, так і динамічний характер. Кожне покоління людей в особі своїх митців творить мистецькі зразки, важливі для цього покоління. Разом з тим краща частина цих творів, залишаючись незмінними з моменту виникнення, продовжує жити далі та зберігає нагальну значущість і для наступних поколінь. Так, “Одіссея” Гомера, “Гамлет” В. Шекспіра”, “Євгеній Онєгін” О. Пушкіна чи “Катерина” Т. Шевченка, безперечно, мали певну цінність, коли стали надбанням сучасників цих авторів. Але не меншої, а, можливо, й ще більшої ваги ці твори набули, залишаючись незмінно живими та вражаючими для наступних поколінь.
Висновок. Художня література – це специфічне мистецько-словесне явище, яке твориться національною мовою в певний суспільно-історичний період. Вона здатна інтелектуально та емоційно впливати на людину, пов’язана з літературним напрямом та належить до конкретного жанровородового утворення.
ІІІ. Закріплення та систематизація вивченого на уроці.
Самостійна робота.
– Наведіть приклади прозових та ліричних творів, вивчених у п’ятому класі.
– Наведіть приклади творів різних жанрів, з якими познайомилися в п’ятому класі.
– Наведіть приклади художніх образів, з якими ви познайомилися в п’ятому класі.
– Поясніть, чим відрізняється художня література від наукової та від інших видів мистецтва.
IV. Підсумок.
V. Домашнє завдання
Прочитати статтю підручника про міфи.
Прочитати міф про Прометея.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)