Зав’язка
Зав’язка – елемент сюжету, вихідний момент у розвитку дії художнього твору. 3., як правило, розпочинає основний конфлікт, зіткнення антиподів. У ряді творів їй передує експозиція. Якщо ж вона відсутня або дуже стисла, то 3. набуває особливої гостроти. Основний конфлікт започатковується випукло, зримо. Міцно стиснута пружина сюжету у 3. роману І. Багряного “Сад Гетсиманський”, де автор максимально концентрує зародки тих багатьох проблем, вирішення яких обіцяє у наступному розвиткові подій, розгортанні сюжетних ліній. Характер 3. залежить і від творчої манери письменника, стильових особливостей твору, від пошуків нових форм викладу (традиційний характер 3. у романі “Волинь” і надзвичайно стисла, динамічна 3. у повісті “Марія” У. Самчука). Кожна окремо взята, композиційно оформлена одиниця художнього твору (глава, частина, дія і т. п.) має свою 3., яка підпорядкована основній. Так, повість М. Коцюбинського “Для загального добра” має свої міні-елементи сюжету (3. у 1-ій частині “Перший грім” слугує епізод, з якого читач дізнається про головних персонажів. 3. 2-ої ч. “Різні погляди” дає відомості про членів філоксерної комісії і т. д.). Бувають випадки, коли твір розпочинається з кульмінації чи розв’язки. Письменник зумисне “ламає” усталену схему (зав’язка – розвиток дії – кульмінація – розв’язка), щоб активізувати читача, рельєфніше відтінити основну ідею твору. Так, етюд М. Коцюбинського “Лялечка” починається з розв’язки, яка розривається і створює своєрідне обрамлення, а 3. реалізується через спогади-роздуми головної героїні в середині твору. Типи зав’язок: динамічна (В. Стефаник/’Новина”), стисла (У. Самчук/Марія”), сконцентрована (І. Багряний “Сад Гетсиманський”), розтягнута (У. Самчук, “Волинь ).
Related posts:
- Розвиток дії Розвиток дії– розгортання подій, що виростають із зав’язки, своєрідний перебіг розповіді автора про життя, стосунки і дії персонажів. У Р. д. викристалізовуються моральні якості персонажів, кожен з них несе ту чи іншу авторську думку, які у своїй сукупності утворюють авторську концепцію (ідею твору). Рушієм цього елемента сюжету є загострення конфлікту, інтрига. Приклад яскраво вираженої інтриги […]...
- Злочини радянської система у прозі першої половини ХХ століття – ПРАКТИКУМ 1. Роман У. Самчука “Марія” – перший твір в українській літературі про голодомор. Тематика та проблематика роману. Образна система. Мистецька неповторність образу Марії. Змалювання агресивності і антинародної суті більшовицької влади на селі. Трагедія руйнування українського роду. 2. Роман “Жовтий князь” В. Барки. Ідейно-естетичне навантаження назви твору. Сюжетно-композиційна єдність роману. Образи. Символи та алегорії твору. Проблематика. […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. КОЦЮБИНСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.М. Коцюбинський-новеліст. 2.”Перед коханням безсилий смертельний жах” (Г. Ібсен) (за новелою М. Коцюбинського “На камені”). 3. Людське “Я” непередбачуване (за новелою М. Коцюбинського “На камені”). 4. Коцюбинський – “глибокий психолог та знавець людської душі й найтонших її порухів” (Пилипович) (за новелою М. Коцюбинського “Intermezzo”). 5. Світогляд М. Коцюбинського. 6.Симфонія людської душі й природи в новелі […]...
- Позитивний персонаж (Герой) Позитивний персонаж (Герой) – дійова особа твору, персонаж, який є носієм авторського кредо (образ Сомка у романі П. Куліша “Чорна рада”, Володька та Матвія Довбенків у романі У. Самчука “Волинь”). У фольклорі, давній українській літературі, літературі новій, включаючи епоху класицизму, поняття “позитивний герой” та “ідеальний герой” не розмежовувалися. П. п. наділявся всіма моральними чеснотами, що […]...
- СПИСОК ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ТЕКСТУАЛЬНОГО ВИВЧЕННЯ 1. Т. Шевченко: “Гайдамаки”, “І мертвим, і живим…” 2. І. Франко: “Мойсей”, “Похорон”, “Література, її завдання і найважливіші ціхи”. 3. Леся Українка “Лісова пісня”, “У пущі”. 4. В. Винниченко: “Між двох сил”, “Базар”, “Щоденник”. 5. М. Хвильовий: цикл памфлетів “Камо грядеши”, “Думки проти течії”, “Україна чи Малоросія”, новела “Я (Романтика)”. 6. Ю. Яновський: “Вершники”. 7. […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС 1. Художні особливості повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. 2. Проблема волі людини та можливостей її здобуття – центральний мотив повісті Коцюбинського “Дорогою ціною”. 3. Зорові та слухові художні образи в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. 4. Характеристика образів повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. 5. Образ часу і вічності в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. 6. […]...
- Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...
- ХУДОЖНІЙ ЧАС І ПРОСТІР Художній твір не існує поза категоріями часу і простору. – Час (хронос) художнього твору завжди відрізняється від реального історичного часу. У творі час може виражатися за допомогою датування, вказівки на тривалість подій і діалогів героїв: “Це було у 1941 році” (О. Бердник, “Чаша Амріти”). ! Автор може застосовувати прийоми “розтягування”, “уповільнення” часу, згортати його до […]...
- СЮЖЕТ І КОМПОЗИЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ. ПОЗАСЮЖЕТНІ ЕЛЕМЕНТИ – Сюжет – динамічний аспект твору, ланцюг зображуваних подій, у тому числі переживань, думок. √ Сюжет аналізують, щоб з’ясувати: – наскільки у ньому знайшла відбиток правда життя; – чи конфлікт, відображений у сюжеті, набуває суспільної значущості; – позицію автора в оцінці явищ; – рівень майстерності автора у розгортанні сюжету. √ Компоненти сюжету: – експозиція; – […]...
- Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ У літературознавстві існують різні системи класифікації видів художнього образу, які, узагальнюючи, можна звести до двох основних типів, що є похідними від двох розглянутих раніше аспектів розуміння суті художнього образу. В розумінні образу як способу буття художнього твору різні його види співвідносяться з умовно відокремлюваними елементами його форми, тобто постають як прийоми мовної та предметної зображувальності […]...
- Яка роль необов’язкових елементів сюжету? Необов’язковими елементами сюжету є пролог та епілог. Наявність їх зумовлюється не законами побудови твору, а конкретними ідейно-художніми завданнями. Пролог – це вступна частина, в якій автор або розповідає дії, що передують основній колізії і мотивують її (“Лісова пісня” Лесі Українки, “Мойсей” І. Франка), або ж розкриває свій задум. Так, пролог у “Лісовій пісні” Лесі Українки […]...
- Кореляція Кореляція (лат. со – префікс, що означає об’єднання, сумісність, і relatio – відношення) – співвіднесення процесів творення, виникнення та сприймання художнього твору. К. – процес багатогранний і поліфазний, виступає одним із механізмів оцінки художнього твору, інтерпретації його сутності і своєрідності. Корелятивність творення і сприймання виявляється в тому, що письменник певним чином орієнтується на реального чи […]...
- Компонент Компонент (лат. componens – той, що складає) – складова частина цілісного художнього твору, синонім елемента. К. як спільнокореневе слово з композицією, співвідносний з нею. Тому будь-який елемент твору, який виконує відповідну композиційну функцію, є його К. – складові елементи сюжету, засоби характеротворення (монологи, діалоги, портрет, пейзаж, інтер’єр), вставні епізоди, арогог, епілог тощо. Відповідно до принципів […]...
- Героїчне Героїчне – етико-естетична категорія на означення моральної цінності вчинків, дій окремої особи чи суспільства в цілому задля прогресу, які вимагають особливої віддачі моральних, інтелектуальних, фізичних зусиль, мужності, відваги, самопожертви. Спроможність здійснення Г. – важливий критерій оцінки особи. Г. в літературі – одна з форм вияву високого – поетичне звеличення засобами художнього слова вчинків героїв, покликаних […]...
- Михайло Коцюбинський. “Дорогою ціною”. Проблема волі людини та можливостей її здобуття Тема. Михайло Коцюбинський. “Дорогою ціною”. Проблема волі людини та можливостей її здобуття Мета: продовжити ознайомлення із сюжетом твору М. Коцюбинського “Дорогою ціною”, його образами та проблемами; розвивати навички роботи з текстом епічного твору; розвивати усне мовлення, логічне мислення, пам’ять, спостережливість, уміння висловлювати свої думки та обгрунтовувати їх, ділитися міркуваннями про проблему волі людини та можливості […]...
- Моральні проблеми літератури Як вид мистецтва, художня література розкриває безліч моральних, духовних і соціальних проблем окремої людини і суспільства в цілому. У цьому і основний орієнтир літератури, і її моральний стрижень завжди знаходиться в центрі уваги. Моральні проблеми літератури Можна виділити ті моральні проблеми, на які літератури орієнтується найчастіше. Всі знають про вічність питання добра і зла, про […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ (ХУДОЖНІЙ) ОБРАЗ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ТИП – Літературний образ – сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. √ Особливості літературно-художнього образу: конкретність, перетворення, емоційність, типізація, узагальнення. √ План характеристики художнього образу: 1. Еволюція героя. 2. Портрет. 3. Поведінка, вчинки героя. 4. Зображення душевних переживань. 5. Ставлення героя […]...
- Взаємодія Взаємодія – взаємозв’язок, взаємозалежність елементів будь-якої системи, в процесі яких вони змінюються. Характер, спрямованість і наслідки такої взаємозалежності індивідуальні. Дія – це вияв діяльності активного суб’єкта. В. – зіткнення діяльності двох або більше чинників, має процесуальний характер, але не завжди приводить до взаємовпливу. Термін “В.” стосується зв’язку всіх об’єктів, а термін “взаємовплив” слід застосовувати до […]...
- Образ Марії як символ України (за романом “Марія”) – 8 клас – УЛАС САМЧУК Для творчості У. Самчука характерні багатство жанрів, висока ідейність. Його перу належать художні полотна “Волинь” і “ОСТ”. Це епос, який змальовує глибини духу та інтелекту українського народу. Твір “Волинь” зробив У. Самчука відомим на весь світ. Але самим сенсаційним з усіх творів вважається роман “Марія”, який присвячено українцям, що загинули під час голодомору 1932-33 років. […]...
- Структуралізм у літературознавстві Структуралізм у літературознавстві – один із наукових підходів до вивчення літератури як мистецтва слова у системному аспекті. Засади структурної поетики складалися у сфері лінгвістики на основі ідей Ф. де Соссюра, значний внесок у їх розробку і застосування зробили члени празького лінгвістичного гуртка (Р. Якобсон, Я. Мукаржовський та ін.), які висунули тезу “бінарних опозицій” (подвійних протиставлень), […]...
- Цілісність літературного твору Цілісність літературного твору – інтегральна якість довершеного літературно-художнього твору, елементи якого взаємодіють. між собою за принципом органічних систем: набувають естетично валентного сенсу тільки в контексті цілого. Це можливе тому, що задум письменника постає у вигляді образного осяяння, яке випереджує й опосередковує поетапне і поелементне втілення задуму в сюжетно-композиційну структуру, що має просторово-часові виміри. Пафос твору, […]...
- ВЧИТИСЯ ЛЕГКО! – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ: У ПОШУКАХ МАТЕРИКА КРАСИ – ВІДКРИТТЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ ЧИ ЗАМИСЛЮВАЛИСЯ ВИ НАД ТИМ, ЩО НАЙПЕРШЕ ПРИВАБЛЮЄ ЧИТАЧА У ТВОРІ? Хтось скаже – складні психологічні характери, хтось – зображення часу, сучасником якого є автор, але найчастіше відповідь на поставлене запитання звучить так: цікавий сюжет. Справді, майстерність сюжетоскладання надзвичайно важлива, бо це – інтрига, напруження, конфлікт, через які розкриваються персонажі, вмотивовуються їхні вчинки, дії, думки. […]...
- Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...
- Рецептивна естетика Рецептивна естетика (лат. receptio – сприйняття) – різновид естетичної теорії, яка зосереджується на проблемі сприймання художніх творів, їх впливу на публіку (естетика впливу). Спираючись на праці естетиків-феноменологів (Н. Гартмана, Р. Інгардена), систему положень розробили німецькі філологи Г.-Р. Яусс і В. Ізер в 70-х XX ст. Це, власне, проблема читача, яка активно розроблялася і в українському […]...
- ПЛАН АНАЛІЗУ ЕПІЧНОГО І ДРАМАТИЧНОГО ТВОРІВ 1. Короткі відомості про автора/авторку, його/її місце в літературі. 2.Історія написання і видання твору. 3. Життєва основа твору. 4. Жанрові особливості. 5. Тема, ідея, конфлікт, проблематика твору. 6. Особливості сюжету та композиції, їхня роль у розкритті поставлених проблем. 7. Позасюжетні елементи і їхнє значення: – назва твору; – присвяти, епіграфи; – описи; – авторські відступи. […]...
- Ідея художньою твору Ідея художньою твору (грецьк. idea – першообраз) – емоційно-інтелектуальна, пафосна спрямованість художнього твору, яка приблизно може бути охарактеризована як провідна думка, ядро задуму автора. Уже етимологія слова “І.” вказує, що воно виникло тоді, коли духовний світ людини мав синкретичний характер, а в індивідуальній і суспільній свідомості не було виразної диференціації художньо-образного і логічно-понятійного мислення, мистецтва […]...
- ГОМЕР УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ ХХ СТОЛІТТЯ – УЛАС САМЧУК Його називають одним із найвизначніших письменників сучасності, українським Гомером ХХ століття. У своїх творах-романах, повістях, оповіданнях, нарисах – він глибоко зобразив багатогранну українську національну історію, створивши першокласні зразки високохудожньої прози. Улас Самчук явив усьому світові невичерпні потенційні можливості українського образного слова. Його твори друкувались в різних країнах, де живуть українці, крім рідної України, бо були […]...
- Тема Тема (грецьк. thеma – те, що лежить в основі) – коло подій, життєвих явищ, змальованих, представлених у творі в органічному зв’язку з проблемою, яка з них постає і потребує осмислення. Т. художнього твору відрізняється від життєвих подій, явищ дійсності тим, що вона характеризує явище, сприйняте, побачене митцем. Т. іманентно пов’язана з конкретно-чуттєвим, образним мисленням, тяжіє […]...
- Улас Олексійович Самчук (1905 – 1987) Улас Самчук Улас Олексійович Самчук – український прозаїк. Народився 20 лютого 1905р. в селі Дермань на Рівненщині. Навчався в Бреславському (нині Вроцлавському) університеті. Пізніше переїхав до Чехо-Словаччини, де навчався в Українському вільному університеті в Празі. Перше оповідання У. Самчука “На старих стежках” видруковане у варшавському часописі “Наша бесіда” 1926 року, а з […]...
- ВАРІАЦІЯ Варіація (лат. variatio – зміна) – використання чужого тексту шляхом його переробки, при залишенні без змін окремих структурних рис оригіналу. Зокрема, Μ. Рильському належить вірш “Варіації”, що є переробкою раннього твору М. Коцюбинського “Наша хатка”. При цьому М. Рильський зберіг розмір і ритмічну структуру першоджерела. У С Крижанівського є поезія “Звучить мій голос у темряві”, […]...
- Варіація – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Варіація (лат. Variatio – зміна) – використання чужого тексту шляхом його переробки, при залишенні без змін окремих структурних рис оригіналу. Зокрема, М. Рильському належить вірш “Варіації”, що є переробкою раннього твору М. Коцюбинського “Наша хатка”. При цьому М. Рильський зберіг розмір і ритмічну структуру першоджерела. У С. Крижанівського є поезія “Звучить мій голос у темряві”, […]...
- Аперцепція Аперцепція (лат. ad – до, percipere – сприймати) – у психології – уважне, зосереджене сприймання зовнішнього щодо людини світу на основі попереднього досвіду, на противагу перцепції як несвідомому, автоматичному сприйманню. Розмежування термінів “А.” і перцепція привертає увагу літературознавців до увиразнення відмінностей між сприйманням художнього твору підлітками і дорослими читачами, неосвіченими і філологічно вишколеними читачами з […]...
- Атрибуція Атрибуція (лат. attributio – визначення, приписування) – одна з проблем текстології, що полягає в установленні авторської приналежності художнього твору, виданого анонімно чи підписаного псевдонімом, а також на випадок містифікації. Водночас А. покликана з’ясувати достовірність (автентичність) цього твору, його автора, місце й час його написання, аргументовано спростувати сумніви щодо авторства, які спорадично виникають довкола імен, скажімо, […]...
- Тема. Ідея. Проблематика. Сюжет. Композиція. Епіграф Тема – комплекс подій, які формують основу літературного твору. Іншими словами, темою називається все те, про що розповідає автор свого читача. Ідея художнього твору – це основна думка, емоційна складова, смисловий зміст твору. Щоб зрозуміти ідею, потрібно ретельно проаналізувати текст. Ідея укладає в собі індивідуальний погляд письменника на навколишній світ, його суто особисте розуміння процесів, […]...
- Адресат Адресат – одержувач листа. В естетичній комунікації – сприймач художнього твору, його реципієнт. На відміну від психологічного (сприймач), прагматичного (споживач), соціологічного (реципієнт, публіка), літературознавче поняття А. розрізняє реальних адресатів (читачів фізичних), на яких свідомо чи потенційно розраховує письменник, пишучи твір, та А. як естетичну позицію, ідеального читача. Від характеру орієнтації на нього значною мірою залежать […]...
- Актуальність художнього твору Актуальність художнього твору (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – суголосність художнього твору (передусім; – його тематики, проблематики) з сучасністю, його відповідність потребам і смакам читачів того часу, коли твір написаний, опублікований або перебуває у процесі читання (рецепції). А. х. т. – один із критеріїв його оцінки в соціологічній критиці. Проте актуальність у мистецтві не […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 ЗА ТВОРЧІСТЮ М. КОЦЮБИНСЬКОГО (КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР) – МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Мета (формувати компетентності): Предметні (вдосконалення вмінь учнів писати твори-роздуми на основі систематизованих та узагальнених знань про творчість М. Коцюбинського; Ключові: уміння вчитися: розвиток творчих здібностей учнів, уміння послідовно викладати свої думки, робити висновки, наводити відповідні аргументи; загальнокультурну: розвиток логічного мислення, пам’яті, прищеплення інтересу до наслідків власної праці; громадянську: виховання почуття пошани до творчості письменника, культурного […]...
- Посвята, або Присвята Посвята, або Присвята – заувага, зроблена автором певного художнього твору, що вказує на особу чи подію, якій присвячено цей твір. Так, збірка П. Тичини “Замість сонетів і октав” присвячена Г. Сковороді, вірш “Вітер з України” – М. Хвильовому тощо. Подеколи П. міститься у вступних рядках до твору або ж править за такий твір, як-от початок […]...
- Літературний герой і його характер Поняття літературного героя і характеру тісно пов’язані між собою, вони обидва представляють собою основні елементи будь-якого літературного твору. Літературний герой Літературним героєм прийнято називати одного з центральних персонажів у літературному творі, того, хто зосереджує на собі увагу і є основним для розвитку сюжету і дії. Саме доля літературного героя знаходиться в центрі фабули будь-якого літературного […]...
- Стиль Стиль (лат. stilos – грифель для писання) – сукупність ознак, які характеризують твори певного часу, напряму, індивідуальну манеру письменника. Мистецтвознавство під С. розуміє те спільне, що об’єднує творчість ряду митців, споріднену тематикою, способом створення художнього світу. Тут С збігається з мистецьким напрямом, течією. Оскільки літературно-стильову течію започатковує оригінальний митець з яскраво вираженим світобаченням, неповторним письмом, […]...