Класифікація елементарних частинок
Класифікація елементарних частинок:
Елементарні частинки, що відносяться до ВМ
Нейтрино (т. Зв. Гравітон)
Фотони
Глюони
Елементарні частинки (відносяться до АМ)
Кварки
Баріони
Ядра атомів хімічних елементів
Проміжні частки (АМ і МФВ)
3.1 Лептони
3.1.1 Електрони
3.1.2 Мюони
3 Тау-лептони
Мезони
Бозони (володіють масою) [6].
Всі елементарні частинки виникають в процесі синтезу АМ в середовищі фізичного вакууму. Проміжні частки генетично і структурно близькі до АМ і ВМ. Бозон, що володіє масою, – гібрид АМ і ВМ. “Існування двох форм матерії разом забезпечує стійкість і стабільність матеріального світу” [6]
Це видно на прикладах ролі елементарних частинок нейтрино (приватники ВМ) при синтезі хімічних елементів, а так само нейтрино створюють стабільність макротел (зірок, планет) у просторі відносно один одного і підтверджує неможливість концепції Великого вибуху, т. К. Наявність ВМ стабілізує макроструктуру матеріальних об’єктів в Космосі.
Проміжні частки лептони беруть участь у різних реакціях побудови, перетворення і руйнування адронів і всіх інших частинок. [6] Частинки лептони – “агенти” АМ, бозони – “агенти” у ВМ. [6] Разом вони здійснюють величезну роботу формування та перетворення всіх форм матерії у Всесвіті.
Подання моделі атома, його поведінка і співучасть з фізичним вакуумом (ефіром) було представлено вченим М. Мюллером, який пояснює поведінку атома, як коливання “остілляція – протон грає в пінг-понг”. Механізм пружних коливань поглинає і виділяє енергію.
Ще в 1900 році знаменитий учений Макс Планк представив докази осциляції атома і розглянув пульсацію атома, як “постійна планка”. Сучасне уявлення моделі атома і його поведінка було представлено в книзі “Серед тисяч зірок” М. Г. Виноградової [20]. Атом – система не стаціонарна, пульсуюча, дипольна. Особливістю структури атома є властивість вивчення та поглинання нейтрино при постійній взаємодії з фізичним вакуумом – субстанцією. Дослідження, проведені на атомах водню показали, що частота вібрації є стабільною і залежить від номера елемента, а амплітуда може змінюватися і залежить від ступеня деформації атома.
Представлена дипольна структура атома, “пульсує за рахунок постійного процесу поглинання і випускання нейтрино, енергія якого і забезпечує пульсацію”. Дослідження частоти пульсації атомів показали, що вона залежить від номера хімічного елемента таблиці Менделєєва. При цьому відбувається співіснування і постійна взаємодія частинок АМ і ВМ.
Виходить, що Всесвіт складається не тільки з АМ, а й з певної субстанції, яку ніяк не можна назвати матеріальної, а так само з духовної субстанції, що має “хвильову природу”. Саме вона і будує весь фізичний світ.
У “Одкровеннях” говориться про зв’язок матерії і духовного світу: “Основа духовного світу – це хвильові процеси. Це енергія іншого, більш високого рівня розвитку простору, частково обумовлена людиною, як види наноенергіі матеріального світу. На стику нанотехнології фіксується контакт Духовного і матеріального світів. Матеріальний і духовний світи знаходяться в контакті і плавно, не стрибкоподібно, перетікають один в одного “.
Наука може святкувати перемогу двічі: перше – наука підійшла до розуміння тонкої будови світу, друге – наука змогла відірватися від примітивного побуту, від проб лукавого і вирватися на простір думки, на простір духовності. Вчені з великої літери, відірвалися від підвалин матеріального світу, піднялися до кордонів духовного світу, і такого високого польоту людської думки ще не знала історія розвитку людства.
Російський учений астрофізик Н. А. Козирєв в 1982 році в книзі “Час як фізичне явище” [7] вперше прийшов до висновку, що до тривимірного простору, в якому ми живемо, додається потік енергії-часу. Цей потік має свій вектор і його називають “простором енергії-часу”. Н. А. Козирєв прийшов до висновку про реальність цього чотиривимірного простору. За програмою “Геліос” була побудована спеціальна дзеркальна камера. Використовуючи дзеркальну камеру Н. А. Козирєва, змогли записати інформаційні поля і його голографічну структуру.
На конференції в Дубні в 2007 році професор об’єднаного інституту ядерних досліджень (ОІЯД) В. Я. Нікітін заявив: “Сьогодні потрібен кардинальний якісний стрибок у теоріях. Він може бути пов’язаний з уявленнями про паралельні світи, з іншого реальністю, іншими фізичними законами. Наука в XXI столітті визнає існування паралельних світів “
(1 votes, average: 5.00 out of 5)