Броунівський рух

Броунівський рух відкрито в 1827 р англійським ботаніком Р. Броуном, теоретичне обгрунтування з точки зору MKT дано в 1905 р А. Ейнштейном і М. Смолуховським.

Броунівський рух – це безладний рух найдрібніших твердих частинок, “зважених” в рідинах (газах).

“Зважені” частинки – це частинки, щільність речовини яких порівнянна з щільністю середовища, в якому вони знаходяться. Такі частинки знаходяться в рівновазі, і найменший зовнішній вплив на неї призводить до їхнього руху.

Для броунівського руху характерно наступне:

Броунівські частинки здійснюють безперервне хаотичний рух, інтенсивність якого залежить від температури і від розмірів броунівський частинки;
траєкторія руху броунівський частинки дуже складна, не залежить від природи речовини частинок і зовнішніх умов.
На малюнку 1 показані положення броунівський частинки через кожні 30 с, а на урізанні – положення цієї частки на ділянці АВ, зафіксовані через кожну секунду. Ці положення з’єднані прямими лініями. Траєкторія ж частинки ще більш складна;

Причинами броунівського руху є:

Теплове хаотичний рух молекул середовища, в якому знаходиться броунівська частка;
відсутність повної компенсації ударів молекул середовища про цю частку з різних сторін, так як рух молекул носить випадковий характер.
Рухаються молекули рідини при зіткненні з якими-небудь твердими частинками передають їм деяку кількість руху. Якщо частка досить велика, то число молекул, що налітають на неї з усіх боків, надзвичайно велике, їх удари в кожен даний момент компенсуються, і така частка практично залишається нерухомою. Але якщо частка досить мала, компенсація може виявитися неповною. Випадково з одного боку про частинку вдарить помітно більше число молекул, ніж з іншого, і в результаті частка прийде в рух. Броунівський рух свідчить, що молекули дійсно існують і що вони безперервно і хаотично рухаються.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Броунівський рух