Хвильові властивості частинок. Дифракція електронів

Французький фізик Луї де Бройль висловив припущення про те, що корпускулярно-хвильовий дуалізм притаманний не лише світлі, але і будь-яким частинкам. При цьому він виходив з таких міркувань.

– Світло з довжиною хвилі λ володіє корпускулярними властивостями: складається з фотонів з енергією Е = hv і імпульсом р = h / λ (ця формула отримана Ейнштейном).

– Частка з імпульсом р = mv володіє хвильовими властивостями. При цьому зв’язок між довжиною хвилі і імпульсом частинки така ж, як у фотона: р = h / λ → λ = h / р = h / (mv).

Якщо гіпотеза де Бройля справедлива, то потік частинок маси m, що рухаються зі швидкістю v, повинен мати властивості хвилі з довжиною

Λ = h / (mv). (27.1)

Наявність хвильових властивостей у частинок було підтверджено експериментально: в 1927 р були поставлені досліди, в яких спостерігалася дифракція електронів на кристалах. Хвилі, відповідні руху частинок, були названі хвилями де Бройля.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Хвильові властивості частинок. Дифракція електронів