Гіпотези походження материків і океанів

Ця проблема хвилювала вчених здавна. З’являлися і зникали гіпотези (тобто наукові припущення), удосконалилися методи дослідження, проте до цих пір вона не вирішена. Серед гіпотез виділяють дві основні, протилежні за змістом, – фіксизму (нерухомості материків) і мобілізма (руху материків).

На початку XX в. панувала перша (фіксизму): горизонтальні переміщення літосферних плит не визнавали, йшлося лише про вертикальних повільних рухах окремих ділянок Землі. Деякі вчені вважали, що Земля постійно розширюється в об’ємі, тому материки, як єдине ціле в минулому, поступово роз’єдналися і з’явилися сучасні. З розвитком науки стало очевидно, що, крім вертикальних є і горизонтальні рухи земної кори.

Гіпотеза мобілізма, що виникла ще в XVII ст., Отримала визнання в кінці XIX ст. У 1912 р німецький геофізик Альфред Вегенер обгрунтував її в книзі “Походження материків і океанів”. Він припустив, що 200 млн років тому був єдиний материк Пангея, який розколовся спочатку на два материка: Лавразию (північний) і Гондвану (південний). Тільки через 65 млн років почали формуватися обриси сучасних материків і океанів (рис. 32).

Сучасні уявлення про переміщення літосферних плит частково виходять з гіпотези А. Вегенера.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Гіпотези походження материків і океанів