Економіка Іраку

Сучасна економіка І. – типовий приклад національного господарства, існуючого в рамках тоталітарного режиму і командно-адміністративної системи. У результаті введення РБ ООН санкцій темпи зростання економіки знижувалися починаючи з 1991. Якщо в 1965-73 середньорічний темп приросту ВВП досягав 4,4%, в 1974-80 – 10,4%, то після введення санкцій і фактичного припинення експорту нафти виробництво ВВП стало різко знижуватися. Середньорічний темп зниження ВВП в 1989-93 (у цінах 1980) досяг мінус 32,3%. Пізніше, за даними ООН, зростання відновилося і середньорічні темпи становили в 1995-2003 8,3%, що було пов’язано в основному з відновленням діяльності нафтової промисловості. У 2002 ВВП досяг (у цінах 1995) 4112 млрд дол. США, а ВВП на душу населення (у тих же цінах) – 165,5 дол. США.

Чисельність економічно активного населення склала в 1997-99 6 млн чол. У 1992 р в сільському господарстві було зайнято 14%, в індустрії 19%, у сфері послуг 67% економічно активного населення. Даних про безробіття в І. немає, але після введення санкцій ООН число безробітних значно зросла у зв’язку з падінням промислового виробництва, різким скороченням витрат держави та інфляцією. У 1989 інфляція в І. досягала 45%, в 1991 вона підскочила приблизно до 500%. В 1991-95, за оцінкою ФАО, ціни на продовольство зросли в 4000 разів. Відновлення експорту нафти з І.
призвело до зниження інфляції приблизно до 70% у 2000.

Галузева структура економіки за питомою вагою галузей у ВВП (оцінка ООН, 2002,%, ціни 1995; в дужках – дані 1989 в цінах 1980): сільське господарство, мисливство, лісове господарство і рибальство – 30,5 (6,9); видобувна і обробна промисловість – 9,8 (60,8); виробництво електроенергії, газу та водопостачання – 1,0 (1,1); будівництво – 4,7 (4,8); торгівля, ресторани і готелі – 16,6 (6,7); транспорт, зв’язок і складування – 19,3 (4,0); фінанси і страхування – 5,0 (4,1); нерухомість і послуги в сфері бізнесу – 5,2 (2,2), громадські та особисті послуги – 5,9 (10,0); імпортні мита та інші статті – 2,1.

У промисловості І. головна роль належить видобутку нафти (54,7% всього ВВП в 1989), надходження від експорту якої приносили до 95% всього доходу в іноземній валюті. Припинення експорту нафти за рішенням РБ ООН у серпні 1990 призвело до падіння її видобутку.

Взятий в сер. 1970-х рр. курс у розвитку індустрії на диверсифікацію виробництва і імпортозамеще-ня сповільнилося в 1980 у зв’язку з початком ірано-іракської війни. У воєнні роки держава прагнула збільшити випуск продукції на наявних підприємствах і скоротити імпорт через брак валюти. У цих умовах в І. розвивалися такі нові галузі, як машинобудування, хімія і нафтохімія, металургія, виробництво паперу. На новій технічній базі розвивалися і такі існували ще на поч. 1960-х рр. галузі промисловості, як виробництво будматеріалів, харчова, текстильна.

Електроенергетику в І. після війни 1991 довелося відновлювати майже повністю, так як головний удар багатонаціональних сил був направлений на виведення з ладу електростанцій і ЛЕП. Загальна встановлена??потужність 30 електростанцій країни на поч. 1991 склала 9552 тис. КВт, з них 56% потужностей припадало на ТЕС, близько 26% – на ГЕС і 17,6% – на газотурбінні станції. В ході бомбардувань 21 електростанція була зруйнована або пошкоджена. На кін. 1996 потужність працювали електростанцій досягала 5500 тис. КВт. Вироблення електроенергії досягла 30,3 млрд кВт-год в 1998.

Незважаючи на складності і перешкоди, викликані санкціями ООН, сільське господарство в 1990-і рр. збільшило свій внесок у створення ВВП. Приблизно з 8 млн га придатних для обробки земель обробляється 4-5 млн га, близько 3/4 оброблюваних земель заня-ти під посівами пшениці та ячменю. Дефіцит зернових, за оцінкою ФАО, склав в 1993 5,4 млн т і збільшувався в наступні роки. Виробництво зернових та овочів скоротилося на 1/3 через руйнування зрошувальних систем, брак штучних добрив, пестицидів, сільськогосподарських машин та обладнання. У 1996 було вироблено по 1300 тис. Т пшениці і ячменю, 797 тис. Т фініків, в 2000 – набагато менше: 384,226 і 400 тис. Т відповідно. У той же час обсяг продукції тваринництва в 1996-2000 виріс з 16 тис. Т м’яса овець і кіз та 38 тис. Т м’яса птиці до 27 тис. І 50 тис. Т відповідно.

Великі морські нафтоналивні термінали Аль-Бакр і Хор-ель-Амайя (Аль-Амик) з проектною потужністю по 1,6 млн бар. в день, що знаходяться в районі нафтоекспортний порту Фао, на узбережжі Перської затоки, обслуговують експорт нафти через південні кордони. Основні нафтопроводи І.: головний “стратегічний” нафтопровід Ель-Хадіта-Ер-Румайла (довжина – 665 км, пропускна здатність – 44 млн т / рік в північному напрямку і 50 млн т / рік – у південному) дозволяє експортувати нафту як через південні порти, так і через порти Туреччини, Сирії та Лівану з використанням нафтопроводів Кіркук-порт Кейхан (Туреччина), Ель-Хадіта-Баніяс (Сирія) і Ель-Хадіта – Тріполі (Ліван). Нафтопродуктопровід Багдад – Басра має протяжність 545 км (розрахований на перекачування 1,5 млн т / рік нафтопродуктів в райони центру та півдня країни).

Загальна протяжність залізниць з колією 1435 мм склала в кін. 1990-х рр. близько 2500 км. Мережа залізниць І. складається в основному з трьох ліній: Багдад-Кіркук-Ербіль; Багдад-Мосул-Йару-Бійя (Телль-Купин), що зв’язує І. з системою залізниць Туреччини та Сирії і має вихід на залізниці Європи; Багда-Басра-Умм-Каср. У 2000 було відновлено рух по лінії Мосул-Алеппо.

Протяжність всіх автомобільних доріг країни склала в кін. 1990-х рр. св. 45 тис. Км. Автодороги прокладені в основному в меридіанному напрямку. Кращі дороги ведуть з Багдада до кордонів Туреччини, Саудівської Аравії, Йорданії, Сирії та Ірану. Основні автодороги: Багдад-Діванія-Басра; Баг-дад-Кут-Амара-Басра; Басра-Умм-Каср; Басра – Сафван (до кордону з Кувейтом); Багдад-Мосул – Телль-Купин – кордон із Сирією; Багдад-Мосул – Захо – кордон з Туреччиною: Багдад-Ханекін і Багдад-Кіркук-Ербіль-Равандуз – кордон з Іраном. Після введення санкцій “дорогою життя” називалася автодорога Багдад-Рамаді-Рутба – кордон з Йорданією. Саме через Амман і цю автодорогу прибували в І. вантажі з-за кордону, в основному з Європи, Америки, РФ через закриття аеропортів І. після початку дії санкцій. Важливу роль відіграє автомагістраль Дамаск-Абу-Кемаль-Ель-Ха-дита-Рамаді-Багдад.

У країні є чотири міжнародні аеропорти – в Багдаді, Басрі, Мосулі та Ес-Самаві.

З використанням супутникових систем зв’язку “Інтерсат” і “Арабсат” І. налагодив після 1991 пряму телефонну і телексну зв’язок з іншими країнами. У сірий. 1990-х рр. телефонним зв’язком (55 АТС) були забезпечені 4% жителів країни (у 1989 – 6,5%).

До поч. 2003 Центральний банк І. діяв від імені держави, випускаючи в обіг валюту, здійснював банківський контроль і розпоряджався валютою. Основний комерційний банк – Банк Рафідейн, заснований в 1941, найбільший на Арабському Сході за обсягом депозитів і загальної суми активів, діяв в інтересах держави, виконуючи ті функції, якими центробанк не займається. Він мав 228 відділень вІ. і10 філій за кордоном. У 1988 був утворений Рашид банк для створення конкуренції Банку Рафідейн. У 1991 в ході лібералізації банківського сектора були утворені 4 нових банку: Аль-Іттімад, Багдад, Іракський комерційний і Приватний банки. Були 4 державних спеціалізованих банку: сільськогосподарської кооперації (заснований в 1936, 47 відділень) для середньо – і довгострокового кредитування сільського господарства; промисловий (заснований в 1940, 8 відділень) – кредитування державних і приватних промислових компаній; банк нерухомості (заснований в 1949, 27 відділень) для видачі кредитів на будівництво житла і звичайне будівництво; соціалістичний (1991) – видача безвідсоткових позичок цивільним службовцям та ветеранам війни з Іраном. Фондова біржа була відкрита в Багдаді в березні 1992 у зв’язку з планами уряду щодо приватизації державних підприємств.

Структура зовнішнього боргу І. (кредитори і сума боргу в млрд дол. США): РФ – 8,0; Франція – 8,0; Паризький клуб (без участі РФ і Франції) – 9,5; Центральна Європа – 4,0; країни Перської затоки – 55; комерційні кредитори – 4,8; міжнародні інститути – 1,1; інші (невизначені) – 26,1. Всього – 116 500 000 000 дол.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Економіка Іраку