Економіка Туркменістану
Господарська діяльність на території Туркменістану в стародавні часи
Природні умови прикаспійських рівнин зумовили спосіб життя і побуту населення. Люди здавна на цих теренах займалися кочовим тваринництвом. Кочові племена, що населяли в різні часи ці простори, вели приблизно однаковий спосіб життя. В середні віки в передгір’ях півдня Туркменістану, в оазисах і в долині Амудар’ї багата хліборобська культура. Посушливий клімат вимагав ретельного зрошення земель.
Ремесла відображали спосіб життя кочових народів. У кочівників все було пов’язано з конем, верблюдом. Тому розвивалося виробництво збруї, зброї, переробка шерсті домашніх тварин і виробництво вовняних виробів, килимів. Високо цінувалися ювелірні вироби.
З приєднанням Туркменії до Росії, почалося промислове освоєння краю. На заході з’явилися підприємства з видобутку і переробці нафти, видобутку газу. У передгір’ях почали шукати поклади руд для промислового використання.
Багатства Каспійського моря сприяли розвитку рибальства і рибопереробки. В цілому ж в дорадянський період Туркменістан був аграрної, найбільш відсталою окраїною Російської імперії.
Економіка Туркменської РСР
За роки Радянської влади народи Туркменістану зуміли переступити через феодального суспільства в соціалізм, минаючи капіталізм.
Туркменія стала найбільшим, після Росії постачальником нафти і газу. Нафтогазова промисловість, зачатки якої були створені ще за часів Російської імперії, перетерпіла корінні перетворення і технічне переозброєння. Родовища нафти і газу в Прикаспії забезпечували не тільки потреби республіки, а й забезпечували значну частку експортних поставок до країн Західної Європи.
На базі паливної промисловості швидко розвивалися електроенергетика і хімічна промисловість. Хімічна промисловість використовувала родовища сировини районі затоки Кара-Богаз-Гол.
Економіка незалежної Туркменістану
Економіка сучасного Туркменістану розвивається в значній мірі за рахунок експорту паливних ресурсів, в першу чергу – газу. Сільське господарство дає кошти для існування майже половині населення країни. У структурі ВВП трохи більше $ 70 $% належить сфері послуг, близько $ 20 $% – промисловості і приблизно $ 8 $% – сільському господарству.
Провідною галуззю промисловості є газова. Туркменістан – газодобивающая країна, що забезпечує потреби багатьох країн Європи і Азії в “блакитному паливі”. Основні родовища газу:
- Довлетабад, Шатлик, Малай, Керпічлі, Гарашсизлигин, Газлидепе, Багаджа, Гараба, Гуррукбіл, та ін.
Розробляються родовища як на суші, так і на туркменській ділянці шельфу Каспійського моря. Видобуток нафти і газу ведуть як приватні, так і державні компанії ( “Туркменнефть”, “Туркменгаз”, “Туркменгеологія”). Іноземні інвестори беруть участь в розробці шельфових родовищ.
Видобуток нафти задовольняє, в основному, внутрішні потреби країни і міжнародного значення не має. Електроенергетика базується в основному на газі. З $ 10 $ електростанцій $ 9 $ – теплові. Електроенергію Туркменія виробляє не тільки для внутрішнього користування, але і експортує в Таджикистан, Афганістан, Туреччину та Іран. Текстильна промисловість представлена бавовняним і шовковим виробництвом. Хімічна промисловість розробляє родовища горнохимического сировини (мірабіліту, кам’яної солі, глауберовой, кухонної, калійної солі, озокериту, йоду, брому, сульфату натрію).
В 2009 році в Овадан-ділі був побудований перший в країні металургійний завод. Він працює на привізній сировині і брухті. У структурі сільського господарства переважає рослинництво. Воно представлено бавовництвом, вирощуванням зернових культур, в основному пшениці. У дельті Амудар’ї добре розвинене рисівництво. Рослинництво розвивається на зрошуваних землях. Їх площа в даний час складає близько 1,5 млн га, а загальна площа сільськогосподарських угідь становить близько $ 39 $ млн га. У долині Амудар’ї і в південних передгір’ях розвивається садівництво, овочівництво і баштанництво. Тут вирощують яблуні, абрикоси, персики, гранати, сливи, кавуни, дині, гарбуз.
Тваринництво представлено розведенням овець, верблюдів, великої рогатої худоби.
Основними торговими партнерами Туркменістану є Китай, Туреччина, Іран, Італія, Росія. Високі доходи від продажу газу дозволили уряду країни забезпечити досить високий рівень життя населення.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)