Економіка Сомалі
Сомалі – одна з найбідніших і найменш розвинених країн світу. Його економіка зруйнована громадянською війною, що триває більше 10 років. Основна галузь господарства – скотарство, країна займає одне з перших місць в Африці за кількістю худоби на душу населення. Продукція скотарства дає близько 40% ВВП і близько 65% експорту. Кочівники і напівкочівники становлять більшість населення. Тільки 1/8 території країни придатна для землеробства, але обробляється лише 5%. Вирощують сорго, кукурудзу, банани, овочі, рис, цукровий очерет, манго. Збір ароматичних смол в кін. 1980-х рр. – Близько 2/3 світового обсягу, на поч. 1990-х рр. виробництво ароматичних смол – більше 2 тис. т на рік. За оцінками ФАО на 1998, тваринництво (тис. Голів): велика рогата худоба 5300, вівці – 13 500, кози – 12 500, свині – 4, осли – 19, мули – 18, верблюди – 6100.
ВВП по купівельної спроможності валюти (2001) 4,1 млрд дол. США, ВВП на душу населення (2001) 550 дол. США. Інфляція св. 100% (бізнесмени друкують власні гроші) (2001). Галузева структура економіки за вкладом у ВВП (2000,%): сільське господарство 65, промисловість 10, послуги 25. За оцінками 1993, робоча сила 3,7 млн??чол., З них зайнято в сільському господарстві (в основному кочівники) 71%, в промисловості та сфері послуг 29%.
Промисловість розвинена слабо. Основні галузі – гірничодобувна (сіль) і переробна (виробництво цукру, консервів, макаронів і борошна, текстилю, сигарет і сірників, нафтопродуктів, електроенергії). Залізниць немає, протяжність автодоріг 22100 км, з покриттям – 2608 км. Основні морські порти – Могадішо, Бербера, Кісмайо, а також Марка. Міжнародні аеропорти в Могадішо і Бербері, внутрішні в Кісмайо, Харгейсі, бура, Бо-Сассо і Алула.
Власна валюта, Сомалілендський шилінг, була введена в Сомаліленді. Фінансова система зруйнована громадянською війною. На півдні країни державна банківська система перетворилася в приватне підприємництво. Наприклад, в 1996 сомалійські бізнесмени відкрили у столиці Баракаат Банк С., який має філії в інших районах країни. У листопаді 2001 США заморозили його фонди, підозрюючи його у зв’язках з “Аль-Каїдою”. У 1997 відкрився Сомалі-Малайзійський комерційний банк.
В умовах анархії сфера послуг в країні виживає і навіть зростає. Пункти обміну грошей діють по всій країні. Роздрібна торгівля зосереджена в не – формальному секторі економіки. Головний ринок столиці, Бакара, пропонує різноманітні товари (від продовольчих до новинок електронної техніки). Готелі працюють, охоронювані міліцією. Державна телекомунікаційна система майже повністю зруйнована, але приватні компанії пропонують послуги в багатьох великих містах. Міжнародний зв’язок доступна з Могадішо через супутник (2001). Телефонів – 15 000 (2000), радіоприймачів – 470000 (1997), телевізорів – 135 000 (1997), користувачів ітернет – 200 (2000). Туризм як галузь не працює через війну.
Соціальна сфера: масова хронічне безробіття – наслідок громадянської війни, масових переселень, міграцій та руйнування системи найманої праці та державної служби. Дані про вартість життя і показники динаміки споживчих цін ставляться до 1980 – поч. 90-х рр. Індекс споживчих цін в 1988-92 (1980 = 100) 66,5, для Могадішо (1988, 1985 = 100) 292,9.
Основні статті експорту: живу худобу, шкури та шкіри, банани, риба, металобрухт (1999). Основні торгові партнери по експорту (2000) – Саудівська Аравія (29%), Ємен (28%), Об’єднані Арабські Емірати (29%). Основні статті імпорту: продовольство, нафтопродукти, мануфактура, будівельні матеріали, кат. Основні партнери по імпорту (2000) – Джібуті (27%), Кенія (12%), Індія (9%). Державна система зовнішньої торгівлі зруйнована.
Зовнішній борг 2,6 млрд дол. США (2000, оцінка), після 1990 виплати боргу припинилися.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)