Досліди Р. Міллікена та А. Ф. Іоффе

На малюнку 1 зображена схема установки, використаної в досвіді А. Ф. Іоффе. У закритій посудині, повітря з якого відкачано до високого вакууму, знаходилися дві металеві пластини П, розташовані горизонтально. З камери А через отвір О в простір між пластинами чи потрапила дрібні заряджені пилинки цинку. Ці пилинки спостерігали в мікроскоп.

Припустимо, що порошинка заряджена негативно. Під дією сили тяжіння вона починає падати вниз. Але її падіння можна затримати, якщо нижню пластину зарядити негативним зарядом, а верхню – позитивним. В електростатичному полі між пластинами на порошинку стане діяти сила, яка пропорційна заряду порошинки. Якщо mg = Fel, то порошинка буде перебувати в рівновазі як завгодно довго. Потім негативний заряд пилинки зменшували, діючи на неї ультрафіолетовим світлом. Порошинка починала падати, так як сила, що діяла на неї, зменшувалася. Повідомляючи пластин додатковий заряд і цим посилюючи електричне поле між пластинами, порошинку знову зупиняли. Так робили кілька разів.

Досліди показали, що заряд пилинки змінювався завжди стрибкоподібно, кратно заряду електрона. З цього досвіду А. Ф. Іоффе зробив наступний висновок: заряд пилинки завжди виражається цілими кратними значеннями елементарного заряду е. Менших “порцій” електричного заряду, здатних переходити від одного тіла до іншого, у природі немає. Але заряд пилинки йде разом з часткою речовини. Отже, в природі існує така частинка речовини, яка має найменший заряд, далі вже неподільний. Цю частку назвали електроном.

Значення заряду електрона вперше визначив американський фізик Р. Міллікен. У своїх дослідах він користувався дрібними крапельками масла, спостерігаючи за їх рухом в електростатичному полі (рис. 2). У цих дослідах вимірювалася швидкість руху крапель олії в однорідному електростатичному полі між двома металевими пластинками. Крапля олії, яка не має електричного заряду через опір повітря і викидає сили


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Досліди Р. Міллікена та А. Ф. Іоффе