Доповідь про Хрещення Русі

До середини Х століття основним релігійним протягом на Русі було язичництво. У слов’ян існував свій власний пантеон богів, свята і релігійні прикраси. Проте християнство на Русі існувало задовго до хрещення, перші згадки відносяться до 860-870 рр. А в Х столітті в Києві була побудована церква Святого Іллі.

На Русь мала великий вплив християнська Візантія, вона ж поширювала християнську літературу. Згідно з літописом, в дружині князя Ігоря були християни, а сама княгиня Ольга прийняла хрещення.

Найбільш вагомий внесок у становлення християнства вніс Володимир Святославович. У 980 г він відстояв своє право на престол, а пізніше розширив кордони.

Після цього Володимир задумався про створення єдиної релігії. Розглядалося безліч варіантів: язичницький культ, що складається з шести племінних богів, мусульманство, за яке його агітували волзькі болгари, брав посланців від Папи Римського, а також хозарських іудеїв. Але після, як стверджується, самого довгого спілкування з грецьким православним проповідником основне перевага віддавалася східного християнства. Також спостерігачі з Києва були особливо вражені саме священнодійством в Константинополі.

У 987 р Було укладено союз між Руссю і Візантією, для придушення заколоту князь Володимир відправив на допомогу руське військо, за що отримав би за дружину царівну Анну, а сам повинен був прийняти християнство. Після придушення заколоту Константинополь не виконав обіцянок, в зв’язку з чим Володимир Красне Сонечко осадив і взяв Корсунь (Херсонес). Пізніше він все ж одружився на царівні і хрестився, точна дата і місце не відомо, найчастіше вважається, що в Криму в 988 або 989 р

Хрещення Володимира було більшою мірою кроком політичним. Візантійський християнство представляло організований інститут управління, воно відмінно поєднувалося зі слов’янськими звичаями, вже була створена християнська література на слов’янській мові і культурний вплив Візантії вже поширилося по Русі.

Почалося поширення християнства з хрещення бояр, потім і всіх жителів Києва, яких зганяли до Дніпра. Язичницькі капища руйнували ідолів і скидали в воду. Нова віра насаджувалася “вогнем і мечем”, тільки в деяких племенах язичництво зберігалося ще кілька століть. В іншому нова релігія змішувалася з язичницькими звичаями і забобонами.

Київський митрополит був главою руської церкви, проте призначався Візантією. Протягом довгого часу митрополити і велика частина священиків були греками. Церквам і монастиря віддавалися великі території, крім того їм обов’язково жертвувати десятина.

Церква зіграла велику роль в централізації Руської держави, вплинула на культуру. Велика частина літописець тих років написана саме церковними літописцями.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Доповідь про Хрещення Русі