Доповідь про Хрещення Русі
До середини Х століття основним релігійним протягом на Русі було язичництво. У слов’ян існував свій власний пантеон богів, свята і релігійні прикраси. Проте християнство на Русі існувало задовго до хрещення, перші згадки відносяться до 860-870 рр. А в Х столітті в Києві була побудована церква Святого Іллі.
На Русь мала великий вплив християнська Візантія, вона ж поширювала християнську літературу. Згідно з літописом, в дружині князя Ігоря були християни, а сама княгиня Ольга прийняла хрещення.
Найбільш вагомий внесок у становлення християнства вніс Володимир Святославович. У 980 г він відстояв своє право на престол, а пізніше розширив кордони.
Після цього Володимир задумався про створення єдиної релігії. Розглядалося безліч варіантів: язичницький культ, що складається з шести племінних богів, мусульманство, за яке його агітували волзькі болгари, брав посланців від Папи Римського, а також хозарських іудеїв. Але після, як стверджується, самого довгого спілкування з грецьким православним проповідником основне перевага віддавалася східного християнства. Також спостерігачі з Києва були особливо вражені саме священнодійством в Константинополі.
У 987 р Було укладено союз між Руссю і Візантією, для придушення заколоту князь Володимир відправив на допомогу руське військо, за що отримав би за дружину царівну Анну, а сам повинен був прийняти християнство. Після придушення заколоту Константинополь не виконав обіцянок, в зв’язку з чим Володимир Красне Сонечко осадив і взяв Корсунь (Херсонес). Пізніше він все ж одружився на царівні і хрестився, точна дата і місце не відомо, найчастіше вважається, що в Криму в 988 або 989 р
Хрещення Володимира було більшою мірою кроком політичним. Візантійський християнство представляло організований інститут управління, воно відмінно поєднувалося зі слов’янськими звичаями, вже була створена християнська література на слов’янській мові і культурний вплив Візантії вже поширилося по Русі.
Почалося поширення християнства з хрещення бояр, потім і всіх жителів Києва, яких зганяли до Дніпра. Язичницькі капища руйнували ідолів і скидали в воду. Нова віра насаджувалася “вогнем і мечем”, тільки в деяких племенах язичництво зберігалося ще кілька століть. В іншому нова релігія змішувалася з язичницькими звичаями і забобонами.
Київський митрополит був главою руської церкви, проте призначався Візантією. Протягом довгого часу митрополити і велика частина священиків були греками. Церквам і монастиря віддавалися великі території, крім того їм обов’язково жертвувати десятина.
Церква зіграла велику роль в централізації Руської держави, вплинула на культуру. Велика частина літописець тих років написана саме церковними літописцями.
Related posts:
- Хрещення Русі та його історичне значення Передумови та завдання хрещення Русі Хрещення Русі – введення християнства в життя Стародавньої Русі і його проголошення головною державною релігією Володимиром Святославичем і його спадкоємцями. До причин, які викликали перехід до нового віросповіданням відносяться: Ізоляція язичницької Русі від християнства Європи уповільнювало розвиток міжнародних відносин; Язичництво гальмувало зміцнення феодального ладу Русі; Було потрібно твердження панування і […]...
- Причини хрещення Русі Хрещення Русі за візантійським зразком обумовило розвиток культури і історію України на довгі століття вперед. В основі доленосного рішення князя Володимира лежали глибокі причини. Давня Русь напередодні хрещення До кінця X століття Київська Русь являла собою типове напівфеодальні держава. Влада київського князя ще була не досить міцною і утримувалася виключно за допомогою військової сили. Язичництво […]...
- Наслідки хрещення Русі Хрещення Русі спричинило за собою далекосяжні наслідки. Ця подія справила величезний вплив на історичний шлях України. Православ’я стало невід’ємною частиною української самосвідомості. Політичні наслідки хрещення Русі Хрещення перетворило Давню Русь в християнську державу. Це неминуче столкнуло її з усім мусульманським і язичницьким світом. Південно-східна межа Русі, а потім і Русь, постійно піддавалася нападу кочівників і […]...
- Значення хрещення Русі Хрещення Русі вплинуло на розвиток не тільки нашої країни, а й усього світу. Язичницька Давня Русь перетворилася в нове християнське держава, що стало природним союзником Візантійської імперії. Значення хрещення Русі за минуле тисячоліття не ослаблений. Політичне значення В епоху раннього Середньовіччя прийняття державної релігії виправдовувало військові походи необхідністю звернення язичників до істинної віри. Люди більш […]...
- ПРО ХРЕЩЕННЯ РУСІ – ЛІТОПИСНА ОПОВІДЬ Володимир віддав Корсунь грекам як віно за царицю, а сам повернувся в Київ. І коли прийшов, повелів звергнути всіх кумирів: одних порубать, а других попалити. Перуна ж повелів прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори Боричевим узвозом на Ручай, а дванадцять мужів приставив бити його жезлами. І робили це не тому, що дерево може […]...
- Історія слов’ян до хрещення Русі Держава слов’ян до хрещення відрізнялася від інших держав відсутністю класового суспільства і феодальної системи. Дана структура дозволила створити потужну державу. А військові перемоги говорять про те, що подібний уклад суспільства був найбільш гармонійним і ефективним, на відміну від інших народів. Слов’яни-руси шанували богів Перуна і Волоса, вважали поклоніння їм найціннішим сенсом життя, а не багатства […]...
- Українська середньовічна література XI-XV ст. Розвиток писемності після хрещення Руси-України (988 р.) Найдавніші рукописні книги Київської Русі (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава) Мета: ознайомити учнів з найдавнішими рукописними книгами Київської Русі; розповісти легенду про хрещення Руси-України; розкрити роль християнства в духовному житті українського народу; виховувати шанобливе ставлення людей до історичного минулого, почуття гордості за наших предків. Обладнання: відеоматеріал про найдавніші рукописні книги Київської Русі, ілюстрації до легенди про хрещення Руси-України, портрети князя Володимира, Святослава, княгині Ольги. Міжпредметні […]...
- Столиці Русі Столиці Русі представляли із себе резиденції великих руських князів, але офіційного статусу столиці не мали. Ладога (862-864 рр.). Ладога багатьма істориками вважається першою столицею Давньої Русі. Згідно “Повісті тимчасових років” Рюрік осів у Ладозі і правил там з 862 по 864 року, поки не перебрався в Новгород. Новгород (864-882 рр.). Верховенство Новгорода над іншими руськими […]...
- Про хрещення дітей Наше життя – це далеко не тільки фізичне існування. Кожна людина рухається якимись важливими для нього, визначальними істинами. Хтось визнає лише практичну та матеріальну сторони життя, інші засновують свої дії на високих моральних підвалинах, а хтось є пріверженніком релігії. Сьогодні у світі існує величезна кількість різноманітних вірувань і засад. Найбільш поширеною релігією світу є християнство. […]...
- Культура і розвиток Русі в 11 столітті Території і держава Русь в 11 столітті Розпочате в 10 столітті формування єдиного російської держави в 11 столітті отримало новий виток розвитку. Київські князі, які активно здійснювали походи на навколишні землі, підпорядковували собі всі великі території з проживаючим тут місцевим населенням. Центром об’єднання слов’янських племен був Київ, звідки і здійснювалося управління, приймалися найважливіші рішення. Населення […]...
- Міжусобиці на Русі Міжусобиця – внутрішній розбрат, війна між людьми, що живуть на одній території. Київська Русь з 9 по 11 століття досить часто стикалася з міжусобними війнами; причиною княжих міжусобиць була боротьба за владу. Найбільші князівські міжусобиці на Русі Всього можна нарахувати три великі міжусобні війни: Перша міжусобиця князів (кінець 10 – початок 11 століття). Ворожнеча синів […]...
- Християнство і економічна думка в часи Київської Русі Важливу роль у розвитку феодальних відносин відігравало християнство, прийняте на Русі в період князювання Володимира I (988 г.). Монастирі та церкви були великими землевласниками, які збирали податі з жили на їхній землі селян. Церква вимагала від них покори владі, покірності, смирення і невпинної праці на феодалів. Християнська церква сприяла поширенню грамотності на Русі, була противником […]...
- Язичництво слов’ян на Русі Язичництво – релігія, заснована на віруванні в декількох богів одночасно, а не в одного Бога-творця, як, наприклад, в християнстві. Сам термін “язичництво” є не зовсім точним, так як включає в себе кілька понять. Сьогодні язичництво розуміється не стільки як релігія, скільки як сукупність релігійних і культурних переконань, а віру в декількох богів позначають як “тотемізм”, […]...
- Короткий переказ – Про хрещення Києва князем Володимиром – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ Коли Володимир прийшов у Київ, то звелів повалити ідолів (язичницьких богів). Перуна ж наказав прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори до ріки Почайни. Дванадцять дружинників били Перуна палицями. Нехрещені люди оплакували свого бога. Коли Перуна кинули її Дніпро, князь Володимир наказав своїм людям відпихати ідола під берега, якщо пристане. І тільки після порогів […]...
- Культура Русі в 12 столітті До початку 12 століття Київська Русь уже була досить благополучним і розвиненою державою: стрімко розвивалося народне господарство, з’явилася чітка система землекористування, відбувалося поступове освоєння нових сільськогосподарських культур. Завдяки зростанню господарства, на Русі почала складатися система поділу праці, з’явилася більш розвинена соціальна структура суспільства, економіка і суспільний лад наблизилися до типово середньовічним. Незважаючи на розвиток економіки, […]...
- Скорочено – ПРО ХРЕЩЕННЯ КИЄВА КНЯЗЕМ ВОЛОДИМИРОМ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ – 5 КЛАС Прийшов Володимир князювати у Київ, і звелів знищити усіх ідолів (язичницьких богів). Перуна ж наказав прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори до ріки Почайни. Його наказ було виконано. А дванадцять дружинників били Перуна палицями. Нехрещені люди оплакували свого язичницького бога. Коли Перуна кинули у річку, князь Володимир наказав своїм людям відштовхувати ідола від […]...
- Історія Київської Русі У VI-IX століттях у східних слов’ян на території сучасної України почало складатися ранньофеодальні держави. Його столицею кілька століть був Київ, заснований (за переказами, на яке опирався літописець Нестор у “Повісті временних літ”) князем Києм зі своїми братами Щеком і Хоривом та сестрою Либідь. Ядром цього утворення, яке, згідно з літописом, іменувалося Руссю (а пізніше Київською […]...
- Хреститель Русі – князь Володимир Великий політик, що зміцнив і розширив кордони Київської Русі, православний святий, билинний князь. Все це про князя Володимира, молодшого сина Святослава, онука Ігоря убитого древлянами. Він правив державою без малого сорок років – небувалий термін на ті часи. І саме за його велінням відбувся небувалий переворот у долі всіх слов’ян – хрещення Русі, 1028-річчя якого […]...
- Роздробленість Русі – причини і наслідки періоду У підручнику з історії 6 класу розповідалося про численні княжих міжусобицях в XII-XIII ст., Ряді економічних змін, виникнення нових способів володіння земельними наділами. Ці та інші чинники привели Русь до феодальної роздробленості, що справив величезний вплив на розвиток держави. Причини роздробленості Русі Протягом усього XI століття на Русі проходила низка міжусобних війни за право володіння […]...
- Історія Стародавньої Русі: коротко Період Київської Русі бере свій початок з давніх часів, з появи перших племен слов’ян. Але найбільш важливою подією є покликання на князювання в Новгороді князя Рюрика в 862 році. Рюрик приїхав не один, а з братами, Трувор правиа в Ізборську, а Синеус в Білоозері. У 879 році Рюрик помирає, у нього залишається син Ігор, який […]...
- Міжусобні війни на Русі Княжа міжусобиця – боротьба руських князів між собою за владу і території. Основний період міжусобиць припав на 10-11-й ст. Основними причинами ворожнечі між князями стали: Невдоволення в розподілі територій; Боротьба за одноосібну владу в Києві; Боротьба за право не залежати від волі Києва. Всього можна нарахувати три великі феодальні міжусобиці в цей період: Перша міжусобиця […]...
- Значення прийняття християнства Прийняття християнства справила величезний вплив як на подальший розвиток Російської держави, так і на кожної російської людини. Християнство змінило побут наших далеких предків і їх звичаї. Церква, щоб примирити слов’ян з новою релігією, зберегла деякі язичницькі свята. Але вона рішуче заборонила жертвопринесення, багатоженство, кровну ворожнечу і інші язичницькі традиції. Духовенство закликало надавати допомогу убогим і […]...
- Навіщо на Хрещення купаються в ополонці? Пробувати чи ні? З кожним роком все більша кількість росіян беруть участь у святкуванні Водохреща – одного з найбільших християнських свят. Вважається, що в цей день людина, який занурився в водохресний водойму, змиває з себе всі гріхи і виходить з купелі очистити і оновленим. Чи так це насправді? Історія звичаю Історія Водохресного свята нерозривно пов’язана з ім’ям Предтечі […]...
- Коли відзначають Хрещення і що це за свято? Хрещення Господнє – одне з найважливіших подій в євангельської історії, поступається за значимістю лише Великодня і Різдва Христового. З давніх-давен в цей день прийнято здійснювати хресні ходи на водойми і проводити велике освячення води, а потім занурюватися в хрестоподібну ополонку (иордань), що, за переказами, змиває гріхи і очищає від скверни. Водохресна вода вважається святинею, здатної […]...
- Як вплинуло прийняття християнства на Русі на розвиток її освіти, літератури, культури? Християнство як вчення, як ідеологічна система, як релігія запроваджене на Русі 988 року за часів князювання Володимира Святославовича, його прийняття було закономірним для тогочасного розвитку давньоруського суспільства, підготовленим усім ходом історії та об’єктивними потребами доби. Язичництво становило собою ідеологію первісного суспільства, Русь же наприкінці X ст. була суспільством класово розшарованим, антагоністичним. Вона потребувала релігії, яка […]...
- Культура Київської Русі При князюванні Володимира Великого завершилося територіальне об’єднання Київської Русі. Київська Русь простягалася від Онезького озера, Ладозького і Чудського, до Дону, Рось і Південного Бугу, від Дністра, Карпат та Західної Двіни, до Волги і Оки. Історія Київської Русі представлена трьома періодами: Зародження державних структур, їх становлення та розвиток (закінчення IX – кінець X століття); Підйом й […]...
- Чому свято Хрещення називається ще Богоявленням? Свято Хрещення теж відноситься до числа дванадесятих, тобто головних православних свят. У Росії він відзначається 19 січня. Як розповідається в церковних книгах, це свято присвячено дуже важливої події в житті Ісуса Христа. Ця подія пов’язана з ще одним християнським святим, який відомий, як Іоанн Предтеча, або Іоанн Хреститель. Ще раніше Христа у бездітних Єлизавети і […]...
- Політична роздробленість Русі Як випливає з підручника з історії 10 класу, на рубежі XI-XII століть бере свій початок період політичної роздробленості Русі. Кажучи коротко, це був довгий процес, який повинна була пережити будь-яка феодальна держава. Давня Русь в епоху політичної роздробленості У 1097 році в місті Любеч відбувся з’їзд князів, які вирішили, що кожен з них буде займатися […]...
- Повідомлення-доповідь про християнство Християнство – це найбільша серед світових релігій. За кількістю віруючих вона перевищує число мусульман, буддистів або іудеїв. Засноване християнство на вірі в єдиного Бога і сина його, найбільшого пророка Ісуса Христа, що помер на хресті, щоб спокутувати перед своїм Отцем всі гріхи людей. Християнин шанує як священну книгу Біблію, що складається з 66 книг і […]...
- Підприємництво і бізнес на Русі Сьогодні точно відомо, що підприємництво на Русі до XV століття було розвинене досить добре і навіть сучасні бізнесмени використовують деякі прийоми, стратегії і методики, вироблені ще в ті часи. Такі методики дозволяли не тільки отримувати більший прибуток окремими підприємцями, а й інвестувати певні суми в розвиток держави. Тому до бізнесу тих часів проявляється жвавий інтерес: […]...
- Повідомлення “Рукописні книги Стародавньої Русі” Майстри гусячого пера. Книгодрукування на Русі з’явилося вже в кінці 16 століття. До цього моменту всі книги на російських землях (а практично всі ці книги були духовними, богослужбовими, а не світськими) писалися від руки. Виготовлення однієї книги займало кілька років – літери виводилися каліграфічним почерком, потім листи зшивалися і перепліталися, зазвичай пергаментом, тобто особливої м’якою […]...
- ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – ПАМ’ЯТКИ ОРИГІНАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ КНЯЖОЇ РУСІ-УКРАЇНИ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Василь Яременко – один із українських дослідників “Повісті минулих літ” – підкреслював, що численні літописці саме цим високохудожнім текстом створили “для свого народу власну Біблію – священні книги русько-українського народу, що ввібрали в себе багатовіковий досвід слова. Це й дзеркало історичного життя, і збірник дидактичних повчань і настанов, і звід звичаїв і заповітів пращурів своїм […]...
- Віче на Русі Віче (рада) – народні збори в стародавньої та середньовічної Русі та інших слов’янських племенах, що відігравало роль головного державного органу. Історія виникнення всенародного віче Віче було основним державним органом у східнослов’янських племен, які пізніше об’єдналися під владою Києва і утворили Київську Русь і раннефеодальное суспільство. Основна функція віче полягала в рішення важливих насущних проблем племені […]...
- ЖИТІЙНА ЛІТЕРАТУРА РУСІ-УКРАЇНИ – ПАМ’ЯТКИ ОРИГІНАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ КНЯЖОЇ РУСІ-УКРАЇНИ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА До оригінальної літератури княжої Русі-України належала також житійна література (житія, агіографія1) – розповіді про духовних і світських осіб, канонізованих християнською церквою. Поява таких творів пов’язана з необхідністю зміцнити політичну, національну і релігійну самостійність Київської держави, що вимагало канонізації руських святих. Канонізація ж потребувала літературного оформлення їхніх біографій. Тому в середині ХІ ст. з’явилися агіографічні твори […]...
- Правління варягів на Русі До IX ст. слов’янські племена стали об’єднуватися, зливаючись між собою. У городових областях, що виростали з великих торжищ, сиділи правителі – князьки, які управляли життям області і самі ходили в походи разом зі своєю дружиною. Але так як між окремими областями постійно виникали розбіжності, то вирішено було запросити правителів з боку – по крайней мере, […]...
- Доповідь-повідомлення про Кирила і Мефодія Брати-монахи Кирило і Мефодій служили місіонерами, проповідували християнство іншим народам. В історію східних слов’ян Кирило і Мефодій увійшли як творці слов’янської азбуки. А значить, як “батьки” писемності східних слов’ян: російської, української, білоруський. Жили і працювали брати в 9 столітті, зрозуміло, що нашої ери. Родом брати походили з Греції, з міста Салоніки. В ті часи ця […]...
- Загальний стан освіти на Русі в 16 столітті Все ж таки, за європейськими мірками, загальний рівень освіти на Русі, аж до кінця XVI ст. (розквіт Відродження в Європі) залишався вкрай низьким. Так, лист архімандрита Новгородського Геннадія від 1500 р свідчить, що майже половина (!) Священнослужителів була зовсім неписьменною. Цей факт визнав і Стоглавий собор, який відбувся у 1551 р Такий стан справ було […]...
- Хрестові походи на Русі Незважаючи на існування двох століть християнства на Русі, ливонський орден разом зі шведами оголосили Русі хрестовий похід. Орден знав, що Русь знаходиться в стані роздробленості і терпить постійні лиха від дій монголо-татар. Він запропонував допомогу руським боротися з ярмом, але натомість Русь мала стати католицької. Влада поділилася на два табори. Одні вважали, що слід прийняти […]...
- Розпад Київської Русі Київська Русь – середньовічна держава, іменована також Староруською державою або Давньою Руссю, що існувала в Східній Європі в період правління династії Рюриковичів. Давньоруська держава виникла в 9 столітті в Східній Європі в результаті об’єднання східних слов’ян з фіно-угорськими племенами. У період найвищого розквіту територія Київської Русі простягалася від Таманського півострова, Дністра і верхів’їв Вісли до […]...
- НАЙДАВНІШІ РУКОПИСНІ КНИГИ РУСІ-УКРАЇНИ – УКРАЇНСЬКА СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛІТЕРАТУРА ХІ-XV ст. – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА 1. Розгляньте світлини й дайте відповіді на запитання. Софія Київська. м. Київ Пам’ятник Ярославу Мудрому. м. Київ A. Що ви знаєте про храм і людину, якій установлено пам’ятник? Б. Чому люди, які вперше приїжджають до якогось міста чи країни, передусім прагнуть оглянути історичні архітектурні пам’ятки? B. Чому їх треба берегти? 2. Складіть стислий конспект літературно-критичного […]...