НАЙДАВНІШІ РУКОПИСНІ КНИГИ РУСІ-УКРАЇНИ – УКРАЇНСЬКА СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛІТЕРАТУРА ХІ-XV ст. – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА
1. Розгляньте світлини й дайте відповіді на запитання.
Софія Київська. м. Київ
Пам’ятник Ярославу Мудрому. м. Київ
A. Що ви знаєте про храм і людину, якій установлено пам’ятник?
Б. Чому люди, які вперше приїжджають до якогось міста чи країни, передусім прагнуть оглянути історичні архітектурні пам’ятки?
B. Чому їх треба берегти?
2. Складіть стислий конспект літературно-критичного матеріалу (вступ, розповідь про кожну з трьох книг – 8-9 речень).
НАЙДАВНІШІ РУКОПИСНІ КНИГИ РУСІ-УКРАЇНИ
Коли ж виникли найдавніші рукописні книги? Вони були створені на українських землях і дійшли до нас, розпочинаючи своє літочислення із середини Х ст. Із запровадженням християнства в Русі-Україні (988) пожвавився розвиток торгівлі, ремесел, зовнішньої політики й культури, що й спричинило розвиток писемності.
Розквіт Київської держави в Х-ХІ ст. пов’язаний з іменами князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Для зміцнення християнства й поширення греко-візантійської культури Володимир Великий заснував у Києві школу для дітей вищих верств суспільства. Один із перших літописів розповідає, що матері дітей, узятих на навчання, плакали, бо тоді ще не розуміли, наскільки важливою для людини є освіта. З цього часу не лише в Києві, а й в інших містах Русі-України почали відкривати школи. Ярослав Мудрий, який уславився любов’ю до книг, при Софійському соборі відкрив першу бібліотеку, яку пізніше було втрачено й не знайдено до сьогодні.
Існують наукові версії про виникнення писемності ще в дохристиянський період, проте в нашому викладі ми братимемо до уваги лише писемні пам’ятки, що дійшли до нас. Адже саме ці книги – незаперечні документи, на основі яких можна робити певні твердження. До них належать: Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава (1073), Ізборник (1076) та ін.
Остромирове Євангеліє – найдавніша датована рукописна пам’ятка церковнослов’янської мови Київської держави. Цей твір переписаний у 1056-1057 рр. з болгарського оригіналу дяком Григорієм для новгородського посадника Остромира, від імені якого Євангеліє дістало назву. Остромирове Євангеліє містить вибрані євангельські читання. Хоча цей твір написаний старослов’янською мовою1, проте в ньому наявні вкраплення живої мови Русі-України. Рукопис пам’ятки, який налічує 294 аркуші великого формату, по-мистецьки оздоблений кольоровими ініціалами, заставками, трьома мініатюрами євангелістів Івана, Луки й Марка.
Другою датованою давньоруською писемною пам’яткою є Ізборник Святослава (1073). Це – архаїчна рукописна хрестоматія, що містить різні вислови та фрагменти з богословських творів. Книга має енциклопедичний зміст, у ній порушено проблеми християнського богослов’я, розтлумачуються положення Біблії про поводження в повсякденні. Тут наведено відомості з астрономії та астрології, математики та фізики, історії, філософії, граматики, зоології, ботаніки, логіки й етики. Ізборник переписав дяк Іван з іншими писцями для київського князя Святослава Ярославича з болгарського джерела, складеного на початку Х ст. для болгарського царя Симеона. Ізборник Святослава містить понад 380 статей, які належать 25 авторам (здебільшого візантійцям).
1 Старослов’янська мова створена на основі болгаро-македонського діалекту.
Остромирове Євангеліє. Мініатюра. 1015-1057 рр.
Третя датована писемна пам’ятка – Ізборник (1076) – складена за матеріалами рукописів княжої бібліотеки Софійського собору. Ця книга містить найрізноманітніші відомості духовного та філософського змісту – роздуми про правдиву віру, повчання дітям тощо.
До нашого часу дійшло лише 33 книги, створені в ХІ ст., а за наступні три століття – 1460, хоча їх було десятки тисяч.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)