ДО ВИВЧЕННЯ ПОВІСТІ ГОБСЕК – ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАК (1799-1850) – РОЗКРИВАЮЧИ ДІЙСНІСТЬ: РОЗКВІТ РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ
ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…
1. Розкажіть, які враження справила на вас прочитана повість. Про що, можливо, змусила замислитися?
2. За яких обставин ми дізнаємося історію про лихваря? Поміркуйте, з якою метою розказує її пан Дервіль.
3. Що означає прізвище головного героя? Чи можна стверджувати, що автор використовує “промовисте прізвище”? Свою відповідь підтвердіть прикладами з тексту.
4. Чи погоджуєтеся ви з думкою дослідників, що композиційно повість Бальзака є “розповіддю в розповіді”? Аргументуйте свою відповідь.
5. Знайдіть і зачитайте портретне зображення головного героя. Проаналізуйте роль художньої деталі у створенні характеристики образу Гобсека.
6. Ознайомтеся з історією створення повісті, наведеною в рубриці “У творчій майстерні письменника”. Подумайте, чому задум письменника змінився, про що це може свідчити. А як би ви назвали цю повість? Обгрунтуйте свою відповідь.
7. У парах або мікрогрупах обговоріть, що дає підстави Гобсеку вважати, що він “володіє світом”.
8. Знайдіть у тексті й зачитайте, як пан Дервіль оцінює Гобсека. Чи погоджуєтеся ви з такою оцінкою? Поясніть свою думку.
9. Слухаючи сповідь Гобсека, Дервіль із жахом запитує себе: “Невже все зводиться до грошей?” А як ви вважаєте? Свою відповідь аргументуйте.
10. На конкретних прикладах розкрийте роль художньої деталі у створенні образу головного героя.
11. Простежте за текстом, як проблема згубної влади грошей вирішується на прикладах образів графині де Ресто та Максима де Трая.
12. З якими відомими вам образами світової літератури перегукується образ бальзаківського лихваря? Обгрунтуйте свою відповідь.
13. Порівняйте образи Гобсека й Калитки з комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”. Що об’єднує цих персонажів і в чому їхня своєрідність?
14. Підготуйтеся до дискусії на тему “Чи насправді “у золоті зосереджені всі сили людства”?”.
У ТВОРЧІЙ МАЙСТЕРНІ ПИСЬМЕННИКА
ПРО ІСТОРІЮ СТВОРЕННЯ ПОВІСТІ “ГОБСЕК”
Повість “Гобсек” мала три редакції. 1830 р. з’явився перший її варіант. Спочатку твір друкувався розділами, назви яких (“Лихвар”, “Адвокат”, “Смерть чоловіка”) підкреслюють значення для письменника головних дійових осіб – Гобсека, Дервіля та графині де Ресто, свідчать про драматичний розвиток сюжету твору, що розкриває епізоди певної сімейної драми. У цій редакції повість мала позитивну розв’язку: Гобсек віддав свій спадок Ернесту де Ресто, такий необхідний йому для одруження, а його мати добилася для лихваря дворянського звання. 1830 р. вийшли “Сцени приватного життя”, куди ця історія була включена під назвою “Небезпеки безпуття”.
1835 р. під достатньо доброзичливою назвою “Папаша Гобсек” з’явився новий варіант твору. У цій редакції графиня де Ресто виступила перед читачами як дочка головного героя бальзаківського роману “Батько Горіо”. Завдяки цій деталі два твори “Гобсек” і “Батько Горіо” сприймалися як два варіанти однієї оповіді про владу золота та його жертви. Закінчувалася ця редакція твору виразним описом жахливої комори помираючого Гобсека.
У тому ж 1835 р. з’являється третій, остаточний варіант історії про “людину-вексель”. У ньому міститься розповідь про минуле лихваря, про те, як він збирав свій капітал. Лаконічна назва “Гобсек” підкреслює роль головного героя в житті інших персонажів.
Шарль Таміз’є. Ілюстрація до повісті “Гобсек” (XIX ст.)
Юрій Гершкович. Ілюстрація до повісті “Гобсек” (XXст.)
Равіль Акмаєв. Гобсек (XXI ст.)
УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
В Україні творчість Бальзака стає відомою ще за життя письменника завдяки російським перекладам, які почали з’являтися в журналах й окремими виданнями з 30-х років ХІХ століття. З нею був обізнаний Тарас Шевченко, про це свідчать згадки про бальзаківські твори в його повістях. Для Івана Франка творець “Людської комедії” був одним з найвидатніших представників реалістичної традиції у французькій і європейській літературі, і саме так він його характеризує у своїх статтях. Творчість Бальзака викликала зацікавленість і в інших українських письменників-реалістів другої половини XIX – початку XX ст., від Марка Вовчка до Михайла Коцюбинського. Переклади творів Бальзака українською мовою починають з’являтися з останньої третини XIX ст.
Але широке входження Бальзака в українську культуру відбувається вже за радянських часів. Він належить до тих зарубіжних письменників-класиків, яких багато перекладали українською мовою у 20-30-х роках.
За Дмитром Наливайком, українським літературознавцем
ДО ТАЄМНИЦЬ МИСТЕЦТВА СЛОВА
(2 votes, average: 5.00 out of 5)