Депонент: визначення
Вкладник прагне поліпшити своє матеріальне і фінансове становище шляхом передачі частини коштів на зберігання фізичним або юридичним особам з вигодою для себе. Це стосується звичайного поняття “депозиту”.
Якщо говорити про таку категорію депозитаріїв, як депоненти, то таким є особа, яка внесла свої цінні папери або інші фінансові цінності в розпорядження іншої особи на підставі договору заощадження. Сенс цієї угоди полягає в тому, що одержувана цінності сторона має можливість пускати дані ресурси в оборот з розрахунком на їх ліквідність і окупність, а надає в розпорядження кошти сторона (депонент) отримує право на пасивну прибуток, тобто оплату за використання її ціннісних ресурсів.
Депонент – це особа, яка внесла свої цінні папери або інші фінансові цінності в розпорядження іншої особи на підставі договору заощадження
Система депонентних відносин
Не витрачаючи часу на вивчення історії появи терміна “депонент” в економічній теорії, слід визначити, що його коріння простежуються ще в латинській філологічної грунті – deponere. Цей термін означає буквально “позбавляти”, “поміщати”, “класти” і так далі, тобто депонентом є людина, організація, які свої цінності помістили, вклали в діяльність іншої спеціалізованої організації або приватної особи. Прикладом можна привести вклади цінних паперів в ощадні банки або інші фінансово-кредитні установи.
Депонуючи свої активи, цінності, вкладник отримує певну фінансову вигоду. Це пояснюється тим, що розміщені на банківських рахунках гроші не можуть перебувати в статичному стані. Одержувач депозитних коштів пускає їх в оборот з вигодою для себе, і, таким чином, має непогану процентну маржу. Частиною прибутку, взятої практично “з повітря”, він ділиться з депонентом за допомогою відсотків, що нараховуються. В результаті обидві сторони мають додатковий прибуток від досконалої фінансової угоди.
Особливості термінології
Цей термін є й інша семантика. На заході минулого століття депонентами стали нарікати людей, які не отримали повну заробітну плату. Було досить факту того, що фізичній особі строком на три дня відстрочили зарплату, як він ставав депонентом і міг офіційно звертатися до суду за допомогою.
З терміном “депонент” сталася ще одна метаморфоза: з часом так стали називати картку робочої людини, який зовсім не отримав заробітної плати, або певну суму грошей, не віддану фізичній особі за його працю.
Іноді розділяють поняття термінів “депонент” і “депозитарій”, хоча, в принципі, ці слова визначають, по суті, одне і те ж поняття.
В англійській транскрипції “депонент” звучить як depositor, але два терміни по етимології абсолютно схожі.
У вітчизняній практиці прийнято розуміти депозитарію, як особа, делегує будь-які свої грошові кошти в розпорядження іншої суб’єкта, а депонента, як того, хто надає цінні папери або ж особа, що очікує виплати раніше обумовленою, але простроченої оплати роботи. Насправді, в світовій термінології не відчутні будь-які відмінності між цими поняттями.
Варто додати, що термін “депонент” набуває різні практичні застосування в залежності від сфери його використання. Наприклад, в страховому і транспортному видах бізнесу депонентом прийнято вважати контрагента, який передав свій вантаж перевізнику на умовах зберігання і заощадження.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)