Борис Олійник (нар. 1935 р.) – Літературний процес 60 – 90-х років XX ст

Борис Ілліч Олійник – поет, публіцист, належить до когорти самобутніх поетів, які увійшли в літературу на межі 50 – 60-х років – “шістдесятників”.

Борис Олійник – поет широкого епічного діапазону. Його поезія близька за пафосом і манерою до неонародницького мислення, тяжіє до розширення рамок лаконічного ліричного тексту, до розгортання у ліричний цикл.

“Перед нами поет мислячий, гострий, глибокий” (Олесь Гончар).

Біографічні відомості

– 22 жовтня 1935 р. – народився в с. Зачепилівці на Полтавщині.

– 1953 – 1958 рр. – навчання на факультеті журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка.

– 1958 р. – робота в редакції газети “Молодь України”.

– 1959 р. – видання документальної повісті “За Сіверським Дінцем”.

– 1962 р. – перша поетична збірка “Б’ють у крицю ковалі” (декларується відданість комуністичним ідеалам).

– 1964 р. – збірка “Дванадцятий вал” – утвердження Олійника як поета (поєднання героїчного і буденного, високого і приземленого).

– 1965 р. – збірка “Вибір”.

– 1968 р. – збірка “Коло”.

– 1970 р. – збірка “Відлуння”.

– 1973 р. – збірка “Рух”.

– 1975 р. – збірка “Стою на землі” (відзначена Державною премією).

– 1978 р. – збірка “Заклинання вогню”.

– 1979 р. – збірка “Сива ластівка”.

– 1981 р. – збірка “У дзеркалі слова”.

– 1989 р. – збірка “Поворотний круг” (в однойменній поемі простежується “мотив роздвоєння особистості).

– 1999 р. – збірка “Біла мелодія”.

Огляд творчості

Особливості творчості:

– провідні теми: людська гідність і чесність, історична пам’ять і плин часу, мати, жінка, кохання, роздуми над сутністю і місцем людини у світі, тема поступу народу, спадкоємності поколінь;

– поетизує людей-трудівників, підносить висоту їхніх моральних критеріїв (“Про хоробрість”, “Дядько Яків”, “Формула”);

– основні жанри: ліричні вірші (у циклах “Сковорода і світ”, “На лінії тиші”, “Від Білої хати до Білого дому…”), ліро-пародійні, ліро-іронічні вірші (“Стою на землі”), ліричні, ліро-епічні поеми (“Сім”, “Пришестя”, “Поворотний круг”), медитації (“Був чоловік… І – нема…”), притчі (“Погоня… І постріл…”, “Притча про славу”, “Притча про ноги”) та ін.;

– твори наснажені асоціативно-метафоричним мисленням, потужним струменем фольклористики;

– образ матері – центральний в поетичному світі Б. Олійника – втілення любові до праці, людей, природи, пісні; символ життя, добра, ніжності (“цикл “Святе сонце моє” та ін.).

“Пісня про матір”

У поезії перед читачем постає образ жінки-матері, трудівниці, виховательки поколінь, продовжувачки людського роду на Землі.

Твір побудовано у формі запитання-відповіді: діти чи онуки запитують у матері ( бабусі), що йде “за межу”. У словах звернення молодшого покоління до рідної людини, яка стоїть на межі життя і смерті, простежується оцінка значимості жінки на землі (“А хто нас поведе по казках?”, “Та як же ми без вас?”, “Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть”). Поет передає осмислення дітьми величі душі матері, яка, мов у казці, виконала три головні завдання: посіяла, прибрала, навчила. Образ жінки-матері зростає “на всі покоління й віки”.

Посіяла людям

Літа сесії, літечка житом.

Прибрала планету,

Послала стежкам споришу,

Навчила дітей,

Як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко –

І тихо пішла за межу…

“В оборону хліба”

У поезії передані уявлення про життєві цінності, добро і справедливість. У центрі – образ хліба.

Твір розпочинається схвильованим зверненням до сучасного юнака (зодягненого “на джинсовий мотив”), який грав хлібиною у футбол. З іронією автор виголошує слова: “Футбол, як бачиш, – не солодка гра!” Поезія містить великий виховний момент. Автор відверто (“не домішуючи меду”) розмовляє з хлопцем, намагаючись торкнутися його серця, наводить приклади з війни, щоб вкраплити в нього істину – потрібно берегти хліб як святиню (у ньому “народна світиться душа”), цінувати працю, “Яка нас охрестила на Людину, піднявши з чотирьох до піднебесь”.

“Крило”

У поемі художньо відтворені почуття і переживання людини, яка творить добро. В образі юнака автор втілює риси, притаманні чуйній, ніжній, сердечній людині, засуджує жорстокість і боягузтво.

Хлопчик, коли побачив журавля з перебитим крилом, забрав птаха додому і підлікував.

Певна фантастичність сюжету полягає в тому, що журавель, одужавши, піднявся в небо і щовесни прилітав до свого рятівника, розповідаючи йому про світ, навчив юнака літати, приріс до нього крилом. Фантастичне крило символізує мрію, що підносить людину над байдужістю.

Автор вносить в поему трагічні нотки – загибель журавля від руки злодія, “сусіда-завидюха”. Хлопець старіє, стає “столітнім, древнім дідом” з окривавленим крилом, як примара, щоночі приходить до сусіда-вбивці.

Сусід, наляканий видовищем, зізнається у вбивстві, просить посадити його в тюрму. Але найтяжче покарання – приречення на муки совісті.

Убивство птаха – знищення юнацької мрії про політ, духовного злету.

Тест № 50

1. Перша збірка поезій Б. Олійника “Б’ють у крицю ковалі “побачила світ у:

А 1962 р.; В 1953 р.;

Б 1964 р.; Г 1965 р.

2. Укажіть поезію Б. Олійника, яка носить медитативний характер.

А “Щастя”; В “Пізнання”;

Б “Був чоловік… І – нема…”; Г “Стою на землі”.

3. Наведені твори Б. Олійника об’єднані темою материнства, крім:

А “До проблеми добра і зла”; В “Сива ластівка”;

Б “Пісня про матір”; Г “Сиве сонце моє”.

4. Укажіть назву поезії Б. Олійника, рядки з якої наведені.

Але коли ти замахнувсь на душу, –

Дивись, щоб не спіткнувсь на чотирьох!

А “Крило”; В “В оборону хліба”;

Б “Балада про вогонь і принципи”; Г “Пісня про матір”.

5. Укажіть слова, у яких утілена головна ідея поезії “В оборону хліба”.

А “Нас кликав хліб на добре, чесне діло

До братнього, трудящого коша…”

Б “Ми всі із хліба виростали, сину,

Із праці себто – чуда із чудес…”

В “Футбол, як бачиш, – не солодка гра!”

Г “Але коли ти замахнувсь на душу, –

Дивись, щоб не спіткнувсь… на чотирьох.”

6. Яку форму викладу обирає Б. Олійник у поезії “В оборону хліба”?

А Послання;

Б діалог;

В монолог;

Г звернення;

Д лист.

7. Укажіть назву поезії Б. Олійника, у якій передано осмислення молоддю призначення жінки-матері і жінки-бабусі на землі.

А “В оборону хліба”; Г “Притча про славу”;

Б “Пісня про матір”; Д “Пришестя”.

В “Крило”;

8. Який образ поеми “Крило” символізує мрію, підносить людину над байдужістю?

А Фантастичне крило; Г весна;

Б журавель; Д листопад.

В хлопець;

9. Укажіть назву поетичної фігури у фрагменті поезії Б. Олійника “Мелодія” (підкреслено).

Заболю, затужу.

Заридаю… в собі закурличу,

А про очі людські

Засміюсь, надломивши печаль.

А Анафора;

Б епіфора;

В градація;

Г антитеза;

Д полісендитон (багатосполучниковість).

10. Укажіть художньо-виражальний засіб, ужитий у рядках поезії “В оборону хліба”.

І у батьків, які на полі ратнім

Ділили хліб, мов долю у бою…

А Порівняння; Г метафора;

Б гіпербола; Д оксюморон.

В епітет;

11. Розмістіть назви збірок (поетичних циклів) Б. Олійника в порядку їх виходу у світ.

А “Поворотний круг”.

Б “Сива ластівка”.

В “Відлуння”.

Г “Вибір”.

Д “Двадцятий вал”.

12. Установіть відповідність між ідейним навантаженням твору Б. Олійника і його на звою.

1 Неприпустимість війни, будь-якого насильства над людиною.

2. Роздвоєність особистості, втрата зв’язків з історико-національними цінностями народу.

3. Химерне поєднання ідей більшовизму й християнства.

4. Роль матері в житті кожної людини.

5. Осуд “громадянина планети Земля”, позбавленого відчуття Батьківщини.

А поема “Пришестя”

Б поема “Урок”

В поема “Поворотний круг”

Г “Пісня про матір”

Д поема “Рух”




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Борис Олійник (нар. 1935 р.) – Літературний процес 60 – 90-х років XX ст