Іван Драч (нар. 1936 р.) – Літературний процес 60 – 90-х років XX ст
Іван Драч – поет пошуку нового змісту і форми.
“Художнику – немає скутих норм. Він – норма сам, він сам в своєму стилі…”
(І. Драч)
Біографічні відомості
Творчість
– 17 жовтня 1936 р. – народився в с. Теліжинці на Київщині.
– 50 – 60-ті роки – учителювання, служба в армії, вступ до Київського університету імені Т. Г. Шевченка.
– 1962 р. – перша збірка “Соняшник”.
– 1964 р. – навчання на Вищих сценарних курсах у Москві.
– 1965 р. – збірка “Протуберанці сонця”.
– 1967 р. збірка “Балади буднів”.
– 1972 – “До джерел”.
– 1974 р. – збірка “Корінь і крона”.
– 1976 р. – стає лауреатом Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.
– 1976 р. збірка “Київське небо”.
– 1978 р. – збірка “Сонячний фенікс”.
– 1980 р. – збірка “Американський зошит”.
– 1981 р.- збірка “Шабля і хустина”.
– 1983 р. – стає лауреатом Державної премії СРСР.
– 1983 р. – книга нарисів і есе “Духовний меч”.
– 1985 р. збірка “Теліжинці”.
– 1988 р.- “Храм сонця”.
– 1995 р. – збірка “Вогонь з попелу”.
– 90-і рр. – активна громадська робота (голова Народного Руху України, депутат Верховної Ради).
– 1997 р. – документальна драма “Гора”.
– 1999 р. – збірка “Сізіфів меч: вірші дев’яностих”.
– 2002 р. – збірка “Анатомія блискавки”.
Іван Драч – голова Конгресу української інтелігенції (КУІн), керівник товариства “Україна”, голова Світового конгресу українців.
Огляд творчості
Особливості творчого стилю І. Драча:
– основні жанри творчості: балада (“Балада про соняшник”, “Крила”), вірш, поема, поема-мозаїка (“Чорнобильська мадонна”), поема-симфонія (“Смерть Шевченка”), притча, драматична поема (“Дума про Вчителя”, “Соловейко – Сольвейг”), етюд (“Етюд про хліб”, “Сонячний етюд”), кіноповість, кіносценарій (“Пропала грамота”, “Вечори на хуторі біля Диканьки”), літературно-критична розвідка та ін.;
– поєднання епічності з напруженим драматизмом та ліричністю;
– різноплановість художнього мислення: прозорі образи (часто фольклорні), складні метафори (інколи переростають у символи), філософічність роздумів про загальнолюдські цінності з одночасним зображенням приземлених картин;
– поетична мова збагачена науковою лексикою, незвичайними асоціативними рядами, метафорами, символами;
– модернізує класичну форму балади (зображення історичних, героїчних ситуацій з елементами фантастики): приземлює сюжети, вводить в реалії побуту, моделює незвичайні ситуації духовного вибору;
– сонцепоклонницькі мотиви.
Провідні теми і проблеми:
– кохання не тільки в межах суб’єктивного, а й об’єктивного (в космічному дійстві буття);
– тема засудження фашизму в усіх проявах;
– роздуми над призначенням поета і поезії, сутністю мистецтва;
– творча свобода;
– екологічні проблеми;
– хліб – святиня, символ міцної родини, життя, гостинності;
– краса і потворність людської душі;
– велич Кобзаря – одного з найкращих українських синів;
– доля звичайної людини та ін.
Поема “Чорнобильська мадонна”
(із збірки “Храм сонця”, 1988 р.)
В основі – Чорнобильська катастрофа.
Поему побудовано на роздумах про моральний бік трагічних подій. Твір складається з 25 окремих різножанрових розділів, поєднаних тематично:
– лірика (“Пролог”);
– прозова вставка (“З канадської листівки “Мадонна атомного віку” Василя Курилика”, 1971 р.);
– своєрідна балада – улюблений жанр І. Драча (“Хрещатицька мадонна”);
– відроджений міф (“Солдатська мадонна”);
– епічна картина, приправлена “чорним гумором” (“Баба в целофані”);
– сатира (“Бенкет в пору СНІДу”, “Мати і христопродавці”, “Ода молодості”).
Ідея твору: нагадування людству про те, що через свої гріхи, через недбале ставлення до природи, до самих себе трапляються катастрофи, що виносять людину за межі існування. Паралельно з руйнуванням екології руйнується свідомість особи, нищиться психологічна цілісність.
“Балада про соняшник”
Перша збірка І. Драча “Соняшник” ознаменувала новий етап у розвитку української лірики своїм жанровим новаторством.
“Балада про соняшник” (1962), що увійшла до збірки, була перекладена багатьма мовами світу.
Поет реформував жанрові можливості балади, відкинувши традиційні легендарно-історичні, героїчні й фантастичні її атрибути, але залишивши ліро-епічну структуру, напружений сюжет. Поет розширює просторові координати художнього світу, сміливо відштовхуючись від побутових, буденних реалій житія і піднімаючись до широких узагальнень.
У баладах І. Драча ліричний суб’єкт вміє миттєво осягнути світ, побачити в ньому щось дивовижне, неповторне, якусь нову грань, яка не всім відкривається.
У “Баладі про соняшник” побутова конкретика, універсальність і велич життя поєднані в цілісність, читацьке світосприймання пов’язане відчуттям неперервності руху й відкритям краси у повсякденному житті. Уже на початку балади соняшник (невід’ємний атрибут українського пейзажу й національного світовідчуття) зазнає метаморфоз:
В соняшника були руки і ноги,
Було тіло шорстке і зелене.
Він бігав наввипередки з вітром,
Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці,
І купався коло млина, і лежав у піску,
І стріляв горобців із рогатки.
Він стрибав на одній нозі,
Щоб вилити з вуха воду…
Поет застосовує фольклорний мотив перевтілення: у творі соняшник – це хлопець. Завдяки асоціаціям реальні предмети стають символами. Образ сонця набуває метафоричного смислу і символізує поезію, тобто сонце-поезія трансформується в образ звичайнісінького сільського дядька. Миттєві порушення пропорцій, неочікувані просторові й смислові зміщення, асоціативні комбінації явищ і предметів стають важливим інструментом для вираження ідеї твору. У цих видозмінах важливу роль відіграє момент сенсації. Це своєрідний психологічний “зоровий план”, адже зіставлені події і картини вражають свідомість читача.
Образи соняшника і сонця надзвичайно прозорі: читачеві зрозуміло, що поет нероздільно пов’язаний з реальним життям, яке дає можливість самореалізуватися творцеві. Відкриття краси, духовності, що набувають космічного, сонячного виміру, неможливі без “земного”, реального буття, яке творча особистість втілює у витворах мистецтва.
Твір завершується монологом:
Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником.
Поетика твору є модерною. Баладу написано верлібром, ритмічна розкріпаченість якого давала можливість авторові вільно передати рух складних картин, думок і почуттів.
Балада – жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально – побутової тематики з драматичним сюжетом. |
Метаморфоза – перетворення однієї форми чого-небудь в іншу; видозміна. |
Верлібр – вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини. |
Тест № 49
1. До якої когорти митців слід віднести І. Драча?
А “П’ятдесятники”; В “Розстріляне відродження”;
Б “шістдесятники”; Г поет нью-йоркської групи.
2. Який жанр домінує у творчості І. Драча?
А Поема; В медитація;
Б балада; Г сонет.
3. Укажіть прізвище педагога, якому І. Драч присвятив поему “Дума про Вчителя”.
А А. Макаренко; В Ш. Амонашвілі;
Б К. Ушинський; Г В. Сухомлинський.
4. Укажіть назву першої збірки І. Драча, у якій відбулося зближення “космічних” і “земних” мотивів.
А “Соняшник”; Г “Американський зошит”;
Б “Балади буднів”; Д “Сонячний фенікс”.
В “Корінь і крона”;
5. Укажіть літературознавчий термін за його визначенням: вірш без рими і розмірі/ з довільним чергуванням рядків різної довжини.
А Сонет; Г олександрійський вірш;
Б верлібр; Д коломийковий вірш.
В білий вірш;
6. До якої збірки увійшли твори “Балада про соняшник”, “Етюд про хліб”?
А “Соняшник”; Г “Балади буднів”;
Б “Київське небо”; Д “Американський зошит”.
В “Протуберанці сонця”;
7. Про які крила йдеться в однойменному творі І. Драча?
А Крила в могутнього птаха;
Б духовні крила, які виростають у людини у хвилини творчого піднесення;
В крила – Божественний дарунок, талант;
Г крила кохання;
Д крила мрій.
8. Який реальний образ “перевтілюється” в соняшник (за “Баладою про соняшник”)?
А Сам поет; Г мати поета;
Б дід поета; Д Т. Шевченко.
В хлопець;
9. Кого (що) представлено в алегоричних образах соняшника і сонця у “Баладі про соняшник”?
А Україну й українців; Г реальне і фантастичне;
Б поета і поезію; Д матір і дитину.
В “материкових” українців і емігрантів;
10. Який художньо-виражальний засіб використовує І. Драч у наведеному рядку з “Балади про соняшник”:
Поезіє, сонце моє оранжеве!
А Епітет; Г гіпербола;
Б порівняння; Д метафора.
В літота;
11. Установіть відповідність між назвою збірки І. Драча і роком її виходу у світ.
1 “Київське небо” А 2002 р.
2 “Сізіф меч: вірші дев’яностих” Б 1962 р.
3 “Анатомія блискавки” В 1965 р.
4 “Соняшник” Г 1976 р.
5 “Протуберанці сонця” Д 1999 р.
12. Установіть відповідність між назвою твору І. Драча і жанром.
1 “Ніж у сонці” А балада
2 “Гора” Б драма-феєрія
3 “Дума про Вчителя” В драматична поема
4 “Духовний меч” Г драма-колаж
(2 votes, average: 5.00 out of 5)