Бастіон імператора Павла
У місті Павловськ, що знаходиться в 25 кілометрах від Санкт-Петербурга, знаходиться бастіон імператора Павла, прозваний місцевими жителями замком “біп” – великою іграшкою Павла.
У XVIII столітті ці землі захопила Швеція, а після перемоги в Північній війні, вони були знову повернуті Російській короні. Катерина II подарувала тут своєму синові Павлу і його дружині Марії невелику ділянку землі, на якому, через кілька років, був побудований заміський замок спадкоємця престолу Марієнталь.
Після сходження на престол Павло вирішив втілити в життя свою давню мрію і зробити зі своєї резиденції військову фортецю. Бастіон імператора побудували всього за 3 роки. Своїм виглядом цитадель більше була схожа на лицарський замок. Монументальний 2-поверховий прямокутний будинок з двома вежами, у внутрішній двір можна було потрапити тільки по підйомним мостам. Мініатюрну цитадель оточували рови і вали, а на бастіонах були встановлені гармати.
В кріпаків казармах знаходився військовий гарнізон і артилерійська команда. Коли імператор приймав тут паради, виходив на прогулянку або давав урочисті обіди, 28 знарядь салютували єдиним залпом. Місцеві жителі довго не могли звикнути до щоденної стрільбі, а замок прозвали великою іграшкою Павла – БІПом. Одного разу на честь перемоги армії Суворова в італійському поході артилерія замку дала 101 залп.
Фортеця виробляла серйозне враження, проте все тут було скоріше декорацією. Серцем цитаделі була масивна кругла вежа, увінчана конічним куполом. Вона з’єднувалася спеціальним ходом з іншого вежею, ніби наїжачений зубцями. На чотирикутної вежі були великі годинники, бій яких було чути за кілька верст. Цікаво, що “біп” був не єдиним військовим зміцненням в Павловську кінця 18 століття. У місті перебували гауптвахти.
Життя городян регламентувалася імператорськими військовими указами. Наприклад, в одному з них було сказано, що під час присутності Павла в місті заборонені крики, свист і пусті розмови.
Життя в фортеці теж нагадувала казармову. За плацу перед вікнами государя щодня марширували військові. За будь-яку навіть саму незначну помилку тут жорстоко карали. Були випадки, коли службовці тут забивалися насмерть.
У 1798 р Павловська цитадель була включена у військовий реєстр фортець Росії. Після того, як імператор Павло помер, його вдова імператриця Марія Федорівна часто прогулювалася в повній самоті по берегу річки, неподалік від “Бипа”. Старожили згадували, що якось Марія Федорівна зустріла в цих місцях глухонімого маленького хлопчика. Вона була зворушена до глибини душі і, повернувшись до столиці, видала указ про створення спеціального училища для глухонімих в бастіоні Павла.
У різний час тут перебували парафіяльне училище, лазарет, склад, дитячий будинок, військкомат. Відразу після Жовтневої революції в фортеці розташовувався совдеп, а в 1919 р перебував штаб військ генерала Юденича. У 1944 році резиденція Павла повністю згоріла. В наш час в колишній цитаделі йдуть реставраційні роботи та історики намагаються відновити навіть найдрібніші деталі, що нагадують про ту епоху.
Зводилася фортеця “біп” за проектом архітектора В. Брено в 1795-1797 рр. на місці Марієнталя, де колись знаходилася лінія укріплень, побудована за наказом шведського генерала Краніорта в 1702 році.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)