ДЖОНАТАН СВІФТ “МАНДРИ ЛЕМЮЕЛЯ ГУЛЛІВЕРА…” (ЧАСТИНА I). ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ ТВОРУ – ПРОСВІТНИЦТВО

Мета (формувати компетентності): предметні (знання про життя та творчість Дж. Свіфта, про роман “Мандри Лемюеля Гуллівера…” як вершину творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу прозових творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак, читацькі інтереси; світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: біографія, світогляд.

Міжпредметні зв’язки: історія, географія, математика.

Обладнання: підручник; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

ü Схарактеризуйте добу Просвітництва, її літературні напрями.

Назвіть її найвидатніших представників.

ü Що сучасна література запозичила в літературі Просвітництва? Свою думку обгрунтуйте, посилаючись на актуальні цитати. (Проголошення цінності людини незалежно від її походження, утвердження рівності людей перед законом; віру у всеохоплюючі можливості виховання (за словами англійського мислителя Дж. Локка, людина народжується “чистим аркушем <…>, на якому можна накреслити будь-які моральні, соціальні відомості”); ідеалом просвітництва є розум, проте існує також розуміння того, що розум обмежений досвідом, відчуттями й почуттями (однаково часто зустрічаються і “чуттєві душі”, і “освічені розуми”); людина має керувати власним розумом. Справжній просвітитель думає не тільки про себе, а й про інших, про своє місце в суспільстві. Для того щоб бути просвітителем, слід реалізувати та зрозуміти себе: поєднати раціональне й чуттєве, спроектувати зовнішній світ на внутрішній.)

ü Опрацюйте роздавальний матеріал. Зробіть висновок.

Картка “Письменники – найвидатніші представники епохи Просвітництва”

Вольтер – поет, прозаїк, філософ, драматург, історик, математик.

Й. В. Гете – поет, прозаїк, дипломат, міністр, учений-натураліст, художник.

М. В. ломоносов – хімік, фізик, астроном, філолог і мовознавець, поет, художник.

Г. С. Сковорода – філософ, поет, педагог, фольклорист, співак, музикант, художник.

Очікувана відповідь

Висновки. Письменники доби Просвітництва – різнобічно обдаровані, талановиті люди з естетичним смаком, які вдало поєднували розум із почуттями, теорію з практикою.

ü Продемонструйте кілька слайдів створених вами презентацій “Просвітництво у різних видах мистецтва – живописі, музиці, театрі, архітектурі та ін.”.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Герой дитячої казки, мультфільму, людина-велетень – таким нам уявляється Гуллівер. Насправді у цього героя значно важливіша місія. як істинний письменник-реаліст доби Просвітництва, англійський письменник Джонатан Свіфт – автор роману про Гуллівера та ліліпутів – мав на меті виправити звичаї та звички своїх співвітчизників, прищепити їм чесноти й показати, яким має бути суспільство за часів Просвітництва. Про особистість митця та його знамениту книгу “Мандри Лемюеля Гуллівера…” ми поговоримо сьогодні на уроці.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Розповідь учителя

– Ірландія – “смарагдовий острів”, що омивається теплою течією Гольфстрім, із зеленими пагорбами й озерами, струмками й водоспадами, старовинними фортецями-палацами й давньою та самобутньою культурою, а також із незліченними отарами овець, яких цілорічно випасають на соковитих луках.

Столиця Ірландії – Дублін, батьківщина Джеймса Джойса, Оскара Уайльда, Семюела Беккета, Шеймаса Гіні.

Творчість двох останніх відзначено Нобелівськими преміями з літератури. Тут народився й знаменитий автор “Мандрів Лемюеля Гуллівера…” – Джонатан Свіфт.

Дід Джонатана, Томас, був парафіяльним священиком. Під час англійської революції XVII ст. він виступив на захист королівської влади, а потім зазнав за це утисків (зокрема, нові можновладці реквізували все його майно). Відтак велика родина Томаса (а в нього було 13 дітей), покинувши місто Гудріч, роз’їхалася Англією, а дехто з братів подався до Ірландії. Поміж них – і батько майбутнього письменника Джонатан, який дістав там посаду доглядача судових споруд, але помер зовсім молодим, залишивши маленьку доньку та дружину Ебігейл, яка саме чекала на народження другої дитини. На честь батька хлопчика назвали Джонатаном.

Родина Свіфта мала кілька цікавих літературних зв’язків: його бабуся, Елізабет (Драйден) Свіфт, була племінницею Еразмуса Драйдена, діда поета Джона Драйдена; тітка цієї самої бабусі, Кетрін Драйден, доводилася двоюрідною сестрою дружині Волтера Релі; прапрабабуся Маргарет Свіфт була сестрою Френсіса Годвіна, автора книги “Людина на Місяці”, яка почасти вплинула на сюжет “Мандрів Лемюеля Гуллівера.”; дядько Томас Свіфт перебував у шлюбі з донькою поета та драматурга Вільяма Давенанта, хрещеника Вільяма Шекспіра.

Невдовзі мати, залишивши сина під опікою годувальниці, назавжди виїхала до Англії, де оселилася у Лестерширі, у маєтку Фарнхем, що належав родині Темплів. Голова родини Вільям Темпл – колишній політичний діяч, дипломат, який служив при дворі Карла II Стюарта, шанувальник літератури та мистецтва і знаний сучасниками письменник.

Сумним було дитинство Свіфта, який жив у родичів,- без материнського тепла й піклування. У 6 років його віддали навчатися до школи в ірландському місті Кілкенні, а в 14 років він вступив до Триніті-коледжу Дублінського університету. Нічого доброго він не побачив і там – нудна наука, сувора дисципліна, матеріальна залежність від родичів. Єдиним його захопленням стали поезія й історія, через що він ледь склав іспити на звання бакалавра. Проте завершити повний курс університетської освіти Свіфтові завадили події революції 1688 року, які змусили його покинути Дублін. Йому вдалося влаштуватися на службу до Вільяма Темпла й оселитися в його маєтку Мур-Парк. Обов’язки секретаря Темпла Свіфт виконував протягом кількох років. Темпл високо оцінив грунтовні знання й ерудицію юного Свіфта.

ДЖОНАТАН СВІФТ МАНДРИ ЛЕМЮЕЛЯ ГУЛЛІВЕРА... (ЧАСТИНА I). ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ ТВОРУ   ПРОСВІТНИЦТВО

Джонатан Свіфт

Саме тут Джонатан Свіфт розпочав свою поетичну творчість. Молодий літератор мав змогу працювати в багатющій бібліотеці Темпла.

1692 року Свіфт отримав звання магістра мистецтв у Оксфорді; надзвичайно важливою подією у його житті стала зустріч з Естер Джонсон, вітчим якої працював управителем Мур-Парку. Естер була на 14 років молодшою від Свіфта; 1689 року, коли їй було 8, Свіфт її навчав.

Згодом Естер Джонсон (Свіфт називав її Стеллою) стала близьким другом і супутницею життя письменника. Листи, які Свіфт надсилав їй із Англії (1710-1713), склали “Журнал для Стелли” – книгу, що містить чимало цінних фактів про життя письменника та про події суспільно-історичного характеру. На сторінках “Журналу…” Свіфт згадує багатьох своїх видатних сучасників, повідомляє цікаві факти політичного та побутового плану.

Товаришував письменник і з донькою багатого дублінського комерсанта Ваномрі. Взаємини Свіфта з Ванессою Ваномрі надихнули його на створення поеми “Каденус і Ванесса”.

1695 року Свіфт отримав сан священика англіканської церкви й парафію в Кілруті (Ірландія), розташованому неподалік Белфаста, що був одним із центрів протестантів, які боролися проти англіканства. Опинившись у сфері релігійних чвар, Свіфт задумав памфлет “Казка діжки” і працював над цим твором упродовж кількох років. 1696 року він знову повернувся до Мур-Парку, де створив сатиру “Битва книг”. Свіфт написав цей твір на підтримку Темпла, який вступив у суперечку, що на той час точилася між прибічниками “давніх і нових книг”. У цій дискусії Темпл виступив на захист “давніх” і обгрунтовував перевагу античних авторів над сучасними. У Мур-Парку Свіфт залишався до смерті Темпла (1699), щоб завершити редагування мемуарів патрона, і, можливо, сподіваючись, що визнання його заслуг допоможе знайти гідну посаду в Англії. На жаль, робота Свіфта спричинила появу ворогів серед членів родини і друзів Темпла: особливо невдоволеною була сестра, леді Жиффар, через опублікування деяких подробиць у цих мемуарах.

Згодом Свіфт оселився в Ірландії. Упродовж наступних років він часто відвідував Англію, підтримував товариські взаємини з відомими літераторами та журналістами, політичними діячами. У Лондоні вийшли друком памфлети й поетичні твори Свіфта, “Вибрані твори у прозі та віршах” (1711). У дублінському Триніті-коледжі він здобув звання доктора теології і став деканом собору Св. Патріка в Дубліні.

1724 року багатотисячним накладом розійшлися анонімні “листи сукнороба”, що закликали до бойкоту англійських товарів і неповноцінної англійської монети. Резонанс від “Листів…” був приголомшливим, тож лондон був змушений терміново призначити нового намісника, Джона Картерета, щоб утихомирити ірландців. Премію, яку Картерет призначив тому, хто вкаже ім’я автора, так ніхто і не отримав. Влада знайшла друкаря “Листів..”, однак присяжні одностайно його виправдали. Прем’єр-міністр лорд Волпол запропонував арештувати “підбурювача”, але намісник пояснив, що для цього знадобиться ціла армія.

1725 року письменник завершив “Мандри Лемюеля Гуллівера…” і зажив прижиттєвої слави літератора, видавши цю книгу 1726 року. Через 3 роки Свіфт дістав звання почесного громадянина Дубліна. Уже за життя письменника дублінський видавець Фолкнер опублікував 6 томів зібрання творів Свіфта (1735-1738).

Останні роки життя письменника виявилися дуже складними – втрата близьких людей, матеріальна нестабільність, тяжка хвороба. 1745 року письменника не стало. Своє майно він заповів витратити на спорудження лікарні. На його пам’ятнику викарбовано напис, який він сам склав заздалегідь:

Тут покоїться тіло Джонатана Свіфта,

Декана цього кафедрального собору,

І жорстоке обурення не може вже терзати його серце.

Йди, подорожній, і наслідуй, якщо можеш,

Ревного поборника справи мужньої свободи.

2. Робота з підручником

ü Самостійно опрацюйте статтю підручника про Дж. Свіфта.

Дайте відповіді на вміщені там запитання, виконайте завдання (на розсуд учителя).

3. Повідомлення учня за індивідуальним домашнім завданням

– Історія виникнення роману “Мандри Лемюеля Гуллівера…” – найголовнішої книги Свіфта, яку він писав протягом 5 років і на яку покладав великі надії, нагадує детектив. Пізнього вечора 8 серпня 1726 року у двері будинку відомого лондонського книговидавця Бенджаміна Мотта подзвонили. Мотт відчинив, та, на його подив, за дверима нікого не було, лише на порозі лежав якийсь згорток. розкривши його, господар знайшов лист, у якому не відомий видавцеві Річард Сімпсон пропонував його увазі записки свого кузена Лемюеля Гуллівера. Якщо цей твір сподобається, Мотт має повідомити за 3 дні й тоді отримає рукопис повністю. Украй заінтригований видавець прочитав записки за вечір і вже наступного дня погодився опублікувати рукопис. Цікаво, що Свіфт подбав навіть про те, щоб рукопис переписала інша людина. Так з XVIII ст. вирушив у мандри світом Гуллівер. Перше видання вийшло друком у Лондоні (1726-1727). Книга стала класикою етично-політичної сатири, хоча особливо популярні її скорочені переробки (та екранізації) для дітей.

4. Постановка та розв’язання проблемного питання

ü Виразно прочитайте “Лист капітана Гуллівера до свого родича Сімпсона”, звернення “Видавець до читача” та розділ I роману Дж. Свіфта “Мандри Лемюеля Гуллівера…”. Чому, на вашу думку, автор дав своєму твору таку довгу назву (“Подорожі в деякі віддалені країни світу в чотирьох частинах: твір Лемюеля Гуллівера, спочатку хірурга, а потім капітана кількох кораблів”)? (Для достовірності й реальності описуваного.) Як автор підкреслює достовірність оповіді про подорожі героя?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

Експрес-опитування

ü Що вважав головним у житті Дж. Свіфт?

ü Які риси характеру письменника варто наслідувати?

ü Прокоментуйте слова Свіфта: “Я пишу не заради слави. Єдина моя мета – благо суспільства”.

ü Чому твори Дж. Свіфта викликали невдоволення влади?

ü Яка таємнича історія пов’язана з першим виданням роману “Мандри Лемюеля Гуллівера…”?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Міні-диспут

ü Дж. Свіфт вустами свого героя говорить про те, що найбільшу користь для своєї країни та для всього людства принесе той, хто виростить два колоски на місці, де досі родив один. Наскільки це твердження є актуальним сьогодні?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: уміти розповідати про письменника, його світогляд, виокремлювати основні риси його характеру; прочитати розділ І частини І роману “Мандри Лемюеля Гуллівера…”, уміти переказувати, коментувати.

Індивідуальне: підготувати повідомлення про творчість Дж. Свіфта (“Казки діжки”, “Битва книг”).

ДОДАТОК ДО УРОКУ 4

ЦЕ ЦІКАВО!

■ Джонатан Свіфт був людиною проникливою й дотепною. Деякі його висловлювання неможливо оминути.

– Людина ніколи не має соромитися своїх помилок, тобто того, що сьогодні вона мудріша, ніж була вчора.

– Більшість чоловіків люблять лестощі внаслідок скромної думки про себе, більшість жінок – з протилежної причини.

– Не поспішай говорити “ні”, поки тебе не запитали.

– Сатира – своєрідне дзеркало, у якому кожен, хто дивиться в нього, бачить будь-яке обличчя, крім власного.

– Якщо на світі так мало щасливих шлюбів, то лише тому, що дівчата набагато більше уваги приділяють плетінню силець, ніж будівництву кліток.

■ Французький письменник XVII ст. д’Абланкур написав продовження античного роману Лукіана “Правдива історія”, де згадано “Острів тварин, із яким були сусідні острови велетнів, чарівників і пігмеїв”. Незрозуміло, однак, чи є тут зв’язок із “Мандрами Лемюеля Гуллівера…”, чи це простий збіг.

■ У “Мандрах Лемюеля Гуллівера…” згадано два супутники Марса, які було відкрито лише після XIX ст.

■ Майже всі вигадані країни, за винятком країни коней, автор розташував у Тихому океані, тоді мало дослідженому.

■ Книгу “Мандри Лемюеля Гуллівера.” (особливо частину I “Гуллівер у країні Ліліпутії”) багаторазово екранізували (самих телеверсій понад 20). Найвідоміші екранізації:

– “Новий Гуллівер” (реж. О. Л. Птушко, 1935, СРСР);

– “Мандри Гуллівера” (реж. М. Флейшер, 1939, США);

– “Мандри Гуллівера” (реж. Р. Леттерман, 2010, США).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

ДЖОНАТАН СВІФТ “МАНДРИ ЛЕМЮЕЛЯ ГУЛЛІВЕРА…” (ЧАСТИНА I). ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ ТВОРУ – ПРОСВІТНИЦТВО