Бобруйська фортеця

Бобруйська фортеця – пам’ятка архітектури XIX століття. 20 червня 1810 імператор Олександр 1 підписав указ про будівництво фортеці і затвердив її план. Вона будувалася під керівництвом Карла Оппермана – німця за національністю, але російського підданого.

Чудово розроблений план фортеці максимально враховував усі особливості ландшафту і навіть старі будівлі. Так, при будівництві був використаний колишній костел єзуїтів.

Бобруйської фортеці відводилося найважливіше місце в обороні Російської Імперії. Передбачалося, що вона стане плацдармом для збору військ, в разі нападу на рубежі Росії з заходу. Фортеця складалася з восьми бастіонів, вміщала в себе 300 гармат і понад 4 тисяч солдат.

Фортецю будували всією країною. Будівельні матеріали поставляли всі російські губернії. Так, на східних воротах фортеці є напис: “З Кавказу… доставлено се на землю білорусів. Апрель, 27 дня 1811 “

Бобруйська фортеця була побудована до кінця 1811 року. До початку війни з Наполеоном вона була майже повністю готова. Фортеця не скорилася французам під час Вітчизняної війни 1812 року. Будівництво тривало і після закінчення війни. У 1820 році було побудовано Нагірне зміцнення, назване на честь імператора Пруссії Форт Фрідріх Вільгельм.

Після грудневого повстання, Бобруйська фортеця стала казематом. Сюди засилали політичних ув’язнених, в тому числі, декабристів, в їх числі були В. Дівов, М. Бодіско, С. Трусов, В. Норов.

У роки Великої Вітчизняної Війни тут розташовувався великий концентраційний табір. В ніч на 7 листопада 1941 року тут було розстріляно понад 7 тисяч військовополонених.

Після війни фортеця прийшла в непридатність. На початку 50-х років було вирішено Бобруйську фортецю знести, але міцні стіни, збудовані із добротного каменю, витримали динамітні вибухи.

У 2002 році Бобруйська фортеця була внесена до реєстру Державного список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь. В даний час йде реконструкція фортеці.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Бобруйська фортеця