ЗАПОВІТ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО

Related posts:

1. Скорочено – ЗАПОВІТ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 7 КЛАС Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани, і гори – Все покину і полину До самого Бога Молитися… а до того Я […]...
2. ЗАПОВІТ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани, і гори – Все покину, і полину До самого Бога Молитися… а до того Я […]...
3. Віра в світле майбутнє України (за поезіями “Заповіт”, “І виріс я на чужині”) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Т. Шевченко Під час тяжкої хвороби Т. Г. Шевченко багато думав про майбутнє України, мріяв про визволення свого народу. Тоді він написав своє звернення до українського народу – “Заповіт”. У вірші поет заповідає поховати його на милій серцю Україні “серед степу широкого”, Щоб лани […]...
4. ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ЗАПОВІТ – ПАТРІОТИЧНИЙ ГІМН – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ “Заповіт” (1845) – ліричний вірш за жанром, (належить до громадянської лірики), написаний хореєм у формі монологу в часи, коли поет тяжко хворів. ! В автографі не було жодного заголовка, проте у першому посмертному виданні “Кобзаря” (1867) вірш було названо “Заповіт”. √ Головний мотив – заклик до повалення існуючого експлуататорського ладу, до розвитку нового вільного […]...
5. ЯК УМРУ, ТО ПОХОВАЙТЕ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814 – 1861) – ПРО МИНУЛІ ЧАСИ * * * Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани і гори – Все покину і полину До самого Бога Молитися… а […]...
6. Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки […]...
7. Віра в щастя України (за віршем “Заповіт”) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській і світовій літературі. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт небагатьох рядках я кого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що з плином часу його ім’я й творчість не […]...
8. Твір аналіз вірша Т. Шевченка “Заповіт” Поштовхом до написання поезії “Заповіт” постійна важка хвороба Т. Шевченка. Вірш починається зверненням поета до народу, в якому висловлюється палка любов до трудящих, до рідної землі, віра в те, що пригноблені повстануть, порвуть кайдани і побудують нове, справедливе суспільство. Тарас Шевченко висловлює своє бажання бути похованим у могилі, серед широкого степу рідної України: Щоб лани […]...
9. Мені тринадцятий минало – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Мені тринадцятий минало Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в бога. ……. Уже прокликали до паю, А я собі у бур’яні Молюся богу… І не знаю, Чого маленькому мені Тоді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо і […]...
10. ЛІЛЕЯ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО “За що мене, як росла я, Люде не любили? За що мене, як виросла, Молодую вбили? За що вони тепер мене В палатах вітають, Царівною називають, Очей не спускають З мого цвіту? Дивуються, Не знають, де діти! Скажи мені, мій братику, Королевий Цвіте!” “Я не знаю, моя сестро”. І Цвіт королевий Схилив свою головоньку Червоно-рожеву […]...
11. Тарас Шевченко. “Заповіт”. Заклик до українського народу звільнитися з кайданів імперської влади Росії. Віра в світле майбутнє України Мета. Повторити відомі факти з біографії Т. Шевченка, пов’язані з написанням “Заповіту”, розкрити ідейний зміст твору; удосконалювати навички виразного читання поетичних творів; формувати розуміння Шевченка як генія, найвидатнішої постаті в історії України. Обладнання: записи “Заповіту” (музика М. Лисенка та Г. Гладкого), запис пісні “На високій дуже кручі”. Тип уроку: інтегрований. Хід уроку I. Оголошення теми […]...
12. “Заповіт” Т. Шевченка – патріотичний гімн “Заповіт” Тараса Шевченка є програмним твором автора, бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, що породили твір, […]...
13. Біблія в житті Тараса Шевченка – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Біблія супроводжувала Т. Шевченка протягом усього його життя. Із цією Вічною книгою він познайомився ще в дитинстві: слухав біблійні легенди, пісні, житія святих, розглядав ікони. Уже в зрілому віці поет звертався до Біблії, щоб знайти відповіді на питання, які хвилювали його. З неї він запозичував сюжети, образи, мотиви, котрі переплавлялися завдяки його таланту в оригінальні […]...
14. В неволі, в самоті немає – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО В неволі, в самоті немає, Нема з ким серце поєднать. То сам собі оце шукаю Когось-то, з ним щоб розмовлять, Шукаю бога, а находжу Таке, що цур йому й казать. От що зробили з мене годи Та безталання; та ще й те, Що літечко моє святе Минуло хмарно, що немає Ніже єдиного случаю, Щоб до […]...
15. Кавказ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Історія створення. Поема Т. Шевченка “Кавказ” написана в 1845 р. під час перебування поета в Україні. Поштовхом до роботи над нею, ймовірно, стала трагічна звістка про смерть поетового щирого друга Якова де Бальмена (1813-1845) на Кавказі. З ним Т. Шевченко познайомився в 1843 р.: колишній кріпак й освічений молодий граф щиро заприятелювали. Вони були майже […]...
16. Наймичка – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Історія створення. Поема “Наймичка” написана в 1845 р. Вона увійшла до збірки “Три літа” й належить до тих небагатьох творів, які опубліковані за життя Т. Шевченка. Зробив це друг поета Пантелеймон Куліш у 1857 р. в другому томі своїх “Записок о Южной Руси”, коли Т. Шевченко був на засланні, а його твори були під забороною. […]...
17. Три ворони – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1 Крав! крав! крав! Крав Богдан крам, Та повіз у Київ, Та продав злодіям Той крам, що накрав. 2 Я в Парижі була Та три злота з Радзівіллом Та Потоцьким пропила. 3 Через мост идет черт, А коза по воде: Быть беде. Быть беде. Отак кричали і летіли Ворони з трьох сторон і сіли На […]...
18. Стоїть в селі Суботові – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Стоїть в селі Суботові На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився, Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало; Москалики, що заздріли, То все очухрали. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, Що й […]...
19. ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ІВАН ПІДКОВА – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли пановати. Пановали, добували І славу, і волю; Минулося – осталися Могили на полі. Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите. Високії ті могили Чорніють, як гори, Та про волю нишком в полі З вітрами говорять. Свідок слави дідівщини […]...
20. Подражаніє 11 псалму – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Мій боже милий, як то мало Святих людей на світі стало. Один на другого кують Кайдани в серці. А словами, Медоточивими устами Цілуються і часу ждуть, Чи швидко брата в домовині З гостей на цвинтар понесуть? А ти, о господи єдиний, Скуєш лукавії уста, Язик отой велеречивий, Мовлявший: “Ми не суєта! І возвеличимо на диво […]...
21. Марія – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Історія створення. В одному з листів у 1850 р. Т. Шевченко писав: “Новый Завет я читаю с благоговейным трепетом. Вследствие этого чтения во мне родилась мысль описать сердце матери по жизни Пречистой Девы, матери Спасителя”. Отож задум поеми виник у поета в період заслання, а реалізувався в 1859 р., коли твір було написано. Уперше його […]...
22. УКРАЇНА У ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКО – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Тарас Шевченко!… Це ім’я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, Міцкевич і Бернс, Руставелі і […]...
23. Особистісна лірика Тараса Шевченка (1847-1861) – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Досі йшлося про Т. Шевченка як поета – виразника дум, мрій і прагнень свого покріпаченого, багатостраждального народу. Вони художньо втілилися в темах філософських, історичних, соціальних, побутових. Проте поет не залишався пасивним спостерігачем, не просто фіксував певні події, навіть найтрагічніші, а й висловлював до них своє ставлення, виливав свою душу. Мається на увазі глибинний ліризм поета, […]...
24. Світова велич Тараса Шевченка – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Справді геніальним поетом називають того, хто, пишучи про національні проблеми, зумів піднятися до їхнього загальнолюдського потрактування. Світова велич письменника визначається і його внеском у світовий літературний процес, і впливом на читача, і новаторськими пошуками ідей та оригінальних мистецьких засобів. Т. Шевченко силою свого полум’яного й художньо довершеного слова, силою своєї загальнолюдської правди переступив кордони рідної […]...
25. Три лірники – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Один сліпий, другий кривий, А третій горбатий Йшли в Суботов про Богдана Мирянам співати. 1 Що то, сказано, ворони. Уже й помостили, Мов для їх те сідало Москалі зробили. 2 А для кого ж? Чоловіка, Певне, не посадять Лічить зорі… 1 Ти то кажеш. А може, й посадять Москалика або німця. А москаль та німець […]...
26. Т. ШЕВЧЕНКО. “ЗАПОВІТ” – ТВІР, ЩО ЄДНАЄ МИНУЛЕ, ТЕПЕРІШНЄ І МАЙБУТНЄ Мета: ознайомити учнів з твором Т. Шевченка “Заповіт”, зробити ідейно-художній аналіз даної поезії; визначити, які факти з життя поета покладені в основу вірша; прослідкувати, як у творі розкривається полум’яна любов автора до України, віра у революційне повалення самодержавства; розвивати в учнів навички виразного читання, культуру зв’язного мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, […]...
27. Не кидай матері! – Із циклу “В казематі” – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО “Не кидай матері!” – казали, А ти покинула, втекла. Шукала мати – не найшла, Та вже й шукати перестала, Умерла плачучи. Давно Не чуть нікого, де ти гралась; Собака десь помандрувала, І в хаті вибито вікно. В садочку темному ягнята Удень пасуться. А вночі Віщують сови та сичі І не дають сусідам спати. І твій […]...
28. До Основ’яненка – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Історія написання. Вірш Т. Шевченка “До Основ’яненка” створено 1839 р. Це один з восьми творів, який увійшов до першого “Кобзаря”, виданого 1840 р. Прочитавши його, вдумливий учень неминуче поставить перед собою питання: чому у творі, присвяченому Г. Квітці-Основ’яненку, йдеться переважно про історичні реалії? Відповідь на нього стане зрозумілою, якщо пригадати, що підштовхнуло Т. Шевченка до […]...
29. Сон (У всякого своя доля… – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Історія написання. Повернувшись до Петербурга після подорожі до України, під великим враженням від побаченого, Т. Шевченко в 1844 р. пише поему “Сон” (“У всякого своя доля…”). Вона поширювалася в рукописних списках, зокрема серед членів Кирило-Мефодіївського братства. Коли арештовували В. Білозерського1 та М. Костомарова – учасників цієї організації, то в них було знайдено текст поеми. Слідство […]...
30. На панщині пшеницю жала… – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Ідейно-тематичний зміст. Ця лірична поезія має ще одну назву – “Сон”, яка підказує читачеві: йтиметься про те, що наснилося. А наснилася матері-кріпачці щаслива доля її сина, відтворена Т. Шевченком як ідилія. Уже в самому цьому задумові поет протиставив жорстоку реальність підневільного життя світлій мрії всіх матерів – бачити свою дитину щасливою. Уже в перших рядках […]...
31. Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Кожного поета є своє коло улюблених тем. У Шевченка їх У дві – це Україна та жінка-мати. У художньому розкритті цих тем талант Кобзаря сягнув найвищих вершин, бо вони пройшли крізь його серце як згусток найщирішої любові й неймовірного суму, як сплав ліричного почуття й довершеної форми, втілених у художньому творі. Дуже слушну думку висловив […]...
32. У нашім раї на землі – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Бувая, іноді дивлюся, Дивуюсь дивом, і печаль Охватить душу; стане жаль Мені її, і зажурюся, І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї матері святої, Що в мир наш бога принесла… Тепер їй любо, любо жити. Вона серед […]...
33. У БОГА ЗА ДВЕРМИ ЛЕЖАЛА СОКИРА – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО У Бога за дверми лежала сокира. (А Бог тойді з Петром ходив По світу та дива творив). А кайзак нахирю Та на тяжке лихо Любенько та тихо І вкрав ту сокиру. Та й потяг подрбва В зелену діброву; Древину вибравши, та й цюк! Як вирветься сокира з рук – Пішла по лісу косовиця, Аж страх, […]...
34. Марія – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Поема Радуйся, ты бо обновила еси Зачатыя студно. Акафіст присвятій Богородиці. Ікос 10 Все упованіє моє На тебе, мій пресвітлий раю, На милосердіє твоє, Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю. Святая сило всіх святих, Пренепорочная, благая! Молюся, плачу і ридаю: Воззри, пречистая, на їх, Отих окрадених, сліпих Невольників. Подай їм силу Твойого мученика сина, […]...
35. ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ТАРАСОВА НІЧ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає, Кругом хлопці та дівчата, Як мак процвітає. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками, Як збиралась громадонька В неділеньку вранці, Як ховали козаченька В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує, Аж лихо сміється… “Була колись Гетьманщина, Та вже не вернеться!.. Встає хмара з-за […]...
36. ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ДУМКА – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Тече вода в синє море, Та не витікає, Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде – Тяжко з ними жити! Ні з ким […]...
37. ЭСТЕТИКА ТАРАСА ШЕВЧЕНКО – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Під естетикою Тараса Шевченка розуміємо систему поглядів митця на прекрасне і потворне, високе і низьке, трагічне і комічне; розуміння ним естетично важливого та його дійсності; а також ставлення до мистецтва й особливості художньо-образного сприйняття світу. Вияви естетики Шевченка простежуються в різних сферах. Дослідники переважно звертали увагу на естетичні моменти в текстах письменника (поезія, проза, публіцистика, […]...
38. МОЛИТВА – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Царям, всесвітнім шинкарям, І дукачі, і таляри, І пута кутії пошли. Робочим головам, рукам На сій окраденій землі Свою ти силу ниспошли. Мені ж, мій боже, на землі Подай любов, сердечний рай І більш нічого не давай! Царів, кривавих шинкарів, У пута кутії окуй, В склепу глибокім замуруй. Трудящим людям, всеблагий. На їх окраденій землі […]...
39. ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З богом заговорить… А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не […]...
40. Ой три шляхи широкії – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той жінку покинув, А той – сестру, а найменший – Молоду дівчину. Посадила стара мати Три ясени в полі, А невістка посадила Високу тополю. Три явори посадила Сестра при долині… А дівчина заручена – Червону калину. Не прийнялись три ясени, […]...