ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ЗАПОВІТ – ПАТРІОТИЧНИЙ ГІМН – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст

√ “Заповіт” (1845) – ліричний вірш за жанром, (належить до громадянської лірики), написаний хореєм у формі монологу в часи, коли поет тяжко хворів.

! В автографі не було жодного заголовка, проте у першому посмертному виданні “Кобзаря” (1867) вірш було названо “Заповіт”.

√ Головний мотив – заклик до повалення існуючого експлуататорського ладу, до розвитку нового вільного суспільства.

√ Символ могутності народу – Дніпро: “реве ревучий” (тавтологія підсилює образ).

√ Мовні засоби: епітети (“Вкраїна мила”, лани широкополі”), метафори (“реве ревучий”), спонукання і оклики (“Поховайте та вставайте…!”) тощо.

√ Дієслова У наказовому способі – спонукання народу до дій:

“Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте…”.

√ Звернення поета до майбутніх поколінь, надія на шану від них у майбутньому:

“І мене в сім’ї великій, /

В сім’ї вольній, новій, /

Не забудьте пом’янути /

Незлим, тихим словом…”.

! Шевченковий “Заповіт” надихнув на написання багатьох творів:

М. Рильський “Слово про рідну матір”, М. Тихонов “Слово на Тарасовій горі в Каневі” та ін.

На мотив і слова “Заповіту” було написано більш ніж 50 музичних творів:

М. Вербицьким, М. Лисенком, О. Кошицем та ін.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ЗАПОВІТ – ПАТРІОТИЧНИЙ ГІМН – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст