Забезпечення захисту населення від наслідків аварій на гідротехнічних спорудах
Події та фактори, що сприяють виникненню гідродинамічної аварії, можуть накладатися за часом одне на інше (весняна повінь і паводок, викликаний рясними дощами, відбуваються в один час), а це призводить до стрімкого розвитку подій і до малопередбачуваним наслідків виниклої надзвичайної ситуації.
Всі заходи по захисту населення від надзвичайних ситуацій гідродинамічного походження в нашій країні можна умовно розділити на три взаємообумовлені групи.
Перша група заходів проводиться постійно і включає в себе заходи профілактики виникнення гідродинамічної аварії на гідротехнічному спорудженні.
З цією метою в країні здійснюється постійний нагляд за безпекою функціонування таких споруд та накопичувачів рідких відходів промисловості. Періодично проводяться обстеження гідротехнічних споруд та перевірки організації нагляду за ними. Так, за даними МНС Росії, постійно проводяться всебічні обстеження і перевірки на потенційно небезпечних гідротехнічних спорудах, в тому числі на Братській ГЕС, Красноярської ГЕС, Іркутської ГЕС та ін.
Відзначимо, що найбільш ретельно перевірки та обстеження здійснюються на потенційно найнебезпечніших гідротехнічних спорудах, так як руйнування на них гребель може призвести до катастрофічних наслідків, особливо в період паводків і весняних повеней.
Крім того, відповідно до вимог Федерального закону “Про безпеку гідротехнічних споруд” проводяться роботи по складанню декларацій з безпеки гідротехнічних споруд.
У 2010 р на території Російської Федерації була проведена велика профілактична робота щодо забезпечення безаварійного пропуску вод, що утворюються в період весняної повені і літньо-осінніх паводків.
Проведення завчасних заходів щодо запобігання гідродинамічних аварій значно знижує ймовірність їх виникнення і дозволяє зменшити шкоду від їх наслідків. Але так як повністю виключити виникнення гідродинамічних аварій не представляється можливим, то з метою підвищення рівня безпеки населення в умовах виникнення надзвичайної ситуації на гідротехнічному спорудженні плануються і проводяться заходи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Це заходи другої групи.
Для ознайомлення з основними заходами, проведеними при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, розглянемо конкретний приклад організації та проведення ліквідації наслідків, що виникли при прориві греблі Киселевського водосховища на початку 90-х років минулого століття.
Нагадаємо, що в червні 1993 стався прорив греблі Киселевського водосховища на річці Какво, що призвело до сильної повені в м Серове Свердловської області (див. Розділ 5.8).
Проведення аварійно-рятувальних робіт тривало з 14 по 16 червня. У цей час головні зусилля органів управління та залучених сил були спрямовані на порятунок людей.
Після спаду повені були розгорнуті роботи з відновлення залізної і автомобільних доріг, очисних споруд, доставок населенню, відрізаному від міста, питної води і продовольства.
У період з 17 червня по 15 серпня проводились аварійно-відновлювальні роботи, основним змістом яких було життєзабезпечення постраждалого населення. Величезна праця був вкладений в діяльність об’єктів економіки. Тривало надання медичної допомоги населенню, були зроблені профілактичні заходи щодо попередження виникнення епідемій.
Для підготовки до проведення заходів першої та другої груп у всіх суб’єктах Російської Федерації розробляються плани заходів і створюються оперативні групи для контролю їх виконання.
До третьої групи відносяться заходи, пов’язані з організацією підготовки населення до безпечної поведінки при загрозі виникнення надзвичайної ситуації на гідротехнічному спорудженні і під час неї.
З цією метою фахівцями МНС Росії з урахуванням досвіду ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на гідротехнічних спорудах розроблені рекомендації населенню.
Як підготуватися до гідродинамічної аварії
Якщо ви проживаєте на прилеглій до гідровузла (гідротехнічної споруди) території, то уточніть, чи потрапляє вона в зону впливу хвилі прориву і можливого катастрофічного затоплення. Дізнайтеся, чи розташовані поблизу місця вашого проживання височини і які найкоротші шляхи руху до них.
Вивчіть самі і ознайомте членів сім’ї з правилами поведінки при впливі хвилі прориву і при затопленні місцевості, з порядком загальної та часткової евакуації. Заздалегідь уточніть місце збору евакуйованих, складіть перелік документів та майна, що вивозяться при евакуації.
Запам’ятайте місця знаходження човнів, плотів, інших плавзасобів і підручних матеріалів, які можна використовувати для їх виготовлення.
Як діяти при загрозі гідродинамічної аварії
При отриманні інформації про загрозу затоплення і про евакуацію невідкладно в установленому порядку виходите з небезпечної зони в призначений безпечний район або на піднесені ділянки місцевості. Візьміть з собою документи, цінності, предмети першої необхідності і запас продуктів харчування на 2-3 доби. Частина майна, яке потрібно зберегти від затоплення, але не можна взяти з собою, перенесіть на горище або верхні поверхи будівлі.
Перед відходом з будинку вимкніть електрику та газ, щільно закрийте вікна, двері, вентиляційні та інші отвори.
Як діяти в умовах повені при гідродинамічних аваріях
При раптовому затопленні для порятунку від удару хвилі прориву терміново займіть найближчим піднесене місце, заберіться на велике дерево або верхній поверх сталого будівлі. У разі знаходження у воді при наближенні хвилі прориву упірніть в глибину біля основи хвилі.
Опинившись у воді, вплав або за допомогою підручних засобів вибирайтеся на сухе місце, найкраще на дорогу або дамбу, за якими можна дістатися до незатопленої території. При підтопленні вашого будинку вимкніть електропостачання, подайте сигнал про знаходження в будинку (квартирі) людей шляхом вивішування з вікна днем прапора з яскравої тканини, а вночі ліхтаря. Для отримання інформації використовуйте радіоприймач з автономним живленням. Найбільш цінне майно перемістіть на верхні поверхи і горище. Організуйте облік продуктів харчування та питної води, їх захист від впливу води, що прибуває та економне витрачання. Готуйтеся до можливої евакуації по воді, візьміть документи, предмети першої необхідності, одяг і взуття, підручні рятувальні засоби (надувні матраци, подушки). Для вимушеного плавання можна підготувати бочки, колоди, щити, двері, уламки дерев’яних парканів, стовпи та автомобільні камери. Є навіть рекомендація набити пластиковими закритими пляшками та м’ячами сорочку або штани, якщо більше нічого здатного вас підтримати у воді під рукою не виявилося. Евакуюватися самостійно можна тільки при видимості незатопленої території, загрозу погіршення обстановки, необхідності отримання медичної допомоги, израсходовании продуктів харчування і при відсутності перспектив в отриманні допомоги з боку.
Як діяти після гідродинамічної аварії
Перед тим як увійти до будівлі, переконайтеся у відсутності значних ушкоджень перекриттів і стін. Провітріть приміщення для видалення накопичених газів. Не використовуйте джерела відкритого вогню до повного провітрювання приміщення і перевірки справності системи газопостачання. Перевірте за допомогою зовнішнього огляду справність електропроводки, труб газопостачання, водопроводу і каналізації. Користуватися ними дозволяється тільки після висновку фахівців про придатність до роботи. Просушіть приміщення, відкривши всі двері і вікна. Приберіть бруд з підлоги і стін, відкачайте воду з підвалів. Не вживайте харчові продукти, які перебували в контакті з водою.
Для порятунку від хвилі прориву займіть піднесене місце
Для порятунку від хвилі прориву займіть піднесене місце:
зліва – пагорб; праворуч – дах
Комплекс заходів, що вживаються державою щодо захисту населення від надзвичайної ситуації гідродинамічного походження, значно підвищує стійкість роботи гідродинамічних споруд. Однак не слід забувати про значення особистої готовності кожної людини діяти спокійно, виважено і ефективно.
Питання
Які фактори можуть призвести до виникнення аварії на гідротехнічному спорудженні?
Які заходи проводяться на гідротехнічних спорудах в цілях профілактики гідродинамічних аварій?
Які заходи проводяться для захисту населення, яке опинилося в зоні надзвичайної ситуації гідродинамічного походження?
Яке значення має підготовка населення, що проживає на території, прилеглій до гідротехнічної споруди, з питань безпечної поведінки в умовах надзвичайної ситуації гідродинамічного походження?
Яку інформацію необхідно мати населенню, що проживає поблизу гідротехнічної споруди, для забезпечення безпеки?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)