Як стародавні слов’яни ховали померлих?

Поховання померлих древніми слов’янами було обставлено різноманітною обрядовістю, яка суттєво змінювалася з часом. У глибоку давнину тіло померлого поміщали в дерев’яну труну, який переносили на підвищене місце, де вже був приготований постамент з дров, обкладали сухою соломою і спалювали.
Решта після спалення останки поміщали в урну і ховали в спеціальному могильнику. З плином часу (у міру того, як розвивалися уявлення про загробний світ) обряд поховання зазнав істотних змін. Вони особливо помітні при численних розкопках багатих князівських поховань.
Коли в 1015 році помер київський князь Володимир, його тіло було покладено в домовину й урочисто поховано в повному озброєнні, разом із запасами їжі в глибокій могилі, на якій був насипаний високий курган.
Обов’язковою частиною поховального обряду була тризна – поминальний бенкет, під час якого вітали богів підземного світу і закликали їх якомога швидше прийняти до себе померлого. Для цього здійснювалося “годування землі” – ритуальне закопування спеціально приготовлених яєць і судин з брагою. Під час тризни поминали та інших померлих, яких шанобливо називали дідами.
Відлуння цього звичаю дійшли до наших днів у вигляді звичаю залишати частування на кладовищах на Великдень і в суботній день перед початком Дмитровського посту – Дмитрівську батьківську суботу (першу суботу листопада).
Культ предків, іде своїми коренями в глибоку старовину, був сприйнятий прийшли на Русь християнством, яке доповнило його своїми уявленнями про потойбічне життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Як стародавні слов’яни ховали померлих?